ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.03.2026Справа № 910/14662/25
Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СИТО-П'ЯНО"
до Приватного підприємства "Фірма "Академпромбуд"
про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,
Представники учасників процесу згідно протоколу від 25.03.2026
У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СИТО-П'ЯНО" (далі - позивач, Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного підприємства "Фірма "Академпромбуд" (далі - відповідач, Підприємство) про:
- скасування рішення державного реєстратора Державного підприємства «СЕТАМ» Євко В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.09.2017 № 22209324 на об'єкт нерухомого майна, за адресою: м. Київ, вулиця Жмеринська,26 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1345146480000 за Приватним підприємством «Фірма «Академпромбуд» з припиненням права власності Приватного підприємства «Фірма «Академпромбуд» на об'єкт нерухомого майна, а саме нежитлові приміщення АЗС зареєстровані 04.09.2017 за номером запису про право власності № 22209324.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/14662/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.01.2025 та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2026 відкладено підготовче засідання на 28.01.2026.
28.01.2026 через систему "Електронний суд" до суду ТОВ "СИТО-П'ЯНО" було подано клопотання про витребування доказів з Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" копії інвентаризаційної справи на нежилі приміщення АЗС (комплекс) в літ. Е та в літ И, що складає 1/100 частку від цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 26, що зареєстровано на праві власності за ПП «Фірма АКАДЕМПРОМБУД».
У підготовчому засіданні 28.01.2026 було оголошено перерву до 02.03.2026.
16.02.2026 через систему "Електронний суд" представником відповідача подано відзив на позовну заяву та заяву про поновлення процесуального строку.
У підготовчому засіданні 02.03.2026 судом було вирішено визнати поважними причини пропуску строку для подання відзиву на позовну заяву, поновити відповідачу такий строк та встановити позивачу строк для надання відповіді на відзив до 10.03.2026, про що була постановлена відповідна ухвала суду. Також вказаною ухвалою було відкладене підготовче засідання на 25.03.2026.
У підготовчому засіданні 25.03.2026 суд, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання ТОВ "СИТО-П'ЯНО" про витребування доказів з огляду на наступне.
Відповідно до положень 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах 2 та 3 статті 80 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Водночас, звертаючись до суду з клопотаннями про витребування доказів, позивач, всупереч вимог статті 81 Господарського процесуального кодексу України, не наведено які саме обставини та факти можуть бути підтверджені чи спростовані витребуваними документами з огляду на предмет спору.
З системного аналізу викладеного суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів.
Суд відзначає, що в основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Статтею 129 Конституції України принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості визначені як одні з основних засад судочинства. Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб'єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою. В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися таким чином, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).
Отже, створення судом необґрунтованих переваг в поданні та оцінці доказів на етапі судового розгляду справи може порушувати принцип рівності прав сторін у процесі. Вибіркова оцінка окремих доказів та залишення поза увагою інших доказів, які мають суттєве значення для встановлення фактичних обставин справи, можуть мати наслідком порушення обох зазначених принципів.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (справа "Walchli v. France", заява № 35787/03, рішення від 26.07.2007). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).
Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (постанова Верховного Суду від 23.10.2023 у справі № 910/9714/22).
Беручи до уваги вказане судом вище, враховуючи предмет спору, відмова в задоволенні клопотання ТОВ "СИТО-П'ЯНО" про витребування доказів не може бути розтлумачена сторонами, як "надмірний формалізм".
Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті у судовому засіданні.
З огляду на викладені вище обставини, керуючись статтями 80-81, 177-185, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СИТО-П'ЯНО" про витребування доказів відмовити.
2. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
3. Розгляд справи по суті призначити на 27.04.26 о 14:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 44-Б, зал № 5.
4. Ухвала набирає законної сили 25.03.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.