179/2042/25
2/179/197/26
24 березня 2026 року с-ще Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Павлюка Ю.Ю.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 04.09.2019 ОСОБА_1 звернулася до АТ «Альфа-Банк» із пропозицією на укладення угоди про надання споживчого кредиту №501149592, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (архівна версія Договору, яка була чинною на дату укладення сторонами Угоди та розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною). Банк прийняв пропозицію Відповідача та підписав акцепт пропозиції на укладення угоди про надання кредиту. Акцепт пропозиції на укладення Угоди отриманий відповідачем, про що свідчить його власноручний підпис. В додатку №1 до угоди сторони узгодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг. Також сторонами підписано Паспорт споживчого кредиту, в розділі 3 якого вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживча.
Таким чином, 04.06.2019 року між банком та відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено кредитний договір, що підтверджується: офертою на укладання угоди про надання кредиту №501149592, додатком №1 «Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг», паспортом споживчого кредиту; анкетою-заявою про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» із наступними умовами: тип кредиту - «кредит готівкою», сума кредиту 40 000 грн.; процентна ставка - 20,99% річних, тип ставки - фіксована, строк кредиту 48 місяців, дата повернення кредиту 04.06.2023, порядок повернення кредиту - частинами згідно із графіком платежів (додаток №1 до угоди); для повернення заборгованості за угодою визначено використовувати рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у банку.
Сторони також узгодили, що всі відносини між Позичальником та Банком, що не врегульовані Угодою, регулюються Договором про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов Договору, додатково до тих, що вказані в Угоді, і є невід'ємною частиною Угоди та діюча редакція якого розміщена на сайті Банку: www.alfabank.ua (архівна версія договору, яка була чинною на дату укладання сторонами Угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною).
Позичальник кредит отримав, що підтверджується меморіальним ордером від 04.06.2019, випискою по позичковому рахунку № НОМЕР_2 та випискою по рахунку для повернення заборгованості №UA543003460000029094501149592/
Проте позичальник свої зобов'язання належним чином не виконала, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 32723,75 грн., з яких: 10262,91 грн - заборгованість за кредитом; 4060,84 грн. - по відсотках; 18400 грн. - по комісії.
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.
Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «СЕНС БАНК» заборгованість в сумі 32723,75 грн., з яких: 10262,91 грн. - заборгованість за кредитом; 4060,84 грн. - заборгованість по відсотках; 18400 грн. - заборгованість по комісії, а також стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн та 3168,81 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 18.12.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву.
В судове засідання представник АТ «Сенс Банк» не з'явився, представником надано заяву до суду про розгляд справи без його участі, позов підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що уклала з банком кредитний договір, отримала кредитні кошти та частково погашала заборгованість. Однак у 2024 році вона захворіла та у зв'язку з важким матеріальним становищем не змогла погашати заборгованість. Заперечує проти задоволення позову, оскільки вважає заборгованість завищеною.
Вислухав пояснення відповідача, дослідивши письмові докази, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.06.2019 року підписанням оферти на укладення угоди про надання споживчого кредиту №501149592, відповідач ОСОБА_1 запропонувала банку укласти Угоду про надання споживчого кредиту. Підставою для Угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк», що укладений між нею та банком.
Відповідно до розділу І, тип кредиту «Кредит готівкою», сума кредиту 40 000 грн 00 коп., процентна ставка 20,99%. Тип ставки фіксована. Строк кредиту 48 міс. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту - 2% від суми кредиту.
Відповідно до п.2 Розділу І Оферти, дата повернення кредиту 04.06.2023 року. Для повернення заборгованості за Угодою запропоновано використовувати рахунок №№ НОМЕР_3 , відкритий у банку.
Відповідно до п. 3 розділу І Угоди, кредит надається позичальнику для власних потреб, розмір 40 000 грн., спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в АТ «Альфа Банк».
04.06.2019 банк прийняв пропозицію відповідача на укладення Угоди про надання споживчого кредиту №501149592 від 04.06.2019, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб.
У додатку № 1 до угоди сторони узгодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.
Також, сторонами підписано Паспорт споживчого кредиту в розділі 3 якого вказано основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача.
Таким чином 04.06.2019 року між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, що підтверджується: офертою на укладання угоди про надання кредиту №501149592, додатком №1 «Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг», паспортом споживчого кредиту; анкетою-заявою про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», із наступними умовами: тип кредиту - «кредит готівкою», сума кредиту 40 000 грн.; процентна ставка - 20,99% річних, тип ставки - фіксована, строк кредиту 48 місяців, дата повернення кредиту 04.06.2023, порядок повернення кредиту - частинами згідно із графіком платежів (додаток №1 до угоди); для повернення заборгованості за угодою визначено використовувати рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у банку.
Відповідач власним підписом підтвердила, що вона ознайомлена зі всією інформацію щодо отримання кредит; інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, надану, виходячи із обраних умов кредитування.
Банк виконав взяті на себе зобов'язання, надавши позичальнику кредит відповідно до узгоджених умов.
Позичальник кредит отримала, що підтверджується меморіальним ордером № 523756 від 04.06.2019, випискою про рух коштів за рахунком відповідача за період з 04.06.2019 по 30.09.2025.
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.
Станом на 04.09.2025 прострочена заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Сенс Банк» за кредитним договором №501149592 від 04.06.2019 становить 32723,75 грн., яка складається з наступного: 10262,91 грн - за кредитом; 4060,84 грн. - за відсотками; 18400 грн. - по комісії.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частинами 1,2 ст.642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до підписаної відповідачем оферти, акцептованої позивачем, між АТ «Альфа-Банк» (після зміни найменування АТ «Сенс банк») та відповідачем ОСОБА_1 04.09.2019 року було укладено угоду про надання кредиту №501149592, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.
Відповідно до умов останньої банк зобов'язався надати відповідачу кредит в розмірі 40000 грн, на 48 місяців зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 20,99%, а також комісії за обслуговування кредиту в розмірі 2% від суми кредиту.
Вказане підтверджується наданими позивачем до позову копіями анкети-заяви, оферти та акцепту з додатком №1 у вигляді графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту, паспорту споживчого кредиту.
На виконання умов договору банк видав відповідачу кредит в сумі 40000 грн., що підтверджується долученим до позову меморіальним ордером №523756 від 04.06.2019 та випискою по рахунку відповідача.
В свою чергу відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Як вбачається з розрахунку заборгованості по кредитному договору №501149592, станом на 04.09.2025 заборгованість становить 32723,75 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту в сумі 10262,91 грн., заборгованість по процентам в сумі 10262,91 грн. та заборгованість по комісії в сумі 18400 грн.
За змістом ст.ст.525,526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Частиною другою ст.1050 ЦК України визначено, що у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою позикодавцю в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Згідно із ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.
Таким чином, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такі правові висновки узгоджуються з позицією Великої палати Верховного Суду, висловленою у постановах від 28.03.2018 року у справі №14-10цс18, від 31.10.2018 року у справі №202/4494/16-ц (провадження №14-318цс18).
Суд враховує, що відповідно до угоди про надання кредиту №501149592 від 04.06.2019, Графіку платежів, що є додатком №1 до неї, сторонами було погоджено строк кредитування на 48 місяців, тобто 04.06.2023. В межах цього строку в Графіку визначено строки та розмір щомісячних платежів щодо погашення кредиту, процентів та комісії.
Можливість та порядок нарахування процентів та комісії після спливу строку кредитування в угоді не визначено.
Поряд з цим, з розрахунку заборгованості вбачається, що заявлені до стягнення проценти та комісія нараховувались банком і після 04.06.2023 по 04.01.2024 включно. Підстав такого нарахування в позовній заяві не наведено та з укладеного сторонами договору не вбачається.
Крім того, щодо нарахування комісії суд також враховує наступне.
Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18).
Особливості регулювання правовідносин за договорами споживчого кредиту передбачені також Законом України «Про захист прав споживачів».
10 червня 2017року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
На підставі частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.
Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022року у справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021року у справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021року у справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021року у справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).
Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 1 угоди про надання кредиту № 501149592, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, укладеної між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_2 , комісія за обслуговування кредиту становить 2 % від суми кредиту.
У кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія в розмірі 2 % від суми кредиту.
Витяг з Публічної пропозиції, додатків до договору, що розміщений на веб-сторінці банку www.alfabank.ua, на які містить посилання в угоді про надання кредиту №501149592 від 04.06.2019, та які були б погоджені з відповідачем на момент укладення вказаного договору - суду не надано, клопотань про витребування відповідних доказів судом не заявлялось.
З матеріалів даної справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги Банку, пов'язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, Банком в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які Банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.
За таких обставин положення пункту 1 кредитного договору №501149592 від 04.09.2019 щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Оскільки надання кредиту, розрахунково-касове обслуговування - це обов'язок кредитодавця за кредитним договором, то така дія як обслуговування кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь кредитодавця.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В порушення вказаних вимог процесуального закону позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження законності нарахування заборгованості по комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Враховуючи викладене, оскільки положення кредитного договору №501149592 від 04.06.2019 про сплату позичальником на користь Банку комісії за обслуговування кредиту в розмірі 2,00 % щомісячно є нікчемними, то позовна вимога про стягнення комісії в розмірі 18400 грн. необґрунтованою.
Згідно наданого до позову розрахунку вбачається, що станом на 30.09.2025 заборгованість за тілом кредиту становить 10262,91 грн.
Заборгованість по процентам станом на 30.09.2025 року становить 4060,84 грн. При цьому після спливу строку кредитування (04.06.2023) позивачем безпідставно нараховані проценти в сумі 1251,85 грн. Таким чином, заборгованість по процентам, нарахованим в межах строку кредитування, тобто до 04.06.2023 включно, становить 2808,99 грн.
Крім того, з 04.06.2019 по 04.01.2024 банком нараховано комісію в сумі 44000 грн., сплачена відповідачем комісія на суму 25600 грн, заборгованість становить 18400 грн.
Таким чином, обґрунтовано нарахована заборгованість відповідача за угодою про надання кредиту №501149592 від 04.06.2019 становить 13071,90 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту в сумі 10262,91 грн., заборгованість по процентам в сумі 2808,99 грн.
Враховуючи нікчемність угоди в частині нарахування щомісячної комісії, сплачені відповідачем кошти на оплату комісії у сумі 25 600 грн. слід зарахувати в рахунок заборгованості за тілом кредиту та процентами.
Оскільки заборгованість відповідача за тілом кредиту та відсотками у загальному розмірі 13 071,90 грн. є меншою за розмір сплаченої відповідачем комісії у сумі 25 600 грн., суд дійшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог банку слід відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати покладаються на позивача. Відповідачем не було заявлено вимог щодо стягнення з позивача понесених ним судових витрат.
Керуючись ст.ст.2, 4, 12,13, 76-78, 81, 89, 141, 259, 263-265ЦПК України, суд
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714.
Відповідач - ОСОБА_1 , НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 24.03.2026.
Суддя О.Ю.Кравченко