Справа № 462/289/26
25 березня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді - Пилип'юк Г. М.
за участю секретаря судового засідання - Байдали М. Б.
представника позивача - Костів О. В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, як органу опіки та піклування, в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Комунальна установа «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав,
встановив:
представник позивача ЗРА ЛМР, як орган опіки та піклування, в інтересах малолітньої ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , звернувся до суду, з позовом в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо її малолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову, щомісяця і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 23.02.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.
Як вбачається матеріалів справи, у провадженні Залізничного районного суду м Львова перебувала на розгляді справа за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, як органу опіки та піклування (в інтересах ОСОБА_1 ) до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , третя особа: Комунальна установа «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 05.12.2025 року, яка долучена до матеріалів справи, прийнято відмову уповноваженого представника Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, як органу опіки та піклування - Костів О. у цивільній справі за позовом за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, як органу опіки та піклування (в інтересах ОСОБА_1 ) до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , третя особа: Комунальна установа «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Провадження у справі за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, як органу опіки та піклування (в інтересах ОСОБА_1 ) до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , третя особа: Комунальна установа «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів закрито. Роз'яснено, що ч. 2 ст. 256 ЦПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
У судовому засіданні представник позивача не заперечила щодо закриття провадження у справі у зв'язку із наведеними обставинами.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, будучи належним чином повідомленою про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явилась, будучи належним чином повідомленою про час, дату та місце розгляду справи, подала заяву про розгляд справи без її участі.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, заслухавши думку учасників справи, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у ст. 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. А в частині другій цієї статті вказано, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Для застосування вказаної підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме: тотожних сторін спору; тотожного предмета позову; тотожної підстави позову, отже позови мають повністю збігатися за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі № 761/7978/15-ц зазначено, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17 вказано, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Суд звертає увагу на те, що не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі № 924/1473/15.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим, не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі № 924/1473/15.
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28.07.2021 року у справі № 640/9380/19, від 15.11.2021 року у справі № 428/9280/20, від 21.12.2021 року у справі № 295/983/21.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях від 25.07.2002 року у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України», що існує установлена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Як вбачається з ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 05.12.2025 року у справі № 462/2065/25, яка набрала законної сили, провадження у справі за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, як органу опіки та піклування (в інтересах ОСОБА_1 ) до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , третя особа: Комунальна установа «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів закрито.
Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Враховуючи те, що в межах розгляду справи № 462/2065/25 постановлено ухвалу, яка набрала законної сили, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, з врахуванням положень ч. 2 ст. 256 ЦПК України, провадження у справі № 462/289/26 слід закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Керуючись ст. 44, 197, 223, 256, 259, 260 ЦПК України, суд,
постановив:
провадження у справі за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, як органу опіки та піклування, в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Комунальна установа «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав - закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Пилип'юк Г. М.
Оригінал ухвали.