Справа № 951/107/26
Провадження №2/951/148/2026
/заочне/
26 березня 2026 року селище Козова
Козівський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Чапаєва Р.В.,
за участі секретаря судового засідання Галаса В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Козова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Козівського районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.06.2025 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 уклали Договір про надання коштів у кредит № 8318831, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 5000,00 грн строком на 360 днів (з 30.06.2025 по 24.06.2026), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0.95 %, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 862,50 грн). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 250 грн за кожен день понадстрокового користування. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № 8318831 від 30.06.2025 виконав свої зобов'язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 . ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №8318831 від 30.06.2025. Однак відповідач взятих обов'язків не виконав, не повернув кредит та нараховані відсотки за користування кредитом. Сума заборгованості за кредитним договором становить 19 275,50 грн, з яких 5000 грн - заборгованість за кредитом, 4 275,50 грн - заборгованість за відсотками, 10 000 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою. Враховуючи зазначене, позивач просив задовольнити позов, стягнути з відповідача заборгованість в сумі 19 275,50 грн та судові витрати, які складаються зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 4500 грн.
Суддя Козівського районного суду Тернопільської області ухвалою від 12.02.2026 у справі відкрив спрощене позовне провадження з викликом сторін, відповідачу наданий строк на подання відзиву на заявлену вимогу. Клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» про витребування доказів задоволено. Витребувано в АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» інформацію щодо карткового рахунку ОСОБА_1
24.02.2026 на адресу суду, на виконання ухвали суду від 12.02.2026, від АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» надійшла запитувана інформація щодо карткового рахунку ОСОБА_1 , зарахування на картку кредитних коштів, що відображено у банківській виписці.
Представник позивача у судове засідання не прибув, проте в позовній заяві зазначив, що просить розгляд справи проводити без його участі та не заперечив щодо ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач в судове засідання повторно не прибув, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов, клопотань, заяв не подавав.
На адресу відповідача, яка згідно з інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру є його адресою реєстрації, направлялась ухвала про відкриття провадження у справі та позовна заява з додатками, із зазначенням дати судового засідання, проте лист із вказаними документами повернувся до суду без їх отримання відповідачем та з відміткою пошти.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б), від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18).
Крім того, йому направлялись повістки, у яких повідомлялися дати судових засідань, та на зазначених повістках є підпис про їх одержання, проте відповідач у судове засідання не прибув.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав.
Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі, і ця особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.
За наведених вище обставин та відповідно до положень цивільного процесуального законодавства, зокрема тих, за якими суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, - суд дійшов висновку про заочний розгляд справи за відсутності сторін без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів справи.
Отже, фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на таке.
Відповідно до п.2.2.1.-2.2.5. договору, сума кредиту становить 5000 грн 00 коп. Строк кредитування/строк договору 360 днів, розмір першого обов'язкового платежу 2287,50 грн, період сплати мінімального обов'язкового платежу дорівнює строку сплати позичальником процентів за користування кредитом та становить 30 календарних днів, що означає що всі проценти за користування кредитом, нараховані за 30 календарних днів користування, підлягають сплаті в останній з 30 днів користування. Кількість мінімальних обов'язкових платежів становить 11. Дата сплати першого обов'язкового платежу - 29.07.2025. Згідно з п.2.2.8. комісія за надання кредиту становить 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 862,50 грн). Процентна ставка у день є фіксованою та становить 0,95% (а.с.11). Відповідно до п.9.5. означеного договору за порушення кредитодавцем визначених договором строків надання позичальнику кредиту позичальник має право стягнути з кредитодавця неустойку у вигляді пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 відсотків від суми простроченого платежу (а.с.16).
Підписанням договору № 8318831 від 30.06.2025 відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що перед укладанням (підписанням) Договору позичальник ознайомлюється з Паспортом споживчого кредиту та Офертою, що містить в тому числі проект Договору, Політикою конфіденційності, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «ClickCredit», іншою інформацією про Кредитодавця та послуги, які ним надаються, в тому числі на Сайті Кредитодавця: інформацією, передбаченою Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про захист персональних даних». (п.5.1 Договору).
Відповідно до договору кредитної лінії (Надійний) № 8318831 відповідач був ознайомлений з інформацією про укладення договору та з умовами договору 30.06.2025, зокрема із процентною ставкою, і цей договір був ним підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора 483681 зі сторони позичальника (а.с. 17).
Відтак 30.06.2025 товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії (Надійний) № 8318831 в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
З метою отримання кредиту, відповідач як позичальник в договорі зазначив свої особисті дані та номер рахунку: НОМЕР_1 .
Свої зобов'язання за кредитним договором товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» виконало, що підтверджується довідкою товариства з обмеженою відповідальністю ««ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» № КД-000018203 від 26.12.2025 про переказ коштів 30.06.2025 на суму 5000 грн отримувач ОСОБА_2 - ЕПЗ номер НОМЕР_1 (а.с.18 зв. - 19).
За клопотанням позивача суд своєю ухвалою витребував у АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» інформацію щодо картки № НОМЕР_2 .
Так, з наданої АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» відповіді вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_4 до рахунку № НОМЕР_5 . По рахунку № НОМЕР_4 було зарахування коштів на суму 5000 грн від 30.06.2025 (а.с. 57-59).
Отже, позивач належними доказами довів, що ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» здійснило перерахування грошових коштів на ім'я ОСОБА_1
16.09.2025 товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали договір факторингу № 16/09/25, відповідно до умов якого клієнт передав (відступив) фактору за плату, а фактор прийняв належні права грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту (а.с.20 зв.-24).
Відповідно до Реєстру прав вимог №23/12/25-01 від 23.12.2025 товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19 275,50 грн, з яких 5000 грн становить заборгованість за основним боргом, 4275,50 грн - заборгованість за відсотками, 10 000 грн - неустойка (а.с.28).
З копії платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 579937984.1 від 24.12.2025 вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» отримало від товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» 5 194 511,18 грн як оплату згідно з Договором факторингу №16/09/25 від 16.09.2025, Реєстр прав вимог № 23/12/25-01 від 23.12.2025 без ПДВ (а.с. 29 зв.).
Згідно із розрахунком заборгованості за договором кредитної лінії (Надійний) № 8318831 за період з 30.06.2025 по 23.12.2025, заборгованість не погашена, залишок заборгованості становив 19 275,50 грн, з яких 5000 грн становить заборгованість за основним боргом, 4275,50 грн - заборгованість за відсотками, 10 000 грн - неустойка (а.с.8 зв.-9, 39).
Вирішуючи спір по суті, суд застосовує такі норми права.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовій формі (статті 205, 207 ЦК України). Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20), від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 (провадження №61-16243св20).
З цього суд робить висновок про доведеність того, що відповідач уклала та підписала договір із позивачем.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01.11.2021 у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що 30.06.2025 товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії (Надійний) № 8318831 в електронній формі. Відповідач у передбачений договором строк заборгованість не повернув.
Таким чином, даючи юридичну оцінку доказам, суд вважає, що в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідач отримав кредитні кошти та уклав спірний кредитний договір. Сторони договору узгодили розмір кредиту, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису. Також суд вважає, що позивачем доведено перехід права вимоги від первісного до нового кредитора.
З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що за період дії договору з 30.06.2025 по 28.10.2025 було здійснено нарахування відсотків за користування кредитними коштами за фіксованою денною процентною ставкою 0,95 % на суму 4275,50 грн, тобто за вказаний період позивач нарахував відсотки за згаданим договором на суму 4275,50 грн. Відповідач не надав доказів на спростування розміру заборгованості, контррозрахунку не надав.
Також, як вбачається із матеріалів справи, подаючи позов, товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» просило стягнути з відповідача неустойку в розмірі 10 000 грн.
Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.09.2023 у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на вказане та те, що з 24.02.2022 і по даний час в Україні діє воєнний стан та з огляду на викладені положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд вважає, що підстав нараховувати відповідачу неустойку у розмірі 10 000 грн немає, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо дострокового звернення позивача з позовом до суду.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц (провадження № 14-680цс19) дійшла висновку, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги частини десятої статті 11 Закону № 1023-XII (у редакції, чинній до 10.06.2017), не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов'язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а в суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову в частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій правовий висновок, висловлений у постанові від 27.03.2019 у справі № 521/21255/13-ц (провадження № 14-600цс18), вказавши, що суд, установивши, що кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, має застосувати до встановлених правовідносин приписи, які регулюють відносини споживчого кредитування, зокрема, частини десятої статті 11 Закону № 1023-XII (у редакції, чинній до 10.06.2017), в якій був установлений обов'язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.
Головною умовою для звернення кредитодавця до суду з позовом про дострокове стягнення споживчого кредиту є направлення банком відповідної вимоги, що дає можливість боржнику її виконати протягом строку, встановленого в договорі чи Законі, після чого кредитодавець позбавляється права вимагати повернення кредиту достроково.
У разі якщо кредитор направив споживачу вимогу про дострокове погашення кредиту і таке направлення підтверджене, то звернення кредитора до суду з позовом до споживача про стягнення заборгованості за кредитним договором до закінчення визначеного у цій вимозі строку для її виконання не позбавляє можливості споживача виконати умови вимоги, а саме усунути порушення умов договору про надання споживчого кредиту, за умови, що на момент ухвалення рішення у справі строк виконання вимоги про дострокове повернення кредиту сплив.
Такий висновок зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі№ 553/1501/15-ц.
З укладеного між сторонами кредитного договору вбачається, що датою повернення кредиту є 24.06.2026.
ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» 29.10.2025 на ім'я ОСОБА_1 направило вимогу про повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, відповідно до якої вимагало від ОСОБА_1 достроково повернути кредит, проценти, та інші належні до сплати платежі за Кредитним договором у загальному розмірі 19 275,50 грн (а.с.37).
На підтвердження направлення досудової вимоги ОСОБА_1 надано довідку про ідентифікацію, яку було направлено на електронну пошту відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка вказана ним при оформленні кредитного договору, що підтверджує направлення вимог відповідачу, що відповідає вимогам положень п.6.13. - 6.13.1. Договору Кредитної лінії (Надійний) № 8318831 від 30.06.2025 (а.с.17 зв.).
Таким чином, позивач виконав вимоги щодо досудового врегулювання спору та направив вимоги про усунення порушень, які не були виконані відповідачем.
Резюмуючи, із врахуванням фактичних обставин справи, змісту позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність такого, що підлягає судовому розгляду, спору між сторонами, що виник з відносин договору кредиту. Також суд, з'ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позивач належними та допустимими доказами перед судом довів факт порушення його права у вказаних правовідносинах із ОСОБА_1 , а тому із ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість, яка в сукупному розмірі становить 9275,50 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за відсотками, а тому позов слід задовольнити частково.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» при зверненні до суду сплатило судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 579939653.1 від 05.02.2026 (а.с.2).
Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Надання позивачу оплатної правничої допомоги підтверджується наданими позивачем доказами, а саме договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 з адвокатом Ткаченко Ю.О., витягом з Акту №4-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги від 30.12.2025 на суму 4500 грн, актом приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 579938008 від 16.01.2026, ордером серії АХ № 1287256 від 03.09.2025, довіреністю у порядку передоручення від 18.09.2025.
Суд вважає, що витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу у цій справі, підтверджені належними та допустимими доказами, їх розмір у сумі 4500 грн є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідач клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не подавала.
Оскільки позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» підлягають задоволенню частково на загальну суму 9275,50 грн, що становить 48,12% від ціни позову (19 275,50 грн), тому на користь позивача з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір, пропорційно задоволеним вимогам, в сумі 1281,15 грн, а також витрати позивача на професійну правничу допомогу, пропорційно задоволеним вимогам, в сумі 2165,40 грн.
З огляду на викладене, керуючись ст. 13, 76-78, 81, 137, 141, 263 - 265, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість в розмірі 9275 (дев'ять тисяч двісті сімдесят п'ять) гривень 50 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1281 (одна тисяча двісті вісімдесят одна) гривня 15 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2165 (дві тисячі сто шістдесят п'ять) гривень 40 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 26.03.2026.
Реквізити учасників справи:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», адреса місця знаходження: вул.Садова, будинок 31/33, офіс 40/3, м.Ірпінь, 08205, ЄДРПОУ 44280974;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Головуючий суддя Р.В. Чапаєв