Номер провадження: 33/813/684/26
Номер справи місцевого суду: 522/269/26
Головуючий у першій інстанції Іванов В. В.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
25.03.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в особі судді-доповідача Таварткіладзе О.М., розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2026 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2026 року ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП та відповідно до п. 2 ст. 241 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді попередження.
Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, 27.02.2026 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 подала до суду апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду з тих підстав, що з часу складання протоколу про адміністративне правопорушення від 01.01.2026 року, коли їй не було роз'яснено суті обвинувачення її сина, її прав та обов'язків, судового розгляду матеріалів адміністративної справи в Приморському суді м. Одеси, в якому не приймала участі, вона не правильно розуміла суті обвинувачення та відповідальності, до якої було притягнуто її неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 20.02.2026 року вона отримала копію постанови Приморського районного суду м. Одесі від 27.01.2026 року, ознайомилася з матеріалами адміністративної справи, звернулася за юридичною консультацією, де їй було роз'яснене положення ст. 178 КУпАП та укладено договір з адвокатом про надання юридичної допомоги з питання апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції. З цих підстав апелянт просить поновити строк.
Ознайомившись з зазначеним клопотанням та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про відмову в задоволені клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду й поверненню даної апеляційної скарги особі, яка її подала, з нижченаведених підстав.
Відповідно до приписів ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Тобто, відповідно до вимог ст. 294 КУпАП десятиденний строк на оскарження постанови суду першої інстанції необхідно рахувати з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови суду.
Правом на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N15123/03, § 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, №3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, №17160/06 та № 35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Із матеріалів справи вбачається, що постанова судді Приморського районного суду м. Одеси у даній справі відносно ОСОБА_2 за ст. 173 КУпАП ухвалена місцевим судом 27 січня 2026 року, а апеляційна скарга апелянтом подана до суду - 27.02.2026 року, тобто з порушенням десятиденного строку на апеляційне оскарження, передбаченого ст. 294 КУпАП.
Як встановлено оскаржуваною постановою, ОСОБА_2 у судове засідання, призначене у справі, до суду першої інстанції не з'явився.
Між тим, матеріалами справи встановлено, зокрема з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 760969 від 01.01.2026 року вбачається, що ОСОБА_2 під розписку було повідомлено співробітником поліції, що розгляд адміністративної справи за даним протоколом відбудеться в Приморському районному суді м. Одеси.
З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з заявою про розгляд справи без його участі, та заявою про отримання судової повісити за допомогою смс - повідомлення, в якій вказав свій особистий номер телефону.
Відповідно до довідки про доставку повідомлення у додаток Вайбер, на номер телефону, вказаний у заяві про отримання смс - повідомлення, доставлено смс - повідомлення про виклик ОСОБА_2 у судове засідання, що призначене у справі на 27.01.2026 року.
Згідно відомостей з ЄДРСР постанова судді Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2026 року була надіслана судом до реєстру: 28.01.2026, зареєстрована: 29.01.2026, забезпечено надання загального доступу: 30.01.2026.
Ставлячи питання про визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду поважними, апелянт зазначає, що 20.02.2026 року вона отримала копію постанови Приморського районного суду м. Одесі від 27.01.2026 року.
Апеляційний суд звертає увагу що положення статті 294 КУпАП пов'язують строки оскарження виключно з моментом винесення судом відповідної постанови, а не з моментом її отримання.
При цьому, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції не міститься обґрунтування поважності причин пропуску строку, зважаючи на те, що ОСОБА_2 було достеменно відомо, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП, дату судового засідання на якому ухвалювалось рішення за наслідками судового розгляду, тобто було забезпечено можливість отримати оскаржувану постанову та подати апеляційну скаргу в строк передбачений ст. 294 КУпАП.
Посилання апелянта на те, що вона не правильно розуміла суті обвинувачення та відповідальності, до якої було притягнуто її неповнолітнього сина ОСОБА_2 , апеляційний суд не приймає, оскільки юридична необізнаність не є поважною причиною для пропуску строку, зважаючи на те, що ОСОБА_2 було відомо дату судового засідання, що не позбавляло його можливості вчасно звернутися за правовою допомогою.
Інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт не наводить, зокрема, не вказує об'єктивних причин, які перешкодили вчасно подати апеляційну скаргу у визначений законом строк.
За таких підстав, оскільки в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, відсутні посилання на поважність пропуску такого строку, апеляційний суд позбавлений можливості для перевірки їх та надання відповідної оцінки.
Апеляційний суд звертає увагу, що поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому КУпАП не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Апеляційний суд наголошує, що попри те, що конституційне право звернення до суду є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. З практики ЄСПЛ виходить, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Слід зазначити, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.
Також, як вбачається з аналізу рішень ЄСПЛ, він у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Враховуючи, що пропущений строк на апеляційне оскарження судового рішення є значним, приймаючи до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами, апеляційний суд констатує, що апелянт не вказав поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не надав на їх підтвердження належних та достатніх доказів.
За таких обставин, апеляційний суд в даній справі не вбачає поважних підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2026 року, а тому приходить до висновку, що в поновленні строку на оскарження зазначеної постанови представнику ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 слід відмовити, а апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 294 КУпАП - повернути апелянту.
При цьому слід роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно звернутися з апеляційною скаргою на дану постанову з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження та з наданням належних доказів поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду -
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2026 року - відмовити.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2026 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення - повернути особі, яка її подала.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе