Справа № 405/9163/14-к
1-в/405/70/26
26.03.2026 року Подільський районний суд м. Кропивницького в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький подання державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ОСОБА_3 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_4 ,
до Подільського районного суду м. Кропивницького надійшло подання державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ОСОБА_3 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання вказала, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби знаходиться виконавче провадження №72424417 за виконавчим листом №405/9163/1, виданого 15.09.2015 Ленінським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_4 на користь Кіровоградської обласної лікарні 6973,21 гривень понесених витрат на лікування потерпілого ОСОБА_5 . Рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів. В зв'язку з чим, просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 до погашення заборгованості за виконавчим документом в повному обсязі.
Учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч.5 ст.539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.
Згідно діючої на час судового розгляду норми, встановленої ст. 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.
Суд вважає, що норма ст. 441 ЦПК України підлягає застосуванню за аналогією, оскільки розділ VIII КПК України, присвячений питанням виконання судових рішень не містить норм щодо порядку розгляду та підстав тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за вироком суду, що набрав законної сили.
Судом встановлено, що на виконанні у державного виконавця Подільського районного суду м. Кропивницького надійшло подання державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України знаходиться виконавче провадження №72424417 за виконавчим листом №405/9163/1, виданого 15.09.2015 Ленінським районним судом м. Кіровограда (наразі - Подільський районний суд м. Кропивницького) про стягнення з ОСОБА_4 на користь Кіровоградської обласної лікарні 6973,21 гривень понесених витрат на лікування потерпілого ОСОБА_5 .
Постановою серії ВП №72424417 від 03.08.2023 державним виконавцем відкрито виконавче провадження за заявою стягувача.
Постановою державного виконавця серії ВП №72424417 від 03.08.2023 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках ОСОБА_4 у межах суми стягнення.
Згідно відповіді Державної фіскальної служби України боржник за вказаним у запиті податковим номером (рнокпп НОМЕР_1 ) або серією та номером паспорта на обліку в органах ДФС не перебуває.
Згідно відповіді з Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів АСВП №72424417 від 03.08.2023 та від 02.09.2024 за ОСОБА_4 відсутні зареєстровані транспортні засоби.
Згідно відповідей Пенсійного фонду України особу - ОСОБА_4 в РЗО не знайдено.
Постановою державного виконавця ВП №72424417 від 10.10.2023 накладено арешт на майно боржника - ОСОБА_4 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності є квартира під АДРЕСА_2 .
Згідно відповіді Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону інформація про перетин державного кордону ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня.
Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби ОСОБА_4 неодноразово х 2019 року перетинав державний кордон України.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
З дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець повинен здійснити сукупність дій, що спрямовані на примусове виконання судового рішення у справі та виданого на його виконання виконавчого документа на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Встановлено, що з дати відкриття виконавчого провадження та станом на день звернення до суду з даним поданням, з боку боржника на користь стягувача не було ефективних дій для реального, фактичного та в повному обсязі виконання зобов'язання по погашенню заборгованості.
Про обставини, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо) або про інші підстави, внаслідок виникнення яких боржник був позбавлений можливості скористатися правами, наданими йому Законом України «Про виконавче провадження» та які можуть бути підставою для відкладення виконавцем проведення виконавчих дій боржник не повідомив.
Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України від 21.01.1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»(з подальшими змінами) (далі Закон) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Статтею 6 цього Закону передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. За переконанням суду обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, в розумінні положення ст. 10 ЦПК України, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вжити заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно, повно вчинити виконавчі дії.
Одним із таких заходів може бути тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.
Згідно до роз'яснень Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.05.2008 року № 25-32/463, наявність зобов'язань, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.
Такі обмеження права громадян України на виїзд за кордон у конкретно визначених законом випадках мають тимчасовий характер і зумовлені необхідністю забезпечення захисту прав і законних інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб та інтересів держави.
Суд погоджується, що державним виконавцем здійснені усі можливі та необхідні дії, спрямовані на виконання судового рішення, проте виконання рішення унеможливлюється внаслідок ігнорування боржником законних вимог державного виконавця та вчинення дій (бездіяльності), які спрямовані на ухилення від виконання рішення.
Згідно ч.3 ст.441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Згідно ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Оскільки під час розгляду даного подання судом встановлено, що державним виконавцем вжито усіх можливих заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», встановлено відсутність наявного майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, обізнаність боржника про виконавче провадження, однак рішення суду до даного часу боржником не виконується, суд дійшов висновку, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 441 ЦПК України, ст. 372, 376, 392, 534, 537 КПК України суд
подання державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ОСОБА_3 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_4 - задовольнити.
Встановити боржнику ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , тимчасові обмеження у праві виїзду за межі України шляхом заборони перетинати державний кордон України, без вилучення паспортного документа, до виконання ним зобов'язань, покладених на нього по виконавчому провадженню № 72424417, а саме - до сплати заборгованості за виконавчим листом №405/9163/14-к виданий 15.09.2015 Ленінським районним судом м. Кіровограда.
Виконання тимчасового обмеження доручити Державній прикордонній службі України.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Кропивницького протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя
Подільського районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_7