36000, м. Полтава, вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
25.03.2026 Справа № 917/19/26
Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (36008, м. Полтава, вул.Польська,2А, код ЄДРПОУ 03338030)
до Фізичної особи - підприємця Климчука Артема Вікторовича, ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
про стягнення 158 704,58 грн
без виклику представників сторін,
Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Климчука Артема Вікторовича (опалювальні об'єкти: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ) про стягнення 158 704,58 грн. заборгованості за Типовим Індивідуальним договором № 4886 про надання послуги з постачання теплової енергії, в т.ч. 136 779,15 грн основного боргу; 843,17 грн пені, 4967,30 грн 3% річних та 16 114,96 грн інфляційних втрат.
Ухвалою від 19.01.25 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 917/19/26, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.
04.02.26 від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого він просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
13.02.26 від позивача надійшла відповідь на відзив.
Інші заяви чи клопотання сторони не подавали.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки заяв та клопотань по справі, тощо.
Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 917/19/26.
Судом враховано, що за ч.13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
Основними напрямками діяльності підприємства є забезпечення тепловою енергією на опалення та підігрів води житлового фонду, комунально-побутових та інших об'єктів; проведення ремонтів обладнання теплового господарства. ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є підприємством комунальної форми власності.
ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснює ліцензовану господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на підставі ліцензій: 1) виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії); 2) транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами; 3) постачання теплової енергії, що були переоформлені на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 739 від 06.06.2017.
Підприємство внесено до ліцензійного реєстру суб'єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області під номером 52 (https://www.admpl.gov.ua/page/administrativni-poslugi-licenzuvannya).
Згідно Статуту ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» (далі по тексту - позивач) основними напрямками діяльності підприємства є забезпечення тепловою енергією на опалення та підігрів води житлового фонду, комунально-побутових та інших об'єктів; проведення ремонтів обладнання теплового господарства. ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є підприємством комунальної форми власності.
В розумінні пунктів 3, 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» є виконавцем послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води.
На офіційному веб-сайті ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», за посиланням: http://te.pl.ua/spozhivacham/yuridichnim-osobam/dogovr-pro-nadannya-poslug-yuridichn-osobi/, позивач опублікував Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та порядок його укладення.
Судом встановлено, що відповідач - ФОП Климчук Артем Вікторович є власником нежитлових приміщень, а саме:
нежитлового приміщення (магазин промислових товарів з влаштуванням окремого входу - реєстраційний номер майна: 27767608) в житловому будинку № 55 по проспекту Свободи в місті Кременчуці, на підставі: свідоцтва про право власності, на нерухоме майно, серія та номер: САС № 575967, видане 13.07.2009, видане Кременчуцькою міською радою Полтавської області (відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №408114587 від 14.12.2024);
нежитлового приміщення (магазин промислових товарів - реєстраційний номер майна: 10644502) в житловому будинку № 6 по вулиці Перемоги в місті Кременчуці, на підставі: договору купівлі-продажу, РВТ №937975, 17.08.2012, посвідчений Дощепко О.В. приватним нотаріусом Кременчуцького міського територіального округу р.№1289 (відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно No421952060 він 09.04.2025).
При цьому, нежитлове приміщення ФОП Климчук Артема Вікторовича, загальною площею 52,1 кв.м. розташоване в житловому будинку № 55 по проспекту Свободи в місті Кременчуці, який оснащено вузлом комерційного обліку теплової енергії (BKO/ТE); нежитлове приміщення ФОП Климчук Артема Вікторовича, загальною площею 30,9 кв.м. розташоване в житловому будинку № 6 по вулиці Перемоги в місті Кременчуці, який оснащено вузлом комерційного обліку теплової енергії (ВКО/ТЕ).
Як вбачається з матеріалів справи, будинки, в яких знаходяться зазначені об'єкти нерухомості відповідача у справі, підключено до системи постачання теплоенергії, яка обслуговується позивачем.
Вказане, зокрема, підтверджується відповідними Актами перевірки системи теплопостачання про подання теплоносія до житлового будинку за вказаною вище адресою у зв'язку із початком опалювального періоду та про припинення подачі теплоносія у зв'язку із закінченням опалювального періоду (опалювальні періоди 2022/2023, 2023/2024, 2024/2025).
