Номер справи 175/2597/26
Номер провадження 1-кп/175/187/26
26 березня 2026 року селище Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12025052390001842 від 29.12.2025, з обвинувальним актом відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Макіївка Донецької області, громадянка України, освіта середня, неодружена, зареєстрована АДРЕСА_1 та проживає АДРЕСА_2 , раніше в силу ст. 89 КК не судима,
обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
28 грудня 2025 приблизно о 20:50 ОСОБА_4 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_5 знаходились за місцем їх мешкання, а саме у будинку АДРЕСА_2 , де вони разом вживали спиртні напої. В ході вживання спиртних напоїв між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків почалась сварка, в ході якої у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні вітальні у будинку АДРЕСА_2 , в ході сварки з ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, біля письмового столу, розташованого у приміщенні вітальні, з якого взяла ножиці, та, утримуючи їх у правій руці, не бажаючи настання смерті іншої людини, перебуваючи зі стоячим поруч ОСОБА_5 , умисно нанесла йому один удар лезом ножиць в область живота по напрямку спереду назад, знизу вверх, зліва направо відносно останнього.
В результаті умисних противоправних дій ОСОБА_4 ОСОБА_5 заподіяне наступне тілесне ушкодження: колото-різане поранення передньої черевної стінки, проникаюче у заочеревний простір, що супроводжувалось заочеревиною гематомою та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Виявлене при зверненні за медичною допомогою тілесне ушкодження у ОСОБА_5 , а саме колото-різане поранення передньої черевної стінки, проникаюче у заочеревний простір, що супроводжувалось заочеревинною гематомою, знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з нанесеним ударом ножицями в район черевної порожнини зліва, та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку із діями ОСОБА_4 .
Враховуючи те, що ОСОБА_4 перебувала у сімейних відносинах з ОСОБА_5 , інкриміноване діяння відповідно до п.1 ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII є вчиненням кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_4 за ч.1 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Обставини вчинення обвинуваченою інкримінованого злочину встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку ст. 349 КПК України.
В зв'язку з тим, що обвинувачена повністю визнала свою вину та погодилася з кваліфікацією вчиненого злочину, сторони не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченої, допитом потерпілого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особу обвинуваченої, щодо зберігання речових доказів; дослідження інших доказів у провадженні не здійснював. При цьому суд з'ясував, що учасники правильно розуміють зміст тих обставин щодо інкримінованого злочину, які ніким не оспорюються, переконався у добровільності їх позицій та роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину свою в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК, визнала повністю та пояснила, що разом із своїм співмешканцем ОСОБА_5 вдома у Шабельківці вживали алкогольні напої, між ними виникла сварка, вона була у стані сп'яніння і в ході сварки взяла зі столу ножиці та нанесла ОСОБА_5 один удар у живіт, після чого пішла з дому. Шкодує про вчинене, з потерпілим примирились, просить суворо не карати.
Допитаний потерпілий ОСОБА_5 підтвердив, що в ході вживання алкогольних напоїв виникла сварка із ОСОБА_4 , яка вдарила його ножицями у живіт та пішла з дому. Він викликав швидку. На даний момент примирились із обвинуваченою, просив її суворо не карати.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачена ОСОБА_4 не працює, має постійне місце проживання, неодружена, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченою є тяжким злочином, обвинувачена в силу ст. 89 КК України раніше не судима.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття. Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченої, згідно ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння; вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах.
Зваживши у сукупності викладене, беручи до уваги, що обвинувачена чітко демонструє усвідомлення негативного характеру свого вчинку, з потерпілим примирились, суд вважає, що її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за її поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням. Тому обвинуваченій необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах, визначених відповідною санкцією статті, та звільнити від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст.75 КК України, з покладенням на неї передбачених ст. 76 КК України обов'язків. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч.1 ст.91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені обов'язки, серед яких, направлення для проходження програми для кривдників.
Згідно із вимогами ч.3 ст.91-1 КК України заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
У цьому кримінальному провадженні обвинувачена засуджується за вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження з такою обтяжуючою обставиною як вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах. Тобто ОСОБА_4 засуджується за злочин, пов'язаний з домашнім насильством, а тому в інтересах потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченої слід застосувати обмежувальні заходи.
Клопотань про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу не надходило.
Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винуватою за ч.1 ст.121 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Застосувати до ОСОБА_4 обмежувальні заходи, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство, поклавши на неї обов'язок відповідно до п.5 ч.1 ст.91-1 КК України у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 3 місяці.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази: зріз з рушника, ножиці, кофту, які містять на собі сліди речовини бурого кольору, зразки крові ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з пакуванням, що зберігаються в кімнаті речових доказів Краматорського РУП - знищити.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення. Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1