справа № 179/365/26
провадження № 1-кп/179/104/26
про призначення справи до судового розгляду
25 березня 2026 року с-ще Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042470000002 від 02.01.2026 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, не працюючого, який без реєстрації проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою судді від 10.03.2026 призначено підготовче судове засідання по розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_4 .
В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
Обвинувачений та захисник проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту не заперечували.
Потерпіла ОСОБА_6 у підготовче судове засідання не з'явилася, надала заяву, згідно якої просила розглядати справу без її участі.
Вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд приходить до наступного.
Обвинувальний акт, пред'явлений за ч. 1 ст. 115 КК України, що надійшов до суду, затверджений прокурором та відповідає вимогам ст. 291 КПК України і не підлягає поверненню прокурору.
Кримінальне провадження підсудне Магдалинівському районному суду Дніпропетровської області згідно правил підсудності, передбачених ст.ст. 32, 33 КПК України.
Підстав для закриття провадження на підставі п.п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України немає.
Судом проведено підготовче судове засідання, за результатом якого не було встановлено підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.
Порушень вимог кримінального процесуального закону України, які б унеможливлювали призначення судового розгляду не встановлено.
За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у кримінальному проваджені по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, необхідно проводити у відкритому судовому засіданні, так як підстав для проведення судового розгляду в закритому провадженні немає.
Заперечень від учасників судового провадження щодо складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді не надійшло.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та зазначає, що у разі незастосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 існують ризики, що він:
- може переховуватися від суду, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує;
- може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні;
- може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Крім того, застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить запобіганню вказаним ризикам, та не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Прокурор просив суд врахувати, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, тому розуміючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, може переховуватися від суду, а застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить запобіганню вказаному ризику, та не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні не заперечували проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченому на 30 днів.
Вислухавши клопотання прокурора та думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Магдалинівського районного суду від 05.01.2026 обрано ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28.03.2026.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтю 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання до 15 років позбавлення волі.
Кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового розгляду, обвинуваченому вже вручений обвинувальний акт, а тому, на думку суду, та з огляду на стадію кримінального провадження не можуть підлягати окремому вирішенню питання щодо оцінки доказів, з огляду на їх належність, допустимість та достатність для визнання обвинуваченого винуватим або невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, але підлягають оцінці характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також доведені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 перебуває у статусі обвинуваченого та обґрунтованість висунутого обвинувачення перевірятиметься за результатами судового розгляду.
В судовому засіданні прокурором доведено, що ризики, передбачені п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на момент розгляду клопотання не зменшилися та продовжують існувати, а саме ризики:
- переховуватися від суду, з огляду на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, санкція якого передбачає покарання до 15 років позбавлення волі, та суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнані як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання; крім того, обвинувачений ОСОБА_4 не має постійного місця проживання на території Дніпропетровської області, що створить передумови для ухилення останнього від явки до суду;
-моженезаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, адже обвинувачений отримав копію обвинувального акту та копію реєстру досудового розслідування, зі змісту яких можливо визначити анкетні дані свідків та в подальшому обвинувачений може впливати на них.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Таким чином, ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що судовий розгляд кримінального провадження ще не розпочато, що вказує на те, що всі свідки у справі не допитані, а тому обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може здійснювати на них незаконний вплив, з метою зміни їх показів.
Разом з цим, суд вважає, що прокурором не доведено, що існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Даний ризик не доведений прокурором у судовому засіданні та ґрунтується лише на припущеннях.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я людини, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, санкція якого передбачає покарання до 15 років позбавлення волі, у зв'язку з чим, враховуючи тяжкість злочину та суворість покарання, наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнані як менш небезпечними ніж покарання та процедура виконання покарання; крім того, обвинувачений ОСОБА_4 не має постійного місця проживання на території Дніпропетровської області, що з урахуванням діючого на території України воєнного стану, створить передумови для ухилення останнього від явки до суду.
Вирішуючи питання про можливість запобіганню вищенаведеному ризику у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання ОСОБА_4 під вартою, суд враховує що місце постійного проживання обвинуваченого знаходиться на території Луганської області, яка на теперішній час є тимчасово окупованою територією.
Вищезазначені обставини, на переконання суду, є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинуваченого під вартою, а застосування більш м'яких запобіжних заходів, з врахуванням встановлених обставин, на переконання суду, не гарантує запобігання цим ризикам.
На даний час ризики, які зазначено раніше, будь-яким чином не зменшилися, залишаються незмінними, тобто є триваючими.
З урахуванням вказаних обставин, суд вважає, що більш м'які запобіжні заходи, зокрема, застава, домашній арешт або особисте зобов'язання, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межи розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, вік та стан здоров'я обвинуваченого дозволяє застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідає характеру і тяжкості діяння, яке йому інкримінується, не надає можливості ухилення від суду.
Обставин, передбачених ч. 2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Доказів того, що обставини, які були підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з часом змінилися, суду не надано, тому підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу у встановленому законом порядку суд не вбачає.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що продовження даного заходу забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом, на даному етапі, не встановлено та стороною захисту не доведено.
Таким чином, з урахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, особи обвинуваченого, його стану здоров'я, наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 30 днів.
Згідно ч. 4 п. 2 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Аналіз вищезазначеної норми свідчить про те, що визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та її розміру у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини, є дискреційним повноваженням суду.
Суд, відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, не знаходить підстав для визначення ОСОБА_4 , розміру застави, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, що виключає можливість визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.
Клопотань від учасників судового провадження про витребування певних речей чи документів не надійшло. Будь - яких інших клопотань суду не заявлено.
Всі питання, пов'язані з підготовкою справи до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-316 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту відносно ОСОБА_4 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області на 02 квітня 2026 року о 15 год. 00 хв.
Проведення судового розгляду кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
Про час та місце розгляду справи повідомити прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілу.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити. Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпропетровської установа виконання покарань № 4» на 30 (тридцять) днів, тобто до 23 квітня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.
Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпропетровської установа виконання покарань № 4».
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.
Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дати її оголошення, або з дати отримання обвинуваченим копії ухвали, в іншій частині ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1