ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.03.2026Справа № 910/23346/17
Суддя Плотницька Н. Б., розглянувши заяву Військової частини НОМЕР_1 про видачу дублікату наказу та поновлення строку для його пред'явлення до виконання у справі
за позовомВійськової частини НОМЕР_1
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Трейдекс"
простягнення 367 735 грн 05 коп.
Представники сторін: не викликались
26.12.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдекс" про стягнення 297 967 грн 50 коп. штрафних санкцій за неналежне виконання договору про закупівлю товарів за державні кошти № 387/16 від 21.10.2016.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2018 позов задоволено повністю, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдекс" на користь Військової частини НОМЕР_1 стягнуто пеню за прострочення поставки товару у розмірі 265 990 грн 05 коп., штраф за прострочення поставки товару понад 30 днів у розмірі 101 745 грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 516 грн 03 коп.
16.04.2018, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2018, яке набрало законної сили 12.04.2018, видано наказ.
04.03.2026 до Господарського суду міста Києва від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про видачу дубліката наказу та поновлення строку для його пред'явлення, в обґрунтування чого посилається на те, що наказ втрачено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 заяву Військової частини НОМЕР_1 про видачу дубліката наказу та поновлення строку для його пред'явлення у справі № 910/23346/17 з доданими до неї документами повернуто заявнику без розгляду
18.03.2026 до Господарського суду міста Києва від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про видачу дубліката наказу та поновлення строку для його пред'явлення, в обґрунтування чого посилається на те, що наказ втрачено.
Відповідно до норм статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Водночас, суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, внаслідок військової агресії російської федерації в Україні введено воєнний стан.
Відповідно до частини 1 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Відповідно до статті 3 Конституції України життя і здоров'я людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, забезпечення яких є головним обов'язком держави.
Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
02.03.2022 Радою суддів України оприлюднено рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно з пунктом 5 яких судам рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.
У зв'язку із викладеним, заяву постановлено розглядати в порядку письмового провадження без виклику учасників процесу.
В обґрунтування заяви про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання заявник та видачу дублікату наказу посилається на те, що 05.12.2022 постановою Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові наказ Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 у справі № 910/23346/17, на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", було повернуто стягувачу, проте оригінал виконавчого документу та постанова Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові на адресу Військової частини НОМЕР_1 не надходили. На теперішній час добровільно кошти від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдекс" не надходили, а виконавчий документ було втрачено.
Розглянувши заяву Військової частини НОМЕР_1 про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Згідно статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Положеннями частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Аналогічна за своїм змістом стаття 326 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.
Пунктом 2.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 у справі №1-7/2013 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Приписами частини 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наказ є виконавчим документом.
У пункті 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (пункт 6 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно з пункту 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із аналізу пункту 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України вбачається, що дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документу у зв'язку з його втратою суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.
Водночас обов'язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (правова позиція у постановах Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №916/924/16, від 03.08.2020 у справі №904/9718/13).
Окрім того, Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права (аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №18/1147/11).
Судом встановлено, що матеріали справи свідчать про сумлінне користування стягувачем усіма наданими правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання рішення суду, вжиття останнім у встановленому законом порядку заходів контролю за виконанням рішення суду, а пропуск строку для повторного пред'явлення наказу до виконання зумовлений об'єктивними та незалежними від стягувача причинами, що свідчить про поважність причин його пропуску.
При цьому відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду, яке набрало законної сили та порушує його права в наповненні бюджету з метою вчасних виплат пенсій, житлових субсидій, пільг. Відмова стягувачу у поновленні пропущеного процесуального строку фактично позбавить стягувача права на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, а це суперечило б основоположному принципу обов'язковості виконання судових рішень, на що звертає увагу Верховний Суд у постанові від 15.07.2021 у справі №18/1147/11.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" №15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.
Також, суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Враховуючи, що рішення у даній справі набрало законної сили та підлягає виконанню, докази, що свідчать про його виконання в матеріалах справи відсутні, причини пропуску строку для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 у справі № 910/23346/17 до виконання є поважними, беручи до уваги, що заявник сплатив судовий збір за видачу дубліката наказу, а також те, що положення пункту 19.4 частини 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України не ставлять видачу дубліката втраченого виконавчого документа в залежність як від причин його втрати, так і від того, ким втрачено виконавчий документ, суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
За таких обставин, керуючись нормами Закону України "Про виконавче провадження", пунктом 19.4 перехідних положень та статтями 234, 329 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Військової частини НОМЕР_1 про видачу дубліката наказу та поновлення строку для його пред'явлення у справі № 910/23346/17 задовольнити.
2. Поновити строк для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 у справі № 910/23346/17 до виконання.
3. Видати дублікат наказу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя Н.Плотницька