Справа № 646/12136/25
№ провадження 1-кп/646/673/2026
19 березня 2026 року м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170020012195 від 21.08.2025 року про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_6 , 2009 року народження, сина ОСОБА_7 , 2011 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
До Основ'янського районного суду міста Харкова надійшло клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170020012195 від 21.08.2025 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06 травня 2024 року №130 солдат ОСОБА_4 призначений на посаду стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, солдат ОСОБА_4 в розумінні вимог ст. ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 407 КК України є військовослужбовцем, тобто суб'єктом вказаного злочину та останньому було достеменно відомо про несення військової служби у час воєнного стану.
Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Являючись військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Проте, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, у зв'язку з виконанням завдань за призначенням, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Харківської області.
25 листопада 2024 року солдат ОСОБА_4 усвідомлюючи реальну можливість участі у веденні бойових дій, вирішив не виконувати свої обов'язки щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та взагалі ухилитися від військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .
25 листопада 2024 року солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, та проходячи на посаді стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин самовільно залишив місце тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , яка була розташована на території АДРЕСА_3 та проводив час на власний розсуд, поза межами військової частини НОМЕР_1 , не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби, до 04.11.2025 доки добровільно не з'явився до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві та повідомив про вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України та про намір повернутися для продовження проходження військової служби.
Крім того, судом встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Кримінальне правопорушення вчинив вперше, добровільно звернувся із клопотанням до прокурора про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби.
На підставі вищевикладеного прокурор просив суд звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закрити кримінальне провадження №62025170020012195 від 21.08.2025 року за ч. 5 ст. 407 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Підозрюваний ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання, заявлене прокурором та просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України, надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності, зазначив про розуміння ним суті підозри та підстав звільнення від кримінальної відповідальності.
Суд, заслухавши прокурора та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 12 КК України злочин вчинений ОСОБА_4 є тяжким злочином, за який передбачене основне покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством У країни, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Згідно ст. 44 КК України та ст. 285 КПК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності, у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Аналогічні норми викладені у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, відповідно до якого суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності, у разі наявності спеціальних обставин, передбачених конкретною нормою закону, якою, у даному випадку, є норма ч. 5 ст. 401 КК України.
Так, в ході досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_4 добровільно з'явився до правоохоронного органу та повідомив про вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України та про намір повернутися для продовження проходження військової служби, а також отримано письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_8 про можливість продовження підозрюваним проходження військової служби.
Згідно з ч. 2 ст. 44 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 285 КПК України особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Згідно з ч. 3 ст. 285 КПК України підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 286 КПК України передбачено, що у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно з ст. 286 КПК України до клопотання прокурора повинна бути додана письмова згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності, а у разі звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, - письмова згода командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження підозрюваним військової служби.
З долученої до клопотання письмової згоди на звільнення від кримінальної відповідальності, вбачається, що ОСОБА_4 надав прокурору у кримінальному провадженні свою письмову згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності в порядку ч. 5 ст. 401 КК України.
Відповідно долученої до клопотання письмової згоди командира військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_8 , у відповідності до ч. 5 ст. 401 КК України надав письмову згоду на проходження військової служби солдатом ОСОБА_4 на посаді механіка-водія-кранівника евакуаційного відділення евакуаційного взводу евакуаційної роти військової частини НОМЕР_2 , шпк «старший солдат», ВОС -113258А/210, тарифний розряд-6, посадовий оклад -2910,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Також у підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 роз'яснено суть підозри, підставу звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Судом встановлено, що підозрюваний цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 401 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і надав згоду на його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
З огляду на вищезазначене суд вважає, що оскільки підозрюваний виявив бажання продовжити проходити військову службу, за наявності письмової згоди командира військової частини на продовження проходження військової служби останнім, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, підозрюваний ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч.5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження щодо нього підлягає закриттю.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 5, 401 КК України, ст.ст. 284, 285, 287, 288, 314, 369, 371 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170020012195 від 21.08.2025 року про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження ним військової служби.
Кримінальне провадження №62025170020012195 від 21.08.2025 року - закрити.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою суду законної сили невідкладно поновити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після набрання ухвалою суду законної сили не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Основ'янський районний суд міста Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Суддя - ОСОБА_1