Справа № 747/417/25
Провадження№ 1-кп/747/10/26
26.03.2026 року селище Талалаївка
Суддя Талалаївського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , розглянула матеріали кримінального провадження № 12025270330000434 від 16 травня 2025 року по обвинуваченню ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст 186 КК України, -
На розгляді в Талалаївському районному суді перебуває кримінальне провадження № 12025270330000434 від 16.05.2025 року відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст 186 КК України.
У судовому засіданні по справі 03 березня 2026 року обвинувачений ОСОБА_2 заявив клопотання про обстеження його стану здоров'я в Чернігівській обласній лікарні, оскільки в медичній частині СІЗО відсутні відповідні лікарі, для цього потрібно обстеження в лікарні, а його стан здоров'я погіршився після попереднього огляду.
Заслухавши клопотання обвинуваченого суддя приходить до наступного висновку.
Статтею 206 КПК України визначено загальні обов'язки суду щодо захисту прав людини. Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Як зазначив ЄСПЛ у справі «Коваль проти України», незважаючи на те, що стаття 3 Конвенції не може тлумачитись як така, що закріплює загальний обов'язок звільнення затриманих у зв'язку зі станом здоров'я, вона покладає на державу обов'язок захищати фізичне здоров'я осіб, позбавлених волі, наприклад, шляхом надання їм необхідної медичної допомоги. Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення», медичне обстеження, а також лікувально - профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 49 Конституції України передбачено, що кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Надання ув'язненим і засудженим медичної допомоги, у тому числі екстреної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині, здійснюється відповідно до статті 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення», статей 8, 107, 116 Кримінально-виконавчого кодексу України, Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104, Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України № 1348/5/572 від 15.08.2014.
Відповідно до пп. 2 п.4 Положення про Державну установу «Чернігівський слідчий ізолятор», основними завданнями слідчого ізолятора є дотримання прав людини і громадянина, реалізація законних прав та інтересів засуджених і осіб, узятих під варту, вимог законодавства щодо виконання і відбування кримінальних покарань. Слідчий ізолятор відповідно до покладених на нього завдань, створює належні умови для надання медичної допомоги засудженим та особам, узятим під варту (пп.19 п.5 Положення).
Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012, яким затверджено Порядок взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, яке дозволяє проведення медичного огляду обвинувачених. Пунктом 2.3 зазначеного Порядку передбачено, що медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО. Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров'я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров'я. Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку. Поряд із цим, відповідно до п. 2.6 зазначеного Порядку особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця. Пунктом 2.7 Порядку передбачено, що у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я з орієнтовного переліку. Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Разом тим, оскільки відповідно до клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про призначення йому медичного обстеження, він потребує відповідного медичного обстеження для надання професійної медичної допомоги, суд вважає, що необхідно доручити начальнику ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор» організувати доставку, а філії ДУ «Центр охорони здоров'я» ДКВС України в Чернігівській області забезпечити медичне обстеження стану здоров'я обвинуваченого ОСОБА_2 , відповідно до порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 р. № 239/5/104.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 350, 372, 376, 392 КПК України, суд -
Доручити начальнику ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор» організувати доставку обвинуваченого ОСОБА_2 до спеціалізованої установи - філії ДУ «Центр охорони здоров'я» ДКВС України в Чернігівській області - для проведення медичного обстеження стану здоров'я обвинуваченого.
Доручити начальнику філії державної установи «Центр охорони здоров'я» ДКВС України в Чернігівській області забезпечити медичне обстеження стану здоров'я обвинуваченого ОСОБА_2 .
Про виконання ухвали суду повідомити суд у десятиденний термін.
Копію ухвали направити начальнику ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор» та начальнику філії ДУ «Центр охорони здоров'я» ДКВС України в Чернігівській області для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1