3/441/2/2026 441/1293/25
25.03.2026 суддя Городоцького районного суду Львівської області Перетятько О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від заступника начальника Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 130 КУпАП, -
за протоколом серії ААД №919985 від 11.06.2025, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він 02.04.2025 о 14 годині 50 хвилин, на 4 км + 200 м автодороги М11 «Львів-Шегині» - «Західний обхід міста Городок», керував автомобілем марки «Renault-Duster», р.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, що зафіксовано на нагрудні боді камери поліцейських 01243, 01244, 01257.
Дії ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення 02.04.2025 інспектором кваліфіковано за частиною 1 статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у заяві-клопотанні просив провадження у праві на нього за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, покликаючись на те, що протокол суперечить дійсним обставинам, матеріалам справи та чинному законодавству, оскільки він від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не відмовлявся, наполягав на проходженні такого в медичному закладі, куди його і було доставлено працівниками поліції та відібрано зразки крові для відповідного аналізу, лікарем повідомлено йому про те, що після проведення лабораторного дослідження аналізу крові буде складено висновок, між тим, результати самого дослідження у матеріалах справи відсутні. Вказує, що даний факт зафіксовано на відеозаписах події, в його поясненнях та інших матеріалах справи, зазначає, що дане свідчить про порушення працівниками поліції процедури проведення огляду на стан сп'яніння та складання протоколу, просив справу розглядати у його відсутності.
Вивчивши адмінматеріали, долучений до них відеозапис події від 02.04.2025, оцінивши докази в їх сукупності, доходжу наступного висновку.
За положеннями статті 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (частина 2 статті 7 КУпАП), а завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 КУпАП).
За диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, в тому числі і осіб, які керують транспортними засобами, та встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до пункту 2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247,280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до пункту 24 Постанови звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Суд зазначає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тобто, протокол про адміністративне правопорушення, складений стосовно особи сам по собі не є головним доказом події правопорушення.
Оскільки, ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, а тому вказані обставини у протоколі є недоведеними та підлягають встановленню (доказуванню) під час розгляду справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 02.04.2025 о 14 годині 50 хвилин, на 4 км + 200 м автодороги М11 «Львів-Шегині» - «Західний обхід міста Городок», керував автомобілем марки «Renault-Duster», р.н.з. НОМЕР_1 , що ОСОБА_1 у своїй заяві від 10.12.2025, поясненнях від 02.04.2025 не заперечив.
Згідно долучених до матеріалів справи копій Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.04.2025, ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився.
Між тим, в графі 22 даного Висновку «Дата і час відбору» зазначено дату та час - «02.04.2025, 16:15», у графі 21- «досліджувалось біологічне середовище - кров».
На вимогу суду, з метою підтвердження чи спростування даних внесених у вищеозначені документи, КНП «Городоцька центральна лікарня» надано належним чином завірені копії Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.04.2025 на ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 3.3. Розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 № 100 нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно: при оформленні дорожньо-транспортної пригоди; при перевірці документів; при поверхневому огляді; при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї; при наданні допомоги особам; у випадках, коли усвідомлення особою факту відеофіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації.
Відповідно до пункту 3.5 Розділу ІІІ Інструкції, після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора), все спілкування повинно бути записане безперервно.
Судом досліджено, як доказ, долучений до матеріалів справи відеозапис події 02.04.2025 за участі ОСОБА_1 , такий складається з семи відеофайлів. Із відеофайла № 01244@2025040219045410.mp 16:14:40 видно, як ОСОБА_1 запрошують в кабінет, де відповідна посадова особа Городоцької ЦРЛ проводить забір крові в останнього, при цьому запитує, чи не втрачає він свідомість та уточнює в поліцейського скільки пробірок крові необхідно зібрати, на що є чітка відповідь поліцейського: «…Так, як завжди…». Далі, о 16:17:50 чітко видно, як працівник лікарні провів забір крові у ОСОБА_1 , при цьому говорячи : «…дивіться на стіни, не смикайтесь,…все добре…». Далі ОСОБА_1 , після забору крові з піднятою рукою іде в інший кабінет, де йому пропонують здати сечу на аналіз, він повідомляє, що не хоче в туалет та вказує, що вже здав на аналіз кров.
