Крижопільський районний суд Вінницької області
2-др/134/3/26
Справа № 134/1653/25
Іменем України
23 березня 2026 року Крижопільський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого-судді: Зарічанського В.Г.
з участю секретаря: Балух О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
У провадженні Крижопільського районного суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовом в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 25 листопада 2025 року позовні вимоги були задоволені. При ухваленні рішення судом не вирішено питання про стягнення понесених судових витрат, а саме 50% судового збору, сплаченого при поданні заяви про забезпечення позову в сумі 302 грн. 80 коп., при подачі позовної заяви про поділ майна подружжя в сумі 7570,00 грн. та витрати на правову (правничу) допомогу в сумі 20000,00 грн. 23.03.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла заява про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. В судове засідання сторони не з'явились, надіслали суду заяви про розгляд справи без їхньої участі. Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного. Ст.270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено. Так, як вбачається з матеріалів справи та рішення суду, судом під час вирішення спору питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу не вирішено. Відповідно до ч.1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Згідно квитанцій позивачем сплачено судовий збір 15140,00 грн та за заяву про забезпечення позову 605,60 грн. З врахуванням даних вимог процесуального кодексу 7570, грн. підлягають поверненню позивачці з державного бюджету, у зв'язку із визнанням відповідачем позову, а решта витрат в розмірі 7570,00 грн покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову. Крім того, витрати за заяву про забезпеченню позову в розмірі 302 грн. 80 коп. підлягають поверненню позивачці з державного бюджету, у зв'язку із визнанням відповідачем позову, а решта витрат в розмірі 302 грн. 80 коп. покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову. До заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем надано договір про надання правової допомоги від 13.10.2025, Акт приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги) від 25.11.2025 та платіжну інструкцію № @2PL937884 від 13.10.2025 про сплату 20000 грн. за юридичні послуги. Пунктом 1 частини третьої статті 133ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частин першої шостої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). Згідно постанови Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі №910/15944/17 від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18 зазначено. Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на правничу професійну допомогу визначить, що заявлені витрати є не співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу. Згідно із ч.5 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Враховуючи критерії реальності адвокатських послуг, характер виконаної адвокатом роботи, а також критерії розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, керуючись принципами справедливості та верховенства права, також враховуючи письмові заперечення відповідача, суд вважає, що заявлені позивачем судові витрати пов'язані з розглядом справи та направлені на оплату послуг наданої правничої допомоги в сумі 20000,00 гривень є значно завищеними та не співмірними зі складністю справи. Відтак, враховуючи вищевикладене, при вирішенні питання про відшкодування витрат, пов'язаних з правничою допомогою, суд приймає доводи сторони представника відповідача щодо неспівмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт та, враховуючи характер спірних правовідносин, необхідний і фактично наданий обсяг правової допомоги, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості, суд дійшов до висновку, що вимоги заяви слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 8000,00 грн в рахунок відшкодування судових витрат, пов'язаних з витратами на правничу допомогу. Враховуючи вище викладене, керуючись ст. ст.13, 89, ч.2 ст. 247, 264, 293, ч.7 ст.294, 315, 319 ЦПК України, суд; -
Заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково. Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір в розмірі 7570 (сім тисяч п'ятсот сімдесят) гривень, сплачений на підставі квитанції до платіжної інструкції № @2PL937884 від 13.10.2025. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7570 (сім тисяч п'ятсот сімдесят) гривень сплаченого судового збору. Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір в розмірі 302 (триста дві) гривні 80 копійок, сплачений на підставі квитанції до платіжної інструкції № @2PL594365 від 14.10.2025. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 302 (триста дві) гривні 80 копійок сплаченого судового збору. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8000 (вісім тисяч) гривень витрат на правничу допомогу адвоката.
Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Найменування сторін: Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_1 . Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .
Суддя: