Єдиний унікальний номер 205/3752/26
Номер провадження 2-а/205/83/26
про залишення позовної заяви без руху
25 березня 2026 року місто Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дорошенко Г.В., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи за позовом адвоката Федорця Євгенія Євгенійовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі,
У березні 2026 року до Новокодацького районного суду міста Дніпра через підсистему «Електронний суд» звернувся адвокат Федорець Є.Є. в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2025 року, адміністративну справу №205/3752/26, провадження №2-а/205/83/26, було розподілено головуючому судді Дорошенко Г.В., та передано судді канцелярією суду 24.03.2026 року.
Ознайомившись із поданою заявою, вважаю за необхідне залишити її без руху з наступних підстав.
За змістом позовних вимог, позивач ОСОБА_1 оскаржує рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яке було ухвалене 15.11.2024 року, звернувся до суду з позовною заявою, 21.03.2026 року.
При цьому, позивач надав заяву, де просить поновити йому строк звернення до суду з підстав того, що позивачу про порушення своїх прав стало відомо після накладення арешту на його рахунки державним виконавцем, 13.03.2026 представник позивача отримав можливість ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження та зі змістом оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Позивач згідно з позовною заявою оскаржує постанову у справі про адміністративне правопорушення, яка не відноситься до категорії справ у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Початок перебігу строку на звернення до суду не може бути пов'язаний з обізнаністю чи необізнаністю позивача про окремі підстави позову, які є фактичними та/або юридичними обставинами, на яких ґрунтується вимога позивача.
Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв'язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов'язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини.
Вказані висновки узгоджуються з висновками, наведеними Верховним Судом у постанові від 16.12.2020 року по справі №826/2477/16.
Як зазначає сам позивач та з наданих до позовної заяви додатків вбачається, що позивач дізнався про порушення своїх прав після відкриття виконавчого провадження та накладання арешту на належній йому банківські рахунки.
Однак, позивач не вказує і не долучає такі докази поважності причин звернення до суду, коли саме і яким чином він дізнався про арешт рахунків, не надає отримані повідомлення з застосунків «Резерв+» та «Дія» за вказані періоди, а також свій військово-обліковий документ.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України: "…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Розглядаючи вказане клопотання суд враховує, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до ч.2 ст.79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10 жовтня 2019 року у справі № 140/721/19, від 24 лютого 2021 року у справі № 540/2097/18 та від 18 березня 2021 року у справі № 200/11827/19-а.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Водночас, суд зазначає, що невмотивоване задоволення клопотання про поновлення пропущеного строку звернення з позовною заявою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних осіб.
За ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зазначені позивачем у заяві про поновлення строку підстави не є такими, що підтверджують поважні причини пропуску строку звернення до суду, позивачем не подано доказів на підтвердження, коли саме позивач дізнався про накладання на нього адміністративного стягнення.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на зазначене, доходжу до висновку про необхідність залишення без руху даної позовної заяви з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241-243, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву адвоката Федорця Євгенія Євгенійовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення копії ухвали, роз'яснивши, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Дорошенко