iменем України
11 грудня 2007р. Днiпровський районний суд м. Києва в складi :
головуючого - суддi Горбань Т.I.,
при секретарях Савчуку О.Г.,Оревіній О.В., Шукшиній Є.Ю.,
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залi суду в м. Києвi цивiльну справу за позовом ОСОБА_1до ТОВ СП «Еланда Астра», 3-тя особа - генеральний директор ТОВ СП «Еланда Астра» Смірнова Олена Іванівна про визнання наказів недійсними, про зміну формулювання причини звільнення, оплату заробітної плати при звільненні працівника та за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,
Позивач в заявi до суду просила поновити її на роботі на посаді директора кафе «Чайний клуб» в ТОВ СП «Еланда Астра», стягнути з відповідача на її користь заробітну плату у відповідності до контракту від 16.07.2003 р. в сумі 37719,22 грн, з яких 2108,33 грн за час вимушеного прогулу з 01.02.05р. до дня поновлення на роботі, який на день пред»явлення позову становить 23 робочих дні, мотивуючи тим, що вона з 16.07.2003 р. працювала на посаді директора кафе «Чайний клуб»,яке є структурним підрозділом ТОВ СП «Еланда Астра».
01.10.2003 р. у відповідності до протоколу зборів засновників ТОВ СП «Еланда Астра» кафе «Чайний клуб» було перейменовано в кафе-бар «Еланда» і виведено його в самостійний госпрозрахунковий підрозділ підприємства ТОВ СП «Еланда Астра» з окремим рахунком та печаткою.
Того ж дня було винесено наказ №66 стосовно такої реорганізації-перейменування. У цьому ж наказі їй, як директору кафе-бару «Еланда» були надані певні права щодо кафе-бару «Еланда», з яким її було ознайомлено із врученням примірника.
01.10.2003 р. між відповідачем та нею, вже не як фізичною особою, а як приватним підприємцем ОСОБА_1., яка діє на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_1від 29.09.2003 р. було укладено договір про співпрацю, який в подальшому було продовжено 01.01.04 р. і який діяв протягом 1 року, тобто до 01.01.05р.
29.11.04р. відповідач видає наказ №45, яким її у зв»язку з виробничою необхідністю переводять з посади директора кафе-бару «Еланда» на посаду менеджера ТОВ СП «Еланда Астра» з посадовим окладом згідно штатного розкладу. Цим же наказом її зобов»язали всі матеріальні цінності кафе-бару «Еланда» передати заступнику директора ТОВ СП «Еланда Астра» ОСОБА_10. по акту прийому-передачі до 30.12.04р.
28.01.05р. на підставі п.2 ст. 41 КЗпП України наказом №4 її, директора кафе-бару «Еланда», звільнюють у зв»язку з втратою до неї довіри.
У подальшому 31.01.05р. відповідач наказом №3 встановлює матеріальні збитки, що були нібито нанесені нею відповідачу, на загальну суму 7760,61 грн, яку необхідно стягнути з її заробітної плати.
Звільнення вважає незаконним і необгрунтованим з огляду на наявність наступних фактичних обставин.
Переведення не є законним, так як власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.
Переведення допускається тільки за згодою працівника, якої з її боку не було.
Якщо із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, про зміну істотних умов праці її необхідно було повідомити не пізніше ніж за два місяці до такої події.
Звільнення з підстав втрати довір»я може бути визнано обгрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір»я. При встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівниками розкрадання, хабарництва і інших корисливих правопорушень ці працівники можуть бути звільнені з підстав втрати довір»я до них у тому випадку, коли зазначені дії не повязані з їх роботою.
Однак дана норма права не може бути застосована відносно неї, тому що 05.01.05р. до Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві надійшла заява генерального директора ТОВ СП «Елада Астра» щодо зловживань з її боку як директора структурного підрозділу кафе-бару «Еланда». За результатами перевірки поданої заяви, яка стала підставою для видачі наказів №3 від 31.01.05р. та №4-к від 28.01.05р. відносно неї було відмовлено в порушенні кримінальної справи за обставинами, які вказані в заяві ТОВ СП «Еланда Астра».
З 01.02.05р. вона не працює. Строк, що сплив із зазначеної дати до дня поновлення на роботі , становить її вимушений рогул.
Середній зароіток за час вимушеного прогулу на день пред»явлення позову разом з недоотриманою заробітною плтою у відповідності до контракту, укладеного 16.07.3р., становить 37719,22 грн, із яких 2108,33 грн за час вимушеного прогулу з 01.02.05р. до дня поновлення на роботі, який на день пред»явлення позову становить 23 робочих дні, з розрахунку 2200 грн на місяць згідно з умовами зазначеного контракту.
