26 березня 2026 року
м. Київ
Справа № 910/16025/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Власова Ю.Л. - головуючого, Булгакової І. В., Малашенкової Т. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги керівника Київської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду міста Києва від 08 травня 2025 року (суддя Демидов В.О.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 лютого 2026 року (колегія суддів у складі: головуючий Андрієнко В.В., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.)
у справі №910/16025/24
за позовом Керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі 1. Північного офісу Держаудитслужби, 2. Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут», 2. Державного навчального закладу «Ржищівський професійний ліцей»
про стягнення 640 512,18 грн та визнання недійсним договорів,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08 травня 2025 року у справі №910/16025/24 відмовлено у задоволенні позову керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області (далі - Прокурор), заявленого в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби (далі - Держаудитслужба, позивач 1), Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації (далі - Департамент освіти, позивач 2), до Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (далі - ТОВ «Твій Газзбут», відповідач 1) та Державного навчального закладу «Ржищівський професійний ліцей» (далі - ДНЗ «Ржищівський професійний ліцей», відповідач 2) про визнання недійсним договорів на постачання електричної енергії №60АВ200-103091-22 від 04 січня 2023 року, №60АВ200-1516-23 від 22 травня 2023 року, №60АВ200-1195-23 від 14 квітня 2023 року, №60АВ200-3699-23-b від 15 грудня 2023 року, укладених відповідачами, та стягнення з ТОВ «Твій Газзбут» на користь ДНЗ «Ржищівський професійний ліцей» 640 512,18 грн, а з ДНЗ «Ржищівський професійний ліцей», одержаних ним за рішенням суду, - в дохід держави.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04 лютого 2026 року, з урахуванням ухвали цього суду від 04 березня 2026 року, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
13 березня 2026 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Верховний Суд, Суд) засобами поштового зв'язку надійшла касаційна скарга керівника Київської обласної прокуратури, в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08 травня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 лютого 2026 року у справі №910/16025/24 та ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову. Також скаржник просить визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень у справі №910/16025/24 та поновити цей строк.
Згідно із поштовим штемпелем, скарга надіслана до Суду 10 березня 2026 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2026 року для розгляду зазначеної касаційної скарги у справі визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Малашенкова Т. М.
Клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у справі №910/16025/24 Верховний Суд залишає без розгляду з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 04 лютого 2026 року у справі №910/16025/24 складений 19 лютого 2026 року, тобто останнім днем на її касаційне оскарження є 10 березня 2026 року.
Касаційну скаргу Прокурора засобами поштового зв'язку, згідно із відміткою на поштовому конверті, надіслано до Верховного Суду 09 березня 2026 року, тобто у межах строку, встановленого статтею 288 ГПК України.
Згідно з частиною першою та другою статті 294 ГПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. До відкриття касаційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття касаційного провадження.
Заперечень проти відкриття касаційного провадження не надходило.
Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу. Положеннями частини четвертої статті 294 ГПК України визначено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржник зауважує, зокрема, про те, що суди попередніх інстанцій, під час прийняття рішень, неправильно застосували норми матеріального права (пункт 11 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», підпункт 11 частини першої пункту 47 Особливостей №1178, статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», пункт 42, підпункт 1 пункту 44 Особливостей №1178, пункт 30 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», пункти 9, 10 статті 1 Закону України «Про національну безпеку України», частини четвертої статті 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України», Закону України «Про санкції») та в порушення норм процесуального права (статті 2, 7, 236 ГПК України) не з'ясували всі обставини, які мають значення для справи.
Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права, а саме, статей 203, 215, 216, частини третьої статті 228 ЦК України, статей 3, 4 Закону України «Про санкції», підпункту 11 пункту 44 Особливостей, пункту 538 додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року, введеного в дію Указом Президента України від 24 червня 2021 року №266/2021 у подібних цій справі правовідносинах, а саме щодо забезпечення прокурором захисту економічних інтересів держави шляхом визнання недійсними правочинів, укладених в порушення вимог Закону України «Про санкції» та обмежень, встановлених рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, введеними в дію Указами Президента України, а також застосування особливих правових наслідків таких правочинів, що суперечать інтересам держави в суспільства.
Скаржник також зауважив про те, що законодавством про публічні закупівлі передбачено відхилення тендерної пропозиції за умови накладення санкцій саме на кінцевого бенефіціарного власника, що і має місце у цьому випадку. Позиція про «персональні» санкції, тобто санкції, застосовані не до юридичної особи, а виключно до фізичної, на переконання скаржника, не узгоджується з нормами чинного законодавства.
З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що касаційна скарга Прокурора на рішення Господарського суду міста Києва від 08 травня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 лютого 2026 року у справі №910/16025/24 відповідає вимогам статті 290 ГПК України щодо її форми та змісту, а подані матеріали достатні для касаційного розгляду.
Частиною третьою статті 301 ГПК України передбачено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Разом з тим, під час вивчення матеріалів касаційної скарги та в ході підготовки до розгляду касаційної скарги у справі №910/9161/24 Суд встановив, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 23 жовтня 2025 року на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передав справу №927/994/23 для відступу від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 27 травня 2025 року у справі №910/17647/18 та від 15 квітня 2025 року у справі №910/1418/23.
