Справа № 629/608/24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження апел.суду №11-кп/818/302/26 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст. 286-1 КК України
23 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 серпня 2025 року стосовно ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023221110000672 від 13.07.2023 за частиною 1 статті 286-1 КК України,
Вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 серпня 2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, із середньо-технічною освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, визнано винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286-1 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
До вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід не обирався. Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислюється з часу фактичного його затримання після вступу вироку в законну силу.
Згідно вироку, близько 14:00 год, водій ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, рухаючись по вул. Мальовничій в с. Катеринівка Лозівського району Харківської області у напрямку смт. Панютине м. Лозова Харківської області, зі швидкістю не менше 90 км/год, керував технічно несправним транспортним засобом ВАЗ 2106, державний номерний знак НОМЕР_1 , на якому, в порушення п. 31.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких «Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації» були встановлені гальмівні механізми задніх коліс дискового типу.
Керуючи вказаним транспортним засобом, ОСОБА_7 , під час руху на ділянці дороги по вул. Мальовничій в с. Катеринівка Лозівського району Харківської області, поблизу повороту на вул. Польова в с. Катеринівка Лозівського району Харківської області, діючи з необережності, у формі кримінальної протиправної недбалості, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, у порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно яких «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об?єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об?їзду перешкоди» та вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу», не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об?їзду перешкоди, та допустив наїзд на мотоцикл «ІЖ Планета 4», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 , який рухався попереду у попутному напрямку по тій же смузі руху.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир вищевказаного мотоциклу - ОСОБА_10 , отримала підшкірну гематому в лівій тім?яній області волосистої частини голови, закритий перелом медіальної кісточки лівої гомілки без зміщення та закритий перелом латеральної третини лівої ключиці зі зміщенням. За ступенем тяжкості вищевказаний закритий перелом медіальної кісточки лівої гомілки без зміщення та закритий перелом латеральної третини лівої ключиці зі зміщенням як разом так і окремо - це середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження.
Не погоджуючись із вироком суду, обвинувачений та прокурор подали апеляційні скарги.
Прокурор до початку апеляційного розгляду подав заяву про відмову від апеляційної скарги.
Обвинувачений в своїй апеляційній скарзі просить вирок суду змінити та призначити йому покарання із застосуванням статті 69 КК України у виді штрафу у розмірі 51000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
В обгрунтування апеляційних вимог обвинувачений посилається на те, що він щиро розкаявся, вину визнав, активно сприяв у розкритті злочину, добровільно відшкодував потерпілій завданий збиток, претензій вона не має. Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено. Суд повинен враховувати, що раніше він до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, після злочину поведінка була позитивною, на обліках у лікаря психіатра чи нарколога не перебуває, посилається на висновок досудової доповіді органу пробації. Вважає можливим застосувати до нього статтю 69 КК України.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши оскаржуваний вирок, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає частковому задоволенню, зважаючи на наступне.
Згідно з вимогами статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 3 статті 374 КПК України, у мотивувальній частині вироку мають бути зазначені: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів. Наведені обставини, а саме подія кримінального правопорушення, тобто час, місце, спосіб та інші обставини вчиненого правопорушення, у відповідності до положень статті 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та мають бути встановлені та зазначені у вироку суду. Висновки суду щодо оцінки доказів повинні бути викладені у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Однак, як вбачається з вироку, при розгляді даної справи місцевий суд в повній мірі вказаних вимог закону не виконав. З мотивувальної частини оскаржуваного вироку вбачається, що суд першої інстанції, виклавши встановлені ним обставини, всупереч вимог пункту 2 частини 3 статті 374 КПК України, якими передбачена необхідність зазначення у вироку формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення кримінального правопорушення, не зазначив дату вчинення кримінального правопорушення.
Вказане свідчить про порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, зокрема вимог статей 91, 374 КПК України, і такі порушення, на думку колегії суддів, є істотними відповідно до статті 412 КПК України, та які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і відповідно до пункту 3 частини 1 статі 409 КПК України, є підставами для скасування вироку. Обвинувальний вирок, у такому вигляді, без встановлення безпосередньо судом фактичних обставин кримінального провадження (злочину), у даному випадку дати кримінального правопорушення - в будь-якому разі не може бути законним. За таких обставин, оскаржуваний вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 серпня 2025 року не можна вважати законним, обґрунтованим і вмотивованим, у зв'язку з чим він підлягає скасування внаслідок встановлення істотних порушень вимог кримінального процесуального закону. Враховуючи, що під час апеляційного розгляду встановлені процесуальні підстави для скасування вироку, суд апеляційної інстанції не надає оцінки доводам апеляційної скарги ОСОБА_7 щодо підстав для призначення йому більш м'якого покарання, у зв'язку із чим апеляційна скарга обвинуваченого підлягає частковому задоволенню. Вирішуючи питання про подальший рух кримінального провадження після скасування вироку, колегія суддів виходить з наступного. Порушення судом першої інстанції вищезазначених вимог КПК України не відноситься до передбаченого в частині 1 статті 415 КПК України переліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Разом з тим, відповідно до вимог частини 6 статті 9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 КПК України. Такими загальними засадами кримінального провадження у даному випадку є передбачені пунктами 2, 10 частини 1 статті 7 КПК України - законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини. Разом з цим належить врахувати те, що необхідність дотримання при судовому розгляді вказаних загальних засад судочинства підтверджується практикою Європейського суду та змістом норм Європейської конвенції з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - є частиною національного законодавства. З огляду на викладене, з метою дотримання вказаних засад кримінального провадження, що гарантуються чинним КПК України, оскаржуваний вирок належить скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Відповідно до частини 2 статті 415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання. Поряд з цим, якщо суд першої інстанції при новому розгляді прийде до висновку щодо доведеності обвинувачення та кваліфікації дій ОСОБА_7 в тому ж обсязі, суду слід врахувати та надати оцінку доводам апеляційної скарги обвинуваченого щодо можливості призначення йому більш м'якого покарання, враховуючи, що судом першої інстанції не було враховано обставин щодо добровільного відшкодування шкоди обвинуваченим та позицію потерпілої, що може вплинути на висновки суду при призначення обвинуваченому покарання. Керуючись статтями 405, 407, пунктом 6 частини 1 статті 407, пункту 3 частини 1 статті 409, частиною 1 статті 412, 415, 418, 419 КПК України, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14 серпня 2025 року - скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: