Рішення від 26.03.2026 по справі 910/16053/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.03.2026Справа № 910/16053/25

Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/16053/25.

За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Донця 2А-ініціатива» (03061, м. Київ, вул. М. Донця, буд. 2А)

До Федорівської приватної аптеки (75330, Херсонська обл., Новотроїцький р-н, с. Федорівка, вул. Миру, буд 1А)

про стягнення 16 959, 23 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Донця 2А-ініціатива» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Федорівської приватної аптеки про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території та інших обов'язкових до сплати внесків у розмірі 9 482, 55 грн, пені у розмірі 1 481, 92 грн, 3% річних у розмірі 1 218, 02 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 776, 74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України, статуту ОСББ та рішень загальних зборів належним чином не виконував взятих на себе зобов'язання щодо сплати внесків з утримання будинку та прибудинкової території та інших одноразових платежів.

05.01.2026 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, залишив її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали від 05.01.2026 для усунення недоліків позовної заяви.

09.01.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої позивач додав уточнену позовну заяву.

19.01.2026 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/16053/25 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

І. Фактичні обставини, встановлені судом.

15 листопада 2019 року було проведено державну реєстрацію юридичної особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Донця 2А-Ініціатива», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Федорівська приватна аптека є власником нежитлового приміщення №1052 у будинку за адресою: вул. Донця 2-А, м. Київ, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна.

Згідно питання 6.2.1 Протоколу установчих зборів співвласників ОСББ "Донця 2А-Ініціатива" від 19.10.2019 було прийнято рішення про затвердження розміру щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 8,79 грн за 1 кв. м загальної площі нерухомого майна.

Згідно питання 6.2.3 Протоколу установчих зборів співвласників ОСББ "Донця 2А-Ініціатива" від 19.10.2019 прийнято рішення про затвердження одноразового внеску для фінансового забезпечення початку функціонування Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донця 2А-Ініціатива" у розмірі 150 гривень з кожної квартири/нежитлового приміщення. Цей внесок співвласник зобов'язаний сплатити до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донця 2А-Ініціатива" до 15.01.2020.

Згідно питання 6.2.4 Протоколу установчих зборів співвласників ОСББ "Донця 2А-Ініціатива" від 19.10.2019 було прийнято рішення про затвердження одноразового внеску для встановлення системи контролю доступу в будинок АДРЕСА_1 та на його прибудинкову територію, а також організацію відеоспостереження у розмірі 500 гривень з кожної квартири/нежитлового приміщення.

Згідно питання 6.2.5 Протоколу установчих зборів співвласників ОСББ "Донця 2А-Ініціатива" від 19.10.2019 було прийнято рішення про встановлення щомісячного внеску на функціонування пунктів фізичної охорони та технічне забезпечення систем контролю доступу та відеоспостереження в будинок АДРЕСА_1 та на його прибудинкову територію у розмірі 130,00 (сто тридцять) гривень з кожної квартири/нежитлового приміщення. Цей внесок власник зобов'язаний сплачувати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донця 2А-Ініціатива" починаючи з 1 травня 2020 року не пізніше останнього числа місяця, за який проводиться оплата.

Згідно питання 4.3. Протоколу №1/2021 Загальних зборів ОСББ "Донця 2А-Ініціатива" від 07.09.2021 вирішено змінити (знизити) розмір щомісячного внеску на функціонування пунктів фізичної охорони та технічне забезпечення систем контролю доступу до відеоспостереження в будинку АДРЕСА_1 , затверджений на Установчих зборах Об'єднання, а саме з 01.01.2021 затвердити внесок на функціонування пунктів фізичної охорони та технічне забезпечення систем контролю доступу та відеоспостереження у розмірі 120 грн з кожної квартири/нежитлового приміщення.

Згідно питання 4.1. Протоколу №1/2024 Загальних зборів ОСББ "Донця 2А-Ініціатива" від 07.03.2024 вирішено затвердити кошторис: «Щомісячний внесок на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 11 грн 99 коп. за кожного квадратного метру площі нерухомого майна, що є у власності співвласника будинку АДРЕСА_1 ; Щомісячний внесок на функціонування пунктів фізичної охорони та технічне забезпечення систем контролю доступу та відеоспостереження у розмірі 149 грн з кожної квартири/нежитлового приміщення». Встановити строк оплати внесків: не пізніше останнього числа місяця за який проводиться оплата. Ввести в дію цей кошторис та розміри внесків із 01 жовтня 2024 р. Встановити, що кошторис та внески діють до прийняття Зборами рішення про затвердження кошторису та інших внесків на новий період.

Згідно питання 8.1.1. Протоколу №1/2024 Загальних зборів ОСББ "Донця 2А-Ініціатива" від 07.09.2024 вирішено схвалити купівлю генератора для резервного живлення насосів ХВП, ГВП, опалення. Затвердити внески співвласників на генератор для носіїв у розмірі 2000 грн з однієї квартири, нежитлового приміщення, що перебуває у власності співвласника. Сплачені співвласниками, до прийняття цього рішення, добровільні внески на генератор для носіїв, зарахувати в рахунок платежів співвласників згідно цього рішення.

Так, щомісячний розмір внеску на утримання будинку і прибудинкової території щодо нежитлового приміщення №1052 становить:

- з січня 2020 по вересень 2024 - 443, 90 грн;

- з жовтня 2024 по листопад 2025 - 605, 50 грн.

Щомісячний внесок на функціонування пункті фізичної охорони та технічне забезпечення систем контролю доступу та відеоспостереження становить:

- з травня 2020 - 130 грн на місяць;

- з січня 2021 - 120 грн на місяць;

- з жовтня 2024 - 140 грн на місяць.

Одноразові внески:

- для фінансового забезпечення початку функціонування ОСББ "Донця 2А-Ініціатива" у розмірі 150 грн до 15.01.2020;

- для встановлення системи контролю доступу у розмірі 500 грн до 01.03.2020;

- на генератор у розмірі 2000 грн до 31.10.2024.

Пунктами 6.1. та 6.2. Статуту ОСББ "Донця 2А-Ініціатива", затвердженого протоколом Установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку від 12.11.2019 встановлено, що співвласники є відповідальними за порушення Статуту Об'єднання та рішень статутних органів. За несвоєчасну сплату співвласниками встановлених загальними зборами внесків та платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного та інших фондів, співвласник зобов'язаний сплатити об'єднанню пеню у розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.

Підставою для звернення ОСББ "Донця 2А-Ініціатива" до суду з позовною заявою стало виникнення у відповідача, як співвласника будинку, заборгованості зі сплати обов'язкових до сплати внесків (щомісячних та одноразових), встановлених Установчими зборами співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донця 2А-Ініціатива" від 19.10.2019 та Протоколом №1/2021 Загальних зборів ОСББ "Донця 2А-Ініціатива" від 07.03.2021 у загальному розмірі 9 482, 55 грн

Окрім того, позивачем здійснено нарахування відповідачу пені у розмірі 1 481, 92 грн, 3% річних у розмірі 1 218, 02 грн та інфляційних втрат у розмірі 4 776, 74 грн.

ІІ. Предмет позову.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 16 959, 23 грн (основний борг, пеня, 3% річних, інфляційні втрати).

ІІІ. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Відповідач, як власник нежитлового приміщення №1052 у будинку за адресою: вул. Донця 2-А, м. Київ не здійснював своєчасно та в повному обсязі обов'язкові щомісячні та одноразові внески, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

Суд констатує, що у Федорівської приватної аптеки, яка є юридичною особою зареєстрованою за законодавством України всупереч приписам частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України відсутній електронний кабінет ЄСІТС.

Одночасно з цим, зареєстрованим місцезнаходження згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Херсонська область, а саме село Федорівка, яке знаходиться у Генічеському районі (з 2020 року; до 2020 року - Новотроїцький р-н).

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 та який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за №380/43786, Генічеський район Херсонської області перебуває у тимчасовій окупації з 24.02.2022.

Відтак, у зв'язку з відсутністю у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС та зареєстрованим місцеперебуванням на тимчасово окупованій території, суд з метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у даній справі, 21.01.2026 опублікував відповідне оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Крім того, оскільки з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що відповідач є власником нежитлового приміщення №1052 у будинку за адресою вулиця Донця, будинок 2-А у місті Київ, суд надіслав ухвалу від 19.01.2026 (про відкриття провадження у справі) засобами поштового зв'язку на зазначену адресу у місті Києві за поштовою накладною №R067087605253.

Однак, поштове направлення №R067087605253 з ухвалою від 19.01.2026 повернулось до Господарського суду міста Києва 19.02.2026 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно із частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Також у відповідності до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Окрім цього, в ухвалі від 19.01.2026 суд повідомляв відповідача, що у відповідності до статті 6 та статті 42 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 3200-ХІ, що введений в дію 18.10.2023 відповідач зобов'язаний зареєструвати «Електронний кабінет» в ЄСІТС.

Однак позивач не виконав обов'язок, який передбачений частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України щодо реєстрації «Електронного кабінету» в ЄСІТС.

Також, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2026 у справі №910/16053/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач правом на подання відзиву в даній справі не скористався.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи №910/16053/25, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи підтверджується не виконання відповідачем, як співвласником рішень ОСББ щодо щомісячних та одноразових внесків?

- чи правомірно позивач нарахував відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати?

- чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають повному задоволенню, виходячи з наступного.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (стаття 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна (стаття 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками (стаття 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Установчими зборами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку №2а по вул. Михайла Донця в м. Києві створено ОСББ "Донця 2А-Ініціатива" та затверджено відповідний статут ОСББ.

Державну реєстрацію ОСББ "Донця 2А-Ініціатива" проведено 15.11.2019, що підтверджується відомостями зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку (частина 1, 2 стаття 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач на праві власності з 2017 року володіє нежитловим приміщенням №1052 у будинку 2-А по вулиці Михайла Донця у місті Києві.

Об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання: приймати рішення про надходження та витрати коштів об'єднання; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (стаття 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Згідно питання 6.2.1., 6.2.3., 6.2.4., 6.2.5. Протоколу установчих зборів співвласників ОСББ "Донця 2А-Ініціатива" від 19.10.2019, згідно питання 4.3. Протоколу №1/2021 Загальних зборів ОСББ "Донця 2А-Ініціатива" від 07.03.2021, згідно питання 4.1., 8.1.1. Протоколу №1/2024 Загальних зборів ОСББ "Донця 2А-Ініціатива" від 07.09.2024 затверджено:

- щомісячний розмір внеску на утримання будинку і прибудинкової території щодо нежитлового приміщення №1052, який становить (1) з січня 2020 по вересень 2024 - 443, 90 грн; (2) з жовтня 2024 по листопад 2025 - 605, 50 грн;

- щомісячний розмір внеску на функціонування пункті фізичної охорони та технічне забезпечення систем контролю доступу та відеоспостереження, який становить: (1) з травня 2020 - 130 грн на місяць; (2) з січня 2021 - 120 грн на місяць; (3) з жовтня 2024 - 140 грн на місяць;

- одноразовий внесок для фінансового забезпечення початку функціонування ОСББ "Донця 2А-Ініціатива", який становить 150 грн;

- одноразовий внесок для встановлення системи контролю доступу, який становить 500, 00 грн;

- одноразовий внесок на генератор, який становить 2 000, 00 грн.

Співвласник зобов'язаний: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені статутними документами обов'язки перед об'єднанням. Статутом об'єднання можуть бути встановлені інші обов'язки співвласників (стаття 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Співвласники зобов'язані виконувати рішення зборів співвласників (пункт 5 частина 1 стаття 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

В матеріалах справи наявні докази здійснення відповідачем часткових оплат щомісячних внесків на утримання будинку і прибудинкової території протягом 2021-2024 років.

Відтак, згідно наданого позивачем розрахунку з урахуванням часткових оплат у відповідача перед позивачем обліковується заборгованість щодо щомісячних та одноразових внесків за період з січня 2020 по листопад 2025 у загальному розмірі 9 482, 55 грн

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 525, 526 Цивільного кодексу України).

Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів (стаття 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України).

Суд зазначає, що статтею 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 вказаного кодексу.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 1-4 стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2021 по справі № 922/51/20).

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 20.08.2020 у справі №914/1680/18).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 стаття 74, частина 1 стаття 73 Господарського процесуального кодексу України).

Суд констатує, що відповідач заперечень та належних і допустимих доказів на спростування заявлених позивачем вимог або контррозрахунку не надав.

При цьому, суд зазначає, що єдиним спеціальним нормативним актом, що застосовується безпосередньо до правовідносин між ОСББ та відповідачем в даному випадку є Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до положень Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» особа, яка є власником приміщення і, в свою чергу, співвласником будинку, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, однак не є членом цього об'єднання, зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об'єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.

Тобто, відсутність окремо укладеного між сторонами договору не є обставиною, що звільняє відповідача від сплати внесків, оскільки такий обов'язок покладено на нього нормами Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем вимог Закону в частині сплати належних внесків і платежів, вимоги позивача про стягнення з відповідача підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 9 482, 55 коп.

Позивачем також заявлено до стягнення пеня у розмірі 1 481, 92 грн, 3% річних у розмірі 1 218, 02 грн та інфляційних втрат у розмірі 4 776, 74 грн.

Пеня є одним із видів забезпечення виконання зобов'язань.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (частина 3 стаття 549 Цивільного кодексу України).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина 1 стаття 548 Цивільного кодексу України).

В статті 7 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» зазначено, що в статуті ОСББ має бути визначена, зокрема відповідальність за порушення статуту та рішень статутних органів.

Пунктами 6.1. та 6.2. Статуту ОСББ "Донця 2А-Ініціатива", затвердженого протоколом Установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку від 12.11.2019 встановлено, що співвласники є відповідальними за порушення Статуту Об'єднання та рішень статутних органів. За несвоєчасну сплату співвласниками встановлених загальними зборами внесків та платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного та інших фондів, співвласник зобов'язаний сплатити об'єднанню пеню у розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 стаття 625 Цивільного кодексу України).

Передбачене частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №464/3790/16-ц).

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц та від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц).

Таким чином, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.

Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача пеня, 3% річних та інфляційні втрати.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок зазначає, що він є арифметично правильним.

В свою чергу контррозрахунок або заперечення щодо даної частини вимог позивача від відповідача до суду не надходило.

Відтак, вимоги позивача щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат теж підлягають повному задоволенню.

VI. Розподіл судових витрат.

(1) Щодо судового збору.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач подав позовну заяву через систему «Електронний суд».

Таким чином, в силу приписів частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви через систему «Електронний суд» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Суд зазначає, що позивач сплатив судовий збір без застосування коефіцієнту пониження у розмірі 3 028, 00 грн, що підтверджується долученою до позовної заяви платіжною інструкцією №2178 від 22.11.2025.

Отже, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2 442, 40 грн.

За таких обставин, у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн за подання позовної заяви на відповідача.

Щодо надмірно сплаченої суми судового збору у розмірі 605, 60 грн, суд звертає увагу позивача, що останній не позбавлений права звернутись до суду в порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір» з відповідним клопотанням про повернення надмірно сплаченої суми судового збору.

(2) Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивача.

Позивач на виконання вимог частини 1 статті 124 та пункту 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України в позовній заяві зазначив орієнтовані витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.

Проте, в прохальній частині позову позивач просив стягнути 4 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

З метою відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивач надав:

- копію довіреності №б/н від 08.01.2025;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КР №000246 від 13.12.2018;

- копію договору про надання правничої допомоги №10/05-24 від 10.05.2024;

- копію рахунок №INV-000350 від 20.11.2025;

- копію платіжної інструкції №2184 від 22.11.2025.

Суд зазначає, що з реквізиту договору №10/05-24 від 10.05.2024 про надання правничої допомоги та додатку вбачається, що виконавець Вербицький Я.В. є адвокатом, що також підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю КР №000246 від 13.12.2018, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до умов договору №10/05-24 від 10.05.2024, оплата послуг адвоката здійснюється на підставі виставленого рахунку (інвойсу), шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця в строк, що зазначається у відповідному рахунку (інвойсі) (пункт 6.2.).

Розділом II Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлені засади набуття права на адвокатську діяльність та організаційні форми адвокатської діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено однією із форм адвокатської діяльності - індивідуальна адвокатська практика та зазначено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Іншими формами адвокатської діяльності Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено адвокатське бюро (стаття 14) та адвокатське об'єднання (стаття 15).

Отже, спеціальним законом, що регулює діяльність адвокатів не передбачено такої форми здійснення адвокатської діяльності як у формі фізичної особи-підприємця.

Проте, позивач та його представник, виконуючи договір про надання правової допомоги не врахували спеціальних приписів законодавства, та оплатили послуги на рахунок фізичної особи-підприємця.

Так, з долученої копії платіжної інструкції №2184 від 22.11.2025 вбачаться, що позивач здійснив оплату послуг на рахунок ФОП Вербицький Я.В.

Відтак, юридичні послуги були надані Вербицьким Я.В. саме як фізичною особою-підприємцем, а не як адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально та є самозайнятою особою у розумінні приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Суд не заперечує право самозайнятої особи-адвоката також здійснювати діяльність і як фізична особа-підприємець, однак юридичні послуги, надані фізичною-особою підприємцем не є адвокатською діяльністю, а отже не можуть відшкодовуватися як витрати на професійну правничу допомогу у розумінні статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19, а також постановах Верховного Суду від 05.10.2023 року у справі №911/1235/22, від 15.02.2023 у справі №643/16961/19, від 31.05.2023 року у справі №757/13974/21-ц неодноразово викладалась позиція, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані.

Отже, надання юридичних послуг особою, не у статусі адвоката, а у статусі фізичної особи-підприємця (попри наявність у фізичної особи адвокатського свідоцтва) не може відноситись до «витрат на професійну правничу допомогу».

Суд приходить до висновку, що адвокат не може здійснювати саме адвокатську діяльність по наданню правничої допомоги у формі іншій, ніж встановлено спеціальним законом, а тому витрати, понесені позивачем та сплачені на рахунок Фізичної особи-підприємця Вербицький Я.В. є витратами по наданню юридичних послуг, і не охоплюються поняттям адвокатські витрати (витрати на професійну правничу допомогу) і не підлягають відшкодуванню відповідачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Донця 2А-ініціатива» до Федорівської приватної аптеки про стягнення 16 959, 23 грн - задовольнити.

2. Стягнути з Федорівської приватної аптеки (75330, Херсонська обл., Новотроїцький р-н, с. Федорівка, вул. Миру, буд 1А; ідентифікаційний код: 22749388) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Донця 2А-ініціатива» (03061, м. Київ, вул. М. Донця, буд. 2А; ідентифікаційний код: 43352162) борг у розмірі 9 482 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят дві) грн 55 коп., пеню у розмірі 1 481 (одна тисяча чотириста вісімдесят одна) грн 92 коп., 3% річних у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн 02 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 776 (чотири тисячі сімсот сімдесят шість) грн 74 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких

Попередній документ
135154800
Наступний документ
135154802
Інформація про рішення:
№ рішення: 135154801
№ справи: 910/16053/25
Дата рішення: 26.03.2026
Дата публікації: 27.03.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (26.03.2026)
Дата надходження: 23.12.2025
Предмет позову: стягнення 16 959,23 грн