Дата документу 17.03.2026 Справа № 335/13797/24
запорізький апеляційний суд
Провадження №11-сс/807/121/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №335/13797/24Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
17 березня 2026 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
представника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ «А-Енерго», на ухвалу слідчого судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 13 січня 2026 року про арешт майна,
Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 13 січня 2026 року за клопотанням слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку на земельній ділянці, що стався внаслідок вчинення передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.241, ч.2 ст.239, ч.2 ст.364-1 КК злочинів.
Не погодившись з вказаною ухвалою, ТОВ «А-Енерго» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на утилізатор термічний «УТ-300 МЕД»; утилізатор термічний «УТ-50» із забороною користування зазначеним майном.
Свої вимоги мотивувало тим, що ТОВ «А-Енерго» має необхідні дозвільні документи і тривалу позитивну історію господарської діяльності. Заборона користування утилізаторами термічними «УТ-300 МЕД» та «УТ-50» зупиняє господарську діяльність ТОВ «А-Енерго» та спричиняє власнику майна збитки.
Заслухавши представника ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається із наданих матеріалів, до слідчого судді надійшло клопотання слідчого про накладення арешту на майно, а саме на
- утилізатор термічний «УТ-300 МЕД»;
- утилізатор термічний «УТ-50»;
- проби ґрунту;
- проби атмосферного повітря;
- відеореєстратор «Hikvision» модель: DS-7104 N1-Q1/4P серійний номер: FW9751454 в корпусі білого кольору з блоком живлення із забороною відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Запорізькій області здійснює досудове розслідування у рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024080000000043 від 07.05.2024 року, за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.241, ч.2 ст.239, ч.2 ст.364-1 КК.
У ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженню встановлено, що службові особи ТОВ «А-Енерго» здійснюючи господарську діяльність, пов'язану з поводженням (утилізацією) небезпечними відходами, на території розташованої за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с.Сонячне, вул.Сонячне шосе, 23 в результаті чого забруднюють атмосферне повітря шкідливими для довкілля речовинами, відходами внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля, а також внаслідок порушення спеціальних правил поводження із небезпечними відходами, допустили забруднення земельної ділянки речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для довкілля, що створило небезпеку для довкілля.
09.01.2026 року у період часу з 12 год. 14 хв. до 17 год. 28 хв. за участі директора ТОВ «А-Енерго» ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_7 із залученням спеціалістів Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) та ДУ «Запорізький ОЦКПХ МОЗ» було проведено обшук території нежитлових, господарчих, виробничих приміщень, які розташовані на земельній ділянці за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с.Сонячне, вул.Сонячне шосе, 23, під час якого виявлено та вилучено вищезазначене майно.
З метою збереження речових доказів, слідчий просив задовольнити клопотання.
Слідчий суддя, посилаючись на ч.1 ст.170 КПК задовольнив зазначене клопотання, з огляду на те, що у судовому засіданні доведено його обґрунтованість.
Колегія суддів погоджується із прийнятим слідчим суддею рішенням з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п.1 ч.2 ст.170 КПК.
Правилами ч.3 ст.170 КПК передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У статті 98 КПК визначені такі критерії щодо речових доказів: матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на обставини кримінального правопорушення, яке розслідується, та виходячи з матеріалів, доданих до клопотання (на які міститься посилання і в ухвалі слідчого судді), є обґрунтовані підстави вважати, що вказане в ухвалі слідчого судді майно може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, отже це майно відповідає критеріям ст.98 КПК.
Слідчий суддя з цього приводу обґрунтовано вказав в оскаржуваній ухвалі на те, що долучені до клопотання докази свідчать про те, що у своїй сукупності вони надають достатньо підстав вважати, що установки для термічного знищення відходів «УТ 300Д МЕД» та «УТ 50» використовувалися без відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, і в цьому сенсі дійсно відповідає критеріям речових доказів, а саме вказані термічні утилізатори є предметом злочинної діяльності вказаного товариства, джерелом забрудненням атмосферного повітря.
Відтак зазначене майно в повній мірі відповідає ознакам ст.98 КПК, яке у встановленому законом порядку визнано в рамках кримінального провадження №42024080000000043 від 07.05.2024 року речовим доказом, а тому не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки існує ризик того, що у разі не накладення арешту існує можливість зникнення, втрати та пошкодження цього майна до закінчення досудового розслідування.
Необхідність використання арештованих речей в якості речових доказів у кримінальному провадженні, проведення певних експертних досліджень, виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що обмеження майнових прав відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК має тимчасовий характер і повинно бути негайно припинено, якщо у ході подальшого досудового розслідування або за результатами судового розгляду не підтвердиться, що це майно є предметом, доказом злочину, або ж відпала потреба у його подальшому вилучені.
Оскільки щодо решти вилученого під час обшуку майна рішення слідчого судді не оскаржено, ухвала слідчого судді в іншій її частині не переглядалась.
Зважаючи на вищезазначене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт на майно застосував на засадах розумності та співмірності, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ТОВ «А-Енерго» залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 13 січня 2026 року про арешт залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4