Провадження № 11-сс/803/302/26 Справа № 201/16787/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
23 березня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ :
Головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
заявника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпровського апеляційного суду матеріали судового провадження за апеляційною скаргою заявниці ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 14 січня 2026 року про відмову у задоволенні скарги на постанову старшого слідчого ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 від 16 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження №12022041650001746 від 09.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України (далі-КК), -
29 грудня 2025 року ОСОБА_6 , в порядку ст.303 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК), звернулася до слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра зі скаргою на постанову старшого слідчого ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 від 16 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження №12022041650001746 від 09.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК.
В обґрунтування зазначала, що слідчими закрито провадження у зв'язку з тим, що існує не скасована постанова слідчого про закриття кримінального провадження №12020040650000467 від 27.02.2020 з підстав, передбачених пунктами 1,2,4,9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.
Вважала, що постанова слідчого є незаконною, не обґрунтованою, всі обставини в повній мірі та всебічно не досліджені, не проведено в достатній мірі необхідних слідчих дій та не надано належної оцінки документам, зокрема, щодо передачі у власність ОСОБА_8 земельної ділянки площею 0,1 га, розташованої за адресою: м.Дніпропетровськ, провулок Садовий 16; не встановлені факти правомірності набуття ОСОБА_9 права власності на нерухоме майно, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:026:0046; не з?ясовані обставини та недосліджені належним чином документи, які стали підставою отримання державного акту серії ЯЗ 303559 від 11 червня 2009 року, який в подальшому був використаний державним нотаріусом Першої Дніпровської нотаріальної контори ОСОБА_10 для проведення державної реєстрацій та відкриття нового розділу на об?єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Наголошувала, що кваліфікація у кримінальному провадженні №12022041650001746 від 09.12.2022 інша, аніж у кримінальному провадженні №12020040650000467 від 27.02.2020, оскільки досудовий розгляд зазначеного кримінального провадження здійснювався за ознаками злочину, передбаченого ст.365-2 КК, в якому доказуванню підлягали факт зловживання повноваженнями особами, що надають публічні послуги, наявність умислу на отримання неправомірної вигоди, факт спричинення істотної шкоди правам громадян, інтересам держави чи юридичних осіб, а також характер цих дій, що виходить за межі їхніх професійних/службових обов'язків. При цьому, досудовий розгляд кримінального провадження №12022041650001746 від 09.12.2022 року здійснювався за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.366 КК за фактом вчинення нотаріусом Першої Дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 службового підроблення.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді судді Соборного районного суду міста Дніпра від 14 січня 2026 року у задоволенні скарги ОСОБА_6 відмовлено.
Не погодившись з рішенням слідчого судді ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування ухвали слідчого судді у зв'язку з незаконністю, необґрунтованістю та невідповідністю висновків суду, встановленим під час судового розгляду обставинам.
В обґрунтування зазначає, що постанова слідчого ОСОБА_7 від 16 грудня 2025 року є незаконною та необґрунтованою, оскільки кримінальне провадження №12020040650000467 від 27.02.2020 розглядалося за фактом вчинення злочину, передбаченого ст.365-2 КК, яке стосувалося зловживанням повноваженнями особами, які надають публічні послуги, що призвело до істотної шкоди.
Натомість кримінальне провадження №12022041650001746 від 09.12.2022 розглядалося слідчим за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК за фактом вчинення нотаріусом Першої Дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 службового підроблення.
Таким чином, вказані кримінальні правопорушення є зовсім різними за своєю суттю та ключова відмінність між ними полягає у наслідках у вигляді істотної шкоди та зловживанні функцією для ст.365-2 КК і фальсифікацією офіційного документа, що може бути самостійним злочином, яке розглядається за ст.366 КК.
Вказує, що відмовляючи у задоволенні її скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №12020040650000467 від 27.02.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.365-2 КК, з чим погодився й апеляційний суд, слідчим суддею було встановлено, що внаслідок дій державного нотаріуса ОСОБА_10 жодній особі майнової, моральної чи фізичної шкоди завдано не було, а надані під час судового розгляду документи повністю співвідносяться з висновками слідчого про відсутність як завдання заявниці матеріальної шкоди внаслідок дій нотаріуса, пов'язаних з видачею свідоцтва про право на спадщину за законом та реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, так і умислу нотаріуса на отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
В свою чергу матеріали кримінального провадження №12022041650001746 від 09.12.2022, які були досліджені слідчим суддею під час розгляду скарги, містять усі докази складання неправдивих документів державним нотаріусом Першої Дніпровської нотаріальної контори ОСОБА_10 , а саме свідоцтва про право на спадщину за законом ННТ №325168 від 21.03.2019 та внесення до нього неправдивих відомостей.
