Справа № 175/12332/24
Провадження № 2/175/593/25
Справа № 175/12332/24
Провадження № 2/175/2011/24
23 березня 2026 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.
з участю секретаря Рожкової Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Керуюча компанія «Перспектива» Слобожанської селищної ради», Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС БІЛД СЕРВІС» про стягнення заборгованості по оплаті комунальних послуг за утримання житлового приміщення та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення сплачених коштів за житлово-комунальні послуги по утриманню житлового приміщення, -
У провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Керуюча компанія «Перспектива» Слобожанської селищної ради», Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС БІЛД СЕРВІС» про стягнення заборгованості по оплаті комунальних послуг за утримання житлового приміщення. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що вона та відповідач є співвласниками по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1 . Відповідач з 2023 року не бере участі в утриманні зазначеного житлового приміщення, у зв'язку з чим станом на 01 січня 2024 року виникла заборгованість за житлово-комунальні послуги. За період з 01 березня 2024 року по 31 березня 2024 року нею самостійно сплачено комунальні послуги на загальну суму 31 425,42 грн. В заяві про зменшення позовних вимог просить стягнути з відповідача половину коштів, сплачених нею за комунальні послуги в сумі 15 712,71 грн. Судові витрати покласти на ОСОБА_2
ОСОБА_2 не погодився з позовними вимогами ОСОБА_1 та звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення сплачених коштів за житлово-комунальні послуги по утриманню житлового приміщення, яка прийнята Ухвалою суду від 20 березня 2024 року. В обґрунтування позову зазначає, що він та ОСОБА_1 є співвласниками по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 є власником особових рахунків на оплату житлово-комунальних послуг, спожитих за вказаною адресою. ОСОБА_2 стало відомо про наявність судового наказу, виданого Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області від 26 липня 2023 у справі № 175/3537/23, за заявою Комунального підприємства «Керуюча компанія «Перспектива» Слобожанської селищної ради про стягнення з Позивача заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 7 686,64 грн., а також судового збору у розмірі 268,40 грн. Пізніше, за вказаним судовим наказом було відкрито виконавче провадження №75749028. 16 серпня 2024 року ОСОБА_2 сплатив заборгованість в рамках вказаного виконавчого провадження у розмірі 9 120,54 грн. (заборгованість, судовий збір, виконавчий збір). Проте, ОСОБА_2 досить тривалий час мешкає за іншою адресою, що об'єктивно унеможливлює отримання комунальних послуг ОСОБА_2 для власних потреб саме за адресою: квартира АДРЕСА_1 . Таким чином, ОСОБА_2 об'єктивно не має правових підстав для сплати за комунальні послуги, які отримувалися не ним, а іншими особами. Таким чином, ОСОБА_1 зобов'язана в повному обсязі компенсувати (повернути) ОСОБА_2 сплачені ним кошти у вигляді заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги. Просив суд стягнути з ОСОБА_1 кошти, сплачені ОСОБА_2 за житлово-комунальні послуги по утриманню житлового приміщення за адресою: квартира АДРЕСА_1 , у розмірі 9 120,54 грн. Судові витрати покласти на ОСОБА_1 .
Представник ОСОБА_1 адвокат Догонова Т.В. надала суду заяву про слухання справи за її відсутності. Позовні вимоги з підстав викладених у позові підтримує та просить суд їх задовольнити, зустрічний позов не визнає та просить суд у задоволенні зустрічного позову відмовити.
Представник ОСОБА_2 адвокат Замула Р.О. надав суду заяву про слухання справи за його відсутності. Просив суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, підтримав зустрічний позов та просив суд його задовольнити.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» Плигань І.Ю. надала суду заяву про слухання справи за її відсутності.
Представник Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради, представник Комунального підприємства «Керуюча компанія «Перспектива» Слобожанської селищної ради», представник Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС БІЛД СЕРВІС» у судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суд дійшов наступного висновку.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 09 серпня 2003 року. Шлюб розірвано Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2019 року (том №1 а.с. 26-28).
Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2021 року встановлено, що за спільні кошти подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було придбане нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2 . Договір купівлі-продажу квартири, був укладений на ім'я ОСОБА_2 , за яким 10 лютого 2004 року було зареєстроване в Комунальному підприємстві Новомосковське міжрайонному бюро технічної інвентаризації право власності на спірну квартиру, що підтверджується відміткою в Договорі купівлі-продажу квартири від 25 листопада 2003 року (том №1 а.с. 29-32).
Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2021 року в порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 та за ОСОБА_1 право власності кожного на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_3 (том №1 а.с. 29-32).
Реєстрація права власності за ОСОБА_2 та за ОСОБА_1 підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2832119712020(том №1 а.с. 20-21).
Відповідно до Акту підтвердження факту проживання особи без реєстрації від 10 грудня 2023 року, ОСОБА_1 разом зі своїми синами ОСОБА_4 , 2006 р.н. та ОСОБА_5 , 2010 р.н. з 23 лютого 2022 року по грудень 2023 року фактично проживали за адресою: АДРЕСА_4 (том №1 а.с.34).