01.10.2021 набрали чинності постанови Кабінету Міністрів України № 1022 та № 1023 від 08.09.2021, якими затверджено типові публічні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії та про надання послуг з постачання гарячої води.
Відповідно до приписів частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
За посиланням позивача, співвласники багатоквартирних житлових будинків за адресами: Полтавська область, місто Кременчук, проспект Свободи, 55 та по вулиці Перемоги, 6 не повідомили ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго про вибір моделі договірних відносин протягом 30-деного строку з моменту опублікування позивачем відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Виходячи з викладеного, взаємовідносини між співвласниками багатоквартирного житлових будинків за адресами: Полтавська область, місто Кременчук, проспект Свободи, 55 та по вулиці Перемоги, 6, в тому числі і з боржником, як власником нежитлового приміщення за зазначеними адресами, з 01.12.2021 врегульовано Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води, який є публічним договором приєднання і опублікований на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/.
Отже, відповідач є суб'єктом користування послугою постачання теплової енергії (споживачем), яка надається ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».
Індивідуальному договору присвоєно № 4886.
Предметом даного позову є стягнення з відповідача заборгованості за теплову енергію, спожиту останнім на підставі типового Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (надалі - Індивідуальний договір). Оскільки на переконання позивача, взаємовідносини з відповідачем, як власником нежитлових приміщень за зазначеною адресою врегульовано саме Індивідуальними договорами.
За твердженням позивача, яке не спростоване відповідачем, починаючи з листопада 2022 року позивач надає послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення відповідачу.
За вказаний період, що охоплюється загальним періодом з 01.11.2022 по 30.04.2025, позивачем у справі складено Акти приймання-передачі наданих послуг з постачання теплової енергії та виставлено рахунки на оплату на ту ж саму суму.
Позивач зазначає, що відповідачем не виконано свого обов'язку щодо проведення оплати спожитої послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2022 по 30.04.2025, у зв'язку з чим утворилась заборгованість відповідача за надані послуги в сумі 136 779, 15 грн.
Крім того, враховуючи прострочення відповідачем оплати наданих послуг, станом на дату звернення до суду з позовною заявою позивачем нараховано за період з 02.12.2024 по 30.09.2025 - 930,75 грн пені, за період з 02.01.2023 по 30.09.2025 5 302,51 грн 3% річних та за період з січня 2023 по вересень 2025 16 576,04 грн інфляційних витрат. Що всього, разом з сумою основного боргу, становить 158 704,58 грн.
При вирішенні спору суд зазначає наступне.
Розглянувши матеріали даної справи та доводи сторін, господарський суд приходить до висновку про те, що взаємовідносини між сторонами спору регулюються Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України від 09.11.2017 № 2189 Про житлово-комунальні послуги (надалі - Закон).
Відповідно до статей 5, 12 цього Закону, до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, зокрема - послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.
Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
Індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).
У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги (ч. 5 ст. 13 Закону).
Згідно з умовами Індивідуального договору, договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу.
Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті http:lubnyteplo.com/ua. Виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на офіційному сайті http://te.pl.ua/, (п. 1., п. 2, Індивідуального Договору).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору, в тому числі, шляхом розміщення інформації чи документу у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису (ст. 641 ЦК України).
Отже, враховуючи факт опублікування позивачем тексту договору на власному офіційному веб-сайті, суд приходить до висновку, що позивач зробив офіційну пропозицію про укладення Індивідуального договору.
Водночас, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ст. 642 ЦК України).
В свою чергу, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги (п. 4 Індивідуального Договору).
Таке ж положення містить п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022).
Отже, належними обставинами на підтвердження укладення відповідного договору мають бути будь-які з перелічених дій: підписана споживачем (боржником) заява-приєднання, сплата рахунку за надані послуги чи факт отримання послуги.
Крім того, відповідно до п. п. 17, 19, 20 Правил користування тепловою енергією, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198 (надалі Правила ПКТЕ), для обліку, відпуску та споживання теплової енергії застосовуються прилади комерційного обліку, що відповідають вимогам законодавства про метрологію і метрологічну діяльність. Після технічного огляду вузла обліку теплопостачальна організація видає акт про його прийняття в експлуатацію.
Споживач за показами вузла обліку визначає обсяг спожитої теплової енергії та параметри теплоносія і заносить ці дані до журналу обліку споживання теплової енергії. Облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці.
З огляду на відсутність в матеріалах даної справи будь-яких доказів, що підтверджують подання відповідачем заяви-приєднання чи сплату рахунків за надані послуги, та, водночас, враховуючи обставини справи, зокрема підключення житлових будинків за адресами: Полтавська область, місто Кременчук, проспект Свободи, 55 та по вулиці Перемоги, 6 до системи постачання теплоенергії, яка обслуговується позивачем, суд приходить до висновку, що факт приєднання відповідачем до Індивідуального договору підтверджується фактом отримання ним послуги від позивача, що свідчить про укладення між сторонами спору Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.
З огляду на наведене вище та з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів споживання відповідачем (як і інших власників нерухомого майна житлового будинку за адресами: Полтавська область, місто Кременчук, проспект Свободи, 55 та по вулиці Перемоги, 6 теплової енергії на потреби опалення приміщень (у матеріалах справи наявні акти підключення до системи теплопостачання житлового будинку; акти перевірки системи теплопостачання на початку та закінченні опалювального періоду), при вирішенні спору суд виходить з того, що відповідач є таким, що приєднався до умов індивідуального договору з надання житлово-комунальних послуг, а також спожив теплову енергію за договором, а тому в нього виникає обов'язок щодо оплати наданих послуг за вказаним договором.
Враховуючи відсутності будь-яких доказів з боку відповідача на підтвердження виконання умов Індивідуального договору про оплату наданих позивачем послуг, суд приходить до висновків про порушення умов даного договору відповідачем в частині оплати наданих послуг.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. ст. 525, 526 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Пунктом 5 Індивідуального договору визначено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та складається з:
- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;
- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
- та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Відповідно пункту 11 Індивідуального договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.
Як вбачається з умов Індивідуального договору (п. 30-34), споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya- potreb-nshih-spozhivachv/.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року) ( пункт 30)).
Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb-nshih-spozhivachv/.
У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному сайті.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.
Протягом спірного періоду діяли наступні тарифи, встановлені рішеннями Полтавської обласної ради:
- №326 від 09.12.2021 року "Про коригування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" для категорій споживачів «інші споживачі (крім населення)» та «релігійні організації";
- №477 від 30.09.2022 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоснерго";
- №669 від 28 липня 2023 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго";
- №687 від 26 вересня 2023 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Поптаватеплоенерго»;
- №854 від 30 серпня 2024 року «Про встановлення тарифів па теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».
Інформація про тарифи, встановлені для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», є загальнодоступною та розміщена на офіційному сайті Полтавської обласної ради за наступними посиланнями: https://oblrada-pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/477.pdf (від 30 вересня 2022 року № 477); https://oblrada-pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/669.pdf (від 28 липня 2023 року № 669); https://oblrada-pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/687.pdf (від 26 вересня 2023 року); https://oblrada-pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/854.pdf (від 30 серпня 2024 року).
Пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 р. визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 р. № 315.
Умовно-постійна частини тарифу для приміщень, вбудованих в житлові будинки/нежитлові будівлі розраховується згідно з даними теплового навантаження будівлі, пропорційно опалюваній площі приміщення споживача.
Згідно з п. 32 Правил № 830 розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Пунктом 34 цих Правил визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Як зазначає позивач, обсяг наданих відповідачу послуг з постачання теплової енергії підлягає нарахуванню з застосуванням Методики розподілу між споживачами обсягів, спожитих у будівлі, комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315.
На підтвердження обґрунтованості вартості послуг позивачем надано суду інформацію про розмір опалювальної площі, детальні розрахунки відповідно до площі спірного приміщення, а саме, по нежитлових приміщеннях за адресами: Полтавська область, місто Кременчук, проспект Свободи, 55 та по вулиці Перемоги, 6, нарахування проводилося за обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи; за обсяги теплової енергії, спожитої на потреби безпосередньо опалення приміщення відповідача за період з 01.11.2022 року по 30.04.2025 року на підставі Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 №315 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій №358 від 28.12.2021).
Як повідомив позивач, розподіл обсягів послуги з постачання теплової енергії для будинку за адресою: м.Кременчук, проспект Свободи, 55 виконано на підставі показань вузла обліку теплової енергії згідно з вимогами статей 9-11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання та у відповідності до порядку викладеному у Методиці. Нежитлове приміщення відповідача площею 52,1 кв.м. підключене до мереж, має спільну систему опалення із цим житловим будинком та 11е оснащено вузлом розподільного обліку теплової енергії. У квітні 2025 року та вересні 2025 року проведено перерозподіл обсягів теплової енергії, відпущеної на потреби опалення приміщення відповідача за адресою: м. Кременчук, проспект Свободи, 55 за період з листопада 2022 року по березень 2025 року, у зв'язку із уточненням площ споживачів. Деталізована інформація щодо проведеного перерозподілу наведена у таблиці Додаток № 1.
Розподіл обсягів послуги з постачання теплової енергії для будинку за адресою: м. Кременчук, вул. Перемоги, 6 виконано на основі показань вузла комерційного обліку теплової енергії згідно з вимогами статей 9-11 Закону України «Про комерційиий облік теплової енергії та водопостачання та у відповідності до порядку викладеному у Методиці. Нежитлове приміщення відповідача площею 30,9 кв.м, підключено до мереж, має спільну систему опалення із житловим будинком та не оснащено вузлом розподільного обліку теплової енергії. У квітні 2025 року проведено перерозподіл обсягів теплової енергії, відпущеної на потреби опалення приміщення відповідача за адресою: м. Кременчук, вул. Перемоги, 6 за період з листопада 2022 року по березень 2025 року, у зв'язку із уточненням площ споживачів. Деталізована інформація щодо проведеного перерозподілу наведена у таблиці Додаток № 2.
Крім того, протягом року щомісяця позивачем проведені нарахування умовно постійної частини плати за послугу з постачання теплової енергії (абонентської плати за одиницю теплового навантаження об'єктів теплоспоживання на опалення (1 Гкал/год.).
Також, відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щомісяця провtдене нарахування плати за абонентське обслуговування за кожною комунальною послугою окремо (постачання теплової енергії та/або постачання гарячої води). Розмір плати за абонентське обслуговування за послугу з постачання теплової енергії у розрахунку на одного абонента (без урахуванням витрат на обслуговування та зміну вузлів комерційного обліку) становить 20,20 грн/міс (з ПДВ).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок вартості наданих послуг, суд дійшов висновку, що цей розрахунок відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування, відтак є обґрунтованим.
Відповідачем не надані докази, якими б спростовувалися відомості про розмір площ у будинку, наданих позивачем, які були застосовані при розрахунку.
Разом з тим, відповідач у позові заперечив сам факт споживання послуги, зазначаючи, що жодних активних дій направлених на укладення договору він не вчиняв.
Так, відповідач вказує, що:
- поставки теплоносія позивачем взагалі до приміщення магазину за адресою: м. Кременчук, вул. Перемоги, 6 не відбувалося, оскільки нежитлове приміщення площею 30,9м2, що розташоване за адресою: м. Кременчук, вул. Перемоги, 6 в опалювальний період взагалі не підключене до внутрішньобудинкової системи опалення житлового будинку. Це приміщення було куплене з відключеною системою опалення, взагалі без опалювальних приладів чи транзитних стояків, що підтверджується актом технічної перевірки №697 від 18.12.2012р., який складено представником КФ ПАТ "Полтаваобленерго". Також у акті технічної перевірки № 779 від 11.12.2020р. магазину за адресою: м. Кременчук, вул. Перемоги, 6, який складено представником ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" вказано: При обстеженні нежитлового приміщення візуально не виявлено обігріваючих пристроїв та транзитних стояків. ГВП в наявності, лічильник гвп КВ-15 № 121181, контрольні показники V=21,458м3. Запірна арматура в закритому стані та опломбована свинцовою пломбою ТЕЦ-7.
