Справа № 675/437/26
Провадження № 1-кс/675/7/2026
"26" березня 2026 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав заяву судді Ізяславського районного суду Хмельницької області ОСОБА_3 про самовідвід у кримінальному провадженні № 12014240150000143, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,
В провадження Ізяславського районного суду Хмельницької області надійшло клопотання прокурора Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12014240150000143, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2026 р. головуючим суддею призначено суддю ОСОБА_3 .
25.03.2026 року суддя ОСОБА_3 у даній справі заявив самовідвід, оскільки потерпілий в даній справі ОСОБА_5 є двоюрідним дядьком судді ОСОБА_3 .
Враховуючи думку судді ОСОБА_3 , з огляду на вказані вище обставини, з метою уникнення сумнівів у неупередженості судді наявні підстави для самовідводу, що передбачені ч. 1 ст. 76 КПК України.
Суддя ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, поданій до суду заяві про самовідвід просить розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-76 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 76 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Об'єктивність розгляду справи, а отже вирішення її на основі суворого додержання законності забезпечується її розглядом суддею, щодо якого відсутні сумніви, в тому числі у стороннього спостерігача, в його неупередженості та безсторонності.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінально-процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а тому рішення Європейського суду є обов'язковими для виконання судами України.
Згідно з п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінюваності суддів (далі - Висновок), судова незалежність передбачає повну неупередженість з боку суддів. При розгляді справи між будь-якими сторонами судді повинні бути неупередженими, тобто вільними від будь-яких зв'язків, прихильностей, необ'єктивності, які впливають або можуть створювати враження впливу на спроможність суддів здійснювати судочинство незалежно. У цьому розумінні судова незалежність є розвитком основоположного принципу, згідно з яким «жодна особа не може бути суддею у своїй справі». Значущість цього принципу виходить за межі окремої судової справи та її сторін. Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої справи, але й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто насправді повинен бути вільним від будь-яких зв'язків, симпатій, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку, довіру до судової влади може бути підірвано.
У пункті 11 Висновку зазначено, що ця незалежність повинна існувати стосовно як суспільства в цілому, так і сторін будь-якої судової справи, в якій судді повинні винести рішення.
Із практики Європейського суду з прав людини випливає, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення Європейського суду по справі «Білуха проти України» від 09.11.2006).
Згідно п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді останній заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до п. п. 1, 2, 6 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний, зокрема, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
Стаття 15 Кодексу суддівської етики України визначає, що суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід.
Тобто, розгляд справи суддею, щодо якого існують об'єктивні підстави для виникнення сумнівів у його неупередженості, є порушенням ним передбачених діючим законодавством обов'язків судді та правил суддівської етики.
Ч. 1 ст. 80 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заява про самовідвід є обгрунтованою, а тому підлягає задоволенню у порядку ч. 1 ст. 76 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 80, 81 КПК України, суддя
Заявлений суддею Ізяславського районного суду Хмельницької області ОСОБА_3 самовідвід задовольнити.
Відвести суддю Ізяславського районного суду Хмельницької області ОСОБА_3 від розгляду справи № 675/437/26 у кримінальному провадженні № 12014240150000143, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Матеріали кримінального провадження № 12014240150000143 передати на повторний автоматизований розподіл справ між суддями.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1