Відповідно до листа ТОВ ГК «Нафтогаз України», квартирі АДРЕСА_1 присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_1 . Станом на 31 грудня 2023 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 обліковується заборгованість перед ТОВ ГК «Нафтогаз України» в сумі 3 605,51 грн.(том №1 а.с. 51)
Відповідно до листа Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради, квартирі АДРЕСА_1 присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_2 , який оформлений на ім'я ОСОБА_2 . Станом на 01 січня 2024 року по особовому рахунку № НОМЕР_2 обліковується заборгованість перед Комунальним підприємством «Теплоенерго» Дніпровської міської ради: 20 993,35 грн. - послуга з постачання теплової енергії; 546,12 грн. - послуга з абонентського обслуговування. Надано роздруківку станом на 01 січня 2024 року, в якій зазначено помісячне нарахування за послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування починаючи з жовтня 2016 року, перерахунки, оплати та суми боргу на кінець кожного місяця (том №1 а.с. 54-56).
Відповідно до відповіді Комунального підприємства «Керуюча компанія «Перспектива» Слобожанської селищної ради, особовий рахунок по квартирі АДРЕСА_1 оформлений на ім'я ОСОБА_2 . Станом на 01 січня 2024 року заборгованість перед Комунальним підприємством «Керуюча компанія «Перспектива» Слобожанської селищної ради складає 9 915,52 грн. (том №1 а.с. 59).
ОСОБА_1 як на підтвердження суми позовних вимог надано наступні квитанції:
?На суму 24 122,11 грн., призначення платежу - за опалення, о/р - 60-1528(том №1 а.с. 64);
?На суму 619,26 грн., призначення платежу - плата за абонентське обслуговування, о/р - 60-1528(том №1 а.с. 67);
?На суму 1 506,89 грн., призначення платежу - за спожитий газ, о/р - НОМЕР_3 , нарахування до 30.04.2022 року(том №1 а.с. 65);
?На суму 305,82 грн., призначення платежу - за розподіл газу, о/р - НОМЕР_3 (том №1 а.с. 66);
?На суму 280,69 грн., призначення платежу - за розподіл (доставку) природного газу за період до 31.05.2023 року, о/р - НОМЕР_3 , за період з 01.03.2024 року по 31.03.2024 року(том №1 а.с. 69);
?На суму 4 590,65 грн., призначення платежу - за спожитий газ від ОСОБА_2 , о/р - НОМЕР_1 (том №1 а.с. 68);
Таким чином, загальна сума сплачених ОСОБА_1 комунальних послуг складає 31 425,42 грн.
У положенні ст. 13 Конституції України зазначено, що власність зобов'язує. Вказана норма кореспондує зі ст. 322 ЦК України, частиною 1 якої визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном (ст. 360 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» утримання приватизованих квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них.
Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року №572, встановлено, що власники квартир зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Статтею 162 ЖК України визначено, що плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.
У разі коли один із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інший співвласник може здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку, або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення зі співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети. Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у Постанові від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Таким чином, відповідні витрати повинні бути розподілені між сторонами, відповідно до їх часток у спільній частковій власності. Співвласник, який виконав солідарний обов'язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регрес).
З аналізу наведених норм вбачається, що співвласники, які володіють майном на праві спільної часткової власності, зокрема житловим приміщенням, несуть рівні обов'язки, щодо утримання такого майна, якщо інше не встановлено угодою між ними.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 року по справі № 703/2200/15-ц в якому зазначено, що у частині першій статті 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (ч. 1 статті 544 ЦК України).
ВС вказав, що кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласник, який виконав солідарний обов'язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування. Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.
Згідно ч.1 ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У відповідності до ч. 4 ст. 543 ЦК України виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором. Як передбачено ч. 1 ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Верховний Суд неодноразово підтверджував, що відсутність власника у квартирі не звільняє його від обов'язку брати участь у витратах на утримання такого майна.
Разом з тим в даному випадку також підлягають застосуванню вимоги Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року
№2189-VIII (зі змінами та доповненнями), предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг є:
1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об'єкти газоспоживання споживача;
2) послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб'єкт, визначений законом;
3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація;
4) послуг з постачання гарячої води - суб'єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води;
5) послуг з централізованого водопостачання - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання;
6) послуг з централізованого водовідведення - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення;
7) послуг з управління побутовими відходами - адміністратор послуги з управління побутовими відходами, а у разі його відсутності - визначений у встановленому законодавством порядку суб'єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів (ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року
№2189-VIII (зі змінами та доповненнями)).
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року №2189-VIII (зі змінами та доповненнями), споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг. Для цього виконавцю послуг необхідно подати відповідну заяву та документальне підтвердження відсутності (довідка з місця роботи в іншому місті, проходження служби, перебування на лікуванні, закордонний паспорт з відмітками про виїзд тощо).
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року №2189-VIII (зі змінами та доповненнями).