У наступному у своїй заяві від 07.06.05р. про зміну предмету позову позивач попросила суд визнати недійсним наказ ТОВ СП «Еланда Астра» №3 від 31.01.05р. про стягнення шкоди; визнати недійсним наказ ТОВ СП «Еланда Астра» №4-к від 31.01.05р. про звільнення її з посади директора кафе-бару «Еланда» 31.01.05. у зв»язку з утратою довіри (п.2 ст.41 КЗпП України); зобов»язати ТОВ СП «Еланда Астра» звільнити її на підставі поданої нею заяви від 03.12.04р. за ст. 38 КЗпП України та змінити формулювання причини звільнення в трудовій книжці; стягнути з ТОВ СП «Еланда Астра» на її користь заборгованість за недоотриманою заробітною платою згідно контракту від 16.07.03р. в сумі 44710,11 грн, з яких 9099,22 грн за час вимушеного прогулу, зазначивши, що відповідний акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 03.01.05р. всупереч нормам чинного законодавства України в її присутності не складався. У справі відсутні матеріали, які б підтверджували факт вчинення нею розкрадання, хабарництва чи інших корисливих правопорушень на посаді директора кафе-бару «Еланда», які могли б розглядатися як обгрунтовані підстави для втрати довір»я до неї з боку керівництва ТОВ СП «Еланда Астра».
У заяві від 23.01.07р. про збільшення розміру позовних вимог позивач , вказавши, що станом на 23.01.07р. вона через неправильне формулювання причин звільнення не може працевлаштуватися на роботу, попросила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість за недоотриманою заробітною платою згідно контракту від 16.07.03р. в сумі 148329,79 грн,з яких 9058,09 грн - заборгованість по заробітній платі за відпрацьований період, 109271,70 грн - заборгованість за час вимушеного прогулу з 01.02.05р., а також моральну шкоду в розмірі 37500 грн.
Розмір позовних вимог позивачем був збільшений також згідно із заявою від 01.11.07р., де вона попросила суд стягнути з відповідача на ї користь 181377,39 грн, з яких 37500грн складає моральна шкода, 39058 грн - заборгованість по заробітній платі за відпрацьований період, 104819,30 грн - заборгованість за час вимушеного прогулу з 01.02.05р.
У судовому засіданні позивач та її представник збільшений розмір позовних вимог підтримали, підтвердили обставини, викладені в позові, змінах та доповненнях до нього.
Представник відповідача позовні вимоги визнала частково щодо визнання недійсним наказу №3 від 31.01.05р. в частині не проведення остаточного розрахунку по заробітній платі до погашення матеріальної шоди в сумі 8012,61 грн , стягнення та погашення частково з заробітної плати ОСОБА_1. вищевказаної суми шкоди, у іншій частині позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що позивачем було особисто висловлено прохання про звільнення за власним бажанням з 31.01.05р., період звільнення відповідачем був дотриманий. Взагалі не існувало та не існує факту вимушеного прогулу ОСОБА_1, оскільки вона особисто виявила бажання звільнитися із займаної нею посади з 31.01.05р ОСОБА_1. висловила свою незгоду лише з підставою звільнення. Таким чином, немає підстав для компенсації ОСОБА_1. так званого «вимушеного прогулу». Окрім того, ОСОБА_1. нічим не довела, що вона б отримувала на новій роботі заробітну плату саме 2200,00 грн.
У зв»язку з тим, що ОСОБА_1. йшла в чергову відпустку, наказом №42-к від 10.12.04р. була призначена виконуючою обов»язки директору кафе-бару «Еланда» ОСОБА_10. а була створена комісія для передачі товарно-матеріальних цінностей. Цим же наказом позивач була зобов»язана передати ОСОБА_10. матеріальні цінності кафе «Еланда» по акту прийому-передачі в строк до 04.01.05р. Відповідно до наказу №49 від 23.12.04р. передача матеріальних цінностей була призначена на 03.01.05р.Проте згідно доповідної ОСОБА_10. від 04.01.05р. ОСОБА_1. відмовилася від передачі необхідних дозвільних документів та печатки комерційного відділу ТОВ СП «Еланда Астра», а також при передачі була виявлена нестача деяких матеріальних цінностей. Позивач відмовилася надати з цього приводу пояснення та повертати привласнене нею майно підприємства. Підприємство вимушено було відновлювати документи, про що свідчать отримані підприємством після звільнення ОСОБА_1. дублікати свідоцтва на розміщення об»єкта торгівлі та сфери послуг, ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями,висновку санітарноепідеміологічної станції та висновку пожежної служби.
У зв»язку з тим, що відновлення вказаних документів та печатки завдало відповідачу істотної шкоди, керівництвом підприємства було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1. не за власним бажанням, а за п.2 ст.41 КЗпП України.
