Справа № 465/11289/25
Іменем України
26 березня 2026 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Мруць І.С., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 05.12.2025 року о 11 год. 59 хв. м. Львів, вул. Кульпарківська, 226, керуючи транспортним засобом «Volkswagen Tiguan» номерний знак НОМЕР_1 по вул. Трускавецька, при виїзді на вул. Кульпарківську не була уважною під час руху та здійснила зіткнення із транспортним засобом «Nissan Rogue» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . Унаслідок ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками,чим порушила вимоги п. 2.3 б Правил дорожнього руху, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину заперечила. Пояснила, що вона дотримувалася правил дорожнього руху, виїжджала на зелений сигнал світлофора та рухалася на мінімальній швидкості для того, щоб закінчити маневр. Зазначила, що швидкості не збільшувала, у безпечності маневру переконалася, автомобіля потерпілого не бачила.
Захисник особи, яка притягується до відповідальності адвокат Олексів В.В. у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 завершувала маневр відповідно до п.16.8 ПДР, а застосування в протоколі п.10.11 ПДР вважає некоректним, оскільки в даному випадку подія сталася на регульованому перехресті. Відтак, вважає, що кваліфікацію дій особи, яка притягується до відповідальності, неправильною, просить закрити провадження. Причиною ДТП, на його думку, є порушення п.16.5 ПДР потерпілим. Просив відмовити у задоволенні клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що він виїхав на перехрестя вулиць Трускавецька-Кульпарківська на зелений сигнал світлофора та рухався по головній дорозі. Причиною дорожньо-транспортної пригоди вважає дії ОСОБА_1 , яка недотрималася ПДР та не оцінила ситуації.
Представник потерпілого адвокат Папуга С.В. у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 в'їхала в колону автомобілів, почала проїжджати між машинами і декілька секунд там стояла. На той момент її світлофор вже був червоний. Не подивившись праворуч, вона різко виїхала на смугу потерпілого.
Представник потерпілого адвокат Юхименко Р.І. в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 не мала права виїжджати на перехрестя, де утворився затор. Потерпілий ОСОБА_2 рухався на зелений сигнал світлофора і не міг бачити ОСОБА_1 .
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що він є інспектором УПП у Львівській області та 05.12.2025 року складав схему місця ДТП після дорожньо-транспортної пригоди на перехресті вулиць Трускавецька та Кульпарківська. Змін до схеми після складення протоколу не вносив. При зазначенні місця зіткнення він виходив із відеозапису, який оглядав з колегою. У випадку, якщо є необхідність на місці оглянути відеозапис події, такий надається після запиту до командира.
Свідок зазначив, що прибувши на місце події, він ввімкнув камеру. Не може сказати, коли він її вимкнув. Дослідження на місці події з автомобілями не проводилося. Огляд на стан сп'яніння водіїв не проводився, оскільки були відсутні ознаки стану сп'яніння. Вважає, що у протоколі вірно зазначено п.10.11 ПДР, оскільки водії були в однакових умовах, але не обумовлених перехрестях.
Допитаний як свідок ОСОБА_4 пояснив, що він є поліцейським УПП у Львівській області та складав протокол за наслідками ДТП на перехресті вулиць Кульпарківська-Трускавецька. На момент прибуття на місце події ситуація була не зовсім зрозуміла, не було затору. Тому було прийнято рішення про огляд відео. Вони зателефонували командиру та отримали відеозапис події. Зазначив, що це звична практика, якщо водії повідомляють різні деталі.
Свідок повідомив, що вважає вірним зазначення у протоколі про порушення ОСОБА_1 п.10.11 ПДР, оскільки ОСОБА_1 виїхала і якийсь час перебувала на перехресті і не могла знати, який саме сигнал світлофора ввімкнений. Вважає, що ОСОБА_1 мала переконатися у безпечності маневру. Вона почала рух, та раптово пришвидшилась. На його думку, ОСОБА_1 закінчувала маневр, але не впевнилася у його безпечності.
На місці події свідок включив камеру та на скільки пам'ятає не вимикав її. В кінці зміни він камеру здав.
Представниками потерпілого подано до суду клопотання про призначення у справі автотехнічної експертизи.
Суд вирішуючи клопотання щодо необхідності призначення експертизи дійшов наступного висновку.
Статтею 273 КУпАП передбачено, що експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ та процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до аналізу положень ст.ст. 252, 273 КУпАП, призначення експертизи, висновок якої, як і інші джерела доказів, не є обов'язковим для суду, що розглядає справу, є прерогативою суду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.
Автотехнічна судова експертиза це судова експертиза, пов'язана з дорожньо-транспортною подією (ДТП), метою якої є встановлення технічного стану транспортних засобів, доріг та їх облаштування, дорожніх знаків та розміток, механізму ДТП, психофізіологічного стану водія та учасників ДТП.
Відповідно до розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, основними завданнями автотехнічної експертизи є:
- установлення механізму ДТП та її елементів: швидкості руху (за наявності слідів гальмування та за пошкодженнями), гальмового та зупинного шляхів, траєкторії руху, відстані, пройденої транспортним засобом за певні проміжки часу, та інших просторово-динамічних характеристик пригоди;
- установлення відповідності дій водія транспортного засобу у даній дорожній ситуації технічним вимогам ПДР, наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водія вимогам ПДР, а також встановлення причинно-наслідкового зв'язку між діями водія та ДТП.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, перевіряються у спосіб та в порядок, встановлений ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП.
Суд зазначає, що представники ОСОБА_2 звернувшись до суду із клопотанням про проведення експертизи, фактично не погоджуються із матеріалами, долученими особою, відносно якої склали протокол, а саме висновком експерта, однак у поданому клопотанні не зазначають, чому без звернення до експерта та застосування відповідних спеціальних знань, прийняття рішення у справі буде неможливим.
Під час судового розгляду справи судом з'ясовані усі обставини справи, досліджені відео докази ДТП, необхідність у проведенні будь-яких експертиз для встановлення наявності порушень ПДР України не вбачається, а отже відсутні достатні підстави для призначення по справі судової автотехнічної експертизи.
На переконання суду, наявні в матеріалах справи докази дають достатньо підстав зробити висновок щодо наявності або відсутності в діях ОСОБА_1 можливих порушень вимог ПДР України без призначення судової автотехнічної експертизи, а відтак суд відмовляє у такому клопотанні.
Заслухавши учасників, дослідивши матеріали адміністративної справи, відповідно до положень статті 252 КпАП України, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши протокол про вчинення адміністративного правопорушення, додатки до нього та подані сторонами докази безпосередньо у судовому засіданні, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, полягає у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 2.3 б Правил дорожнього руху передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 10.11 Правил дорожнього руху, про порушення якого ОСОБА_1 зазначено у протоколі, передбачено, що у разі коли траєкторії руху транспортних засобів перетинаються, а черговість проїзду не обумовлена цими Правилами, дати дорогу повинен водій, до якого транспортний засіб наближається з правого боку.
Суд бере до уваги доводи захисника Псюк Г.Т. про те, що п.10.11 ПДР стосується проїзду нерегульованих перехресть, а перехрестя вулиць Трускавецької та Кульпарківської є регульованим, у справі відсутні докази, що світлофори на перехресті були вимкнені або працювали в режимі миготіння сигналу жовтого кольору, відтак зазначає про відсутність підстав застосування п.10.11 ПДР в даному випадку. Так, правила дорожнього руху не передбачають застосування цього пункту у випадку здійснення зупинок водієм під час перетину регульованого перехрестя чи незнання водієм, який сигнал світлофора увімкнений, тощо, тому посилання на порушення ОСОБА_1 п.10.11 ПДР слід виключити.
Наведене, однак, не спростовує переконання суду, що водій транспортного засобу «Volkswagen Tiguan» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 рухаючись по вул. Трускавецька, при виїзді на вул. Кульпарківську не була уважною під час руху, не стежила за дорожньою обстановкою, не відреагувала відповідно на її зміну та не переконалася в безпечності маневру, який вона здійснювала, виїхавши на перехрестя, на якому був затор, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди.
Суд звертає увагу, що згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 05.12.2025 року остання усвідомлюючи, що виїжджаючи на перехрестя, на якому утворився затор, який змусить водія зупинитися на перехресті, що створить перешкоду для руху інших транспортних засобів, здійснила виїзд на такий, що в результаті призвело до порушення пункту 2.3 б Правил дорожнього руху. Дані обставини також підтверджуються оглянутими в судовому засіданні відеозаписами.
Суд вважає не переконливими пояснення захисника Псюк Г.Т. щодо відсутності складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП у зв'язку із неправильною кваліфікацією її дій, оскільки, порушення останньою пункту 2.3 б Правил дорожнього руху підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а п.16.8 ПДР (водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді), якого, як стверджує захисник Псюк Г.Т., вона дотримувалася, не спростовує її обов'язку бути уважною, стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміну.
При цьому, суд зазначає, що питання дотримання правил дорожнього руху ОСОБА_2 не є предметом розгляду у межах даного провадження.
Суд не бере до уваги висновок експерта від 04.02.2026 року, оскільки такий суперечить встановленим обставинам та іншим доказам у справі.
Що стосується відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції, то обидві сторони не заперечували щодо цього. Водночас, учасники не зазначали та судом не встановлено, яким чином така обставина впливає на предмет розгляду у даній справі. За наведених обставин, суд відмовляє у клопотанні про визнання доказу недопустимим.
Інші доводи учасників не спростовують висновків суду.
Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справа про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомча суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Оскільки правопорушення вчинено 05.12.2025 року, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 38, 247, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
у задоволенні клопотання представників Голець Юрія Богдановича про призначення експертизи - відмовити.
Провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: /підпис/ І.С. Мруць