20 березня 2026 року
м. Київ
справа № 619/2419/24
провадження № 61-2973ск26
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 07 травня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року у справі за позовом Дергачівської окружної прокуратури Харківської області, яка діє в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Липецької сільської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_1 , третя особа: НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землями оборони
16 березня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний Суд» направила до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Харківського районного суду Харківської області від 07 травня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається
до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання касаційної скарги фізичною особою та фізичною особою - підприємцем на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У квітні 2024 року позивач подав позов, який містить зокрема вимогу майнового характеру про повернення земельної ділянки.
У постанові від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися в ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду
від 26 лютого 2019 року в справі № 907/9/17).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги заявник вказує, що вартість спірної земельної ділянки становить 2 330 718, 07 грн, а тому останній необхідно сплатити судовий збір в частині майнової вимоги у розмірі
30 280 грн (3 028 грн * 10 розмірів прожиткового розміру), на підставі підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Що стосується немайнових вимог про визнати недійсним договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до нього від 30 липня 2021 року, скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі державної реєстрації, з припиненням усіх речових прав на неї та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності за
Липецькою сільською радою Харківського району Харківської області та права оренди ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку, з припиненням речових прав останніх, і з закриттям розділу Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Верховний Суду зазначає таке.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн.
За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, встановлюється ставка судового збору, що дорівнює 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
З огляду на зазначене, заявнику необхідно сплатити судовий збір в частині немайнових вимог у розмірі 18 168 грн (3 028 грн х 3)х200%.
Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України
«Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду документ, що підтверджує його сплату.
За частиною другою статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 07 травня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року залишити без руху, надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко