Рішення від 24.11.2025 по справі 910/12257/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.11.2025Справа № 910/12257/13 (910/82/23)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиціно-будівельна фірма "АВМ"

до 1. ОСОБА_1

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудівнест"

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на сторні відповідача 1:

1) Служба безпеки України

2) Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Департамент будівництва та житлового забезпечення

про визнання недійсним договору

за зустрічним позовом ОСОБА_1

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудівнест"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиціно-будівельна фірма "АВМ"

про визнання майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва

в межах справи №910/12257/13

За заявою ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест"

про банкрутство

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/12257/13 за заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" про банкрутство.

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиціно-будівельна фірма "АВМ" до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудівнест" про визнання недійсним договору.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яковенко А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання призначено на 03.07.2023.

28.06.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшла заява про продовження строків для подачі відзиву на позовну заяву у зв'язку із неможливістю подати відзив на позовну заяву у встановлені строки ухвалою суду, оскільки ухвала суду від 05.06.2023 отримана відповідачем лише 27.06.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.20023 заяву ОСОБА_1 про продовження строку на подання відзиву на позов задоволено; продовжено ОСОБА_1 встановлений судом процесуальний строк для подання відзиву на позов до 12.07.2023; відкладено судове засідання на 21.08.2023.

03.07.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудівнест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиціно-будівельна фірма "АВМ" про визнання майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва.

В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_1 зазначає, що оскільки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиціно-будівельна фірма "АВМ" подано позов про визнання недійсним договору про пайову участь у будівництві №131/1-16 від 03.09.2007, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудівнест", то існують підстави звернення по суду за захистом майнового права.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудівнест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиціно-будівельна фірма "АВМ" про визнання майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва залишено без руху; зобов'язано ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: доказів сплати судового збору у розмірі 4 465,23 грн.

13.07.2023 до Господарського суду міста Києва від ліквідатора ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудівнест" надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2023 прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудівнест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиціно-будівельна фірма "АВМ" про визнання майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва до розгляду з первісним позовом у справі №910/12257/13 (910/82/23); Вимоги за зустрічним позовом об'єднати в одне провадження з первісним позовом; перейдено до розгляду справи №910/12257/13 (910/82/23) за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21.08.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 відкладено підготовче засідання на 25.09.2023.

30.08.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" надійшло клопотання про застосування строку позовної давності до позовних вимог за зустрічним позовом.

31.08.20023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

05.09.2023 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно - Інвестиційна компанія "Інтербудінвест" надійшов відзив на позовну заяву ТОВ "ІБФ "АВМ" та на зустрічну позовну заяву ОСОБА_1

11.09.2023 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшли відповіді на відзив.

В судовому засіданні 25.09.2023 оголошено перерву до 04.10.2023.

02.10.2023 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про залучення третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , а саме Службу безпеки України та Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Департамент будівництва та житлового забезпечення.

03.10.2023 до канцелярії суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про доручення доказів.

27.11.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" надійшло клопотання про закриття провадження за зустрічним позовом та клопотання про долучення судового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 залучено до участі у справі Службу безпеки України та Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Департамент будівництва та житлового забезпечення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1; відкладено розгляд справи на 27.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.20023 призначено підготовче засідання на 05.02.2024.

22.01.2024 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача 1 надійшли письмові пояснення на заяву про закриття провадження у справі.

08.01.2024 до канцелярії суду надійшли письмові пояснення третьої особи 2.

01.02.2024 до Господарського суду міста Києва від третьої особи 1 надійшли пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" в задоволенні заяви про закриття провадження за зустрічним позовом; відкладено підготовче засідання на 18.03.2024; зобов'язано Службу безпеки України у строк до 13.03.2024 надати суду докази пайової участі в об'єкті незавершеного будівництва, а саме квартири в будівлі за адресою АДРЕСА_1 .

14.03.2024 до Господарського суду міста Києва від Служби безпеки України надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог ухвали суду від 05.02.2024.

18.03.2024 до канцелярії суду від Служби безпеки України надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.

18.03.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 закрито підготовче провадження у справі №910/12557/13 (910/82/23); призначено справу №910/12257/13 (910/82/23) до розгляду по суті на 22.04.2024.

04.04.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача за зустрічним позовом (відповідача 1) надійшли додаткові письмові пояснення.

В судовому засіданні 22.04.2024 оголошено перерву до 15.05.2024.

14.05.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача (відповідача 2 за зустрічним позовом) надійшла заява про застосування строків позовної данвості, заперечення щодо письмових доказів, заперечення щодо пояснень третьої особи 2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2024 відкладено розгляд справи на 01.07.2024.

17.07.2024 до Господарського суду міста Києва від Київської міської ради надійшли пояснення, відповідно до яких просила суд задовольнити зустрічний позов в повному обсязі.

18.07.2024 до суду від відповідача 1 (позивача за зустрічним позовом) надійшли додаткові письмові пояснення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2024 відкладено розгляд справи на 26.08.2024.

Судове засідання, призначене на 26.08.2024, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 призначено розгляд справи на 25.11.2024.

Судове засідання, призначене на 25.11.2024 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Яковенко А.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 призначено розгляд справи на 03.03.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 відкладено розгляд справи на 12.05.2025.

28.04.2025 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача 1 (позивача за зустрічним позовом) надійшли письмові пояснення.

09.05.2025 до суду від представника відповідача 1 (позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 відкладено розгляд справи на 09.06.2025.

06.06.2025 до суду від представника відповідача 1 (позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 відкладено розгляд справи на 06.08.2025.

Судове засідання, призначене на 06.08.2025, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2025 призначено розгляд справи №910/12257/13 (910/82/23) на 13.10.2025.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиціно-будівельна фірма "АВМ" відмовлено повністю; зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

16.10.2025 через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відшкодування судових витрат, в якій заявник просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача витрати останньої на професійну правничу допомогу в розмірі 35 900,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2025 розгляд заяви ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат призначено на 24.11.2025.

В судове засідання 24.11.2025 представники учасників провадження не з'явилися.

За змістом частин 3 статті 221 Господарського процесуального кодексу України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, з огляду на приписи ч. 3 ст. 221, ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неявка представника відповідача 2 не є перешкодою для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 у справі №910/12257/13 (910/82/23) судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_3 під час розгляду даної справи, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.

Отже, ОСОБА_1 просить покласти на відповідачів судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 900,00 грн.

Частина 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

В свою чергу, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частини 1 та 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що:

- витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частина 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Отже, за приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

В позовній заяві ОСОБА_1 наведено попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які він очікував понести у зв'язку з розглядом справи, згідно з яким вартість професійної правничої допомоги на момент подачі позовної заяви складав 18 000,00 грн. Крім того, в позовній заяві зазначено про те, що розмір витрат на правову допомогу, які Позивач очікує понести в зв'язку із розглядом справи, буде уточнено та підтверджено доказами до закінчення судових дебатів у даній справі.

Представником позивача 16.10.2025 було подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, розмір якої складає 35 900,00 грн. разом із доказами на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат у сумі 35 900,00 грн. договором №М-01 про надання правничої допомоги від 31.01.2020 та додатковою угодою до Договору № М-01 від 21.11.2023; актом про надану правничу допомогу від 14.10.2025 та квитанціями до прибуткового касового ордера №18 від 26.06.2023, №19 від 03.07.2023, №23 від 21.08.2023, №24 від 11.09.2023, №25 від 25.09.20023, №28 від 27.10.2023, №35 від 22.01.2024, №36 від 05.02.2024, №38 від 18.03.2024, №41 від 04.04.2024, №43 від 22.04.2024, № 45 від 15.05.2024, №47 від 17.06.2024, №55 від 03.03.2025, №56 від 14.03.2025, №55 від 14.10.2025.

Так, 31.01.2020 між Меліховою Тетяною Василівною (надалі- «Клієнт») та Адвокатом Мельником Миколою Анатолійовичем (надалі «Адвокат») укладено договір №М-01 про надання правничої допомоги (надалі - «Договір»), відповідно до якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання надавати необхідну правову допомогу Клієнту у справі №910/12257/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору правничу допомогу, що надається Авокатом, Клієнт оплачує в гривнях, в розмірі, що визначений у актах про надання послуг, що є невід'ємними частинами Договору.

Згідно п. 4.4. Договору за результатами надання правничої допомоги складається акт, що підписується кожною зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом правничої допомоги та її вартість.

За змістом Додаткової угоди до Договору №М-01 про надання правничої допомоги від 21.11.2023 сторони доповнили Розділ я «Предмет Договору» пунктом 1.2 та виклали його в наступній редакції: «Клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати необхідну правову допомогу Клієнту у справі №910/12257/13 (910/82/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно- будівельна фірма «АВМ» про визнання недійсним договору про пайову участь у будівництві №131/1-16 від 03.09.2007 та за зустрічним позовом Меліхової Т.В, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно інвестиційна компанія «Інтербудінвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма №АВМ» про визнання майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва (квартиру) в обсягах та умовах визначених договором..

На підтвердження виконання адвокатом зобов'язань за Договором Меліховою Т.В. надано Акт про надану правничу допомогу від 14.10.2025 та квитанції до прибуткового касового ордера №18 від 26.06.2023, №19 від 03.07.2023, №23 від 21.08.2023, №24 від 11.09.2023, №25 від 25.09.20023, №28 від 27.10.2023, №35 від 22.01.2024, №36 від 05.02.2024, №38 від 18.03.2024, №41 від 04.04.2024, №43 від 22.04.2024, № 45 від 15.05.2024, №47 від 17.06.2024, №55 від 03.03.2025, №56 від 14.03.2025, №55 від 14.10.2025.

У вказаному акті зазначено перелік наданих послуг, вартість та період виконання.

Відповідачі будь-яких заперечень проти заявлених витрат не надав.

Суд зазначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п'ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев'ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України), яке не було заявлено відповідачем.

З огляду на викладене, зважаючи на складність справи, надані послуги, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за належне стягнути відповідачів за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35 900,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» (04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, 72; ідентифікаційний код 38090593) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 17 950 (сімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційнна компанія «Інтербудінвест» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 31/11; ідентифікаційний код 32799609)на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 17 950 (сімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.

4. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст додаткового рішення складено 24.03.2026.

Суддя А.В. Яковенко