26.03.2026 року м.Дніпро
Справа № 910/6989/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Кошлі А.О. (доповідач), суддів Демчини Т.Ю., Кучеренко О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Бакая Дмитра Олексійовича на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.10.2023 у справі № 910/6989/23 (суддя Зінченко Н.Г.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «БАРВІНОК»
до фізичної особи-підприємця Бакай Дмитро Олексійович
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго»
про стягнення 103096,42 грн
Стислий виклад змісту рішення господарського суду першої інстанції:
10.07.2023 до Господарського суду Запорізької області згідно ухвали господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/6989/23 надійшла позовна заява вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 03.05.2023, (№ 2474/08-07/23 від 10.07.2023) Приватного акціонерного товариства «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «БАРВІНОК», м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця Бакая Дмитра Олексійовича, м. Бердянськ Запорізької області про стягнення 103096,42 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії (приєднання) № 0705132 від 12.12.2018, в тому числі 90970,60 грн. заборгованості за електричну енергію спожиту в березні - липні 2022 року та 12125,82 грн. заборгованості за компенсацію вартості послуг з передачі електричної енергії в квітні - липні 2022 року.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.10.2023 позов Приватного акціонерного товариства «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «БАРВІНОК», м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця Бакай Дмитра Олексійовича, Запорізька область, м. Бердянськ задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Бакай Дмитра Олексійовича, ( АДРЕСА_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «БАРВІНОК», (69018, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 18, ідентифікаційний код 33675278) 90970 (дев'яносто тисяч дев'ятсот сімдесят) грн. 60 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 12125 (дванадцять тисяч сто двадцять п'ять) грн. 82 коп. заборгованості за компенсацію вартості послуг з передачі електричної енергії та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.
Мотивуючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем свої зобов'язання за договором про постачання електричної енергії споживачу №0705132 від 12.12.2018 у період з січня 2022 року по червень 2022 року виконано в повному обсязі.
Оскільки відповідач за отриману електричну енергію у встановлений договором строк повністю не розрахувався, суд дійшов висновку про наявність заборгованості у розмірі 103 096,42 грн, з яких:
- 90 970,60 грн - за електричну енергію за період березень-липень 2022 року;
- 12 125,82 грн - компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за період квітень-липень 2022 року.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначена заборгованість позивачем належним чином доведена та обґрунтована, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з вказаним рішенням, Фізична особа-підприємець Бакай Дмитро Олексійович подав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.10.2023 у справі № 910/6989/23, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вказаного позову у повному обсязі.
Зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Апелянт не згодний з фактичними розрахунками обсягу спожитої електроенергії, здійсненими ПАТ «Запоріжжяобленерго» за методикою середньодобового споживання в аналогічному періоді 2021 року, оскільки прилади обліку його об'єктів не обладнані засобами автоматизованої передачі показників (АСКОЕ), а з 24.02.2022 м. Бердянськ та значна частина Запорізької області були окуповані військами рф. З моменту окупації відповідач фактично не здійснював споживання електричної енергії, оскільки виїхав з міста на безпечну територію, а робота готелю носить сезонний характер і після окупації була зупинена повністю.
Скаржник вказує, що суд першої інстанції при винесенні рішення не врахував, що акти прийому-передачі електричної енергії підписані та скріплені печатками лише ПАТ «ЕК «БАРВІНОК» не містять підпису та печатки контрагента ФОП Бакай Д.О. Позивач стверджує, що обсяги спожитої електричної енергії сформовані згідно з даними комерційного обліку, проте доказів фактичного зняття даних комерційного обліку з об'єкта, на який здійснювалося постачання електричної енергії, матеріали справи не містять. На переконання апелянта, суд першої інстанції хибно виходив з того, що позивачем обсяги спожитої електроенергії відповідачем доведені належним способом.
Скаржник наголошує, що відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 територія Бердянської міської територіальної громади з 27.02.2022 є тимчасово окупованою, що об'єктивно унеможливлює зняття показників з комерційних приладів обліку електричної енергії. Лічильники ФОП Бакай Д.О. не обладнані засобами дистанційної передачі даних (АСКОЕ), що підтверджується відповіддю ПАТ «Запоріжжяобленерго».
За доводами скаржника, суд першої інстанції всупереч діючому процесуальному законодавству переклав увесь тягар доказування на відповідача, несправедливо звільнивши позивача та третю особу від обов'язку доведення фактичних обсягів споживання електричної енергії. Зокрема, суд не застосував стандарт доказування «вірогідності доказів», передбачений ст. 79 ГПК України, та не врахував практику Верховного Суду (постанови від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18) та Великої Палати Верховного Суду (постанова від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц), а також практику ЄСПЛ (рішення від 23.08.2016 у справі «Дж. К. та інші проти Швеції», рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України»).
Скаржник також зазначає, що суд першої інстанції не врахував лист НКРЕКП від 21.04.2023, адресований ПАТ «Запоріжжяобленерго», в якому зазначено, що у зв'язку з перебуванням певних територій у тимчасовій окупації ОСР не контролює власні електромережі, не має можливості відстежувати обсяги надходження електроенергії до мереж розподілу, а покази по об'єктах споживачів, розташованих на окупованих територіях, мають прийматися рівними нулю. Вирішення питання щодо нарахувань та розрахунків за електричну енергію має бути вирішено після деокупації території. Зміст цього листа співпадає з відповіддю ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 28.08.2023 на заяву ФОП Бакай Д.О. про корегування, що підтверджує відсутність у ПАТ «Запоріжжяобленерго» достовірних відомостей про розподіл електроенергії для споживача у спірний період.
Крім того, апелянт вказує, що ФОП Бакай Д.О. у березні 2022 року втратив контроль над об'єктом нерухомості, про що повідомив правоохоронні органи, і за цим фактом розпочато досудове розслідування, що підтверджується витягом з ЄРДР № 22022080000000026 (запис за № 150). За відсутності достовірних даних комерційного обліку по об'єкту споживача, які можливо отримати лише за допомогою приладу обліку, суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість заявленої заборгованості за договором. Оскільки позивачем не доведено обсягу фактичного використання відповідачем електричної енергії за період березень - липень 2022 року, з огляду на пп. 2 п. 9 Положення про особливості постачання електричної енергії у період дії воєнного стану відсутні правові підстави для стягнення з ФОП Бакай Д.О. заборгованості.
Позиція учасників справи, викладена у відзиві на апеляційну скаргу
ПАТ «Енергетична компанія «БАРВІНОК» подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги ФОП Бакай Д.О. та вважає її необґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 23.10.2023 - без змін, посилаючись на наступне:
Позивач зазначає, що відповідач, посилаючись на форс-мажорні обставини, не довів їх наявність у встановленому законом порядку. Відповідач не повідомив позивача про наявність форс-мажорних обставин у відповідності до вимог розділу 12 Договору та чинного законодавства, а послався на них вперше лише у зустрічній позовній заяві.
Позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22, від 07.06.2023 у справі № 912/750/22, від 07.06.2023 у справі № 906/540/22, від 29.06.2023 у справі № 922/999/22, від 17.08.2022 у справі № 922/854/21, згідно яких одного лише посилання на наявність форс-мажору недостатньо, а існування листа ТПП від 28.02.2022 не є звільненням від виконання зобов'язань за договором під час воєнного стану.
Позивач також звертає увагу, що відповідно до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (в редакції постанови від 26.04.2022 № 413) споживачі зобов'язані вживати вичерпних заходів з оплати електричної енергії та інших послуг, а у разі технічної чи економічної неможливості здійснення оплати - повідомляти про це постачальника з наданням відповідного обґрунтування. Проте, матеріали справи не містять доказів того, що ФОП Бакай Д.О. вчиняв дії щодо повідомлення позивача про неможливість здійснення оплати за Договором та/або повідомлення про припинення споживання електричної енергії.
Щодо обсягів споживання електричної енергії позивач зазначає, що розрахунок ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснювався відповідно до вимог діючого законодавства: за березень - згідно з Актом про спожиту електричну енергію, за період квітень - липень 2022 року - за середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії згідно з п. 9.2 наказу Міністерства енергетики України № 148 від 13.04.2022. Відповідно до абзацу 2 п. 3.5 Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, за наявності розбіжностей у частині визначення обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії вони підлягають урегулюванню відповідно до Кодексу комерційного обліку або в судовому порядку, а до вирішення цього питання величина обсягу встановлюється відповідно до даних оператора системи розподілу. Матеріали справи не містять інформації щодо наявності судових спорів між ФОП Бакай Д.О. та ПАТ «Запоріжжяобленерго» пов'язаних з обчисленням обсягів наданих послуг з розподілу електричної енергії.
В підтвердження суперечливої поведінки відповідача, позивач зазначає, що ФОП Бакай Д.О. у заяві про скасування судового наказу у справі № 908/199/23 вказав, що отримав постанову приватного виконавця електронною поштою, що свідчить про отримання ним і рахунків на оплату, і актів прийому-передачі від постачальника. Крім того, Бакай Д.О. як фізична особа є керівником ПП ВТФ «АБАД» та ТОВ ВТФ «АЛЕКС І К», які також були споживачами ПАТ «ЕК «БАРВІНОК» на об'єктах у м. Бердянськ, і судовими рішеннями у справах № 910/9275/22 та № 910/9274/22 з цих юридичних осіб стягнуто заборгованість за аналогічний період. Оскарження обсягів спожитої електричної енергії до ПАТ «Запоріжжяобленерго» розпочато відповідачем лише 14.06.2023, після пред'явлення позову до суду. Витяг з ЄРДР, долучений відповідачем, не підтверджує факту припинення споживання електричної енергії, оскільки заява про вчинення злочину подана фізичною особою Бакай Д.О. без статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Третя особа - ПАТ «Запоріжжяобленерго» не скористалося правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Процесуальні дії суду апеляційної інстанції під час перегляду справи
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.11.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Коваль Л.А., судді: Чередко А. Є., Мороз В.Ф.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2023 апеляційну скаргу залишено без руху, надавши апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:
- сплатити судовий збір у встановленому порядку, розмірі (у сумі 3 220,80 грн) та на належні реквізити, надати до суду докази його сплати.
07.12.2023 апелянтом подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами їх усунення.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Бакай Дмитра Олексійовича на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.10.2023 у справі № 910/6989/23. Розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2024 зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Бакай Дмитра Олексійовича на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.10.2023 у справі № 910/6989/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 908/1162/23.
28.08.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання ФОП Бакай Дмитра Олексійовича, яким зазначає, що у квітні - липні 2024 року, ФОП Бакай Д.О. отримав від ПАТ «Запоріжжіобленерго» акти корегування обсягів постачання електроенергії за лютий- липень 2022 року, з яких вбачається, що за вказаний період часу обсяги постачання електроенергії йому дорівнюють нулю, просить поновити ФОП Бакай Д.О. строк на подання письмових доказів та долучити їх до матеріалів справи, а саме:
- звернення на ім'я ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 29.02.2024 року;
- повідомлення ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо корегування обсягів;
- лист Укренерго про розгляд звернення ПАТ «Запоріжжяобленерго»;
- корегуючий акт прийняття - передачі послуг з розподілу (електрична енергія) за договором від 01 січня 2019 року № 1769 за лютий 2022 року з показником споживання « 0»;
- корегуючий акт прийняття - передачі послуг з розподілу (електрична енергія) за договором від 01 січня 2019 року № 1769 за березень 2022 року з показником споживання «0»;
- корегуючий акт прийняття - передачі послуг з розподілу (електрична енергія) за договором від 01 січня 2019 року № 1769 за квітень 2022 року з показником споживання « 0»;
- корегуючий акт прийняття - передачі послуг з розподілу (електрична енергія) за договором від 01 січня 2019 року № 1769 за травень 2022 року з показником споживання « 0»;
- корегуючий акт прийняття - передачі послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за договором споживача по надання послуг з розподілу електричної енергії від 01 січня 2019 року № 1769 за червень 2022 року з показником споживання «0»;
- корегуючий акт прийняття - передачі послуг з розподілу (електрична енергія) за договором від 01 січня 2019 року № 1769 за червень 2022 року з показником споживання « 0»;- - корегуючий акт прийняття - передачі послуг з розподілу (електрична енергія) за договором від 01 січня 2019 року № 1769 за липень 2022 року з показником споживання « 0»;
- корегуючий акт прийняття - передачі послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за договором споживача по надання послуг з розподілу електричної енергії від 01 січня 2019 року № 1769 за липень 2022 року з показником споживання « 0»;
- звернення на ім'я ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 29.02.2024 року;
- повідомлення ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо корегування обсягів;
- лист Укренерго про розгляд звернення ПАТ «Запоріжжяобленерго»;
- корегуючий акт прийняття - передачі послуг з розподілу (електрична енергія) за договором від 01 січня 2019 року № 1769 за лютий 2022 року з показником споживання « 0»;
- корегуючий акт прийняття - передачі послуг з розподілу (електрична енергія) за договором від 01 січня 2019 року № 1769 за березень 2022 року з показником споживання «0»;
- корегуючий акт прийняття - передачі послуг з розподілу (електрична енергія) за договором від 01 січня 2019 року № 1769 за квітень 2022 року з показником споживання « 0»;
- корегуючий акт прийняття - передачі послуг з розподілу (електрична енергія) за договором від 01 січня 2019 року № 1769 за травень 2022 року з показником споживання « 0»;
- корегуючий акт прийняття - передачі послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за договором споживача по надання послуг з розподілу електричної енергії від 01 січня 2019 року № 1769 за червень 2022 року з показником споживання «0»;
- корегуючий акт прийняття - передачі послуг з розподілу (електрична енергія) за договором від 01 січня 2019 року № 1769 за червень 2022 року з показником споживання « 0»;
- корегуючий акт прийняття - передачі послуг з розподілу (електрична енергія) за договором від 01 січня 2019 року № 1769 за липень 2022 року з показником споживання « 0»;
- корегуючий акт прийняття - передачі послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за договором споживача по надання послуг з розподілу електричної енергії від 01 січня 2019 року № 1769 за липень 2022 року з показником споживання « 0».
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, на підставі розпорядження від 26.01.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кошлі А.О. (доповідач), суддів Демчини Т.Ю., Кучеренко О.І.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2026 колегією суддів у складі: головуючого судді - Кошлі А.О. (доповідач), суддів Демчини Т.Ю., Кучеренко О.І. прийнято до свого провадження та поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Бакай Дмитра Олексійовича на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.10.2023 у справі № 910/6989/23. Розгляд справи ухвалено здійснити у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
02.02.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від приватного акціонерного товариства «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «БАРВІНОК» надійшли додаткові пояснення, клопотання про зупинення провадження у справі та клопотання про долучення до справи №910/6989/23 доказів.
В поданих додаткових поясненнях позивачем зазначено наступне:
ПАТ «ЕК «Барвінок» заперечує проти долучення відповідачем нових доказів в апеляції (акти коригування обсягів електроенергії за лютий-липень 2022 р. та звернення до ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 24.02.2024). Компанія зазначає, що ці документи з'явилися вже після рішення суду першої інстанції (23.10.2023) і навіть через майже 2 роки після періоду споживання, тому їх не існувало під час розгляду справи.
Відповідно до Господарського процесуального кодексу України, нові докази в апеляції приймаються лише у виняткових випадках, якщо сторона доведе неможливість подати їх раніше з незалежних причин. На думку ПАТ «ЕК «Барвінок», таких підстав немає, тому суд апеляційної інстанції повинен відмовити у прийнятті цих доказів і розглядати справу за матеріалами, поданими до суду першої інстанції.
Окрім того, ПАТ «ЕК «Барвінок» повідомляє суд про обставини, що виникли під час зупинення провадження (10.04.2024- 28.01.2026).
Листування з Укренерго та Запоріжжяобленерго:
Адміністратор комерційного обліку НЕК «Укренерго» повідомив, що рішень про коригування даних обліку за квітень-липень 2022 року щодо постачальника «Барвінок» не приймалося. ПАТ «Запоріжжяобленерго» також підтвердило відсутність підстав для коригування обсягів споживання та фактичне споживання ФОП Бакай Д.О. електроенергії у цей період (29 262 кВт·год).
Щодо ситуації на окупованих територіях позивач зазначає, що через окупацію частини Запорізької області оператор системи розподілу не має можливості перевіряти об'єкти споживачів, знімати показники лічильників та проводити технічні перевірки. Попри це, ОСР змінював обсяги споживання (зменшував, а потім повертав первинні дані), що викликає сумніви у достовірності коригувань.
Окрім того, позивач звертає увагу, що ним були подані скарги до НКРЕКП щодо неправомірних дій «Запоріжжяобленерго» та зміни даних обліку. Станом на 30.01.2026 рішення регулятора ще не прийнято, тому правильність уточнених даних споживання залишається спірною.
Також, позивач у поясненнях посилається на судову практику у справах щодо пов'язаних підприємств («Абад» та «Алекс і К»), в яких суди підтвердили правомірність вимог «Барвінок» про стягнення заборгованості за електроенергію та відхилили спроби перегляду рішень за нововиявленими обставинами.
Оскільки нові документи та листування виникли під час зупинення провадження і мають значення для справи, ПАТ «ЕК «Барвінок» просить суд долучити їх до матеріалів справи, а саме:
1. Листування ПАТ «ЕК «БАРВІНОК» з НЕК «УКРЕНЕРГО», ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (2024рік):
- лист НЕК «УКРЕНЕРГО» від 13.05.2024 № 01/28741 «Про розгляд звернення»;
- лист ПАТ «ЕК «БАРВІНОК» від 30.05.2023(4) № 255;
- лист ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» від 26.06.2024 № 007-66/2736;
- лист ПАТ «ЕК «БАРВІНОК» від 26.06.2024 №342 з доказами направлення;
2. Скарги та заяви ПАТ «ЕК «БАРВІНОК», лист НКРЕКП (ЗОЕ-група Бакай):
- скарга ПАТ «ЕК «БАРВІНОК» № 447 від 02.09.2024 до НКРЕКП;
- лист НКРЕКП від 04.11.2024 №12542/17.3.1/7-24;
- скарга ПАТ «ЕК «БАРВІНОК» № 222 від 02.05.2025 до НКРЕКП;
- заява ПАТ «ЕК «БАРВІНОК» № 268 від 26.05.2025 до НКРЕКП;
- заява ПАТ «ЕК «БАРВІНОК» № 478 від 06.10.2025 до НКРЕКП;
3. Протоколи засідання комісії з розгляду питань щодо розрахунку та затвердження корегуючого коефіцієнту для визначення розрахунковим шляхом обсягів споживання електричної енергії електроустановками споживачів ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНРГО»: № 11 від 02.07.2023, № 12 від 02.08.2023, №13 від 02.09.2023, № 14 від 02.10.2023, №15 від 02.11.2023, №16 від 02.12.2023, №17 від 02.01.2024.
02.02.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» надійшло клопотання про зміну найменування третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача по справі з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», та клопотання про зупинення провадження до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №280/5808/23.
03.02.2026 від Бакая Дмитра Олексійовича надійшли додаткові пояснення, в тому числі щодо зупинення провадження та клопотання про долучення додаткових доказів.
Так, в поданих поясненнях відповідач зазначив, що заперечення позивача проти долучення доказів є безпідставними, оскільки матеріали справи вже підтверджують, що процедура коригування показів електроенергії тривала ще до рішення суду першої інстанції. Крім того, третя особа вже 24.04.2024 здійснила зменшення обсягів споживання, що підтверджує позицію відповідача.
За доводами відповідача, позивач викривляє факти, посилаючись на інші справи та юридичні особи, які не мають відношення до відповідача, а також подає вибіркові листи та дані, не надаючи суду інші документи, що спростовують його доводи. Документи та протоколи, на які посилається позивач, стосуються інших періодів і інших справ, тому не можуть підтверджувати його вимоги у цьому спорі.
Відповідач стверджує, що через неможливість перевірки та валідації даних під час воєнного стану сертифікованих обсягів споживання на момент стягнення не існувало, а отже заявлена заборгованість є сумнівною і може підлягати подальшому уточненню.
Окрім того, відповідач зазначає про відсутність підстав для зупинення справи, оскільки вже існує остаточна постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати КГС від 03.10.2025 у справі №908/1162/63, висновки якої повинні враховуватись судами.
Відповідач просить долучити до матеріалів справи наступні докази:
1. Лист №007-66/3168 від 24.07.2024 року;
2. Лист №007-66/2223 від 28.04.2025 року;
3. Лист №007-66/2221 від 28.04.2025 року.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2026 клопотання Приватного акціонерного товариства «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «БАРВІНОК» та Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про зупинення провадження у справі № 910/6989/23 задоволено. Зупинено провадження у справі № 910/6989/23 за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Бакая Дмитра Олексійовича на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.10.2023 у справі № 910/6989/23 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 280/5808/23 та оприлюднення повного тексту постанови.
13.02.2026 надійшло клопотання від Бакая Дмитра Олексійовича про поновлення провадження у справі з огляду на усунення обставин, що були підставою для зупинення провадження у справі, а саме 22.01.2026 року Великою Палатою Верховного суду по справі № 280/5808/23 було прийнято ухвалу (зареєстрована 09.02.2026, забезпечено загальний доступ 10.02.2026) про повернення справи до відповідній колегії Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2026 поновлено апеляційне провадження у справі № 910/6989/23 за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Бакая Дмитра Олексійовича на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.10.2023 у справі № 910/6989/23. Розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Щодо вищевказаних додатково поданих доказів колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із ч. 3 ст. 269 ГПК України визначено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно правових позицій ВС КГС, викладених у постановах від 13.04.2021 у справі №909/722/14 та від 1 липня 2021 року по справі 46/603, положення ч. 3 ст. 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як "винятковість випадку" та "причини, що об'єктивно не залежать від особи" і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Недоведеність таких обставин виключає процесуальні підстави для дослідження апеляційним судом таких додаткових доказів. Положення статті 269 ГПК України є універсальними і застосовуються судом апеляційної інстанції у всіх категоріях спорів.
У висновку щодо застосування приписів статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2019 зі справи №916/3130/17 та від 18.06.2020 зі справи №909/965/16, від 26.02.2019 зі справи №913/632/17 єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи.
Разом з тим, за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.
З матеріалів справи вбачається, що вказані документи не надавались під час розгляду справи судом першої інстанції, отже, подані позивачем та апелянтом докази, які останні просять долучити до суду апеляційної інстанції, судом першої інстанції не досліджувались.
Колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 30.03.2018 у справі № 910/24486/16, за яким неналежне виконання стороною свого процесуального обов'язку з доведення у суді першої інстанції обставин, на які остання (сторона) посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не може бути компенсоване цим учасником судового процесу на наступних етапах розгляду справи (у судах апеляційної чи касаційної інстанцій). В іншому випадку зазначене могло б призвести до безпідставного скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.
За наведеного, колегія суддів не бере до уваги подані в суді апеляційної інстанції нові додаткові докази.
Розглянувши клопотання третьої особи про зміну найменування, колегія суддів зазначає наступне.
16.05.2025, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується Витягом від 16.05.2025, змінено найменування третьої особи з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго». Означеним витягом з ЄДРПОУ підтверджується, що третя особа у справі змінила найменування (організаційну-правову форму), при цьому код ЄДРПОУ залишився незмінним.
Частиною 3 ст. 90 ЦК України найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: 1) найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); 2) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (ідентифікаційний код); 3) організаційно-правова форма; 3-1) вид релігійної організації; 3-2) віросповідна приналежність релігійної організації тощо.
Виписка з ЄДРПОУ - це документ в електронній або у випадках, передбачених цим Законом, у паперовій формі, який формується за результатами проведення реєстраційних дій і містить відомості про юридичну особу або її відокремлений підрозділ, фізичну особу - підприємця (у тому числі про взяття на облік в органах державної статистики та податкових органах, видачу ліцензії та документів дозвільного характеру) або громадське формування, що не має статусу юридичної особи, а також про проведену реєстраційну дію (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
У пункті 12 постанови Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 910/18692/21 зазначено, що сама лише зміна найменування юридичної особи, її місцезнаходження не означають її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку наявність підстав для задоволення клопотання третьої особи про зміну назви з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926) на Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926), про що вказує у даній постанові.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені в апеляційному порядку
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про видачу ліцензій з постачання електричної енергії споживачу» №860 від 21.08.2018 прийнято рішення про видачу ліцензії Приватному акціонерному товариству «Енергетична компанія «Барвінок» на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
12.12.2018 року між Приватним акціонерним товариством «Енергетична компанія «Барвінок» (Позивач, Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Бакай Дмитром Олексійовичем (Відповідач, Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705132 на умовах Комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до Договору (далі - Договір).
Згідно з пунктом 2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу, для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до пункту 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною відповідачем Комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до договору.
Згідно з пунктом 5.2 договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції (додаток № 2) постачальника.
Відповідно до пункту 5.5 договору розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.
Згідно з пунктом 5.7 оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, але не менше 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Згідно з підпунктом 6.2.7 пункту 6.2 договору відшкодувати постачальнику збитки, понесені ним у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов'язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим договором.
Відповідно до пункту 13.2 договору договір набуває чинності з 00-00 годин дати початку дії договору, яка вказана в пункті 1 Акцепту (заяві - приєднання) та діє до 24-00 годин дня, вказаного в п.п. Комерційній пропозиції (додаток № 2 до цього договору), як дата закінчення дії договору. Договір вважається автоматично продовженим на той же строк, якщо жодна із сторін не направила другій стороні письмове повідомлення про розірвання договору за 21 днів до дня його закінчення.
Аналогічні положення містяться в п.9 Додатку 2Комерційної пропозиції.
Споживачем підписано Заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, Довідку прогнозованих обсягів споживання електричної енергії за весь період дії Договору № 0705132 про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) від 12.12.2018.
Згідно з пунктом 4 Комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору, яка діє з 01.07.2019, в редакції до Додаткової угоди № 4 від 08.04.2020) рахунки на оплату електроенергії виставляються та надсилаються електронною поштою на адресу Споживача(abad-buhgalt@ukr.net;belyak21@ukr.net) нe пізніше 5 робочих днів до відповідного числа, що вказані в п.3. Комерційної пропозиції, на підставі заявлених Споживачем обсягів споживання. Остаточний рахунок за розрахунковий період за спожиту електричну енергію та Акт прийому-передачі проданих товарів та або наданих послуг (далі - Акт) формуються Постачальником на підставі фактичних даних про обсяги в розрахунковому періоді і відповідної ціни, в порядку передбаченому ПРРЕЕ, Кодексом комерційного обліку, та інших відповідних регуляторних документів затверджених НКРЕКП, і надаються Споживачу в строк не пізніше 10 числа наступного місяця за розрахунковим. При цьому Постачальник та Споживач домовились, що всі документи первинного бухгалтерського обліку, зокрема але не виключно, акт надаються в електронному вигляді за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc». Споживач зобов'язаний розглянути наданий постачальником Акт за розрахунковий місяць та за відсутності зауважень, підписати його не пізніше ніж 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання такого Акту від позивача, і повернути один примірник постачальнику. В разі недотримання строків та порядку направлення Акту, він вважається підписаним та набуває дії на 9 календарний день з моменту його направлення споживачу. Оплата рахунків постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, але не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту визначеному в п.3 даної комерційної пропозиції.
Відповідно до п. 5 Додатку 2 (Комерційної пропозиції) Споживач окремо через ПАТ «ЕК «Барвінок» перераховує грошові кошти за послуги з передачі електричної енергії на підставі відповідного рахунку на оплату з урахуванням встановленого тарифу на послуги ОСП та обсягу електричної енергії спожитої (заявленої Споживачем у відповідному розрахунковому місяці за всіма класами напруги.
Пунктом 3 комерційної пропозиції сторони погодили, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем на підставі рахунків, виставлених постачальником, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку: перший платіж - у розмірі 30 % від замовленого обсягу електроенергії на розрахунковий період за прогнозною ціною в розрахунковому періоді не пізніше 05 числа місяця поставки електричної енергії; другий платіж - у розмірі 30 % від замовленого обсягу електроенергії на розрахунковий період за прогнозною ціною не пізніше 15 числа місяця поставки електричної енергії; третій платіж - у розмірі 30 % від замовленого обсягу електроенергії на розрахунковий період за прогнозною ціною не пізніше 25 числа місяця поставки електричної енергії; остаточний розрахунок - протягом 10 (десяти) календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.
Якщо день оплати припадає на вихідний або святковий день, платіж виконується в останній робочий день, що передує вказаному в дійсній комерційній пропозиції.
Як свідчать матеріали справи, позивачем надано відповідачу електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705132 від 12.12.2018 за січень 2022 року - липень 2022 року відповідно до Актів прийому-передачі електричної енергії на загальну суму 112 266,95 грн., а саме:
- № 00000000378 від 31.01.2022 електрична енергія за січень 2022 (спожито 3,331 тис кВт*год) на суму 11 622,18 грн. з ПДВ;
- № 00000000812 від 28.02.2022 електрична енергія за лютий 2022 (спожито 3,032 тис кВт*год) на суму 8 010,74 грн. з ПДВ;
- № 00000001176 від 31.03.2022 електрична енергія за березень 2022 (спожито 0,61 тис кВт*год) на суму 1 814,53 грн. з ПДВ;
- № 00000001520 від 30.04.2022 електрична енергія за квітень 2022 (спожито 4,751 тис кВт*год) на суму 14 144,34 грн. з ПДВ;
- № 00000001873 від 31.05.2022 електрична енергія за травень 2022 (спожито 4,07 тис кВт*год) на суму 12 116,92 грн. з ПДВ;
- № 00000002207 від 30.06.2022 електрична енергія за червень 2022 (спожито 12,082 тис кВт*год) на суму 35969,66 грн. з ПДВ;
- № 00000002550 від 31.07.2022 електрична енергія за липень 2022 (спожито 8,359 тис кВт*год) на суму 28588,58 грн. з ПДВ.
Зазначені Акти прийому-передачі направлялись за допомогою програмного забезпечення «М.Е.Dос», у відповідності до п. 4. Додатку 2 до Договору.
Відповідачем здійснено наступні оплати за поставлену електричну енергію, відповідно до платіжних доручень, а саме: № 1189 від 11.01.2022 на суму 4 098,94 грн., № 1197 від 19.01.2022 на суму 4 098,94 грн., № 1200 від 02.02.2022 на суму 3 963,67 грн., № 1210 від 15.02.2022 на суму 3 963,67 грн.
З урахуванням передплати станом на 01.01.2022 в розмірі 5 171,13 грн., за відповідачем наявний борг станом на 31.07.2022 за електричну енергію спожиту у березні-липні 2022 року у розмірі 90 970,60 грн. (112 266,95 грн. (надано) - 4 098,94 грн. (оплата) - 4 098,94 грн. (оплата) - 3 963,67 грн. (оплата)- 3 963,67 грн. (оплата) - 5 171,13 грн. (передплата)).
Враховуючи умови п. 4. Додатку 2 до Договору, Акти прийому-передачі електроенергії є підписаними та набули дії на 9 календарний день з моменту їх направлення Споживачу, а саме: за березень 2022 року № 00000001176 від 31.03.2022 - 22.04.2022, за квітень 2022 року № 00000001520 від 30.04.2022 - 20.05.2022, за травень 2022 року№ 00000001873 від 31.05.2022 - 19.06.2022, за червень 2022 року № 00000002207 від 30.06.2022 - 19.07.2022, за липень 2022 року № 00000002550 від 31.07.2022 - 17.08.2022.
Також, позивачем надано відповідачу послуги з передачі за договором про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705132 від 12.12.2018 за січень 2022 року - липень 2022 року , на загальну суму 15 029,12 грн., відповідно до Актів прийому-передачі компенсації наданих послуг з її передачі та розподілу:
- № 636 від 31.01.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за січень 2022 року (спожито 3,331тис кВт*год) на суму 1 381,60 грн. з ПДВ;
- № 1331 від 28.02.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за лютий 2022 року(спожито 3,032 тис кВт*год) на суму 1 257,58 грн. з ПДВ;
- № 1915 від 31.03.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за березень 2022 року(спожито 0,61 тис кВт*год) на суму 253,01 грн. з ПДВ;
- № 2466 від 30.04.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за квітень 2022 року(спожито 4,751 тис кВт*год) на суму 1970,57 грн. з ПДВ;
- № 3047 від 31.05.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за травень 2022 року(спожито 4,07 тис кВт*год) на суму 1688,10 грн. з ПДВ;
- № 3597 від 30.06.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за червень 2022 року(спожито 12,082 тис кВт*год) на суму 5011,22 грн. з ПДВ;
- № 4174 від 31.07.2022 компенсація вартості послуг з розподілу електричної енергії за липень 2022 року (спожито 8,359 тис кВт*год) на суму 3 467,04 грн. з ПДВ.
Зазначені Акти прийому-передачі направлялись за допомогою програмного забезпечення «М.Е.Dос»,у відповідності до п. 4. Додатку 2 до Договору.
Відповідачем здійснено наступні оплати, відповідно до платіжних доручень, а саме: № 1192 від 11.01.2022 на суму 1092,91 грн., № 1201 від 02.02.2022 на суму 1225,22 грн.
З урахуванням передплати станом на 01.01.2022 в розмірі 585,17 грн., у відповідача сформувався борг станом на 31.07.2022 за квітень-липень за компенсацію вартості послуг з передачі електричної енергії у розмірі 12 125,82 грн. (15 029, 12 грн. (надано) - 1092,91 грн. (оплата) - 1225,22 грн.(оплата) - 585, 17грн. (передплата)).
Враховуючи умови п. 4. Додатку 2 до Договору, Акти прийому-передачі електроенергії є підписаними та набули дії на 9 календарний день з моменту їх направлення Споживачу, а саме: - за квітень № 2466 від 30.04.2022 - 20.05.2022, за травень 2022 року № 3047 від 31.05.2022 - 19.06.2022, за червень 2022 року № 3597 від 30.06.2022 - 19.07.2022, за липень 2022 року № 4174 від 31.07.2022 - 17.08.2022.
Крім того, позивач на виконання умов договору направив відповідачу за відповідний період рахунки за спожиту електричну енергію та компенсації вартості послуг з передачі електричної енергії на електронні адреси: abad-buhgalt@ukr.net;belyak21@ukr.net., а саме:
- рахунки на оплату за січень 2022 року № 18222 від 24.12.2021 на суму 4098,94 грн., № 18223 від 24.12.2021 на суму 4098,94 грн. та № 18228 від 24.12.2021 на суму 4098,94 грн. за поставлену електроенергію, № 41 від 05.01.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії на суму 1092,91 грн.;
- рахунки на оплату за лютий 2022 року № 1070 від 20.01.2022 на суму 3963,67 грн., № 1071 від 20.01.2022 на суму 3963,67 грн. та № 1072 від 20.01.2022 на суму 3963,67 грн. за поставлену електроенергію, № 1156 від 21.01.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії на суму 1225,22 грн.;
- рахунки на оплату за березень 2022 року № 2767 від 17.02.2022 за поставлену електроенергію на суму 13502,80 грн., № 2773 від 17.02.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії на суму 1605,16 грн.;
- рахунки на оплату за квітень 2022 року № 6496 від 12.05.2022 за поставлену електроенергію на суму 14296,16 грн., № 6497 від 12.05.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії на суму 1959,78 грн.;
- рахунки на оплату за травень 2022 року № 5516 від 18.04.2022 на суму 297,47 грн. та № 7283 від 10.06.2022 на суму 26413,08 грн. за поставлену електроенергію, № 5517 від 18.04.2022 на суму 41,47 грн.та № 7284 від 10.06.2022 компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії на суму 3647,88 грн.;
- рахунки на оплату за червень 2022 року № 6834 від 19.05.2022 на суму 297,71 грн. та № 8476 від 08.07.2022 на суму 62382,74 грн. за поставлену електроенергію, № 6835 від 19.05.2022 на суму 41,47 грн. та № 8477 від 08.07.2022 на суму 8659,12 грн. компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії;
- рахунки на оплату за липень 2022 року № 7922 від 20.06.2022 на суму 11908,51 грн. та № 10183 від 09.08.2022 на суму 28588,58 грн. за поставлену електроенергію, № 7923 від 20.06.2022 на суму 1659,07 грн. та № 10184 від 09.08.2022 на суму 3467,04 грн. компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії.
Копії зазначених рахунків містяться в матеріалах справи.
За умовами договору, строк для сплати за фактично спожиту електричну енергію та надані послуги з її передачі Договором сплинув (останній день для сплати): - 15.04.2022 за березень 2022 року; 17.05.2022 за квітень 2022 року; 17.06.2022 за травень 2022 року; 15.07.2022 за червень 2022 року; 17.08.2022 за серпень 2022 року відповідно.
Як вказує позивач, відповідачем оплата за надані послуги з постачання електроенергії виконувались не в повному обсязі та несвоєчасно.
Позивач посилається на те, що станом на час розгляду справи відповідачем так і не сплачено наявну заборгованість в загальній сумі 103096,42 грн. у т.ч.:
- за спожиту електричну енергію у сумі 90970,60 грн. залишок заборгованості за електроенергію за березень - липень 2022 року;
- компенсація вартості послуг з передачі електроенергії у сумі 12125,82 грн., залишок заборгованості за квітень-липень 2022 року.
Вищенаведені обставини щодо несплати відповідачем заборгованості за поставлену електроенергію стали підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення 103096,42 грн. заборгованості, в тому числі 90970,60 грн. заборгованості за електричну енергію спожиту в березні - липні 2022 року та 12125,82 грн. заборгованості за компенсацію вартості послуг з передачі електричної енергії в квітні - липні 2022 року.
Правові підстави та норми права, застосовані судом апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Предметом апеляційного перегляду у даній справі є вирішення питання щодо визначення обсягу спожитої відповідачем електроенергії та стягнення плати за неї.
Дослідивши наявні у справі докази, перевіривши повноту їх дослідження місцевим господарським судом та правильність висновків суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 ЦК України).
Положеннями статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, викладені у договорі зобов'язання є обов'язковими до виконання сторонами вказаного договору.
Особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Закону України «Про ринок електричної енергії».
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.
Постачання електричної енергії електропостачальником здійснюється з дотримання Правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу, який затверджує Регулятор (ч. 6, 7, 11 ст. 56 Закону «Про ринок електричної енергії»).
Пунктом 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року визначено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Відповідно до п.4.12, 4.13 розділу IV Правил роздрібного ринку електричної - затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (ПРРЕЕ) розрахунок між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно з п. 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
Функції адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) з врахуванням положень п.9, п. 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 та відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України «Про ринок електричної енергії» покладаються на оператора системи передачі/оператора системи розподілу (далі - ОСП/ОСР).
Як встановлено господарським судом та свідчить з матеріалів справи, на території міста Запоріжжя та Запорізької області функції АКО здійснює ПАТ «Запоріжжяобленерго» на підставі отриманої ліцензії виданої НКРЕКП постанова від 13.11.2018 № 1415.
Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За вимогами п. 9.1.1 розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку (ПАТ «Запоріжжяобленерго») та затверджуються Регулятором.
Відповідно до Актів прийому-передачі електричної енергії та компенсації наданих послуг з її передачі, наявних в матеріалах справи, Позивачем було поставлено електричну енергію ФОП Бакай Дмитру Олеговичу в період січень 2022 - липень 2022 на загальну суму 112 266,95 грн.
Враховуючи здійснені відповідачем за поставлену електричну енергію передплати, станом на 31.07.2022 за ФОП Бакай Д,О. наявний борг за електричну енергію, спожиту у березні - липні 2022 року у розмірі 90 970,60 грн.
Разом з тим, позивачем надано відповідачу послуги з передачі за договором про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) №0705132 від 12.12.2018 за січень 2022 року - липень 2022 року на загальну суму 15 029,12 грн, що підтверджується актами прийому-передачі компенсації наданих послуг з її передачі та розподілу.
Враховуючи здійснену відповідачем переплату, станом на 31.07.2022 за період квітень-липень 2022 у останнього сформувався борг за компенсацію вартості послуг з передачі електричної енергії в розмірі 12 125,82 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «ЕК «Барвінок» направлявся запит до ОСР (ПАТ «Запоріжжяобленерго») щодо фактичних обсягів споживання електричної енергії з 01.03.2022 до 13.07.2022 споживачем ФОП Бакай Д.О., на який від адміністратора комерційного обліку, функції якого в Запорізькій області виконує ПАТ «Запоріжжяобленерго» отримано відомості, згідно листа за № 07-66/5861 від 05.12.2022 щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії.
