справа № 619/2969/25
провадження № 2/619/57/26
іменем України
24 березня 2026 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.,
за участю секретаря судового засідання Вишневської О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, встановив:
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача
ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 7145088 від 07.10.2023 у розмірі 53 780 грн.
У обґрунтування позову посилається на те, що 07.10.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства укладено електронний договір № 7145088 про надання споживчого кредиту відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом № 205-ОД від 10 лютого 2022 року та розміщених на сайті. За умовами договору позичальник отримав кредитні кошти в сумі 10 000,00 грн строком на 360 днів (до 01.10.2024) та сплатою відсотків за користування кредитом кожні 30 днів за ставкою 1,99% в день. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 10 000,00 грн шляхом зарахування коштів на його платіжну картку № НОМЕР_1 . 27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» як клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» як фактором укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, за умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за вказаним вище кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну поштову адресу, зазначену при укладенні кредитного договору, відповідного повідомлення. Отже, до нього відповідно вказаного договору факторингу перейшло право вимоги до відповідача, заборгованість якого складала: 10 000,00грн за тілом кредиту та 18 308, 00 грн сума процентів за користування кредитом за процентами, а всього 28 308,00 грн. Крім того, позивачем нараховано проценти за 128 календарних днів з 27 травня 2024 року по 01 жовтня 2024 року в межах строку договору за ставкою 1,99%, тобто 199 грн на день, що становить 25 472,00 грн. Таким чином, станом на день звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 53 780,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - тіло кредиту, 18 308,00 грн - нараховані проценти та нараховані проценти за 128 календарних днів -25 472,00 грн.
Аргументи учасників справи.
Відповідач відзиву на позов не надав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.
Участь у справі сторін та інших учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
7 жовтня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір № 7145088 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 10 000,00 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів кожні 30 днів за ставкою 1,99 % за кожен день користування кредитом (а.с. 14-16).
Згідно пункту 1.4 договору детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього Договору.
Відповідно до пункту 2.1. договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. ОСОБА_1 договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором А4628, 07.10.2023 13:15:50 (а. с. 16).
Також ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, згідно якої усього сума платежів за розрахунковий період складе 81 640,00 грн, сума процентів за користування кредитом складе 71 640,00 грн, реальна річна процентна ставка складе 29 653,85 % річних, загальна вартість кредиту складе 81 640,00 грн, дата повернення кредиту 01 жовтня 2024 року (зв. сторона а.с. 16, а.с. 18).
7 жовтня 2023 року ТОВ «Авентус Україна» перераховано на картку № НОМЕР_1 кредитні кошти в сумі 10 000,00 грн, що підтверджується довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Контактовий дім» № 7/4985 від 29.05.2024, яке надає ТОВ «Авентус Україна» послуги з переказу платежів за договором від 08.07 2020 (а.с. 50).
З розрахунку заборгованості за договором № 7145088 від 07.10.2023 вбачається, що за період з 07.10.2023 по 26.05.2024 первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 18 308,00 грн (а.с. 21-24).
27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №27.05/24-Ф, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 7145088 від 07.10.2023, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , набуло ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (а.с. 91-100).
П. 1.1. Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 року, за цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (а.с. 46).
За платіжними інструкціями № 420 від 31.05.2024, № 421 від 31.05.2024 та № 424 від 04.06.2024 новий кредитор ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» перерахував попередньому кредитору ТОВ «Авентус Україна» обумовлену у п.3.3 Договору факторингу ціну продажу - 4 067 724, 99 грн (а.с. 30-31).
Як вбачається з витягу з реєстру боржників (Додаток №1 до договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року) до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» перейшло право вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором 7145088 від 07.10.2023 на загальну суму заборгованості у розмірі 28 308, 00 грн, з яких 10 000,00 грн основний борг (тіло кредиту) та 18 308, 00 грн нараховані відсотки (а.с. 27).
Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року фактор прийняв реєстр боржників кількістю 16723, після чого до нього переходять права вимоги заборгованості від боржників на загальну суму 149 395 902, 29 грн (зв. сторона а.с. 100-101).
Про відступлення права грошової вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» повідомило ОСОБА_1 шляхом направлення на електронну поштову адресу, зазначену при укладенні кредитного договору, відповідного повідомлення 27 травня 2024 року ( а.с. 19).
За період з 27 травня 2024 року по 01 жовтня 2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» нарахувало ОСОБА_1 проценти за користування кредитом за ставкою 1,99%, тобто 199 грн на день, що становить 25 472,00 грн та підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 25).
З наданої АТ КБ «ПриватБанк» інформації вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). По рахунку НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) було зараховання коштів на суму 10 000, 00 грн 07.10.2023 (а.с.88).
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з частинами 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Право грошової вимоги до боржника може бути відступлене, зокрема, на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Як встановлено судом, 7 жовтня 2023 року ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Авентус Україна» електронний кредитний договір та підписав такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та ОСОБА_1 підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, то без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).
На виконання умов договору 7 жовтня 2023 року ОСОБА_2 на картку перераховано кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн.
Пунктом 1.4 договору передбачено, що строк кредиту становить 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього Договору.
З урахуванням положень п. 1.4 договору та вказаної Таблиці, датою повернення кредиту є 1 жовтня 2024 року.
З наданої позивачем картки обліку договору № 7145088 від 07.10.2023 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 була розрахована в межах строку дії договору, а саме за період з 07.10.2023 по 26.05.2024 нарахована заборгованість у розмірі 28 308,00 грн, з яких 10 000,00 грн основний борг (тіло кредиту) та 18 308,00 грн - сума заборгованості за процентами.
Доказів на спростування такого розрахунку та щодо добровільного погашення вказаної заборгованості відповідач не надав.
Відтак, вимоги позивача про стягнення тіла кредиту у розмірі 10 000,00 грн та відсотків в розмірі 18 308,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивачем, після укладення договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024, з урахуванням тих обставин, що строк кредитного договору ще не сплив, нараховано відсотки за 128 календарних днів з 27.05.2024 по 01.10.2024 в розмірі 25 472,00 грн.
Разом з тим, згідно з п. 17 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 % (Розділ IV "Прикінцеві та перехідні положения" доповнено пунктом 1 згідно із Законом N 3498-IX від 22.11.2023).
Відповідно до розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону N 3498-IX визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з частиною 5 статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Оскільки Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07.10.2023 за № 7145088 укладено до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», однак після набрання чинності цим Законом строк дії договору продовжувався, відтак положення цього Закону застосовуються до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту 07.10.2023 за № 7145088, на підставі яких з відповідача стягується заборгованість.
Однак, враховуючи встановлений частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, починаючи з 24 грудня 2023 року протягом перших 120 днів, тобто до 21 квітня 2024 року розмір процентної ставки для нарахування відсотків за користування кредитними коштами не міг перевищувати 2,5 % в день від залишку неповерненої суми кредиту, а з 22 квітня 2024 року 1,5 % до 19 серпня 2024 року.
Оскільки за період з 27.05.2024 до 19.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1,5 %, кредитодавець мав право нараховувати проценти за користування кредитними коштами за цей період в розмірі 12 750 грн ( 10000 грн х 1,5 % х 85 дні = 12 750 грн)
Оскільки за період з 20.08.2024 до 01.10.2024 максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1 %, кредитодавець мав право нараховувати проценти за користування кредитними коштами за цей період в розмірі 4300 грн ( 10000 грн х 1 % х 43 дні = 4300 грн)
Отже, сума заборгованості за кредитним договором по нарахованим та несплаченим процентам у період з 27.05.2024 по 01.10.2024 складає 17 050 грн. (12 750 +4300).
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо витрат на правничу допомогу.
Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, 1) витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судом установлено, що 10.12.2024 між адвокатом Столітнім М.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» було укладено договір №10/12-2024 про надання правової допомоги.
З копії акту № 8415 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно з договором №10/12-2024 від 10.12.2024 убачається, що адвокат Столітній М.М. надав, а клієнт ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» прийняв правову допомогу загальною вартістю 10 000 грн.
Згідно з копією рахунку на оплату №10/12-2024 від 10.12.2024, адвокатом Столітнім М.М. надано товариству наступні послуги професійної правничої допомоги: зустріч адвоката та клієнта, надання адвокатом усіх первинної консультації та роз'яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства 0,5 год вартістю 440,00 грн; дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи 1 год вартістю 840, 00 грн; аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства 0, 5 год вартістю 440,00 грн; підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів клієнта, узгодження обраної позиції з клієнтом 1 год вартістю 840,00 грн; письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної клієнтом позиції захисту прав та інтересів 1 год вартістю 840,00 грн; проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять данні про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, складання, оформлення та направлення адвокатських запитів 1 год вартістю 840.00 грн; складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 7145088 від 07.10.2023, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 до суду 2 год вартістю 1640,00 грн; складання та оформлення інших документів (крім процесуальних)- додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів 1 год вартістю 840,00 грн; складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції 2 год, вартістю 1640,00 грн; представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором № 7145088 від 07.10.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , в тому числі участь у судових засіданнях 2 год вартістю 1640,00 грн, загалом вартість послуг 10000,00 грн.
Із заявки № 8415 від 14.04.2025 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10.12.2024 вбачаються виконані роботи адвокатом Столітнім М.М.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 (справа № 904/4507/18) вказує на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи (позов поданий дистанційно через систему Електронний суд, представник позивача участі у судових засіданнях не брав), усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд вважає їх завищеними та дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги задоволено частково, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2 043,04 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 509, 525, 526, 530, 599, 1049, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст. 10, 12, 19, 81, 133, 141, 211, 247, 258-260, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 7145088 від 07.10.2023 загальною сумою 45 358 (сорок п'ять тисяч триста п'ятдесят вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір в розмірі 2043 (дві тисячі сорок три) гривні 04 копійки та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2;
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О. В. Пруднікова