Справа №611/199/26
Провадження №2-о/611/11/26
26 березня 2026 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Коптєва Ю.А.,
за участю секретаря - Ведмідь І.В..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
04 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності документа, що підтверджує трудовий стаж, а саме: архівної довідки №07-01/179, виданої 23 липня 2025 року Барвінківським виконавчим комітетом міської ради Ізюмського району Харківської області; трудової книжки НОМЕР_1 ; трудової книжки НОМЕР_2 .
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що у вказаній довідці допущено помилки, які були виявлені лише при зверненні до Пенсійного фонду, яким в свою чергу їй було відмовлено в призначені пенсії за віком. Наявність розбіжностей в написанні імені та по батькові позбавляє її можливості оформити документи для отримання пенсії, а виправити такі неточності неможливо, оскільки дані установи ліквідовані.
Встановлення зазначеного факту заявниці необхідно для оформлення пенсії за віком.
Ухвалою судді Барвінківського районного суду Харківської області від 09 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження.
Заявниця в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, заяву підтримала в повному обсязі.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без участі представника заінтересованої особи, при ухваленні рішення покладалися на розсуд суду.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як передбачено ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, що визначено п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України.
Як передбачено ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 та п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Відповідно до п. 26 Постанови КМУ № 637 від 12.08.1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній: якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт належності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
З матеріалів справи убачається, що Управлінням пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області винесено рішення про відмову в призначенні пенсії №204050012223 від 12 листопада 2025 року. В ході розгляду документів до страхового стажу не враховано: В ході розгляду документів до страхового стажу не враховано: періоди трудової діяльності згідно трудової книжки ( НОМЕР_3 ), трудової книжки колгоспника ( НОМЕР_1 ) та довідки №07-07/179 від 23.07.2025, оскільки' ім'я вказане у вищезазначених документах “ ОСОБА_2 » не відповідає паспортним даним “ ОСОБА_2 »;
Отже, в результаті правової оцінки наданих документів виявлено невідповідність між архівними довідками, трудовою книжкою та паспортом, а саме у написанні імені у архівних довідках та трудових книжках.
Згідно пунктів 1, 3, 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджено Постановою КМ України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Також, для підтвердження трудового стажу приймаються, крім іншого, довідки та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 (далі - Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів. Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Відповідно до п. 2.11 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Згідно з п. 2.12. Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) із посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів (п. 2.13 Інструкції).
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. В.Комишуваха Барвінківського району Харківської області, що вбачається із копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого 22 квітня 2013 року Барвінківським РСТУДМС України в Харківській області.
З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00046494134 від 14 серпня 2024 року, вбачається, що долюбне прізвище ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - " ОСОБА_3 ".
На ім'я « ОСОБА_4 », дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповнена 11 жовтня 1983 року трудова книжка НОМЕР_3 .
Крім того, трудовою книжкою колгоспника серії НОМЕР_1 стверджується, що вона видана на ім'я « ОСОБА_1 », дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата заповнення 10 січня 1992 року.
Згідно з ст. 48 Кодексу законів про працю УРСР від 10.12.1971 р. (в редакції чинній на момент працевлаштування заявниці), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації понад п'ять днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР «Про трудові книжки робітників та службовців» № 656 від 06.09.1973 р. «робітники і службовці, які влаштовуються на роботу, зобов'язані надати адміністрації підприємства, установи, організації трудову книжку, оформлену в установленому порядку. Прийом на роботу без трудової книжки не допускається. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу роботу, звільнення. Записи про причини звільнення мають робитися в трудовій книжці у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, зі змісту зазначених нормативно-правових актів (які діяли у періоди працевлаштування заявника) можна зробити однозначний висновок про те, що на одну особу заводиться (заводилась) одна трудова книжка, у яку вносяться (вносились) відомості про всю трудову діяльність особи.
Відповідно до п.18 Постанови Ради Міністрів СРСР «Про трудові книжки робітників та службовців» № 656 від 06.09.1973 р. та пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносилися відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 в частині встановлення факту належності їй вищевказаних трудових книжок.
Щодо належності архівної довідки №07-07/179 від 23.07.2025, виданої Барвінківським виконавчим комітетом міської ради Ізюмського району Харківської області , суд вважає зазначити наступне.
Відповідно до п.п. 1, 2 розділу ІІІ Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.03.2015 року №295/5, архівні довідки про підтвердження трудового стажу оформлюються лише за той період роботи, відомості про який є в документах архіву. При цьому зазначаються точна назва посади, яку обіймала фізична особа, і період її роботи на цій посаді. До архівної довідки для призначення пенсії або перерахунку пенсії включаються відомості, визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (у редакції постанови від 07.07.2014 року №13-1).
З архівної довідки 07-07/179 від 23.07.2025, виданої Барвінківським виконавчим комітетом міської ради Ізюмського району Харківської області, вбачається, що у документах архівного фонду колгоспу «Жовтень», з грудня 1993 року колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) «Жовтень», з січня 2000 року сільськогосподарський виробничий кооператив (СВК) «Жовтень» Барвінківського району Харківської області в книзі обліку трудового стажу відділення №1 значиться ОСОБА_1 ( так у документі на російській мові) ІНФОРМАЦІЯ_2 , продавець маг.( так у документі) з 21.05.91 року по 1997 рік, посаду не вказано за 1998 рік (число, місяць у документі не вказано). В книгах обліку праці та розрахунків з членами КСП «Жовтень», значиться ОСОБА_1 . ОСОБА_5 (так у документах на російській мові), посаду не вказано за квітень, червень, липень 1999 року,
Із вищенаведеної трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 21 травня 1991 року прийнята в члени колгоспу Жовтень Барвінківського району Харківської області продавцем
З матеріалів цивільної справи убачається, що вищевказані недоліки в архівних довідках позбавляють заявника можливості надати її до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області для оформлення пенсії.
Судом встановлено, що розбіжності між документальними записами прізвища, ім'я та по батькові українською мовою виникли внаслідок відхилення від орфографічних норм при його міжмовних (російсько-українських) перетвореннях через посередництво його російського запису. Наявність розбіжностей в написанні прізвищ в документах позбавляє можливості реалізувати право на пенсійне забезпечення.
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що звернення заявника до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, від якого залежить реалізація його права на пенсійне забезпечення, здійснено у спосіб, передбачений законом.
Крім того, судом приймається до уваги, що норми ст. ст. 15, 16 ЦК України не містять посилань на обмеження захисту в суді цивільного права чи інтересу у спосіб, що встановлений законом. В даному випадку у спосіб, встановлений п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, шляхом встановлення факту, що має юридичне значення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі №560/17953/21 вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції, які викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі №287/167/18-ц та Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі №290/289/22-ц, вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.
Заявник вочевидь позбавлена можливості в іншому, ніж у судовому порядку, встановити факт належності зазначених документів.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вказані факти встановлені в ході судового розгляду і підтверджується доданими до заяви доказами, а тому заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на викладене, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 81, 259, 263, 264, 265, 315 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , трудової книжки НОМЕР_3 , дата заповнення 11 жовтня 1983 року, а також трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , дата заповнення 10 січня 1992 року.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,архівної довідки 07-07/179 від 23.07.2025, виданої Барвінківським виконавчим комітетом міської ради Ізюмського району Харківської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.А. Коптєв