Так, за даними ПАТ «Запоріжжяобленерго», обсяги споживання електричної енергії ФОП Бакай Д.О. у період з 01.01.2022 по 30.06.2022 підтверджені у загальному обсязі 29 872 кВт*год., у т.ч.: березень 2022 - 610 кВт*год.; квітень 2022 - 4751 кВт*год.; травень 2022 - 4070 кВт*год.; червень 2022 - 12082 кВт*год.; липень 2022 - 8359 кВт*год.
Як свідчать матеріали справи, згідно договору №0705132 про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) від 12.12.2018 місцезнаходженням відповідача зазначено: м. Бердянськ, Запорізька обл., пр-т. Пролетарський, буд. 234, кв. 21.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду переглянув у касаційному порядку постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі № 908/1162/23 про стягнення боргу за спожитий у листопаді-грудні 2022 року обсяг електроенергії на об'єкті, який знаходиться у місті Мелітополі (до закінчення перегляду судового рішення Об'єднаною палатою у справі № 908/1162/23 суд зупиняв апеляційне провадження у справі №916/5148/23).
Предметом розгляду Об'єднаною палатою було питання застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» до правовідносин, які виникли у період з лютого 2022 року по грудень 2022 року, тобто до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» та затвердження Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказу № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».
Відповідно пунктів 1, 3 частини першої статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII (далі - Закон № 1207-VII) для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях (пункт 1); інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (пункт 3).
Залишаючи постанову суду апеляційної інстанції у справі № 908/1162/23 про відмову в позові без змін, Верховний Суд зокрема виснував, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо деяких питань визначення правового статусу тимчасово окупованих територій України в умовах воєнного стану від 16.11.2022 № 2764-ІХ частину третю статті 1 Закону № 1207-VII було викладено в редакції, за якою дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Діюча редакція цієї норми (у відповідності до змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» № 3050-IX від 11.04.2023) вказує, що дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, які передбачені у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Як зазначила Об'єднана палата, з 07.05.2022 ані пункт 7 частини першої статті 1-1, ані пункт 1 частини третьої статті 3 Закону № 1207-VII не містили (і зараз також не містять) жодних посилань на те, що статус тимчасово окупованих вказані у них території набувають залежно від наявності чи відсутності (а так само і дати ухвалення) будь-якого рішення того чи іншого повноважного органу державної влади України - РНБО, Кабінету Міністрів України чи іншого органу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України 06.12.2022 затвердив постанову «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, датою окупації Мелітопольської міської територіальної громади визначено 25.02.2022.
Однак у відповідності до регулювання, запровадженого Законом України від 21.04.2022 № 2217-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України» правовий статус тимчасово окупованої території рф в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1207-VII не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону № 1207-VII, має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.
З огляду на викладене у постанові зі справи № 908/1162/23, Об'єднана палата дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові зі справи №910/9680/23 про поширення положень статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.
Залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції у справі № 908/1162/23 про відмову в позові, Об'єднана палата зазначила про те, що підставою для відмови в позові у цій справі, враховуючи положення статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», є заборона передачі електроенергії відповідачу, оскільки факт тимчасової окупації міста Мелітополь є загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у даному судовому провадженні.
З урахуванням правової позиції, викладеної Верховним Судом у справі № 908/1162/23, а також відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів застосовує наведені висновки до спірних правовідносин, оскільки вони є подібними за своїм змістом.
Враховуючи загальновідомий факт тимчасової окупації міста Бердянська з 24 лютого 2022 року, апеляційний суд дійшов висновку, що спірні правовідносини підпадають під дію частини другої статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
У зв'язку з установленою законом забороною передачі електричної енергії споживачам на тимчасово окупованих територіях, вимоги про стягнення заборгованості за електричну енергію, яка нібито була спожита на об'єкті, розташованому на такій території, є безпідставними та не мають правових підстав для задоволення.
При цьому позивач не заперечує, що заборгованість за поставлену електричну енергію сформована за період, коли електроустановки споживача - ФОП Бакай Д.О., розташовані на території Бердянської міської територіальної громади, вже перебували на тимчасово окупованій території Російською Федерацією.
Положення статті 13-1 Закону № 1207-VII застосовуються до тимчасово окупованої території, визначеної пунктами 1 та 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під зазначеними територіями, а також повітряного простору над ними.
В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені також на тимчасово окуповані території, визначені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під такими територіями та повітряний простір над ними.
Відповідно до статті 13-1 Закону № 1207-VII на період тимчасової окупації забороняється переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, у тому числі автомобільним, залізничним, повітряним і трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.
Положення статті 13-1 Закону № 1207-VII застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.
З огляду на те, що факт окупації міста Бердянська з 24.02.2022 є загальновідомим, а також з урахуванням положень статті 13-1 Закону № 1207-VII, у період з лютого по липень 2022 року позивач не мав правових підстав здійснювати господарську діяльність з постачання електричної енергії та передавати її лініями електропередач відповідачу.
Зазначені обставини, на переконання колегії суддів, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Підсумовуючи викладене, врахувавши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а також з огляду на наведені вище мотиви та положення чинного законодавства України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
За таких обставин колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Бакая Дмитра Олексійовича, скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 23.10.2023 у справі № 910/6989/23 та прийняття нового рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.
Вирішення питання щодо розподілу судових витрат
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Бакая Дмитра Олексійовича на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.10.2023 у справі № 910/6989/23 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 23.10.2023 у справі № 910/6989/23 - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «БАРВІНОК» до фізичної особи-підприємця Бакай Дмитро Олексійович - відмовити.
Судові витрати за подання позовної заяви покласти на Приватне акціонерне товариство «Енергетична компанія «БАРВІНОК».
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Енергетична компанія «БАРВІНОК» на користь фізичної особи-підприємця Бакая Дмитра Олексійовича судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 3 220, 80 грн.
Доручити Господарському суду Запорізької області видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.О. Кошля
Суддя Т.Ю. Демчина
Суддя О.І. Кучеренко