Справа № 397/212/26
Провадження № 2/386/155/26
Іменем України
25 березня 2026 року
Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Червоненка Д.В.,
за участю секретаря судового засідання - Онуфрак В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі. Голованівськ Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив :
Представник позивача - адвокат Столітній М.М., звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що 31.03.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачкою шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором укладено Договір №1529843 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Сума наданого кредиту становила 2 000, 00 грн. строком на 359 днів ( з 31.03.2024 року по 26.03.2025 року), періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. ТОВ «Слон Кредит» свої зобов'язання перед відповідачкою виконало повністю та надало їй кредит в сумі 2 000,00 грн. шляхом зарахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . 24.12.2024 року ТОВ «Слон Кредит» на підставі Договору факторингу № 24122024 за плату відступило, а ТОВ «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою своїх зобов'язань виникла заборгованість у розмірі 20 800, 00 грн., яка складається з: 2000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13 200,00 грн. - нараховані проценти первісним кредитором; 4 600, 00 грн. - нараховані позивачем проценти за 92 календарних дні; 1 000,00 грн. штрафні санкції, яку просить стягнути з відповідачки, а також просить стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Заперечень щодо заочного розгляду справи не висловлював.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзив на позов не подавав.
За таких обставин, враховуючи неявку відповідача, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача, відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення, відповідно до положень ст.ст. 280 282 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку. Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України). За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. За ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. У відповідності до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтями 1048 та 1049 ЦК України визначено що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової кошти вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові .
Зі змісту ч. 1 ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, а також якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Судом встановлено, що 31.03.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачкою шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором укладено Договір №1529843 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Відповідно до умов договору сума наданого відповідачці кредиту складає 2000, 00 грн. строком на 360 днів. Проценти за кредитом встановлено у вигляді фіксованої ставки, що може бути стандартною 2,5% в день та зниженою 2,0% в день, які застосовуються за певних умов, що детально відображені в договорі та таблиці обчислення загальної вартості для споживача та річної процентної ставки за договором про споживчій кредит.
ТОВ «Слон Кредит» свої зобов'язання за вказаним договором виконало та 31.03.2024 року перерахувало на картковий рахунок відповідача 2000, 000 грн., що підтверджується інформацією, наданою АТ КБ " ПриватБанк» на виконання ували суду від 26.02.2026 року про витребування доказів.
Згідно з наданим ТОВ «Слон Кредит» розрахунком, заборгованість відповідачки за кредитним договором №1529843 від 31.03.2024 року станом на 24.12.2024 року складає 16 200,00 грн., з них 2000, 00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13 200, 00 грн. - заборгованість за процентами на дату продажу, 1 000,00 грн. - заборгованість по штрафам/пені.
Також з даного розрахунку вбачається, що відповідачем не здійснено виплат у період з 31.03.2024 по 24.12.2024 на рахунок первісного кредитора.
Згідно договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 року ТОВ «Слон Кредит» відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до Відповідача по Кредитному договору № 1529843.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників додаток № 1 до Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло права грошової вимоги за Договором № 1529843, боржником за яким являється ОСОБА_1 .
На момент набуття позивачем права грошової вимоги до ОСОБА_1 загальна сума заборгованості за Договором № 1529843 становила 16 200, 00 грн., з них 2000, 00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13 200,00 грн. - заборгованість за процентами, 1 000, 00 грн. - заборгованість по штрафам/пені.
Згідно з наданим позивачем розрахунком останнім, відповідно до умов договору №1529843 від 31.03.2024 року, відповідачці за 92 календарних дні (25.12.2024 -26.03.2025) нараховані проценти за користування грошовими коштами в сумі 4 600,00 грн..
Враховуючи зазначені норми права та надані суду докази суд вважає, що факт порушення відповідачкою взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені договором № 1529843 від 31.03.2024 у розмірі 19 800 грн., з яких: 2 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 13 200, 00 грн. заборгованість за процентами, яка нарахована первісним кредитором, 4 600, 00 грн. - заборгованість за процентами, яка нарахована позивачем за 92 календарних дні, позивачем доведено. Щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій за договором, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1 статті 549 ЦК України). Нарахування штрафної санкції за договором № 1529483 від 31.03.2024 року в сумі 1 000,00 грн. ТОВ «Слон Кредит» здійснено після 24.02.2022, тобто у період дії в Україні воєнного стану. Відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки на користь позивача штрафної санкції за договором № 1529483 від 31.03.2024 року в сумі 1 000,00 грн. задоволенню не підлягають. З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором № 1529483 від 31.03.2024 року у розмірі 19 800 грн., з яких: 2 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 13 200, 00 грн. заборгованість за процентами, яка нарахована первісним кредитором, 4 600, 00 грн. - заборгованість за процентами, яка нарахована позивачем за 92 календарних дні.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України). При зверненні до суду за позовом позивачем сплачено судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2662,40 грн. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 534,40 грн. (19 800,00 грн. х 2 662,40 грн. : 20 800,00 грн.).
У відповідності до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Крім того, позивачем понесені витрати, пов'язані з наданням правничої допомоги у розмірі 10 000, 00 грн., на підтвердження яких позивачем до позовної заяви додано договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024 року, акт №14981 прийому - передачі виконаних робіт згідно договору №10/12-2024 від 10.12.2024 року від 09.02.2026 року, рахунок про оплату №14981-09/02-2026 від 09 лютого 2026 р. адвокату Столітньому М.М. вартості послуг за надання правової допомоги в розмірі 10 000 грн..
Отже, з відповідача підлягають стягненню витрати на правову допомогу.
Судові витрати на професійну правничу допомогу суд розподіляє за правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та стягує з відповідачки 9 519, 00грн. (10000 х 95,19%).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 23, 81, 83, 89, 141, 133, 263-265, 280-282, 284 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» загальну суму заборгованості за договором № 1529483 від 31.03.2024 року у розмірі 19 800, 00 грн., судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 534,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 519, 00 грн., а всього 31 853, 40 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Д. В. Червоненко