№ 173/2696/25
№ 1-кп/207/165/26
25 березня 2026 року Південний районний суд міста Кам'янського у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
представника потерпілої ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське Дніпропетровської області кримінальне провадження №12025040000000305 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України,
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 календарних днів у зв'язку з тим, що є достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Обвинувачений просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити, змінити запобіжний захід та не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки відсутні ризики передбачені ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Захисник ОСОБА_7 просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити, змінити запобіжний захід, зазначивши, що прокурором не доведені ризики передбачені ст. 177 КПК України і не підтверджені доказами. Обвинувачений має сталі соціальні зв'язки. Тому наявні підстави для визначення розміру застави.
Захисник ОСОБА_8 просив задовольнити клопотання частково, змінити запобіжний захід та визначити розмір застави, зазначивши, що прокурором не доведені ризики передбачені ст. 177 КПК України і не підтверджені доказами.
Представник потерпілої підтримав клопотання прокурора.
Заслухавши прокурора, захисників, обвинуваченого, представника потерпілої, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно ч.1, ч.2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 331 КПК України встановлено, що, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як з'ясовано у судовому засіданні, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 було продовжено до 03.04.2026 року.
Згідно ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Так, обвинувачений ОСОБА_9 має постійне місце проживання, є раніше не судимою особою, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя особи, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, вказані обставини, на переконання колегії суддів, дають достатні підстави для висновку, що обвинувачений, будучи обізнаним про суворість покарання, яке може бути йому призначено у разі визнання його винуватим, опинившись на волі, потенційно може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані злочини, обставин, що свідчать про неможливість утримання його під вартою не встановлено, а тому встановлені раніше ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, в тому числі ризик ухилитися від суду, є цілком ймовірними. Окрім того, ризик переховування від суду об'єктивно збільшується з урахуванням введення в Україні воєнного стану, який суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та погіршує криміногенну обстановку, незаконно впливати на свідків та потерпілу з метою змінити їх покази, на які прокурор посилається у своєму клопотанні, оскільки відповідно до ст.23 КПК України показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, вчинити інше кримінальне правопорушення. Відтак, з урахуванням конкретних обставин даного кримінального провадження, колегія суддів вважає, що прокурор довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_9 перебувати на волі за відсутності підстав для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Тому колегія суддів вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу підлягає задоволенню повністю.
На підставі положень ч. 4 ст. 183 КПК України суд не визначає обвинуваченому ОСОБА_9 розмір застави, оскільки інкримінований йому злочин вчинений із застосуванням насильства.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177, 178, 331 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_9 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто по 21 травня 2026 року включно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331 КПК України, суд, -
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України - до 21 травня 2026 року включно.
У задоволенні клопотання захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу або визначення розміру застави - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3