Справа № 349/1825/25
Провадження № 2/349/298/26
іменем України
26 березня 2026 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Гаврилюк О.О.
з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу №349/1825/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», інтереси якого представляє Шестопал К.С., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 36170,00 грн.
В обгрунтовання позову зазначено, що 03 квітня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua) укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1535-3956, який підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором А5464.
Відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду, що підписаний договір разом з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором ) складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, та з яким він був попередньо ознайомлений.
Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 8000,00 грн, строк кредитування - 365 днів, базовий період - 28 днів, знижена процентна ставка - 1,00 % в день, яка застосовується протягом перших 180 днів користування кредитом, 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується починаючи з 181 календарного дня дії договору. Комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту.
10 квітня 2025 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1535-3956 за умовами якої позивач 10 квітня 2025 року надав позичальнику додаткові кошти в сумі 2000,00 грн. Сторони продовжили строк кредтування до 365 днів з дати укладення додаткової угоди. З урахуванням цього строку строк кредитування дза договором становить 372 дні. Стандартна процентна ставка - 1,00 % в день, яка застосовується протягом перших 180 днів користування кредитом, 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується починаючи з 181 календарного дня дії договору. Комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми додаткових коштів.
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» умови договору виконало повністю, надавши ОСОБА_1 кредит в розмірі 8000,00 грн, 2000,00 грн. шляхом зарахування цих коштів на рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті.
Взяті на себе зобов'язання позичальник не виконав, у зв'язку з чим станом на 22 жовтня 2025 року утворилася заборгованість в розмірі 36170,00 грн., яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10000,00 грн. та простроченої заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 19670 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України - 5000,00 грн., заборгованість по комісії 1500,00 грн.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 36170,00 грн, а також понесені судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.
Відповідач ОСОБА_1 не подав відзиву на позов.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 06 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, судове засідання призначено на 19 лютого 2026 року, яке відкладено на 26 березня 2026 року у зв'язку з неявкою відповідача.
У судове засідання представник позивача Шестопал К.С. не з'явилася. Директор ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Резуєв Є.В. просив розглядати справу за відсутності їхнього представника, про що вказав у клопотанні, доданому до позовної заяви.
Відповідач ОСОБА_1 повторно не з'явився в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому процесуальним законом порядку.
Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився повторно, відзиву на позовну заяву не подав, суд провів заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223,280 ЦПК України.
У зв'язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи.
03 квітня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії №1535-3956.
Відповідач підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А5464.
Відповідно до пункту 12.1. кредитного договору цей Договір та Правила відкриття кредитної лінії складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору. Позичальник підтверджує, що попередньо ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця та повнісю розуміє всі їх умови.
Сума кредиту становить 8000,00 грн ( п.4.1. Договору).
Дата надання/видачі кредиту - 03 квітня 2025 року (п.4.2.Договору).
Стандартна процентна ставка 1,0% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 днів, пільгова процентна ставка - 0,74%, яка застосовується у період з 181 календарного дня дії договору (п.4.10.Договору).
Строк кредитування - 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту - 02 квітня 2026 року (п. 4.14. Договору).
Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, визначеної п. 4.1. Договору на банківський рахунок позичальника шляхом використання ним реквізитів електронного платіжного засобу (п.4.6. Договору).
03 квітня 2025 року кредитні кошти в розмірі 8000,00 грн. перераховані на платіжну карту НОМЕР_1 , що підтверджується інформацією ТОВ "ФК"Контрактовий дім", довідкою ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС".
10 квітня 2025 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1535-3956, яку підписано електронним одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А6516.
За умовами додаткової угоди - сума кредиту 2000,00 грн. Дата надання/видачі додаткових коштів у кредит - 10 квітня 2025 року (п.2.1.-2.2. Договору).
Стандартна процентна ставка 1,0% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 днів, пільгова процентна ставка - 0,74%, яка застосовується у період з 181 календарного дня дії договору (п.4.8.Договору).
Сторони домовилися продовжити строк кредитування до 365 днів з дати укладення Додаткової угоди. З урахуванням цього строк кредитування за договором становить 372 дні.
Комісія за видачу додаткових коштів - 15% від суми додаткових коштів наданих відповідно до додаткової угоди.
Кошти за додатковою угодою 10 квітня 2025 року перераховано відповідачу на платіжну карту НОМЕР_1 , що підтверджується інформацією ТОВ "ФК"Контрактовий дім", довідкою ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС".
Відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку, станом на 22 жовтня 2025 року ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 36170,00 грн., з яких основний борг -10000,00 грн., залишок відсотків 19670,00 грн., залишок комісії 1500,00 грн., залишок відсотків за ст.625 ЦК України - 5000,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Відповідно до ст.10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (п. 3, п. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положеннями ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦПК України та ГПК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 вказаного Закону, є оригіналом такого документа (п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п.12 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Позивачем надано належні та допустимі докази виникнення між сторонами правовідносин у зв'язку з укладенням споживчого кредиту за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, який вважається укладеним у письмовій формі, а також наявності зі сторони відповідача невиконаних зобов'язань щодо повернення тіла кредиту в сумі 10000,00 грн .
Щодо нарахованих відсотків за користування кредитом.
Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
За вимогами ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» було доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Отже наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.
Позивачем дотримано вимог Закону України "Про споживче кредитування", тому сума заборгованості відповідача зі сплати відсотків становить 19670,00 грн. і підлягає до стягнення з відповідача.
Щодо нарахування позивачем відсотків в порядку, визначеному ст.625 ЦК України.
За ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, після настання строку повернення позики позикодавець має право на стягнення з позичальника сум, передбачених положенням частини 2 статті 625 ЦК України, оскільки проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною 2 статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Нарахування позивачем відсотків в порядку ст.625 ЦК Українив межах строку кредитування є неправомірним.
Крім того, відповідно до п.18 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Щодо стягнення комісії.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 зазначено, що відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України № 1734-VIII безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Тобто, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок щодо правомірності встановлення у кредитному договорі комісії за розрахунково-касове обслуговування.
Отже з відповідача необхідно стягнути заборгованість за комісією в сумі 1500,00 грн., яка нарахована згідно умов договору.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1535-3956 від 03 квітня 2025 року в розмірі 31170,00 грн., з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 19670,00 грн. - заборгованість за відсотками, 1500,00 грн.- заборгованість за комісією.
Щодо розподілу судових витрат
За ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №10314 від 10 грудня 2025 року.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідача необхідно стягнути понесені позивачем витрати по сплаті судового збору, пропорційно розмірузадоволених позовних вимог на суму 2087,62 грн. (31170,004Х100:36170,00=86,18%; 2422, 40х86,18:100=2087,62)
Керуючись ст. 141, 263-265, 280-284 ЦПК України,
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1535-3956 від 03 квітня 2025 року в розмірі 31170,00 грн, з яких: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 19670,00 грн. - заборгованість за відсотками, 1500,00 заборгованість за комісією.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2087,62 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 26 березня 2026 року.
Суддя О.О.Гаврилюк