вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"26" березня 2026 р. Cправа № 902/364/26
Суддя Господарського суду Вінницької області Матвійчук В.В., розглянувши матеріали
за позовом: Приватного акціонерного товариства "РАМБУРС" (просп. Перемоги, буд. 20, кв. 34, м. Київ, 04116)
до: Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (вул. Героїв Майдану, буд. 4, м. Липовець, Вінницький район, Вінницька область, 22500)
про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди землі
На розгляд Господарського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява № 1-02/350 від 23.02.2026 (вх. № 398/26 від 23.03.2026) Приватного акціонерного товариства "РАМБУРС" вимогами до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди землі.
Зокрема, позовні вимоги стосуються:
- договору оренди землі № 1 від 01.03.2013 щодо земельної ділянки площею 12,1599 га, кадастровий номер 0522285600:02:000:0259, розташованої за адресою: Вінницька область, Вінницький район, Липовецька міська рада (Липовецька територіальна громада), селище Липовець (на момент укладення договору: Вінницька область, Липовецький район, Росошанська сільська рада), з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд промислових підприємств; право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 1709028 від 18.07.2013;
- договору оренди землі № 2 від 01.03.2013 щодо земельної ділянки площею 2,8648 га, кадастровий номер 0522285600:02:000:0127, з аналогічним місцем розташування та цільовим призначенням; право оренди зареєстровано за № 1708164 від 18.07.2013;
- договору оренди землі № 3 від 01.03.2013 щодо земельної ділянки площею 0,2358 га, кадастровий номер 0522285600:02:000:0260, з відповідним цільовим призначенням; право оренди зареєстровано за № 1710677 від 18.07.2013;
- договору оренди землі № 4 від 01.03.2013 щодо земельної ділянки площею 0,4648 га, кадастровий номер 0522285600:02:000:0261, з аналогічним цільовим призначенням; право оренди зареєстровано за № 1711722 від 18.07.2013.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 дану позовну заяву передано для розгляду судді Матвійчуку В.В.
Дослідивши матеріали позовної заяви № 1-02/350 від 23.02.2026 (вх. № 398/26 від 23.03.2026) господарський суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Положеннями статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги щодо форми та змісту позовної заяви.
Встановлюючи вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ГПК України покладає на суд обов'язок перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Згідно із ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір перераховується в безготівковій або готівковій формі.
Згідно із ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 328,00 грн.
Як убачається з прохальної частини позовної заяви, та з урахуванням предмета позову, позивач просить суд визнати укладеними додаткові угоди до договорів оренди землі №№ 1, 2, 3, 4 від 01.03.2013.
Суд звертає увагу, що зазначені договори оренди землі, хоча й укладені між тими самими сторонами (орендарем та орендодавцем), є самостійними правочинами, кожен з яких породжує окремі правові наслідки.
За таких обставин вимоги про визнання укладеними додаткових угод до кожного з договорів оренди землі №№ 1, 2, 3, 4 від 01.03.2013 є окремими позовними вимогами немайнового характеру, у зв'язку з чим розрахунок судового збору підлягає здійсненню окремо за кожною такою вимогою.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру, при цьому розмір судового збору за кожну з них становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, загальний розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання даної позовної заяви, становить 13 312,00 грн (3 328,00 грн * 4 = 13 312,00 грн).
При цьому суд враховує, що позовна заява № 1-02/350 від 23.02.2026 подана до Господарського суду Вінницької області 23.03.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" та зареєстрована канцелярією суду того ж дня, що підтверджується відповідним вхідним штампом суду за № 398/26.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за подання позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 10 649,60 грн (13 312,00 * 0,8 = 10 649,60 грн).
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Це означає, що суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.
Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач зобов'язаний сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору саме у межах цієї справи. Своєю чергою механізм реалізації перевірки зарахування коштів судового збору визначений частиною другою статті 9 Законом України "Про судовий збір".
Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
Таким чином, обов'язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд.
Аналогічні висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 28.04.2022 у справі № 520/10006/21, від 26.07.2023 у справі № 640/3949/22, від 02.05.2024 у справі № 440/9709/23.
Перевірка зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України здійснюється на підставі поданих заявником доказів на підтвердження сплати суми судового збору (постанова Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 640/18777/21).
Здійснивши перевірку зарахування судового збору, сплаченого позивачем за платіжною інструкцією № 2116 від 26.11.2025 на суму 3 028,00 грн та платіжною інструкцією в національній валюті № 307 від 10.03.2026 на суму 300,00 грн, суд установив, що відповідно до виписок про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, сформованих за допомогою механізму централізованого отримання виписок з Державної казначейської служби України в автоматизованій програмі "Діловодство спеціалізованого суду", фактично зарахована сума судового збору становить 3 328,00 грн.
Натомість сплачений позивачем судовий збір у сумі 3 328,00 грн є меншим за встановлений розмір судового збору (10 649,60 грн) на 7 321,60 грн.
У зв'язку з наведеним позивачу, з урахуванням вже сплаченої суми судового збору в розмірі 3 328,00 грн, необхідно доплатити судовий збір у розмірі 7 321,60 грн.
З урахуванням викладеного, відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
Суд звертає увагу позивача на те, що за умовами ч. 3, 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 77, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "РАМБУРС" № 1-02/350 від 23.02.2026 (вх. № 398/26 від 23.03.2026) залишити без руху.
Приватному акціонерному товариству "РАМБУРС" усунути недоліки позовної заяви № 1-02/350 від 23.02.2026 (вх. № 398/26 від 23.03.2026) у спосіб визначений ГПК України.
Встановити Приватному акціонерному товариству "РАМБУРС" строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Попередити Приватне акціонерне товариство "РАМБУРС" про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Копію ухвали направити Приватному акціонерному товариству "РАМБУРС" до електронного кабінету в ЄСІТС.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Ухвала підписана 26.03.2026.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи