Справа № 489/8972/25
Провадження № 2/489/407/26
Іменем України
26 березня 2026 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі
головуючого судді Костюченко Г.С.,
із секретарем судових засідань Савковою К.А.,
за участі представника позивача - Васюти К.С.,
представника відповідача - Корчевського О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
04 листопада 2025 року ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просили про стягнення з відповідача 39 014,49 грн кредитної заборгованості, яка складається з: 3 000 грн боргу за тілом кредиту та 36 014,49 грн боргу за процентами нарахованими на дату відступлення права вимоги, а також судові витрати, які складаються з 2 422,40 грн судового збору та 13 000,00 грн витрат на правову допомогу.
В обґрунтування своїх вимог зазначало, що 16 січня 2020 року відповідачем за допомогою використання одноразового ідентифікатора акцептовано оферту Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Інфінанс» на укладення договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0638304041 у вигляді відновлювальної кредитної лінії із лімітом у 20 000 грн у межах строку дії договору в 36 місяців, із максимальним строком користування кожним траншем 30 календарних днів із застосуванням фіксованої відсотковою ставкою 1,75%, яка нараховується на суму фактичного залишку на заборгованості.
За умовами заявки-анкети, пропозиції укласти договір та акцепту оферти товариство надало позичальнику 3 000 грн строком на 30 днів зі сплатою 1,75% (638,75% річних) за кожен день користування кредитом.
Позичальником ОСОБА_1 надані кредитні кошти використані, але у визначені договором строки сума основного кредиту та проценти за користування кредитними коштами не погашені, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
14 липня 2021 року між первісним кредитором ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №14-07/21, а ТОВ «Вердикт Капітал» у подальшому укладено 10 січня 2023 року з ТОВ «Коллект Центр» договір відступлення права вимоги, за яким позивач набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 , за раніше укладеним ним договором з ТОВ «ІНФІНАНС».
Посилаючись на ці обставини та наявність боргу позичальника перед первісним кредитором, право вимоги за яким перейшло до позивача, ТОВ «Коллект Центр» просило стягнути зі ОСОБА_1 борг на загальну суму 39 014,49 грн, який складається із заборгованості за тілом кредиту суму в розмірі 3 000 грн та 36 014,49 грн зменшеної кредитором суми заборгованості за процентами за користування кредитом, нарахованим на дату відступлення права вимоги.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 07.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
03.02.2026 року на адресу суду від представника відповідач адвоката Кочевського О.І. надійшов відзив на позовну заяву де останній зазначає, що вимоги позивача щодо нарахування та стягнення процентів за користування кредитом та витрат на правовому допомогу значно завищенні та не відповідають наявним в матеріалах справи доказам, суперечать нормам чинного законодавства. Зокрема, вважають безпідставним нарахування процентів за користування кредитом поза межами 30 денного строку користування кредитними коштами. Провівши власний розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем визначив, що загальна сума заборгованості становить 4 575,00 грн, що складається з заборгоності за тілом кредиту - 3000,00 грн та відсотків за 30 днів користування кредитом - 1 575,00 грн. До того ж просили суд зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача до 2 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді, що відповідає критерію об'єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі
09.02.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій представник позивача зазначає що розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим. Відповідач підписавши договір підтвердив, що ознайомився у повному обсязі з правилами надання грошових коштів у позику та погодився з ними у повному обсязі, а тому заявлені виоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
У запереченнях на відповідь на відзив від 10.02.2026 року представник відповідача підтримав свою позицію викладену у відзиві на позовну заяву, та продублював наданий ним розрахунок заборгованості, відповідно до якого просив частково задовольнити позовні вимги у розмірі 4 575,00 грн.
Представник позивача у удовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила задовольнити та наголосила що ТОВ «Коллект Центр» не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором укладеним з відповідачем, а порядок та розмір нарахованих відсотків погоджений відповідачем.
Представник відповідача у судовому засіданні просив задовольнити позовну заяву частково, виходячи з розрахунку заборгованості наданого ним у відзиві на позвону заяву, який він підтримав у повному обсязі.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
При вирішенні справи судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 16 січня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Інфінанс» укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0638304041, за умовами якого йому надано кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії договору 36 календарних місяців із загальним максимальним лімітом (розміром) кредитної лінії 20 000 грн максимальним строком користування траншем 30 календарних днів та із встановленням максимальної відсоткової ставки 1,75 % за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості. Договір підписано ОСОБА_1 із використанням електронного підпису 1q1s3n (а.с.24-27).
У подальшому, в межах укладеного договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0638304041 від 16 січня 2020 року, позичальником заповнено заявку-анкету №2628622918 на надання третього траншу, яка підписана за допомогою електронного підпису 0q5f4r на отримання кредиту в розмірі 3 000 грн. на тридцять днів під 1,75% за один день ( 638,75% річних), із строком дії договору 36 місяців (а.с.62).
За повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» платіж на суму 3 000 грн здійснено кредитором 18 березня 2020 року о 10 год 56 хв на платіжну картку НОМЕР_1 (а.с.74).
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до положень статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 вищевказаного Закону зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За приписами статті 11 зазначеного Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
14.07.2021 року було укладено договір №14-07/21 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0638304041.
ТОВ «Вердикт Капітал» отримало право грошової вимоги за договором №0638304041 виключно в частині суми заборгованості, що визначена у Реєстрі боржників, а саме у загальній сумі 28 409,49 грн яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3 000,00 грн та за боргованості по процентам 25 409,49 грн (а.с.23).
10.01.2023 року було укладено договір «10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі за договором №0638304041.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором №0638304041.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Таким чином обставини та факти укладення договору підтверджено за допомогою письмових доказів, що містяться у матеріалах справи.
Представником відповідача заперечувалось стягнення відсотків, що нараховані за період, який перевищує 30 днів строку кредитування.
Між тим, за умовами договору, який укладено між відповідачем та первісним кредитором 16 січня 2020 року, узгоджено, що строк дії договору складає 36 місяців, а 30 днів є максимальним строком користування траншем.
За наведеного заперечення відповідача щодо періоду нарахування процентів є безпідставними.
Цей борг, як вимога, строк виконання якої настав, передана первісним кредитором ТОВ «Інфінанс» 14 липня 2021 року за договором факторингу ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с.8-12).
За змістом договору факторингу клієнтом, яким є первісний кредитор, передано факторові право грошової вимоги до боржника щодо погашення заборгованості, строк платежу за якою настав (наявна вимога). Вимога на майбутнє за цим договором факторингу не передавалася ( розділ 1, п. 2.3. договору).
10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило отримане право вимоги позивачу ТОВ «Коллект Центр». До укладених договорів фактором надані додатки у вигляді акту прийому-передачі реєстру боржників та витягу з самого реєстру стосовно договору укладеного з відповідачем за яким відступлене право вимоги на користь позивача, а також розрахунок заборгованості (а.с.28-33, 14-34).
В той же час, незважаючи на умови укладеного первісним кредитором та ТОВ «Вердикт Капітал» договору факторингу в частині передачі вимоги, строк виконання якої настав, фактором, а в подальшому і позивачем безпідставно продовжено нарахування відсотків за договором позики, внаслідок чого станом на 10 січня 2023 року загальний розмір заборгованості за відсотками за укладеним договором позики склав 57 021,99 грн (а.с.46).
Таким чином, новий кредитор позивач відповідно до ст.1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Проте у відповідача відсутні правові підстави для стягнення відсотків, нарахованих з порушенням умов Договору № 14-07/21 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 14 липня 2021 року, укладеному між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал»
За такого, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог у розмірі 28 409,49 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3 000,00 грн та за боргованості по процентам 25 409,49 грн.
При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду:
- копію договору про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладеного між АО «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Коллект Центр»;
- копію заявки про надання юридичної допомоги № 2258 від 01.09.2025;
- витяг з акту № 14 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги тривалість розгляду справи, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), фактичну участь представника позивача при розгляді даної справи, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягають частковому задоволенню, а саме стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у сумі 1 744,12 грн.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договорами № 0688304041 від 16.01.2020 у загальному розмірі 28 409,49 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3 000,00 грн та за боргованості по процентам 25 409,49 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000, 00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в сумі 1 744,12 грн. (одна тисяча сімсот сорок чотири гривні 12 коп.).
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф.306;
відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Г.С.Костюченко
Повний текст судового рішення складено 26 березня 2026 року.