Справа № 635/7769/25 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/502/26 Суддя доповідач ОСОБА_2
26 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харків клопотання захисника ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Харківського районного суду Харківської області від 02 жовтня 2025 року щодо засудженого
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою відмовлено у задоволенні клопотання останнього про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,-
На зазначену ухвалу місцевого суду захисником 04 грудня 2025 року подана апеляційна скарга разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
В клопотанні захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Харківського районного суду Харківської області від 02 жовтня 2025 року щодо засудженого ОСОБА_8 .
В обґрунтування посилається на те, що строки на апеляційне оскарження засудженим пропущені не були, оскільки судовий розгляд відбувся за відсутністю засудженого, копію оскаржуваної ухвали засуджений ОСОБА_8 отримав 11 жовтня 2025 року. Договір між ним та засудженим ОСОБА_8 про надання правової допомоги укладений 13 жовтня 2025 року.
Вперше апеляційна скарга була подана ним 16 жовтня 2025 року, проте ухвалою Харківського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 02 жовтня 2025 року - повернуто. З ухвалою Харківського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року він ознайомився в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 28 листопада 2025 року.
А тому вважає, що строк на апеляційне оскарження було пропущено з поважних причин, просить його поновити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника на підтримку клопотання, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
На підставі п.2 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на інші ухвали суду першої інстанції - протягом семі днів з дня її оголошення.
Відповідно до ч.1 ст.117 КПК України пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеному в ухвалі від 17 червня 2020 року у справі № 51-1599км20, поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення за відповідним клопотанням в порядку, передбаченому ст. 117 КПК України, може бути необізнаність заінтересованих осіб з мотивами постановленого рішення (відповідно до висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному в Постанові від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18), а також захворювання учасника провадження та інші непереборні обставини.
Згідно з практикою ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.
Як вбачається з матеріалів провадження, засуджений ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення його від відбування покарання. Розгляд даного клопотання просив провести без його участі, у зв'язку з чим, оскаржувана ухвала суду була постановлена 02 жовтня 2025 року за відсутністю засудженого ОСОБА_8 (а.с.28-29).
Відповідно до розписки, копію оскаржуваної ухвали засуджений ОСОБА_8 отримав 11 жовтня 2025 року (а.с.35).
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, засуджений ОСОБА_8 13 жовтня 2025 року уклав договір про надання йому правової допомоги із захисником ОСОБА_7 (а.с.42).
16 жовтня 2025 року захисником ОСОБА_7 вперше була подана апеляційна скарга з пропуском процесуального строку на оскарження, однак клопотання про поновлення строку захисником заявлено не було, оскільки на його думку строк на апеляційне оскарження засудженим пропущений не був. Відповідно до ухвали Харківського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року, зазначена апеляційна скарга була повернута на підставі п.4 ч.3 ст.399 КПК України (а.с.96).
02 грудня 2025 року захисником ОСОБА_7 вдруге до суду була подана апеляційна скарга разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (а.с.59-61).
Як на причину пропуску строку, захисник вказує на те, що копію оскаржуваної ухвали засуджений отримав 11 жовтня 2025 року. Договір про надання правової допомоги між ним та засудженим був укладений 13 жовтня 2025 року, у зв'язку з чим на думку захисника строк на апеляційне оскарження ухвали не був порушений. При цьому, вказує, що з ухвалою Харківського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року він ознайомився в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 28 листопада 2025 року, у зв'язку з чим апеляційна скарга вдруге була подана з пропуском строку.
Однак, на думку колегії суддів, такі підстави не свідчать про поважність пропущення строку, виходячи з наступного.
Так, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 05.03.2025 у справі №607/26888/18 (провадження № 51-544км24) адвокат, який набув повноважень надавати правову допомогу після спливу строку на апеляційне оскарження, не має підстав для поновлення цього строку.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, захисник ОСОБА_7 діє в інтересах засудженого ОСОБА_8 , зокрема, на підставі договору про надання правничої допомоги від 13 жовтня 2025 року.
Строк на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення суду першої інстанції закінчився 09 жовтня 2025 року. Однак, з апеляційною скаргою захисник ОСОБА_7 звернувся лише 04 грудня 2025 року, тобто, поза межами строку на апеляційне оскарження.
При цьому, враховуючи, що захисник ОСОБА_7 є адвокатом, тобто, професійним фахівцем у галузі права, то він ознайомлений зі встановленими КПК строками звернення до суду з апеляційною скаргою, а також підставами для їх поновлення.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Поважними причинами слід вважати обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений строк.
Особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право.
Вирішуючи питання, чи були причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді поважними, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Мельник проти України", норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року).
Подаючи апеляційну скаргу після пропуску строку на апеляційне оскарження, сторона справи повинна навести достатні поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які б об'єктивно перешкоджали звернутися до суду у визначений КПК строк, а отже вплинули на право сторони реалізувати конституційні засади, які визначають право на оскарження судового рішення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п. 41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.
Крім того, відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд. що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).
З огляду на відсутність змістовних і вагомих доводів щодо неможливості звернення зі скаргою у встановлений законом строк, апеляційний суд вважає, що пропуск строку на звернення до суду з апеляційною скаргою у зв'язку з тим, що засуджений 11 жовтня 2025 року отримав копію оскаржуваного рішення від 02 жовтня 2025 року, а договір про надання правової допомоги між ним та засудженим був укладений 13 жовтня 2025 року, без надання обґрунтованих доказів неможливості реалізувати свої права у відповідності до ст.395 КПК - не є поважною причиною пропуску строку.
За таких обставин, твердження апелянта про те, що строк на апеляційне оскарження ним пропущено із поважних причин, не підтверджено відповідними обставинами та належними доказами. Клопотання не містить посилання на обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто такими, які не залежать від волевиявлення апелянта, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
З огляду на викладене, відповідно до ч.3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Керуючись ст. 399 КПК України, колегія суддів, -
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Харківського районного суду Харківської області від 02 жовтня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення його від відбування покарання.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 02 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_8 - повернути апелянту.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4