- у відповідності до акту технічної перевірки № 545 від 02.02.2026 року, який складено представником ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" Харчуковим С.О. нежитлове приміщення розташоване в межах житлового будинку з облаштованим окремим входом. Загальна площа приміщення становить 30,9м2. В ході обстеження виявлено втручання у внутрішньобудинкову систему централізованого опалення, що є порушенням п. 2.4.2. ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п.п. 8 п. 45 "Правил надання послуг з постачання теплоенергії (ПКМУ від 21.08.2019р. за № 830) та п. 40, 41 ""Правил користування теплоенергією (ПКМУ від 03.10.2007р. за № 1198). Необхідно відмітити, що постанова КМУ від 03.10.2007р. за № 1198, на яку робить посилання представник ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" втратила чинність на підставі Постанови КМ № 1528 від 26.11.2025р. Ввід гарячого водопостачання в наявності. Запропоновано відновити належну роботу внутрішньобудинкової системи централізованого опалення та привести у відповідність до проектного рішення системи опалення житлового будинку.
- 02.02.2026 року представником ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" Харчуковим С.О. складено ще два акти - № 539 (акт технічної перевірки тепловикористовуючих установок), в якому зазначено, що вбудоване нежитлове приміщення з окремим входом в межах житлового будинку загальною площею Sзаг=30,9м2. Під час обстеження встановлено, що приміщення тамбуру (2,9м2) розташоване за капітальною стіною будинку, відгорожено від опалювальних приміщень та в якому відсутні будь-які елементи централізованого опалення. Опалювальна площа становить Sоп=28м2, згідно технічного паспорту від 09.07.2012р. Система опалення внутрішньобудинкова. Ввід ГВП в наявності та опломбований. А також акт технічної перевірки тепловикористовуючих установок № 540, що стосується об'єкту за адресою пр-кт Свободи, 55, а саме - вбудоване нежитлове приміщення з окремим входом в якому зазначено, що вбудоване нежитлове приміщення з окремим входом в межах житлового будинку загальною площею Sзаг=52,1м2. Під час обстеження встановлено, що приміщення тамбуру (2,7м2) розташоване за капітальною стіною будинку, відгорожено від опалювальних приміщень та в якому відсутні будь-які елементи централізованого опалення. Опалювальна площа становить Sоп=49,4м2, згідно технічного паспорту від 03.07.2008р. Система опалення внутрішньобудинкова. Ввід ГВП в наявності та опломбований.
Суд вважає вказані заперечення необгрунтованими, оскільки на підтвердження споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщення до матеріалів справи позивачем було надано акти перевірки системи теплопостачання про початок та закінчення опалювальних періодів, якими зафіксовано факт подачі та припинення подачі теплоносія позивачем до житлових будинків за адресами: Полтавська область, місто Кременчук, проспект Свободи, 55 та по вулиці Перемоги, 6, в яких знаходяться нежитлові приміщення відповідача.
Крім того, оцінюючи Акти зазначені у відзиві на позовну заяву суд зазначає, що, зокрема, наявні у них дані не спростовують факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень. Щодо вбудованих приміщень з окремим входом, суд зауважує, що згідно Інформації з Єдиних та державних реєстрів за адресами м. Кременчук, вул. Перемоги, 6 та м. Кременчук, пр-т Свободи, 55, є окремими та цілісними об'єктами нерухомості, при обов'язковій державній реєстрації яких не зазначено складових частин.
Докази того, що здійснене відключення нежитлових приміщень від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води матеріали справи не містять.
При цьому, згідно з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17, від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17 споживач, який фактично споживає теплову енергію, не вчинивши дій з відключення від послуг теплопостачання відповідно до Правил користування тепловою енергією, не може бути звільнений від оплати вартості спожитої теплової енергії, як особа, що допустила господарське правопорушення у відносинах теплопостачання.
З огляду на наведені вище норми чинного законодавства, а також докази, що підтверджують факт подачі ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» теплоносія до систем опалення нежитлових приміщень, власником яких є відповідач, відповідач є таким, що приєднався до умов індивідуального договору, згідно з яким споживав теплову енергію, однак не виконував обов'язку щодо оплати за надані послуги.