Проте, ухвалюючи оскаржуване рішення слідчий суддя не надав оцінки та не врахував, що при закритті кримінального провадження слідчим було встановлено наявність події кримінального правопорушення, отримано достатню кількість доказів скоєного правопорушення та надана належна оцінка наявності в діях складу кримінального правопорушення.
Водночас слідчий не може закрити кримінальне провадження за наявності складу кримінального правопорушення, оскільки це є основною підставою для продовження розслідування та скерування справи до суду.
З огляду на викладене заявниця просить апеляційний суд скасувати ухвалу слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 14 січня 2026 року та постановити нову, якою задовольнити її скаргу та скасувати постанову старшого слідчого ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 від 16 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження №12022041650001746 від 09.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення заявниці на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, яка наполягала на її задоволенні, просила скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження та відновити досудове розслідування, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як зазначено у ч.2 ст.309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволені скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчим суддею дотримано зазначених вимог закону у повному обсязі, а ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та достатньо мотивованою, з огляду на таке.
Відповідно до вимог статей 2, 284 КПК закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних і перевірених доказів.
За змістом статті 110 КПК процесуальне рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду - це оформлений до вимог Кримінального процесуального кодексу України правовий акт, який містить відповіді на правові питання, що виникають у ході кримінального провадження.
Отже в контексті вказаної норми закону постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу. Мотивувальна частина постанови про закриття кримінального провадження повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви такого рішення, їх обґрунтування з посиланням на положення цього Кодексу.
У свою чергу, у відповідності до п.18 ч.1 ст.3 КПК слідчий суддя, на якого цим Кодексом покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.
Мотивуючи своє рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову старшого слідчого ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 від 16 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження №12022041650001746 від 09.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК, слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження №12022041650001746 від 09.12.2022, дійшов висновків, що вимоги кримінального процесуального закону при закритті провадження слідчим були дотримані у повному обсязі.
Свої висновки слідчий суддя аргументував тим, що слідчими СВ ВП №2 Дніпровського відділу поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області за заявою ОСОБА_6 здійснювалось досудове розслідування по кримінальному провадженню внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041650001746 від 09.12.2022 за ознаками ч.1 ст.366 КК за фактом вчинення нотаріусом Першої Дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 службового підроблення.
16.12.2025 слідчим СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області була винесена постанова про закриття кримінального провадження №12022041650001746 від 09.12.2022 за ознаками ч.1 ст.366 КК, у зв'язку з тим, що існує нескасована постанова слідчого про закриття кримінального провадження №12020040650000467 від 27.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365-2 КК з підстав передбачених п.1,2,4,9, ч.1 ст.284 КПК у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.
У своїй заяві про вчинення злочину ОСОБА_6 зазначала, що 21.03.2019 державним нотаріусом Першої Дніпровської нотаріальної контори ОСОБА_10 було посвідчено та видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, на підставі ст. 1216 Цивільного кодексу Україні спадкоємцю ОСОБА_9 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 0,1000 гектарів, яка належала спадкодавцю ОСОБА_8 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 303559, виданого Дніпровської міською радою Дніпропетровської області 11.06.2009 на підставі рішення Дніпровської міської ради від 26.11.2008 № 262/39. Державний акт серії ЯЗ № 303559 немає ніякої юридичної сили, тому, що він був виписаний на ім'я ОСОБА_8 вже після його смерті, а саме 11.06.2009. Державний нотаріус ОСОБА_10 сприяла видачі ОСОБА_9 свідоцтва про право на спадщину за законом та реєстрації права власності державному реєстрі прав на нерухоме майно за ОСОБА_9 , а саме реєстрації права на земельну ділянку з подальшим її розподілом, що призвело до порушення її прав як дружини на право власності на сумісно нажите майно та порушення прав її дітей.
В ході досудового розслідування було встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 08.12.2008 року Державним нотаріусом Першої Дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 , ОСОБА_9 успадкував від померлого батька ОСОБА_8 домоволодіння АДРЕСА_1 , розташоване на земельній ділянці площею 1012,00 кв. м. по фактичному користуванню, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
04.08.2008 року ОСОБА_9 , не перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_6 (шлюб був укладений 28.02.2009 року та розірваний 28.10.2019 року), після смерті батька - ОСОБА_8 (дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), звернувся до Дніпропетровської міської ради із заявою про передачу ОСОБА_8 у власність безкоштовно земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та про доручення розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі землевпорядній організації ТОВ «Квартал».