Передаючи справу №927/994/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Верховний Суд зазначив, зокрема, таке:
- спірне питання, передане на розгляд касаційного суду, полягає у тому, чи правомірним є стягнення заявлених у позові грошових коштів з відповідача - СТОВ «Батьківщина» на користь позивача - ПрАТ «Украгро НПК», при тому, що: кінцевим бенефіціарним власником позивача є особа, на яку накладені персональні економічні санкції, - ОСОБА_1 , крім того його дружина є громадянкою російської федерації; договір є недійсним, оскільки був укладений під впливом тяжкої обставини та з перевищенням директором відповідача своїх повноважень, а також нікчемним, оскільки порушує публічний порядок і законодавство про захист економічної конкуренції; відсутнє порушене право кредитора і невиконане зобов'язання боржника, оскільки судом у межах справи №927/730/25 вжито заходи забезпечення позову, якими, зокрема, заборонено позивачу та відповідачу виконувати умови договору;
- Указом Президента України від 24 червня 2021 року №266/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до якого застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до ОСОБА_1 строком на 3 роки; Указом Президента України від 24 червня 2024 року №376/2024 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24 червня 2024 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до якого застосовано (скасовано або змінено) персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до ОСОБА_1. строком на 10 років;
- відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації» (далі - Постанова №187) до прийняття та набрання чинності Законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, установлено мораторій (заборону) на: 1) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи (особи, пов'язані з державою-агресором): (І) громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах; (ІІ) юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації; (ІІІ) юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації; (IV) юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації, - у випадку виконання зобов'язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті;
- якщо застосовувати правову позицію, викладену у постановах від 27 травня 2025 року у справі №910/17647/18 та від 15 квітня 2025 року у справі №910/1418/23, то у разі з'ясування, що позивач підпадає під визначення осіб, зазначених у пункті 1 Постанови №187 як такі, що «пов'язані з державою-агресором», це є підставою для відмови в позові; за змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 20 листопада 2024 року у справі №927/994/23, у разі з'ясування, що позивач підпадає під визначення осіб, зазначених у пункті 1 Постанови №187 як такі, що «пов'язані з державою-агресором», це не впливає на можливість задоволення позову, однак є підставою для зупинення виконання майбутнього судового рішення під час виконавчого провадження;
- існує неоднакове правозастосування Верховним Судом пункту 1 Постанови №187 в аспекті того, чи підлягає застосуванню зазначений у цьому пункті мораторій щодо виконання грошових зобов'язань на користь осіб, пов'язаних з державою-агресором, на будь-якій стадії судового процесу, обмежуючи суб'єктивне право осіб-кредиторів (стягувачів) у реалізації ними права вимоги до зобов'язаної сторони, як шляхом звернення за судовим захистом, так і шляхом примусового виконання, чи вказаний мораторій, як такий, що означає відстрочення виконання певних зобов'язань, а не звільнення юридичних осіб України від виконання зобов'язань за укладеними ними угодами, не має бути підставою для припинення зобов'язання та відмови у захисті порушеного права;
- законодавець передбачив певні особливості, пов'язані із примусовим виконанням рішень, якщо стягувачами у виконавчому провадженні є особи, пов'язані з державою-агресором, з метою акумулювання майна для майбутнього звернення стягнення; водночас законодавством не передбачено такої підстави для відмови в позові про стягнення заборгованості як пов'язаність особи з державою-агресором або введення мораторію на виконання грошового зобов'язання.
Водночас, в ухвалі Верховного Суду від 23 жовтня 2025 року у справі №927/994/23 зазначено, що відповідач наполягає на тому, що оскільки кінцевий бенефіціарний власник товариства (позивача) - ОСОБА_1 є особою, на яку накладені персональні економічні санкції, крім того його дружина є громадянкою російської федерації, позивач є особою, «пов'язаною з державою-агресором» в розумінні пункту 1 Постанови №187, а тому на нього поширюється мораторій на виконання грошових зобов'язань, за якими позивач є кредитором (у тому числі і грошового зобов'язання, що є об'єктом цього позову до відповідача).
Ураховуючи підстави передачі справи №927/994/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, за результатами розгляду справи №927/994/23 має бути сформований висновок щодо застосування мораторію на виконання грошових зобов'язань, встановленого Постановою №187, до юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником якої є особа, на яку накладені персональні економічні санкції (аналогічно справі, що переглядається, - ОСОБА_1 ), та щодо правових наслідків застосування такого мораторію. Ухвалою об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 листопада 2025 року прийнято до розгляду справу №927/994/23.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частиною четвертою статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до пункту 7 частини першої та частини третьої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
У зв'язку з наведеним, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність зупинення касаційного провадження у справі №910/9161/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у справі №927/994/23.
Такого ж висновку про зупинення касаційного провадження дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справах № 915/802/24 (ухвала від 14 січня 2026 року), №922/154/25 (ухвала від 26 січня 2026 року), №918/681/24 (ухвала від 26 січня 2026 року), №924/572/24 (ухвала від 26 січня 2026 року) у подібних правовідносинах.
Керуючись статтями 228, 234, 235, 287, 290, 294, 314 ГПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 08 травня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 лютого 2026 року у справі №910/16025/24.
2. Встановити учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі №910/16025/24. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
3. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/16025/24.
4. Касаційне провадження за касаційною скаргою керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 08 травня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 лютого 2026 року у справі №910/16025/24 зупинити до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №927/994/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Ю. Л. Власов
Судді І. В. Булгакова
Т. М. Малашенкова