09.03.2026
ЄУН 389/2590/25
Провадження №2/389/759/25
Рішення
іменем України
(заочне)
09 березня 2026 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання Чернявської І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ТОВ «Споживчий центр» 17.07.2025 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обгрунтовучи свої вимоги тим, що 16.05.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №16.05.2024-100002568, відповідно до умов якого останньому надано кредит в сумі 5 000 грн на строк 98 днів, тобто до 21.08.2024. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, перерахувавши 16.05.2024 ОСОБА_1 кредитні кошти. У свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість в сумі 14 350 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 5 000 грн, по процентам в сумі 6 350 грн, комісії в сумі 500 грн та за неустойкою в сумі 2 500 грн. Оскільки ОСОБА_1 продовжує ухилятися від виконання зобов'язань і заборгованість не погашає, тому позивач вимушений звернутися до суду з цим позовом, у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №14.02.2025-100000954 від 14.02.2025 в сумі 33 200 грн, а також судові витрати по справі, які складаються із судового збору в сумі 2 422 грн 40 коп.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, однак у позовній заяві одночасно просила розгляд справи проводити без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав.
Згідно з ухвалою суду від 09.03.2026 розгляд справи проводиться заочно, на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, з'ясувавши всі обставини в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частинами 1, 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно з ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Загальні правила щодо форми договору визначено у ст.639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону).
За нормами ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що 16.05.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №16.05.2024-100002568 шляхом підписання заявки, що є невід'ємною частиною кредитного договору. Сума кредиту складає 5 000 грн, строк, на який надається кредит, становить 98 днів, тобто до 21.08.2024.
Заявка підписана ОСОБА_1 електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора Е531.
Відповідно до цієї заявки, яка є невід'ємною частиною оферти, процентна ставка - фіксована, незмінна, у розмірі 1.5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Також кредитним договором визначені умови сплати комісії, пов'язаної з наданням кредиту, в сумі 500 грн, та неустойки, яка становить 50 грн за кожен день невиконання зобов'язання.
Квитанцією ID платежу 2463003135 LIQPAY підтверджується перерахування позичальнику 16.05.2024 коштів в сумі 5 000 грн на картку/рахунок НОМЕР_1 , номер якої зазначений ОСОБА_1 в кредитному договорі, призначення платежу: видача за договором кредиту №16.05.2024-100002568.
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №16.05.2024-100002568 від 16.05.2024 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 14 350 грн, з яких: 5 000 грн заборгованість по тілу кредиту, 6 350 грн заборгованість по процентам, 500 грн комісія, 2 500 грн неустойка. Проценти нараховувалися за період з 16.05.2024 до 21.08.2024, тобто в період строку кредитування.
Отже, матеріалами справи встановлено, що укладений кредитний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який власноруч введений ним для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що він ознайомився та погодився з усіма умовами договору, тобто сторони погодили усі істотні умови та уклали договір в належній формі.
На умовах, визначених у вказаному договорі, ОСОБА_1 надавалися кредитні кошти зі сплатою відсотків за користування ними та іншими складовими, а також зі встановленим строком їх повернення. Зазначений договір є чинним та підлягає виконанню сторонами.
Оскільки в порушення зазначених умов договору ОСОБА_1 зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість в сумі 14 350 грн, на час подання цього позову до суду відповідачем в добровільному порядку заборгованість не сплачена, тому суд дійшов висновку, що заявлені у позові вимоги були обґрунтованими та доведеними.
Разом з тим судом встановлено, що надалі, вже після пред'явлення цього позову та відкриття провадження у справі, відповідачем була повністю погашена заборгованість за кредитним договором, яка є предметом цього спору, а також судові витрати, понесені позивачем, які складаються із судового збору в сумі 2 422 грн 40 коп.
Такі обставини були повідомлені суду 16.10.2025 представником позивача, яка внаслідок цього просила закрити провадження в цій справі у зв'язку з відсутністю предмета спору. Ухвалою суду від 20.10.2025 у задоволенні цього клопотання відмовлено. Після цього заяв про залишення позову без розгляду чи про відмову від позову позивач не подавав, а відповідач не подавав заяв про визнання позову.
Отже, оскільки на момент звернення позивача до суду предмет спору в цій справі мав місце, однак припинив своє існування після пред'явлення позову внаслідок виконання відповідачем заявлених до нього вимог, тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст.141 ЦПК України та враховуючи, що цим судовим рішенням в позові відмовлено, тому понесені позивачем судові витрати необхідно віднести на його рахунок.
На підставі ст.3, 6, 207, 509, 525, 526, 530, 611, 612, 625, 626-628, 631, 633, 634, 638, 639, 1048, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.141, 223, 263-265, 273, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд,
ухвалив:
У задоволенні позову відмовити.
Понесені позивачем судові витрати віднести на його рахунок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місце знаходження: вул.Саксаганського,133-А, м.Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 13.03.2026.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області О.В. Савельєва