8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41
26 березня 2026 року м. ХарківСправа № 922/870/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Калініченка Олега Ігоровича від 23.03.2026 про забезпечення позову у справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Калініченка Олега Ігоровича, м. Харків
до ОСОБА_1 , м. Зміїв Харківської області
про стягнення 1 570 500,00грн.
Фізична особа-підприємець Калініченко Олег Ігорович (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Погорілого Івана Володимировича (надалі - відповідач) про стягнення 1570500,00грн. заборгованості.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо внесення орендної плати за договором оренди №1/09.12 від 09.12.2021 за період з 01.04.2022 по 31.03.2023.
24 березня 2026 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову, а якій він просить забезпечити позов шляхом:
- накладення арешту на грошові кошти Погорілого Івана Володимировича в межах суми 1 570 500 грн., що знаходяться на його банківському рахунку;
- накладення арешту на майно Погорілого Івана Володимировича, а саме, житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 57.2 кв.м та земельну ділянку житлової забудови, площею: 0.08 га, кадастровий номер: 6322082001:00:000:1303.
Дана заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та належне відповідачу нерухоме майно може утруднити виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог. При цьому позивач вказує, що Погорілий І.В. може в будь-який момент зняти/витрати кошти, як ті, що перерахував йому ФОП Калініченко О.І., так і ті, які знаходяться на рахунку Погорілого І.В., а також відчужити належне йому нерухоме майно. Отже, виконання рішення у майбутньому може бути утруднене, оскільки на банківських рахунках Погорілого І.В. будуть відсутні кошти в заявленій сумі, а також буде відсутнє майно на яке можливо буде звернути стягнення. Крім того, позивач вказує, що існуючий стан економіки країни та режим воєнного часу посилюють ризики утруднення чи навіть унеможливлення виконання судового рішення. Натомість, якраз саме реальне виконання рішення суду та захист порушених прав господарюючих суб'єктів є одним з факторів, що здатні забезпечити стабільність економічної ситуації в нашій державі. Вказані доводи не є припущенням чи суб'єктивною думкою, а ґрунтуються на недостовірних відомостях, які Погорілий І.В. надавав під час розгляду справи № 638/6073/23.
Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Статтею 136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з частиною 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд зазначає, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.09.2018 у справі №910/7141/13.
Втім, позивач не обґрунтував належним чином неможливість виконання рішення у даній справі, у випадку задоволення судом позову, у разі невжиття заходів забезпечення позову.
Зокрема, позивач не довів, що у відповідача відсутні грошові кошти в розмірі, достатньому для виконання рішення, а також не надав доказів вчинення відповідачем дій щодо виведення грошових коштів з банківських рахунків з метою невиконання рішення у даній справі.
Фактично позивач вказує лише про наявність у позивача можливості вільно розпоряджатися належним йому майном та грошовими коштами, але не зазначає жодної обставини, яка б підтверджувала наявність у відповідача наміру вчиняти дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення у випадку задоволення позовних вимог.
Проте сама лише можливість відповідача розпоряджатися належним йому майном не є автоматичним та достатнім підтвердженням наявності у нього наміру вчиняти вищевказані недобросовісні дії.
В той же час, недостатньо обґрунтоване накладення арешту на грошові кошти в розмірі 1570500,00грн. та на належне відповідачу нерухоме майно фактично призведе до суттєвого погіршення його фінансового стану та ускладнить можливість користування належним йому на праві власності нерухомим майном.
Суд також не може прийняти й доводи позивача про те, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову обумовлюється тим, що Погорілий І.В. надавав під час розгляду справи № 638/6073/23 недостовірні відомості.
Так, рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2025 у справі №638/6073/23 за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця Калініченка Олега Ігоровича про стягнення 410107,13грн., яким з ФОП Калініченка О.І на користь Погорілого І.В. було стягнуто 259500,00 грн забезпечувального платежу, 9491,30 грн 3% річних та 70035,96 грн. суми інфляційного збільшення, за наслідками апеляційного перегляду було залишено без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2026, тобто є таким, що набрало законної сили.
При цьому зі змісту судових рішень у даній справі, які додані до позовної заяви вбачається, що ФОП Калініченко О.І. мав реальну можливість надавати докази на підтвердження своєї правової позиції та на спростування доводів Погорілого І.В. в межах справи №638/6073/23, у тому числі й тих, які він вважає недостовірними.
Проте за результатами розгляду даної справи судами було зроблено висновок про обґрунтованість позову Погорілого І.В.
Частиною 4 статті 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що Погорілий І.В. надавав недостовірні відомості під час розгляду справи №638/6073/23.
Щодо посилань позивача на те, що існуючий стан економіки країни та режим воєнного часу посилюють ризики утруднення чи навіть унеможливлення виконання судового рішення, натомість саме реальне виконання рішення суду та захист порушених прав господарюючих суб'єктів є одним з факторів, що здатні забезпечити стабільність економічної ситуації в нашій державі, суд зауважує, що ці доовди носять загальний характер та жодним чином не пов'язані зі спірними правовідносинами, діями чи бездіяльністю відповідача, а також не є такими, що підтверджують необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, накладення арешту на грошові кошти та нерухоме майно, що належать відповідачу, не відповідає принципам розумності, обґрунтованості та забезпечення збалансованості інтересів сторін.
У зв'язку з цим суд вважає, що доводи позивача про необхідність вжиття заходів забезпечення позову належним чином не обґрунтовані, а тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Калініченка Олега Ігоровича від 23.03.2026 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.
Ухвалу підписано 26.03.2026.
СуддяМ.В. Калантай