ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.03.2026Справа № 910/535/26
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Томаш»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Знахарь Плюс»
про стягнення 480 482,00 грн.,
Суддя Ломака В.С.
Без виклику (повідомлення) учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Томаш» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Знахарь Плюс» (далі - відповідач) про стягнення 480 482,00 грн., з яких: 351 698,99 грн. - основний борг за договором від 31.10.2023 № 142, 23 273,31 грн. - пеня, 105 509,70 грн. - штраф.
Ухвалою від 23.01.2026 господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/535/26; вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
18.02.2026 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява позивача від 18.02.2026 № 04, у якій останній відмовився від вищевказаного позову.
Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Томаш» заяву від 18.02.2026 № 04 про відмову від позову, суд зазначає таке.
Положеннями частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частина 2 вищевказаної норми процесуального права передбачає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з частинами 1-3 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (частина 5 статті 191 Господарського процесуального кодексу України).
Аналіз приписів статті 191 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що підставами відмови господарським судом у задоволенні заяви про відмову від позову є:
- представник відповідної сторони обмежений у повноваженнях на вчинення процесуальної дії (відмови від позову);
- відмова позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, суперечить інтересам особи, яку він представляє.
Як зазначив Верховний Суд у постанові № 925/2151/14 від 17.04.2019, положення статті 191 Господарського процесуального кодексу України не встановлюють підставу для відмови у задоволенні заяви про відмову від позову у вигляді того, що така відмова порушує права як товариства, так і інших осіб, окрім випадків коли особу позивача представляє її законний представник і його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. Також приписами статті 191 Господарського процесуального кодексу України не визначено підставу для відмови у задоволенні заяви про відмову від позову у зв'язку з її недостатньою обґрунтованістю.
Розглянувши подану позивачем заяву про відмову від позову, суд встановив, що її підписано Томашем Олексієм Сергійовичем, який є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Томаш».
Враховуючи, що відмова від позову є формою реалізації передбаченого статтею 14 Господарського процесуального кодексу України принципу диспозитивності господарського судочинства та не суперечить інтересам позивача, суд дійшов висновку про прийняття відмови позивача від позову в цій справі.
У зв'язку з тим, що позивач з власної ініціативи письмовою заявою відмовився від позову і відмова прийнята господарським судом, провадження у справі підлягає закриттю на підставі частини 3 статті 91 та пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись статтями 191, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Томаш» від позову.
2. Закрити провадження у справі № 910/535/26 на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (26.03.2026 року) та може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги, з урахуванням положень п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.С. Ломака