Зважаючи на викладене, заперечення з боку відповідача про не укладання письмового договору про надання послуг з постачання теплової енергії до приміщення не спростовує факту отримання послуг.
Щодо проведених підприємством нарахувань та обгрунтованості обсягу теплового навантаження застосованого позивачем при розрахунку суд зауважує, що позивачем разом з позовною заявою було надано Пояснення щодо обсягів теплової енергії на потреби опалення приміщень відповідача на прикладі одного місяця разом та Інформацію щодо обсягів теплової енергії, які відображають механізм та підтверджують правильність проведених позивачем нарахувань.
Вказані пояснення та інформація були досліджені судом при перевірці правильності здійснених позивачем нарахувань, про що зазначено вище. При цьому, перевіривши наданий позивачем розрахунок вартості наданих послуг, суд дійшов висновку, що цей розрахунок відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування, відтак є обґрунтованим.
Позивач формував рахунки на оплату спожитих послуг з постачання теплової енергії відповідачу за період з листопада 2022 по квітень, вересень 2025 на загальну суму 136 779,15 грн.
Зазначені рахунки на оплату наданих послуг містять детальну інформацію здійсненого нарахування: за постачання теплової енергії (умовно - змінна частина двоставкового тарифу (постачання теплової енергії, опалення - розподіл по площі, опалення - загальнобудинкові витрати); за постачання теплової енергії (умовно - постійна частина двоставкового тарифу, місячна абонентська плата за одиницю теплового навантаження); плата за абонентське обслуговування за загальний спірний період.
Вказані вище рахунки підписані лише зі сторони виконавця (позивача) та відповідно не містять підписів зі сторони замовника (відповідача).
Водночас, суд звертає увагу, що наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату, оскільки такий обов'язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку. За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти як оплату за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити товар (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 920/1343/21 від 29.04.2020 р.).
Разом з тим, у постанові від 22.08.2023 р. у cправі № 910/14570/21 Верховний Суд зазначив, що факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами в їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (надання послуг).
За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно продажу товару, надання послуг/виконання робіт, як зі сторони покупця (замовника), так і продавця (виконавця), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані товари (послуги, роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє покупця (замовника) від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то продаж товару (надання послуг чи виконання робіт), є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.
Водночас, неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання покупцем (замовником) актів приймання-передачі без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (поставці товару, наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальна поставка товару, надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження звернення відповідача до позивача з претензіями щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості.
При цьому, як стверджує позивач та підтверджено матеріалами справи, відповідачем не виконано свого обов'язку щодо проведення оплати спожитої послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2022 по 30.04.2025, у зв'язку з чим утворилась заборгованість відповідача за надані послуги в сумі 136 779,15 грн.
З урахуванням позовних вимог позивача, в яких останній просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 136 779,15 грн, суд приходить до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає саме ця сума.
Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути із відповідача в зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором за період з 02.12.2024 по 30.09.2025 - 930,75 грн пені, за період з 02.01.2023 по 30.09.2025 5 302,51 грн 3% річних та за період з січня 2023 по вересень 2025 16 576,04 грн інфляційних витрат.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Пунктами 44, 45 Індивідуального договору встановлено, що сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до цього договору або закону.
У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу (п. 45 Індивідуального договору).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).
Встановлені вище обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання свідчить про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Перевіркою наданого розрахунку інфляційних втрат, 3% річних та пені судом встановлено, що позивачем арифметичні розрахунки зроблені правильно, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до частини 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
На підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 136 779,15 грн основного боргу; 843,17 грн пені, 4967,30 грн 3% річних та 16 114,96 грн інфляційних втрат підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача повністю в належній до сплати сумі 3328,00 грн.
Керуючись статтями 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Климчука Артема Вікторовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (36008, м. Полтава, вул. Польська, 2а, код ЄДРПОУ 03338030) 136 779,15 грн основного боргу; 843,17 грн пені, 4967,30 грн 3% річних та 16 114,96 грн інфляційних втрат, 3328,00 грн судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Киричук О.А.