Після розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення від 26.11.2008 року № 262/39 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам у Жовтневому районі м.Дніпропетровська», яким померлому ОСОБА_8 передано у власність земельну ділянку площею 0,1000 га, з кадастровим номером 1210100000:03:026:0046, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому ОСОБА_9 11.06.2009 року в Управлінні Держкомзему у м.Дніпропетровську отримав державний акт на право власності на вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:026:0046 серія ЯЗ №303559.
На підставі державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_9 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:026:0046 за адресою: АДРЕСА_1 , серія та номер: 1-152 бланк ННТ №325168, видане 21.03.2019 року державним нотаріусом Першої Дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 , якою здійснено державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер 1791435812101 від 21.03.2019 року (в той час коли у шлюбі з ОСОБА_6 не перебував). У зазначеному свідоцтві вказано, що вищенаведена земельна ділянка успадкована на підставі державного акту серії ЯЗ №303559, виданого 11 червня 2009 року.
Також встановлено, що з 28 лютого 2009 року заявниця ОСОБА_6 та ОСОБА_9 перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.10.2019 року було розірвано шлюб між ними. ОСОБА_6 не є спадкоємицею відповідно до спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 та не є і не була власницею вищевказаної земельної ділянки ані за рішенням суду, ані на підставі будь-яких інших належних на те документів, оскільки дійсними власниками домоволодіння та земельної ділянки згідно з правовстановлюючими документами є лише ОСОБА_8 та його син ОСОБА_9 .
Водночас факт відсутності у ОСОБА_6 права власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 та на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:026:0046 встановлено та підтверджено під час судового розгляду цивільної справи № 201/4513/20, в якій ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18.06.2021 року було відмовлено ОСОБА_6 у визнанні недійсним та скасуванні державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯНЗ № 303559 та свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 березня 2019 року, посвідчене державним нотаріусом Першої дніпровської нотаріальної контори ОСОБА_10 , а також реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_9 від 21.03.2019 року, оскільки позивачем не надано жодного належного та достатнього доказу факту, що вона є співвласником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та що прийняття 26 листопада 2008 року Дніпропетровською міською радою рішення № 262/39 про передачу у власність ОСОБА_8 , який був батьком відповідача, земельної ділянки площею 0,1 га і кадастровим номером 1210100000:03:026:0046, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , і видача на підставі цього рішення державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯНЗ № 303559, будь-яким чином порушили її права та інтереси. Будь-яких доказів, що вказаним рішенням Дніпровської ради порушено особисті немайнові або майнові права та інтереси ОСОБА_6 до цивільного суду не надано. Законність державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯНЗ № 303559 та свідоцтва про право на спадщину від 21.03.2019 року на даний час не скасовані та є чинними.
Також під час досудового розслідування 14.05.2024 проведено допит в якості свідка державного нотаріуса Першої Дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 , яка пояснила, що нею 21.02.2019 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлого ОСОБА_8 , 1953 року народження. Свої дії вона вважала такими, що в повній мірі відповідають чинному законодавству. Крім того, Центральним відділом з питань нотаріату управління нотаріату проведено перевірку щодо дотримання порядку вчинення нотаріальних дій та правил ведення нотаріального діловодства під час видачі вказаного свідоцтва. Будь-яких порушень перевіркою не виявлено, оскільки раніше за фактом видачі нею вищевказаного свідоцтва вже проводилося досудове розслідування за результатами якого було прийнято рішення про закриття кримінального провадження, та після перегляду Дніпровським апеляційним судом залишено в силі.
29.08.2024 було допитано у якості свідка ОСОБА_12 , працюючу на посаді начальника центрального відділу з питань нотаріату Південного межрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), яка пояснила, що у випадку, якщо право власності було набуте особою за життя, а державна реєстрація проведена не була на таке майно, то після смерті такої особи, право власності може бути зареєстроване за померлою особою в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
30.09.2024 було допитано у якості свідка головного спеціаліста Департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради ОСОБА_13 , яка пояснила, що ОСОБА_8 почав процес приватизації земельної ділянки безпосередньо, а завершив його син ОСОБА_9 після смерті, оскільки на стадії отримання державного акту на землю ОСОБА_8 помер.
Крім того, постановою прокурора від 13.08.2025 було відмовлено в погодженні повідомлення про підозру у даному кримінальному провадженні нотаріусу ОСОБА_10 , а згідно постанови про зміну процесуального статусу особи від 27.11.2025 змінено процесуальний статус особи - заявника ОСОБА_6 , яку було визнано потерпілою по даному кримінальному провадженню на процесуальний статус - свідок.
Також 18.11.2022 було розглянуто апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2022 року про відмову в задоволенні скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №12020040650000467 від 27.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365-2 КК, якою апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, оскільки як слідчий, так і слідчий суддя дійшли висновку про відсутність в діях нотаріуса Першої Дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365-2 КК, з чим погодився і суд апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов до висновку, що порівнюючи встановлені об?єктивні обставини у кримінальних провадженнях №12022041650001746 від 09.12.2022 та №12020040650000467 від 27.02.2020 слідчий достеменно встановив, що існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності, та закриваючи кримінальне провадження діяв в межах своїх повноважень, передбачених КПК.
З такими висновками слідчого судді погоджується й колегія суддів апеляційного суду.
Відповідно до п.9-1 ч.1 ст.284 КПК, в разі, якщо існує не скасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності, кримінальне провадження підлягає закриттю.
Відповідно до низки міжнародно-правових актів однією з важливих гарантій прав людини та неодмінною складовою принципу верховенства права є неприпустимість подвійної загрози (подвійного покарання за одне і те саме діяння) (ne bis inidem) (ст. 4 Протоколу 7 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - КЗПЛ). Аналогічна гарантія передбачена статтями 50 Хартії основних прав Європейського Союзу, прийнятої 12 грудня 2007 р., та ст. 54 Конвенції про виконання Шенгенської угоди (від 14 червня 1985 р.).
Гарантія, передбачена статтею 4 Протоколу № 7, займає чільне місце в системі захисту конвенції. Захист від дублювання кримінальних проваджень є однією зі специфічних гарантій, пов'язаних із загальною гарантією справедливого слухання у кримінальному провадженні. Стаття 4 Протоколу № 7 до Конвенції закріплює основоположне право, яке гарантує, що ніхто не може бути притягнутий до суду чи покараний у кримінальному провадженні за злочин, за який він або вона вже були остаточно засуджені чи виправдані (див. Маргуш проти Хорватії; Сергій Золотухін проти Росії; Нікітін проти Росії, та Кадушич проти Швейцарії).
Заборона повторного розслідування, як механізм забезпечення правила non bis in idem, унормована національним законодавцем, зокрема, у спосіб закріплення в якості обставин, що унеможливлюють проведення досудового розслідування: існування вироку по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню; існування не скасованої постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 ч. 1 ст.284 КПК, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності (п.6, 9-1 ч.1 ст.284 КПК).
Таким чином колегія суддів вважає правомірними висновки слідчого судді щодо законності постанови старшого слідчого ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 від 16 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження №12022041650001746 від 09.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК.
Відтак, на переконання апеляційного суду, висновки слідчого судді щодо законності постанови старшого слідчого ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 від 16 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження №12022041650001746 від 09.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК, належним чином мотивовані, ґрунтуються на змістовному дослідженні усіх обставин кримінального провадження та доводів апелянта, а тому наведені заявником в апеляційній скарзі доводи мають формальний характер та фактично зводяться до її незгоди з процесуальним рішенням слідчого.
Разом з тим, доводи апелянта про незаконність постанови старшого слідчого ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 від 16 грудня 2025 року з причин не проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022041650001746 від 09.12.2022 є необґрунтованими і такими, що суперечать імперативним вимогам, викладеним у п.9-1 ч.1 ст. 284 КПК, якими прямо передбачено обов'язок слідчого закрити кримінальне провадження в разі, якщо існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1,2,4,9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності. Отже, законодавець у такому випадку не передбачає обов'язку слідчого повторно проводити досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що було б порушенням загальних засад кримінального провадження, зокрема принципу законності та верховенства права.
Інші доводи апеляційної скарги, на які посилається заявниця, не впливають на правильність прийнятого місцевим судом рішення.
Отже, перевіркою матеріалів судового провадження судом апеляційної інстанції не встановлено будь-яких порушень слідчим суддею вимог КПК щодо процесуального порядку судового розгляду скарги, які, згідно ст.412 КПК, слід було визнати істотними та які б тягнули за собою скасування рішення суду першої інстанції.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга заявниці ОСОБА_6 є безпідставною та задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та відповідає вимогам ст.370 КПК.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу заявниці ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 14 січня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні скарги на постанову старшого слідчого ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 від 16 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження №12022041650001746 від 09.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3