Ухвала від 23.03.2026 по справі 910/33/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.03.2026Справа № 910/33/26

Суддя Н.Плотницька, розглянувши заяву Фізичної особи підприємця Журбенко Крістіни Михайлівни про скасування судового наказу, у справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма «Рудь"

до Фізичної особи підприємця Журбенко Крістіни Михайлівни

про видачу судового наказу про стягнення 6 860 грн 00 коп.

Представники: не викликались

ВСТАНОВИВ:

05.01.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма «Рудь" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи підприємця Журбенко Крістіни Михайлівни вартості заставного майна за договором позички від 16.06.2020 № 1067/1 у розмірі 6 860 грн 00 коп.

12.01.2026 Господарським судом видано судовий наказ № 910/33/26 про стягнення з Фізичної особи підприємця Журбенко Крістіни Михайлівни 6 860 грн 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма «Рудь".

18.03.2026 до Господарського суду міста Києва від Фізичної особи підприємця Журбенко Крістіни Михайлівни надійшли заява про скасування судового наказу та клопотання про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу.

В обґрунтування заяви про скасування судового наказу представник Фізичної особи підприємця Журбенко Крістіни Михайлівни заявляє, що вимоги про стягнення заборгованості за договором позички від 16.06.2020 № 1067/1 є необгрунтованим, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма «Рудь" не надіслало на адресу Фізичної особи підприємця Журбенко Крістіни Михайлівни претензію, щодо повернення обладнання, як того вимагає п. 5.1.2 договору. Крім того, вказує, що між сторонами існує спір щодо належності підпису в акті приймання-передачі обладнання №5723 від 24.12.2024, оскільки боржник стверджує, що зазначений акт нею не підписувався. На його думку, вказана обставина потребує дослідження доказів та може зумовити необхідність проведення відповідної експертизи.

Одночасно із заявою про скасування судового наказу боржником було заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу в обґрунтування чого боржник зазначає, що Фізична особа підприємець Журбенко Крістіна Михайлівна судового наказу від 12.01.2026 із заявою про видачу судового наказу не отримувала. Натомість, тільки 05.03.2026 між Фізичною особою підприємцем Журбенко Крістіною Михайлівною та адвокатом Бобокалом Романом Борисовичем був укладений договір про надання правової допомоги. У той же день представником боржника подано заяву про надання доступу для ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді через систему Електронний суд. 10.03.2026 судом було надано доступ до матеріалів справи, після чого представник боржника вперше отримав можливість ознайомитися матеріалами справи та відповідно підготувати заяву про скасування судового наказу.

Розглянувши клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу та дослідивши зміст поданих до суду документів суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, відновлення пропущеного строку є правом суду, виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. При цьому, поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Частинами 1, 2 статті 147 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Згідно з статтею 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Приписами статті 154 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований в порядку, передбаченому цим розділом.

Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має.

Відповідно до статті 156 Господарського процесуального кодексу України одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами. Копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються боржнику за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 242 цього Кодексу .

Згідно частини 1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Так, 12.02.2026 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за № R067085093018, яким на адресу Фізичної особи підприємця Журбенко Крістіни Михайлівни, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ( АДРЕСА_1 ) було направлено судовий наказ від 12.01.2026 та заяву про видачу судового наказу з додатками, із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання, дата довідки ф.20: 06.02.2026.

Відтак заяву стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами та судовий наказ (наказне провадження) по справі № 910/33/26 було вручено Фізичній особі підприємцю Журбенко Крістіні Михайлівні 06.02.2026, а тому передбачений положенням частини 1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України строк, який обчислюється з дня вручення боржнику копії судового наказу та доданих до неї документів, закінчився 24.02.2026. Тоді як представник боржника звернувся із заявою про скасування наказу 18.03.2026.

З урахуванням наведеного суд вважає, що боржник не обґрунтував звернення із заявою після спливу строку на скасування судового наказу та не навів аргументів стосовно того, що саме позбавило його можливості звернутися до суду раніше ніж 18.03.2026. Тож наведені в клопотанні обставини не є поважними причинами пропуску строку на подання заяви про скасування наказу, у зв'язку з чим клопотання боржника про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу визнаються судом необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Положення частини 2 статті 158 Господарського процесуального кодексу України визначають, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Враховуючи, що боржником без поважних причин пропущено процесуальний строк для подання заяви про скасування судового наказу, а судом відмовлено у задоволенні клопотання про його поновлення, заява про скасування судового наказу підлягає поверненню боржнику.

Керуючись статтями 119, 156-158, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити Фізичній особі підприємцю Журбенко Крістіні Михайлівні у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу .

2. Заяву про скасування судового наказу повернути Фізичній особі підприємцю Журбенко Крістіні Михайлівні.

Згідно статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н. Плотницька

Попередній документ
135155066
Наступний документ
135155068
Інформація про рішення:
№ рішення: 135155067
№ справи: 910/33/26
Дата рішення: 23.03.2026
Дата публікації: 30.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи наказного провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (23.03.2026)
Дата надходження: 18.03.2026
Предмет позову: скасування судового наказу