Інформація, що міститься в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.02.05р. , винесена о/у ВДСБЕЗ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві Лантух В.В., не є вичерпною, так як ОСОБА_2. повернув усю документацію вже 10.08.04р. ОСОБА_1. через бухгалтера ОСОБА_3, до того ж оригінали, щоб кафе-бар «Еланда» працювало у відповідності з вимогами діючого законодавства України.
ОСОБА_1. була директором відокремленого підрозділу ТОВ СП «Еланда Астра» - кафе-бару «Еланда», а не керівником підприємства. Відповідно до Закону України «Про бухгатерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше 3 років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Згідно наказу Мністерства статистики України №145 від 22.05.96р. «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів», а саме затвердженої у ньому Типової форми №МШ-8 «Акту на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів», комісія, яка переглядає предмети, що знаходяться в експлуатації, та визначає чи є вони придатними, а якщо ні, то призначає їх непридатність і такими, які належать здачі у брухт, - призначається наказом. Акт складається в одному примірнику комісією на підставі разових актів вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів.Після здачі списаних предметів до комори для утилю акт із розпискою комірника здається до бухгалтерії.
ОСОБА_1. на протязі усього періоду роботи на посаді директора кафе-бару брала на себе функції керівника, призначала комісію, яка складала документи щодо обліку та списання МШП, чим вчиняла умисні дії, які явно виходили за межі її повноважень, і якими заподіювалася істотна шкода охоронюваним законом інтересам ТОВ СП «Еланда Астра».
З моменту виділення кафе-бару «Еланда» в окремий структурний підрозділ та надання ОСОБА_1. повноважень директора цього структурного підрозділу тільки два акти списання цінностей відповідали вимогам бухгалтерського обліку(акт №СпТ-001/10 від 17.10.03р. та акт №СпТ-002/12 від 29.12.03р.).
Що стосується заяви ОСОБА_1. про те, що вона отримувала, працюючи в ТОВ «Еланда Астра» заробітну плату розміром в 2200 грн , то представник відповідача проти цього заперечує, посилаючись на те, що відповідно до контракту про прийняття ОСОБА_1. на роботу в кафе «Чайний клуб» на посаду директора з окладом згідно штатного розкладу, заробітна плата ОСОБА_1. становить 200 грн. Доказом того, що заробітна плата в розмірі 200,00 грн була встановлена за взаємною згодою сторін є те, що відповідно до платіжних відомостей за 2003-2004 р.р. ОСОБА_1. розписувалася в них власноручно і її зарплата (до видачі) не перевищувала 250,00 грн. Жодного разу за час роботи в ТОВ СП «Еланда Астра» ОСОБА_1. не висувала ніяких претензій по виплаті заробітної плати та не заявляла вимог про які-небудь додаткові розрахунки ні в момент подання заяви про звільнення, ні в момент ознайомлення з наказом про звільнення.
Позивач погодилася працювати директором кафе-бару зі штатним розкладом в 200 грн тому, що вона підписала Конфіденційну угоду від 08.06.04р. , відповідно до якої СПД ОСОБА_1. взяла на себе зобов»язання 1-го числа кожного місяця виплачувати орендну плату у розмірі із розрахунку 10000,00 доларів на рік та 3083 грн на місяць. ОСОБА_1. виплачувала за користування кафе-баром лише орендну плату, прибутки залишаючи собі. До цього часу вона не сплатила жодного разу платежів, які зобов»язалася сплачувати за конфіденційною угодою.
3-тя особа суду пояснила, що ОСОБА_1. була прийнята на роботу в ТОВ СП «Еланда Астра» директором кафе з 21.07.03р., умови її роботи були оговорені в усній домовленості, які через рік були продубльовані письмово в Конфіденційній угоді від 08.06.04р. і підписані двома засновниками та ОСОБА_1., згідно з якою «засновники надають право СПД ОСОБА_1. займатися господарською діяльністю на базі кафе «Еланда...», «ОСОБА_1 бере на себе зобов»язання з моменту підписання договору нести всі витрати, пов»язані з експлуатацією кафе, в тому числі і витрати на поточний ремонт кафе і обладнання, а також 1-го числа кожного місяця віддавати засновникам місячну орендну плату в гривнях із розрахунку 10000 доларів на рік плюс щомісячну суму 3083 грн...»
Трудову книжку ОСОБА_1. не надала, пояснивши це тим, що вона працює директором на підприємстві, яке приймає участь у судовому процесі, і вона представляє це підприємство в якості директора і співзасновника. Пообіцяла принести трудову книжку після закінчення процесу.
Щоб оформити позивача на роботу без трудової книжки директором та підписати необхідні документи про матеріальну відповідальність, про нерозголошення комерційної таємниці і передати їй в користування документи, печатку і майно кафе, був складений контракт про прийняття ОСОБА_1. на роботу на посаду директора кафе з окладом 200 грн. Контракт носив характер тимчасового документа до моменту надання ОСОБА_1. трудової книжки, тому строк його дії не вказаний. Зарплата, яка вказана в контракті, відповідала зарплаті директора кафе за штатним розкладом, який діяв на підприємстві на той момент.
З 01.10.03р. згідно з наказом №66 кафе «Чайний клуб» було перейменовано в кафе-бар «Еланда» і стало функціонувати як самостійний госпрозрахунковий підрозділ в рамках підприємства «Еланда Астра», з цього ж часу почала вести господарську діяльність на території кафе СПД ОСОБА_1 згідно з договором про співпрацю від 01.10.03р., з чого вбачається що позивач прийшла в ТОВ СП «Еланда Астра» з метою самостійно заробляти гроші, а не отримувати зарплату. Фактично зарплату ОСОБА_1 платила собі і колективу із зароблених грошей, із виручки кафе і виручки СПД ОСОБА_1.
На листопад 2004 р. засновники підприємства вирішили недоцільним продовжувати договір про співробітництво з СПД ОСОБА_1, про що поінформували її письмово (лист від 29.11.04р., де ОСОБА_1. була запропоновано перейти на роботу в офіс в торговий відділ менеджером). ОСОБА_1 відмовилася і написала заяву на відпустку з 02.12.04р. і 03.12.04р. на звільнення за власним бажанням з 31.01.05р. На підприємстві була призначена комісія по передачі товарно-матеріальних цінностей на 03.01.05р.
Не дочекавшись закінчення строку дії договору про співробітництво ОСОБА_1 почала розпродавати майно кафе. Прямо перед банкетом 25.12.04р. вона зняла зі столів скатерті і столешниці, з вікон ламбрекени і продала. Крім того, що продала речі, які їй не належать, вона заподіяла шкоду репутації підприємства.
03.01.05р. , коли зібралася комісія для прийому товарно-матеріальних цінностей і документів від ОСОБА_1 у зв»язку з її відпусткою та звільненням, вона передала тільки те майно, яке прийняла як директор кафе при влаштуванні на роботу. Оригінали документів на торговельне місце і печатку передавати відмовилася, заявивши, що всі документи і печатку вона зберігає в банківській ячейці і віддавати їх не збирається. У відповідь на її вимогу зачинити двері кафе і не випускати її доки не поверне документи, позивач викликала швидку допомогу.
По цих фактах їй довелося провести розслідування, внаслідок чого встановлено, що майно, яке було придбане в кафе з часу приходу ОСОБА_1 на роботу нею вивезено. Все це майно нею незаконно списано. Списанням займалися ОСОБА_1 та головний бухгалтер ОСОБА_4.
ОСОБА_1 систематично збирала з працівників кафе гроші за битий посуд, але в касу підприємства ці гроші не здавала. Вона використовувала труд працівників кафе для обслуговування своєї сім»ї.
Вважає, що наведених вище фактів достатньо для прийняття рішення генеральним директором про звільнення позивача у зв»язку з утратою довір»я.
Вислухавши пояснення позивача, її представника, пояснення представника відповідача, 3-ої особи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1. згідно з контрактом від 16.07.03р. , укладеним між ТОВ СП «Еланда Астра» в особі генерального директора Карміна С.М. та нею, була прийнята на роботу на посаду директора кафе «Чайний клуб» з 17.07.03р.
За цим контрактом працівник зобов»язується виконувати роботу, визначену цим контрактом, а роботодавець зобов»язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством, колективним договором і угодою сторін. Сторони прийшли до згоди щодо оплати праці працівника .
Суду надано 2 екземпляри даного контракту, в яких розмір оплати праці вказано різний : 200 грн(наданий відповідачем)та 2200 грн (наданий позивачем).
Згідно з висновком №10992 судово-почеркознавчої експертизи встановити, чи виконаний рукописний запис «200 грн», розміщений у п.3 на першому аркуші першого примірника контракту від 16.07.2003р., укладеного між ТОВ СП «Еланда Астра « та ОСОБА_1., ОСОБА_1або іншою особою, не виявилося можливим.
Рукописний запис «2.200 грн (Дві тисячі двісті грн)», розміщений у п.3 на першому аркуші другого примірника контракту від 16.07.03р., укладеного між ТОВ СП «Еланда Астра» та ОСОБА_1., виконаний ОСОБА_1.
Встановити, чи виконаний рукописний запис «200 грн», розміщений у п.3 на першому аркуші першого примірника контракту від 16.07.2003р., укладеного між ТОВ СП «Еланда Астра« та ОСОБА_1. тією ж особою, яка виконала рукописний запис «2.200 грн (Дві тисячі двісті грн), розміщений у п.3 на першому аркуші другого примірника контракту від 16.07.03р., укладеного між ТОВ СП «Еланда Астра» та ОСОБА_1., або іншою особою, не виявилося можливим.
Відповідно до висновку №4555 судово-технічної експертизи документів від 22.06.06р. у наданому примірнику контракту від 16.07.03р., укладеного ТОВ СП «Еланда Астра» з ОСОБА_1, у розділі «Обов»язки сторін» рукописний текст» 2.200 грн (Дві тисячі двісті грн),» змінам шляхом дописки, підчистки,травлення не піддавався.
Як зазначено у висновку експерта від 12.07.07р. №114/тдд, рукописний текст контракту від 16.07.03р., укладеного між ТОВ СП «Еланда Астра» та ОСОБА_1про прийняття ОСОБА_1. на роботу в кафе «Чайний клуб» на посаду директора, на примірнику ТОВ СП «Еланда Астра, виконаний самою ОСОБА_1.
Рукописний запис «200 грн» в п.3 примірника контракту ТОВ СП «Еланда Астра» виконаний, вірогідно, ОСОБА_1. Відповісти на питання в категоричній формі не виявилося можливим в зв»язку з малим об»ємом графічного матеріалу.
Відповідно до запису в трудовій книжці на ім»я позивача вона прийнята в кафе-бар «Чайний клуб» на посаду директора з 21.07.03р. відповідно до наказу №50-к від 17.07.03р. Згідно з наказом №66 від 01.10.03р. кафе-бар «Чайний клуб» з 01.10.2003 р. перейменоване в кафе-бар «Еланда». Наказом №4-к від 28.01.05р. вона звільнена з 31.01.05р. з посади директора у зв»язку з утратою довіри(п.2 ст.41 КЗпП України).
Суду надана також заява від 16.07.03р. ОСОБА_1. про прийняття її на посаду директора «Чайний клуб» з 21.07.03р.(де значилося спочатку 17.07.03р., яке виправлене на 21.07.03р.) від 16.07.03р.
16.07.03р. з ОСОБА_1. відповідачем був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
Згідно із заявою від 03.12.04р. ОСОБА_1. просила звільнити її з займаної посади з 31.01.05р. за власним бажанням.
Відповідно до наказу №3 від 31.01.05р.»Про стягнення шкоди» у результаті службового розслідування, проведеного у зв»язку із звільненням директора кафе-бару «Еланда» , визначена шкода, нанесена підприємству ТОВ СП «Еланда Астра «:
1. Незаконне списання ТМЦ і присвоєння списаного майна на суму 4441,36 грн,
2. Викрадення ТМЦ на суму -734,28 грн,
3. Викрадення документів і витрати на їх відновлення :
а) ліцензія на право роздрібної торгівлі алкоголем -304,67 грн,
б) свідоцтво торговельної точки, висновок СЕС і пожежників -834,97 грн,
4.Використання службового телефону в особистих цілях на суму 416,64 грн з ПДВ,
5.Оплата оголошення в газету «Урядовий кур»єр» - 252,00 грн з НДС,
загальна сума шкоди по п.1-5 - 8012,61 грн.
Згідно з цим наказом зобов»язано головного бухгалтера ТОВ СП «Еланда Астра» не проводити кінцевого розрахунку по з/платі до погашення матеріальної шкоди в сумі 8012,61 грн, стягнути і погасити частково з з/плати ОСОБА_1. вищевказану суму шкоди.
Суду надані акти на списання малоцінних та шивдкозношувальних предметів №3 від 31.12.03р., №3 без дати, №СпТ-000056 від 23.06.04р., №21 від 31.08.04р.
З пояснювальної ОСОБА_5.,ОСОБА_6., ОСОБА_7.,ОСОБА_8вбачається, що з приходом в кафе-бар «Еланда» директором ОСОБА_1. був встановлений порядок відшкодування матеріальних цінностей , при якому бій чи втрата товарного виду скляним та фарфоровим посудом погашалися за рахунок працівників бару. Затрати згідно накладних.
Письмовими пояснювальними від 27.12.07р. ОСОБА_5.,ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_9. підтверджується , що 25.12.04р. перед банкетом ОСОБА_1. зняла скатерті, столешниці і з вікон ламбрекени, пояснюючи тим, що вони належать їй і у неї їх купують.
Як вбачається з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи о/у ВДСБЕЗ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві ст. лейтенанта Лантуха В.В. від 10.02.05р., в порушенні кримінальної справи по факту зловживання з боку директора структурного підрозділу кафе-бару ОСОБА_1. своїм службовим становищем, а саме заволодіння документацією підприємства відмовлено на підставі ст.6,97 КПК України, враховуючи, що в її діях не вбачається ознак злочину, передбаченого ст. 364 КК України.
Свідок ОСОБА_10. суду пояснила, що ОСОБА_1. згідно з наказом керівництва повинна була передати ТМЦ з кафе-бару «Еланда». Вона передала тільки те, що прийняла в 2003 р., а товарно-матеріальні цінності, які були придбані за півтора року не передала. Де вони, невідомо, але вони купувалися і є на бухгалтерському обліку. На момент передачі ТМЦ у ОСОБА_1 були документи і печатка, з її слів, у ячейці банку. У наступному печатку та інші документи ОСОБА_1 передала їй особисто.
Свідок ОСОБА_7. в судовому засіданні показала, що посуд, який бився, вони повинні були купити, а побитий викинути. Про списання точно не знає. При списанні не була, не бачила зіпсоване майно. Акт №3 від 31.12.03р. та акт №3 без дати не бачила, але підписи на актах її. Не знає, яким чином вона їх підписала. Акт №21 від 31.08.04р. бачила, таке могло бути. Вона розуміла, що якщо посуду не було, то вони його купували, щоб не було недостачі в бухгалтерії. Позивач казала, щоб посуд був на місці, щоб не було претензій. Не пам»ятає такого, щоб їх заставляли підписувати акти, ніякого тиску не було.
У ОСОБА_1 не було персонального кабінета. Вона не користувалася телефонами в кабінеті. У грудні 2004 р. прийшов великий рахунок за розмови. ОСОБА_1 в той період не було. Вияснили, що говорив по телефону охоронець, як він сказав, з дозволу ОСОБА_1. Після цього вони знайомилися з наказом, що не можна телефонувати на мобільний телефон.
Свідок ОСОБА_4суду пояснила, що з вересня 2003 р. по липень 2005р. вона була головним бухгалтером ТОВ СП «Еланда Астра». У період звільнення ОСОБА_1 вона була при посаді і все відбувалося на її очах. Спочатку була вказана стаття, за якою повинно було звільнити ОСОБА_1., а потім готували документи, підтверджуючі цю статтю. Між керівництвом ТОВ СП «Еланда Астра» і СПД ОСОБА_1 існувала домовленість про співробітництво - договір про сумісну діяльність, строк якого закінчувався 31.12.04 р. Її цікавило, чи буде продовжений цей договір, так як це був госпрозрахунковий підрозділ, за який вона також несла відповідальність. Роботою підрозділу вона була задоволена. Перед Новим роком директор її попередила, що договір продовжено не буде. ОСОБА_1 подала заяву про надання їй відпустки і заяву про звільнення за власним бажанням. Також була заява про звільнення головного бухгалтера за власним бажанням.
Була призначена інвентаризація матеріальних цінностей, в якій вона участі не приймала. Приймала участь у передачі бухгалтерських документів бухгалтером кафе. Ті документи, з якими вона ознайомилася, які були складені в результаті інвентаризації, які були підписані обома сторонами, не несли факту недостачі. Але було ще багато документів, які мали в собі ті матеріальні цінності, які були оприбутковані на баланс, були нею роздруковані з комп»ютера. Ці документи лягли в основу недостачі. Вони були проаналізовані керівництвом підприємства і не мали підпису ні сторони, що приймала, ні тієї, що здавала. У них було відображено матеріальні цінності, які були вже списані по актах.Все, що було списано, лягло в основу акту недостачі. Однак відмітки про те, що ці матеріальні цінності знаходяться в кафе, не було. До моменту її приходу на роботу не проводилися акти списання матеріальних цінностей. Стало питання, як списувати ці матеріальні цінності. Вона писала службову записку керівництву. Але отримала лише усну вказівку. Відповідальність за списання матеріальних цінностей покладалася на тих осіб, які очолювали ті підрозділи, що їх придбавали. У кафе було чітко визначено, що списання було покладено на ОСОБА_1. ОСОБА_1 списувала матеріальні цінності, які вона не придбавала, які були куплені до неї, але на самому акті було зазначено «Затверджую, директор...» До 01.10.03р. всі акти на списання затверджувала генеральний директор Смірнова. 01.10.03р. було прийнято рішення керівництвом, що списання матеріальних цінностей та затвердження буде вести ОСОБА_1, але в наказному порядку це не було оформлено. Вона підходила до керівництва з пропозицією розробити положення про структурний підрозділ, де б чітко були вказані права та відповідальність. Її вимоги були викладені в доповідній, які були покладені в основу наказу №66, на підставі якого працювало кафе. Починаючи з 01.10.03р. акти на списання затверджувала ОСОБА_1., акти складалися бухгалтером в присутності комісії.
Керівництвом було прийняте рішення звільнити ОСОБА_1 за статтею, але не було визначено, за якою. Було звернення і до міліції щодо факту розкрадання, але міліція цю заяву не прийняла, тоді залишилося написати статтю «за недовіру». Почали готувати документи, що лягли в основу звільнення.
Матеріальну шкоду в її розрахунку проводила вона на підставі документів, які давало керівництво, проаналізувавши списання матеріальних цінностей. Інша матеріальна шкода була розрахована чітко по вказівці генерального директора. Вона конкретно дала завдання скласти акт про недостачу. Була надана інформація про оприбуткування матеріальних цінностей за період, коли була директорм ОСОБА_1. Було проаналізовано все, що ввійшло до актів списання, все інше, що не було списане, ввійшло до акту недостачі. Вони не відслідковували, чи є в наявності ці цінності.
Шукалась вартість недостачі така, яка б складала вартість вивезеного з кафе керівництвом комп»ютера ОСОБА_1.
Була вказівка розрахувати людино-години на відновлення документів, які були відсутні, зокрема ліцензія. Вона зробила такий розрахунок.
Інвентаризаційна відомість передачі ТМЦ ОСОБА_1-ОСОБА_10не містила вартісного вираження, тому по цій відомості не можна було вказати недостачі.
Всі дії, які проводила директор кафе, були санкціоновані керівництвом «Еланда Астра». Перевірка повноважень розглядалася керівництвом після звільнення, з метою виправдати звільнення.
Щодо розмов по телефону, то кафе оплачувало свої витрати по телефону самостійно, зі своєї виручки. Питання щодо обмеження розмов по мобільному телефону стало в січні 2005 р., коли ОСОБА_1. була у відпустці. Однак обмеження по кафе не було, оскільки всі постачальники були на мобільних телефонах.
Свідок ОСОБА_11., начальник внутрішньої безпеки ТОВ СП «Еланда Астра», суду показав, що саме він порадив ОСОБА_1. як гарного спеціаліста ресторанного бізнесу та познайомив її з керівництвом ТОВ СП «Еланда Астра». При прийомі на роботу керівництво ТОВ виконало всі побажання позивача. У її роботу ніхто не втручався, керівництво заїжджало до ресторану, де позивач була директором 1 раз на тиждень чи на 2 тижні. Позивач постійно приїжджала на роботу то о 15.00 год, то о 17.00 год, зранку її ніколи не було. У ОСОБА_1 склалися погані стосунки з її працівниками. Вони готували їй їсти додому, прибирали у неї вдома. Вона їм не доплачувала лікарняні. ОСОБА_1 було звільнено з підстав втрати довіри, тому що трудовий колектив почав скаржитися на позивачку, вона не виконувала свої обов»язки згідно договору, довела секретаря до сліз, при звільненні вивезла все майно, яке їй не належить.
Оплата праці за контрактом ОСОБА_1.,здається, складала 200 грн. Йому ці дані відомі у зв»язку з його роботою.
Заробітна плата проходить по відомості.
Покази даного свідка суд оцінює критично, виходячи з того, що він має матеріальні претензії до ОСОБА_1., якій, з його слів, позичив 10000 доларів США, а розписку загубив.
Свідок ОСОБА_12. також підтвердила правомірність списань матеріальних цінностей ОСОБА_1.
Актом перевірки №26-04-18/183 від 27.04.05р. Територіальної державної інспекції праці у м. Києві встановлено, що переведення ОСОБА_1. на посаду менеджера ТОВ СП «Еланда Астра» у зв»язку з її відмовою не відбулося.
На підставі вищевикладеного суд прийшов до висновку, що в судовому засіданні не встановлено винних дій позивача, які б давали підстави для втрати довір»я до неї з боку власника або уповноваженого ним органу, хоча її слід віднести за посадою до працівників, які безпосередньо обслуговують грошові або товарні цінності. Незаконне списання ТМЦ і присвоєння списаного майна на суму 4441,36 грн, викрадення ТМЦ на суму -734,28 грн, викрадення документів, використання службового телефону в особистих цілях на суму 416,64 грн з ПДВ у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження. Не можна вважати, що витрати на відновлення документів та оплату оголошення в газету «Урядовий кур»єр» понесені з вини позивача.
На підставі ст. 38, п.2 ст.41, ст.134,136,232,233,235 КЗпП України при таких обставинах слід визнати недійсним наказ ТОВ СП «Еланда Астра» №3 від 31.01.05р. про стягнення шкоди; визнати недійсним наказ ТОВ СП «Еланда Астра» №4-к від 31.01.05р. про звільнення позивача з посади директора кафе-бару «Еланда» з 31.01.05. у зв»язку з утратою довіри (п.2 ст.41 КЗпП України); зобов»язати ТОВ СП «Еланда Астра» звільнити її на підставі поданої нею заяви від 03.12.04р. за власним бажанням ( ст. 38 КЗпП України) з 11.12.07р. та змінити формулювання причини звільнення в трудовій книжці.
Виходячи з обставин, які з»ясовані судом, зокрема з платіжних відомостей ТОВ СП «Еланда Астра», де є підписи ОСОБА_1. про отримання нею заробітної плати, пояснення свідка ОСОБА_4. про те, що вона особисто заповнювала 2 екземпляри контракту, пояснень свідка ОСОБА_12., що офіційна заробітна плата позивача складала близько 250 грн, вищенаведених висновків експертиз, та зокрема висновку експертизи від 12.07.07 р. №114тдд, суд прийшов до висновку, що розмір оплати праці за контрактом ОСОБА_1. становив 200 грн.
З позивачем не проведено розрахунок при звільненні, існує заборгованість в сумі 629,70 грн, що підтверджується наданими довідками про нараховану заробітну плату за 2004 р. та січень 2005р., наданими платіжними відомостями по заробітній платі, з яких вбачається, що позивачем отримана заробітна плата лише по листопад 2004 р. включно, тобто заборгованість складається з невиплачених сум за грудень 2004р. та січень 2005р. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ст. 116 КЗпП України.
Суд вважає, що неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню позивача, тому необхідно стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.02.05р. по 30.06.06р., тобто до працевлаштування позивача за трудовою угодою від 01.07.06р. в ТОВ «Макрос».
На підставі п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. №100»Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» із змінами, ч. 2 ,3ст.235 КЗпП України , виходячи з середнього заробітку ОСОБА_1.за листопад, грудень 2004 р. згідно з довідкою про середню заробітну плату (дохід), на її користь слід стягнути за час вимушеного прогулу за 17 місяців ( з 01.02.07р. по 30.06.06р.) 4790,94 грн, виходячи з того, що середньомісячний заробіток складає 281,82 грн (280,00 грн + 283,64 грн) : 2= 281,82 грн, 281,82 грн х 17 місяців= 4790,94 грн ).
Як вбачається з висновку фахівця від 18.01.07р., дії відповідача нанесли ОСОБА_1. моральну шкоду, грошовий еквівалент якої дорівнює 37500 грн.
Однак суд вважає, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України на користь позивача слід стягнути 2000 грн на відшкодування моральної шкоди, виходячи з того, що порушення її законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя, при цьому суд також виходить з принципів розумності та справедливості.
У задоволенні решти позовних вимог позивача слід відмовити.
На пiдставi ст.88 ч.3 ЦПК України з відповідача в доход держави пiдлягає стягненню 62 грн 71 коп судового збору.
Керуючись ст. 10,58,60, ч.3 ст.88, ст.209,212,213,215 ЦПК України, на пiдставi ст. 38, п.2 ст.41,116,134,136,232,233,235 КЗпП України, п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. №100»Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» із змінами, суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1до ТОВ СП «Еланда Астра» задовольнити частково.
Визнати недійсним наказ ТОВ СП «Еланда Астра» №3 від 31.01.05р.»Про стягнення шкоди».
Визнати недійсним наказ ТОВ СП «Еланда Астра» №4-к від 31.01.05р. про звільнення ОСОБА_1з посади директора кафе-бару «Еланда» з 31.01.05. у зв»язку з утратою довіри (п.2 ст.41 КЗпП України).
Зобов»язати ТОВ СП «Еланда Астра» звільнити ОСОБА_1на підставі поданої нею заяви від 03.12.04р. за власним бажанням ( ст. 38 КЗпП України) з 11.12.07р. та відповідно до цього змінити формулювання причини звільнення в її трудовій книжці.
Стягнути з ТОВ СП «Еланда Астра» на користь ОСОБА_14790(Чотири тисячі сімсот дев»яносто) гривень 94 коп середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 629 (Шістсот двадцять дев»ять) гривень 70 коп заборгованості по розрахунку при звільненні та 2000 (Дві тисячі) гривень 00 коп моральної шкоди, а всього 7420 (Сім тисяч чотириста двадцять) гривень 64 коп.
Зобов»язати ТОВ СП «Еланда Астра» утримати з ОСОБА_1суму прибуткового податку та обов»язкових платежів і зборів.
Стягнути з ТОВ СП «Еланда Астра» в доход держави 62 (Шістдесят дві) гривні 71 коп судового збору.
Рішення в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню.
На рiшення може бути подана апеляцiйна скарга до Апеляцiйного суду м. Києва через Днiпровський районний суд м. Києва через Днiпровський районний суд м. Києва протягом 20 днiв з дня подання заяви про апеляцiйне оскарження рiшення, яка може бути подана протягом 10 днiв з дня проголошення рiшення.
Суддя