Справа № 490/2436/26
н/п2/490/2722/2026
Центральний районний суд м. Миколаєва
25 березня 2026 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Гуденко О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності ,-
20.03.2026 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача , в якому просив визначити за ОСОБА_1 право власності на 54/200 частки у праві спільної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , що є підставою для державної реєстрації право власності.
Статтею 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається реальною вартістю майна.
Згідно п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Суд, дослідивши долучену до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору у сумі 1 331,20 грн, встановив, що зазначена сума сплачена позивачем як за подання позовної заяви немайнового характеру.
Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 176, п. 3 ч.3 ст.175 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача.
Разом із тим, за подання майнової вимоги судовий збір не сплачений.
За такого, позивачу необхідно надати звіт про оцінку вартості предмету позовних вимог ( об'єкт нерухомості) та сплатити судовий збір у розмірі 1% від вартості житлового будинку АДРЕСА_1 .
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Крім того, суд зауважує, що залишення заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення заявником недоліків заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України, що не суперечить вимогам закону, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду
Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України
За такого, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - залишити без руху.
Надати позивачу 7-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом надання відповідних документів та доказів сплати судового збору.
Роз?яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.
Водночас роз?яснюю, що невиконання до вказаного строку вимог не позбавляє права повторного звернення до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Гуденко О.А.