Номер провадження: 11-кп/813/508/26
Справа № 500/8049/18
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
05.03.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
представника потерпілих ОСОБА_12 ,
представника власника майна ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_13 , який діє в інтересах ОСББ «Наш Будинок 4» про скасування арешту з майна у кримінальному провадженні № 12016160150001810, внесеному до ЄРДР 14 червня 2016 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїл, Одеської обл., Україна, громадянина України, який зареєстрований АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,4 ст. 190 КК України,-
установив:
Зазначеним вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 виправдано за ч.ч.2,4 ст. 190 КК України у зв'язку із недоведеністю, що в його діях є склад кримінальних правопорушень.
Відмовлено у задоволені цивільних позовів ОСОБА_10 до ОСОБА_8 про стягнення втраченої вигоди, моральної шкоди, заподіяної злочином, та стягнення процесуальних витрат.
Відмовлено у задоволені позову ОСОБА_11 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином.
Відмовлено у задоволені позову ОСОБА_14 до ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі прокурор Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_15 вважає, що оскаржуваний вирок є незаконним та необґрунтованим, таким, що постановлений з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, зауважує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
За таких обставин, прокурор ОСОБА_15 просить скасувати вирок Овідіопольського райсуду Одеської обл. від 24.07.2024 та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 4 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки;
- за ч. 4 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 років.
На підстави ст. 70 КК України призначити ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого більш суворим у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Строк покарання ОСОБА_8 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його фактичного затримання та взяття під варту.
Окрім того, на вказаний вирок подана апеляційна скарга потерпілим ОСОБА_10 , в якій він, зазначаючи також доводи, які є аналогічними доводам апеляційної скарги прокурора, вказує на те, що оскаржуваний вирок є незаконним, таким, що постановлений із істотним порушенням приписів кримінального процесуального законодавства.
За таких обставин, потерпілий ОСОБА_10 просить скасувати вирок Овідіопольського райсуду Одеської обл. від 24.07.2024 та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 4 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки;
- за ч. 4 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 років.
На підстави ст. 70 КК України призначити ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого більш суворим у виді позбавлення волі на строк 8 років.
До набрання вироком законної сили застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк покарання ОСОБА_8 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його фактичного затримання та взяття під варту.
Вирішити питання щодо речових доказів у порядку ст.100 КПК України.
Окрім того, на вказаний вирок подана апеляційна скарга представником потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_14 - ОСОБА_12 , в якій він вказує на те, що оскаржуваний вирок є незаконним, таким, що постановлений із істотним порушенням приписів кримінального процесуального законодавства.
За таких обставин, представник потерпілих ОСОБА_12 просить скасувати вирок Овідіопольського райсуду Одеської обл. від 24.07.2024 та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 4 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки;
- за ч. 4 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 років.
На підставі ст. 70 КК України призначити ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого більш суворим у виді позбавлення волі на строк 8 років.
До набрання вироком законної сили застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_14 задовольнити в повному обсязі:
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_14 моральну шкоду в розмірі 200 000 ( двісті тисяч ) гривень.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду у розмірі 10 000,00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 04.07.2023 року складає 365 600,00 гривень (із розрахунку 36,56 грн. за 1 долар США), та 35 000,00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 04.07.2023 року складає 1 279 600,00 гривень (із розрахунку 36,56 грн. за 1 долар США), що в загальному складає 1 645 200,00 (один мільйон шістсот сорок п?ять тисяч двісті гривень) гривень; матеріальну шкоду (грошові кошти витрачені на лікування) в розмірі 41 708,95 (сорок одна тисяча сімсот вісім гривень дев?яносто п?ять копійок); моральну шкоду в розмірі 1 645 200.00 ( один мільйон шістсот сорок п?ять тисяч двісті) гривень.
Також, на вказаний вирок подана апеляційна скарга потерпілою ОСОБА_11 , в якій вона, зазначаючи також доводи, які є аналогічними доводам апеляційної скарги прокурора та потерпілого ОСОБА_10 вказує на те, що оскаржуваний вирок є незаконним, таким, що постановлений із істотним порушенням приписів кримінального процесуального законодавства.
За таких обставин, потерпіла ОСОБА_11 просить скасувати вирок Овідіопольського райсуду Одеської обл. від 24.07.2024 та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 4 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки;
- за ч. 4 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 років.