Доводи ОСОБА_2 стосовно тривалого непроживання у квартирі АДРЕСА_1 суд не враховує виходячи з наступного.
Так, ОСОБА_2 на підтвердження факту свого не проживання у квартирі АДРЕСА_1 надано Акт від 14 вересня 2020 року, згідно з яким ОСОБА_2 з осені 2019 року по дату складання акту фактично мешкає по АДРЕСА_5 (том №1 а.с. 205).
Однак, суду не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту не проживання ОСОБА_2 у квартирі з 2020 року по 2024 рік.
Відповідно до Договору дарування від 30 жовтня 2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Чаладзе Г.О. та зареєстрованого в реєстрі за №1101, ОСОБА_2 подарував належну йому 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 своєму сину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том №1 а.с. 163).
Крім того, ОСОБА_2 мав можливість уникнути витрат на комунальні послуги шляхом виконання вимог п.6 ч.1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року №2189-VIII (зі змінами та доповненнями), чого зроблено не було.
Таким чином, аналізуючи викладене вище, суд дійшов до висновку про те, що ОСОБА_2 як співвласник квартири АДРЕСА_1 зобов'язаний нести витрати по її утриманню до 30 жовтня 2024 року (моменту дарування частини квартири своєму сину), а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по утриманню квартири у сумі 15 712,71 грн. знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а відтак підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141, 142 ЦПК України, враховуючи висновок суду про задоволення позову ОСОБА_1 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ОСОБА_1 при подачі позову судовий збір в сумі 1 211,20 грн. за вимогу майнового характеру.
Стосовно вимог зустрічного позову ОСОБА_2 суд зазначає наступне.
Як зазначено вище ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають нести витрати по утриманню спільного майна порівну.
Відповідно до Судового наказу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2023 року №175/3537/23, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія «Перспектива» Слобожанської селищної ради суму заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.08.2020 року по 01.05.2023 року у розмірі 7 686,64 грн. та судовий збір у розмірі 268,40 грн. (том №1 а.с. 202).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжою О.В. від 08 серпня 2024 року відкрито виконавче провадження №75749028 з виконання Судового наказу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2023 року №175/3537/23 (том №1 а.с. 203).
Відповідно до платіжної інструкції ОСОБА_2 сплачено суму заборгованості за виконавчим провадженням №75749028 в розмірі 9 120,54 грн. (що включає в себе суму заборгованості за житлово-комунальні послуги, судовий та виконавчий збори) (том №1 а.с. 171).
Таким чином, витрати за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.08.2020 року по 01.05.2023 року у розмірі 7 686,64 грн. також повинні нести обидва співвласники квартири АДРЕСА_1 , а відтак зустрічна позовна заява ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, та з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню половина сплачених останнім коштів за житлово-комунальні послуги відповідно до Судового наказу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2023 року №175/3537/23 в розмірі 3 843,32 грн. (7 686,64 грн.:2).
Відповідно до ст. 141, 142 ЦПК України, враховуючи висновок суду про часткове задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню сплачений ОСОБА_2 при подачі зустрічного позову судовий збір в сумі 968,96 грн.
В даному випадку встановлені всі фактичні обставини справи, враховано доводи сторін, надано належну оцінку доказам у справі та суд застосовує норми права, які регулюють зазначені правовідносини.
Висновки суду відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, та не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, викладених у постановах з зазначеного питання.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року ) (Постанови КЦС ВС від 07.10.2020 року у справі № 465/3586/17, від 08.10.2020 у справі № 712/22134/12, від 05.10.2020 у справі № 347/637/18, від 27.10.2020 у справі №243/11349/18).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)» (Постанова КЦС ВС від 20.10.2020 у справі №756/536/19, від 15.10.2020 у справі № 759/14004/15-ц, від 15.10.2020 у справі №157/398/15-ц, від 13.10.2020 № 161/4641/17, 20.10.2020 у справі № 213/112/19, від 12.10.2020 у справі № 585/2958/17, від 12.101.2020 у справі №521/7401/15, від 09.10.2020 у справі №161/7515/15-ц).
На підставі викладеного, керуючись ст. 13 Конституції України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року №2189-VIII (зі змінами та доповненнями), ст. ст. 15, 16, 322, 526, 544, 541, ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 81, 141, 263, 273 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Керуюча компанія «Перспектива» Слобожанської селищної ради», Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС БІЛД СЕРВІС» про стягнення заборгованості по оплаті комунальних послуг за утримання житлового приміщення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) кошти, сплачені за житлово-комунальні послуги по утриманню квартири АДРЕСА_1 в розмірі 15 712,71 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 )на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1 211,80 грн.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення сплачених коштів за житлово-комунальні послуги по утриманню житлового приміщення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) кошти, сплачені за житлово-комунальні послуги по утриманню квартири АДРЕСА_1 в розмірі 3 843,32 грн.
У задоволенні іншої частини зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) сплачений при подачі зустрічного позову судовий збір в сумі 968,96 грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Озерянська Ж.М.