Таким чином, із долученого до матеріалів справи відео події 02.04.2025 встановлено беззаперечний факт здачі ОСОБА_1 крові в медичному закладі для проведення відповідних аналізів. Між тим, жодних даних, щодо результатів проведення вищеозначених аналізів до матеріалів справи працівниками поліції не долучено та на запит суду КНП «Городоцька ЦЛ» не надано.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому статтею 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103.
Частиною 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Водій має право відмовитися від перевірки на «Драгері» (алкотестері) на місці зупинки та вимагати проведення огляду в медичному закладі. Огляд у закладі охорони здоров'я має бути проведений протягом двох годин з моменту встановлення підстав для його проведення.
Окрім того, відповідно до ч.8 Загальних положень вищеозначеної Інструкції, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
Предметом дослідження в медичному закладі можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Якщо неможливо взяти вказані зразки біологічного середовища, то може використовуватися кров. За результатами складається акт медичного огляду, на підставі якого складається висновок щодо результатів медичного огляду. Зміст висновку повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського. Акт медичного огляду складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.
Забір крові у винуватця ДТП проводиться для встановлення факту алкогольного чи наркотичного сп'яніння, якщо водій відмовляється від огляду на місці, не згоден з його результатами або якщо ДТП спричинила серйозні наслідки. Процедура виконується в медичному закладі протягом 2 годин з моменту аварії. Кров беруть у найближчому закладі охорони здоров'я, куди особу доставляє поліція.
Суд враховує дане положення, оскільки ОСОБА_1 був доставлений у медичний заклад після ДТП за його участі від 02.04.2026 та, як убачається із долучених до матеріалів справи пояснень ОСОБА_1 від 02.04.2025 та відеозапису події, Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.04.2025, здав кров для проведення відповідних лабораторних досліджень.
Між тим, ні в згаданому Акті, ані у Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.04.2025 не зазначено результат лабораторних тестів, не зазначено заключного діагнозу за результатами тестів, чи за результатами огляду, які є визначальними при встановлення судом вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Гурепка проти України» (пункти 50-55 Рішення від 06.09.2005), суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.
Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18.01.1978 у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25). Крім того, у справі «Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom» (№ 46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Згідно з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (пункт 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на пункт 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
У згаданій позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
За наведеного, конфлікт між протоколом та відеозаписом події, де відео не підтверджує або заперечує складені поліцією обставини, є підставою для закриття справи через відсутність складу правопорушення.
Таким чином, приходжу до переконання, що зазначені ОСОБА_1 в заяві від 10.12.2025 пояснення-заперечення щодо події 02.04.2025, мають місце, оскільки підтверджуються долученим до матеріалів справи відео події, доказів, які б спростували дане, судом не здобуто.
Окрім того, звертаю увагу, що суд не вправі сам збирати докази винуватості особи.
Відповідно до частини другої статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно частини першої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06.12.1998 (пункт 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Виходячи з положень статті 8, статті 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За наведеного, аналізуючи матеріали справи та зібрані у справі докази в їх сукупності, у відповідності до положень статті 252 КУпАП, і, зокрема, заяву ОСОБА_1 від 10.12.2025, викладені пояснення у якій є послідовними та узгоджуються між собою, розбіжності, які містяться у відеозаписі події від 02.04.2025 та Акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.04.2025, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що у даному, конкретному випадку склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 1 статті 130 КУпАП, не доведено, у зв'язку із порушенням порядку та процедури проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відсутністю доказів, які б достовірно вказували на те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з вищенаведеного, вважаю що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, у зв'язку із чим провадження в даній справі слід закрити.
В свою чергу, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому згідно частини 2 статті 284 та статті 247 КУпАП, підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 не вбачаю.
Керуючись статтею 62 Конституції України, пунктом 1 честини 1 статті 247, пунктом 3 частини 1 статті 284 КУпАП, суддя, -
провадження по справі про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Перетятько О.В.