На підстави ст. 70 КК України призначити ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого більш суворим у виді позбавлення волі на строк 8 років.
До набрання вироком законної сили застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Цивільний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_8 задовольнити у повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду у розмірі 10 000,00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 04.07.2023 року складає 365 600,00 гривень (із розрахунку 36,56 грн. за 1 долар США), та 35 000,00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 04.07.2023 року складає 1 279 600,00 гривень (із розрахунку 36,56 грн. за 1 долар США), що в загальному складає 1 645 200,00 (один мільйон шістсот сорок п?ять тисяч двісті гривень) гривень; матеріальну шкоду (грошові кошти витрачені на лікування) в розмірі 41 708,95 (сорок одна тисяча сімсот вісім гривень дев?яносто п?ять копійок); моральну шкоду в розмірі 1 645 200.00 ( один мільйон шістсот сорок п?ять тисяч двісті) гривень.
Адвокат ОСОБА_13 , який діє в інтересах ОСББ «Наш Будинок 4» заявив клопотання про скасування арешту з майна, накладеного ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 10.02.2020 (справа №500/8049/18) в рамках кримінального провадження № 12016160150001810, внесеного до ЄРДР 14 червня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,4 ст. 190 КК України, а саме на земельну ділянку площею 0.087 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кад.номер 5110600000:01:006:0056, яка належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовує тим, що на цей час юридичним власником цієї земельної ділянки залишається забудовник багатоквартирного будинку - громадянин ОСОБА_8 . Однак, володіють та щоденно користуються цією земельною ділянкою виключно власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку по АДРЕСА_3 , які є членами ОСББ «НАШ БУДИНОК 4». Відповідно до ч.2 ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Однак, виконати умови діючого законодавства та передати право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_3 (кадастровий номер земельної ділянки - 5110600000:01:006:0056) колишньому забудовнику ( ОСОБА_8 ) після закінчення будівництва, отримання права власності на збудовані квартири та створення власниками квартир відповідного ОСББ («Наш будинок4», код ЄДРПОУ 43836878) заважає арешт цієї ділянки, накладений ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області №500/8049/18 від 10.02.2020 р.
Відповідно до ч.1 ст.350 КПК України клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.
Прокурори ОСОБА_6 та ОСОБА_7 потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також представник потерпілої - адвокат ОСОБА_12 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання,.
Захисник ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_8 підтримали клопотання про скасування арешту з майна і просили його задовольнити.
Апеляційний суд, розглянувши клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_13 , вислухавши думку учасників апеляційного провадження з вказаного питання, приходить до наступного.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_8 обвинувачується у у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,4 ст. 190 КК України.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 лютого 2020 року було задоволено клопотання потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_10 та накладено арешт на земельну ділянку площею 0.087 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кад.номер 5110600000:01:006:0056, яка належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно вказаної ухвали, арешт на зазначену земельну ділянку був накладений з метою забезпечення цивільного позову.
Положеннями статей 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя, суд повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до положень ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, особа, яка звертається з клопотанням про скасування арешту майна має довести, що відпала потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження або арешт накладено необґрунтовано.
Однак, представником власника майна у клопотанні не доведено, що арешт накладено необґрунтовано або необхідність у арешті земельної ділянки на теперішній час відпала.
Апеляційний суд зазначає, що арешт на земельну ділянку площею 0.087 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кад.номер 5110600000:01:006:0056, яка належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був накладений з метою забезпечення цивільного позову.
На теперішній час апеляційний розгляд вказаного кримінального провадження не завершений, оскаржений вирок не набрав законної сили, апеляційним судом ще не досліджені всі обставини інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, та долю вказаної земельної ділянки буде вирішено під час прийняття остаточного рішення у нарадчій кімнаті.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що на теперішній час клопотання про скасування арешту задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 98, 132, 170-174, 350, 401, 404, 405, 419, 532 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_13 , який діє інтересах ОСББ «Наш Будинок 4» про скасування арешту з майна, накладеного ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 10.02.2020 (справа №500/8049/18) в рамках кримінального провадження № 12016160150001810, внесеного до ЄРДР 14 червня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,4 ст. 190 КК України, а саме на земельну ділянку площею 0.087 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кад.номер 5110600000:01:006:0056, яка належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4