Справа № 405/3761/24
2-др/405/4/25
27 лютого 2026 року Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:
головуючого судді Іванової Л.А.
при секретарі Федченко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницькому заяву про ухвалення додаткового рішення, подану представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Усатенком В.Ю. по цивільній справі №405/3761/24 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» (м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 березня 2025 року в цивільній справі № 405/3761/24 позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ - БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 13 червня 2013 року в розмірі 92 989 грн. 24 коп., - залишено без задоволення.
В свою чергу, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Усатенко В.Ю. (діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВА №1063784 від 20 жовтня 2023 року) звернувся до суду з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у зазначеній справі, зазначивши на її обґрунтування, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11.03.2025 року позов АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 залишено без задоволення, проте питання судових витрат не вирішено, при цьому на професійну правничу допомогу щодо складання заяв по суті справи та з процесуальних питань і представництва інтересів в Ленінському районному суді м. Кіровограда відповідач ОСОБА_1 витратила 10 000, 00 грн., про що було зазначено у додаткових поясненнях від 07.03.2025 року, які просив стягнути з позивача АТ «Акцент-Банк» на користь відповідача ОСОБА_1 . Розгляд заяви просив провести за відсутності представника відповідача в судовому засіданні.
Представником позивача АТ «А-Банк» подана заява, сформована в системі «Електронний суд» 05.04.2025 року та зареєстрована судом 07.04.2025 року за вх. № 30908, яка за своїм змістом є запереченням на заяву про ухвалення додаткового рішення, в обґрунтування якої зазначено, що відповідачем при зверненні з заявою до суду не додано договору про надання правових послуг, квитанції про сплату послуг, акту виконаних робіт. Також зазначив, що якщо ж зазначені документи додані до матеріалів справи, проте вони не надходили на адресу позивача, а тому суд не повинен брати їх до уваги. Окрім того, зазначив, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі, якщо ж суд вирішить, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню, то позивач заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Заяву про ухвалення додаткового рішення просив розглянути за відсутності представника позивача АТ «А-Банк».
При цьому, у зв'язку з набранням 25 квітня 2025 року чинності Законом України від 26.02.2025 № 4273-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів, зокрема, змінено найменування Ленінського районного суду міста Кіровограда на Подільський районний суд міста Кропивницького.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, судом повідомлені про дату, час та місце судового засідання, при цьому, у поданих до суду заявах розгляд справи просили провести за їхз відсутності в судовому засіданні.
З огляду на зазначене та зваживши доводи, викладені в заяві, дослідивши матеріали цивільної справи № 405/3761/24, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів цивільної справи № 405/3761/24 судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 березня 2025 року позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ - БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 13 червня 2013 року в розмірі 92 989 грн. 24 коп., - залишено без задоволення. Судові витрати по справі, понесені позивачем, що складаються з судового збору, залишено по фактично понесеним.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.265 ЦПК України у резолютивній частині рішення, серед іншого, зазначається, зокрема, про розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).
Крім того, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частинами 4-6 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При стягненні витрат на професійну правничу допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Наведені вище положення Закону дають підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації, при цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При цьому, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Як роз'яснено в п.48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК України, в редакції Закону 2004 року. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідачем ОСОБА_1 заявлено про понесені нею витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000, 00 грн. та їх стягнення з позивача АТ "Акцент Банк".
При цьому, письмовими доказами, наданими відповідачем, копії яких були направлені представником відповідача 07.03.2025 року до електронного кабінету позивача, судом встановлено, що 17 жовтня 2023 року між Адвокатським об'єднанням «Усатенко і Усатенко» від імені якого діє заступник голови Усатенко В.Ю. та ОСОБА_1 , як Клієнтом, укладено Договір про надання професійної правничої допомоги, відповідно до умов якого (договору) Адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання в інтересах Клієнта надавати йому професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а Клієнт зобов'язується сплатити грошову винагороду (гонорар) Адвокатському об'єднанню за надання правової допомоги, а також фактичні витрати, пов'язані з виконанням цього договору (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п.2.1 Договору Адвокатське об'єднання бере на себе надання наступних видів професійної правничої допомоги: надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представляти Клієнта перед фізичними та юридичними особами, в усіх установах, підприємствах, організаціях незалежно від форми власності, а також в органах місцевого самоврядування та органах державної влади; представляти Клієнта у виконавчому провадженні; представляти Клієнта в судах, адміністративних судах та господарських судах.
За умовами Договору розмір, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата) та порядок сплати гонорару визначаються додатковою угодою (п. 4.1 Договору).
Відповідно до Додаткової угоди до договору про надання професійної правничої допомоги від 17.10.2023 року, укладеної 07 березня 2025 року між адвокатським об'єднанням «Усатенко і Усатенко» від імені якого діє заступник голови Усатенко В.Ю. та ОСОБА_1 , - розмір гонорару за надання професійної правничої допомоги в Ленінському районному суді м. Кіровограда у справі № 405/3761/24 є фіксованим та становить 10 000,00 грн.
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 39 від 07.03.2025 року ОСОБА_1 на виконання Договору про надання професійної правничої допомоги від 17 жовтня 2023 року додаткової угоди від 07 березня 2025 року, сплатила на користь АО «Усатенко і Усатенко» 10 000, 00 грн.
Таким чином, відповідачем надано докази на підтвердження факту укладення Договору про надання правничої допомоги та понесених витрат на правничу допомогу за зазначеним Договором в розмірі 10 000 грн.
При цьому, суд зауважує, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги і у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої так і тієї, що лише підлягає оплаті (буде сплачена) відповідною стороною.
Тим самим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 24.01.2024 року у справі № 357/13634/21).
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Підсумовуючи, можна зробити висновок що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Тим самим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин.
Разом з тим, визначаючи у даній справі розмір судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу адвоката, за встановлених обставин, суд виходить з заявленого позивачем предмета спору, складених представником відповідача - адвокатом Усатенком В.Ю. процесуальних документів, прийняття адвокатом участі в судовому засіданні 11.03.2025 року, а так само обсягу наданих адвокатом послуг та з урахуванням наявності заперечень позивача із розміром витрат на правничу допомогу, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, суд вважає, що понесені відповідачем судові витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню судом з 10 000 грн. до 5 000 грн., та які підлягають стягненню з позивача АТ «А-Банк» на користь відповідача ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.133, 137, 263-265, 270, 353 ЦПК України, суд,-
У цивільній справі №405/3761/24 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - ухвалити додаткове рішення.
Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ - БАНК», ЄДРПОУ 14360080, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн.
На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд, у тридцятиденний строк з дня його складення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Суддя Подільського районного суду
міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова