1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/408/26 1-кс/335/977/2026
25 березня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 04.09.2024 року за № 42024082010000102, про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Республіки Молдова, м. Рибниця, громадянки України, яка має вищу освіту, одруженої, працюючої у ПрАТ ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій», зареєстрованої та такої, що фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України,
24.03.2026 до слідчого судді надійшло клопотання у кримінальному провадженні - прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_7 , в межах строку досудового розслідування.
В обґрунтування клопотання прокурор послався на таке.
Слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42024082010000102 від 04.09.2024 року, за підозрами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше 05 квітня 2022 року, більш точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, у ОСОБА_9 , виник умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави. Так, ОСОБА_9 було вирішено, зокрема, що за отримання неправомірної вигоди від громадян вона буде здійснювати вплив на посадових осіб вищих навчальних закладів м.Запоріжжя, з метою прийняття останніми рішень щодо зарахування осіб призивного віку до віку до вищих навчальних закладів м. Запоріжжя на навчання, без необхідності фактичного відвідування закладів освіти.
Розуміючи неможливість реалізації свого злочинного умислу одноособово, ОСОБА_9 вирішила залучила до вчинення злочинів осіб, які мають між собою сталі тісні взаємовідносини, та які розділятимуть її інтереси та прагнутимуть до незаконного збагачення, а також мають зв'язки і вплив на посадових осіб вищих навчальних закладів м. Запоріжжя та можуть за вказівками ОСОБА_9 здійснювати вплив на них.
Задля цього, ОСОБА_9 , не пізніше 05 квітня 2022 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, повідомила про свій злочинний план директора ТОВ «РВК ВВВ» ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та запропонувала йому взяти участь у вчиненні злочинів, направлених на отримання неправомірної вигоди від громадян за вплив на прийняття рішень посадовими особами вищих навчальних закладів м. Запоріжжя, на що останній добровільно погодився.
Також, не пізніше 05 квітня 2022 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_9 , повідомила про свій злочинний план співробітнику ПрАТ ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_9 запропонувала ОСОБА_7 взяти участь у вчиненні злочинів, направлених на отримання неправомірної вигоди від громадян за вплив на прийняття рішень посадовими особами вищих навчальних закладів м.Запоріжжя, на що остання добровільно погодилася.
Після залучення до злочинної схеми ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . ОСОБА_9 затвердила з ними усі деталі плану, та дала вказівки, які вони повинні виконувати в процесі підготовки та вчинення злочинів задля досягнення єдиного результату - отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб.
Після чого останні за попередньою змовою групою осіб почали вчиняти злочини на території м. Запоріжжя.
05.04.2022 року ОСОБА_9 , яка перебувала на території м. Запоріжжя, більш точного місця під час досудового розслідування не встановлено, познайомилась з ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 який виявив бажання вступити до ПрАТ ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій», який є особою призовного віку та підлягає мобілізації, з проханням влаштувати його до вище вказаного закладу на що остання погодилась та влаштувала ОСОБА_10 за спеціальністю «інженерне програмне забезпечення, код. 121», без фактичного відвідування вказаного закладу та здачі сесій та заліків за грошову винагороду з метою уникнення останнім призову на військову службу,
01.08.2023 року ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_9 на її мобільний номер НОМЕР_1 , та запита чи зможе вона допомогти щодо закриття боргів по здачі сесії, та отримання довідки ЄДЕБО форми №9. Так, ОСОБА_9 погодилась на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме працівників ПрАТ ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій». Після чого, 01.08.2023 ОСОБА_9 через додаток «Telegram» написала що за влив на посадових осіб ПрАТ ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» та успішну здачу сесії йому потрібно надати ОСОБА_9 грошову винагороду у сумі 15 600 грн., та скинула ОСОБА_10 банківську картку емітовану на її ім'я в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 .
Того само дня ОСОБА_10 з власного рахунку однією транзакціями в сумі 15 600 грн. перевів кошти на банківську картку емітовану в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_9 .
Після чого ОСОБА_9 за допомогою додатку «Telegram», повідомляє своєму знайомому ОСОБА_8 , який будучі обізнаною у злочинному плані щодо допомоги особам призивного віку ухилитися від призову та мобілізації про необхідність зв'язатися з ОСОБА_7 співробітницею ПрАТ ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій», яка користується номером мобільного телефону НОМЕР_3 та повідомити останній про необхідність створення та видачу довідки ЄДЕБО форми №9 ОСОБА_10 .. В свою чергу ОСОБА_7 будучи обізнаною у злочинному плані за вказівкою ОСОБА_9 підготувала довідку ЄДЕБО форми №9 ОСОБА_10 та за вказівкою ОСОБА_9 оригінал вказаної довідки передала ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який, в свою чергу отримавши за допомогою додатоку «Telegram» 15.10.2024 року та будучи обізнаним у злочинному плані на вказівку від ОСОБА_9 відправив вказану довідку компанією «Нова пошта» ОСОБА_10 .
Окрім цього, 17.09.2023 року ОСОБА_9 , яка перебувала на території м. Запоріжжя, більш точного місця під час досудового розслідування не встановлено, на її мобільний номер НОМЕР_1 зателефонувала подруга ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 з номеру НОМЕР_4 та попросила допомогти своєму знайомому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який є особою призовного віку та підлягає мобілізації, якого ОСОБА_9 в вересні 2022 року влаштувала на навчання до ПрАТ ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» науковий рівень бакалавр за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування, код. 281», без фактичного відвідування вказаного закладу та здачі сесій та заліків за грошову винагороду, з метою закриття боргів по здачі сесії, та написання дипломної роботи, рецензії, відгуків на диплом. Так, ОСОБА_9 повторно погодилась на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме працівників ПрАТ ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій». Після чого, 22.05.2024 ОСОБА_9 через додаток «Telegram» написав вже сам ОСОБА_12 з номеру мобільного телефону НОМЕР_5 , та запитав коли буде готовий його дипломна робота, рецензії, відгуків на диплом, довідка з ЄДЕБО форми №9 та скільки це коштує, на що ОСОБА_9 повідомила ОСОБА_12 , що за влив на посадових осіб ПрАТ ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» та успішну здачу сесії та захисту диплому йому потрібно надати ОСОБА_9 грошову винагороду у сумі 40 000 грн., після чого так само в переписці надала ОСОБА_12 банківську картку емітовану в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 .
23.05.2024 року ОСОБА_12 з власного рахунку трьома транзакціями в сумі 20 000 грн., 10 000 грн. та 9999 грн. перевів кошти на банківську картку емітовану в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_9 .
Після чого 27.06.2024 року ОСОБА_9 за допомогою додатку «Telegram», повідомляє своїй знайомій співробітнику ПрАТ ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» ОСОБА_7 , яка користується номером мобільного телефону НОМЕР_3 про необхідність створення та видачу довідки ЄДЕБО форми №9 ОСОБА_12 .. В свою чергу ОСОБА_7 , будучи обізнаною у злочинному плані за вказівкою ОСОБА_9 підготувала довідку ЄДЕБО форми №9 ОСОБА_12 , та за вказівкою ОСОБА_9 оригінал вказаної довідки передала ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який, в свою чергу отримавши за допомогою додатоку «Telegram» 15.10.2024 року та будучи обізнаним у злочинному плані щодо допомоги особам призивного віку ухилитися від призову та мобілізації, виконав вказівку від ОСОБА_9 про відправку вказаної довідки компанією «Нова пошта» ОСОБА_12 .
Також, не пізніше лютого 2022 року ОСОБА_9 , яка перебувала на території м. Запоріжжя, більш точного місця під час досудового розслідування не встановлено, познайомилась з ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_6 , який виявив бажання вступити до ПрАТ ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій», з проханням влаштувати його до вищевказаного закладу на що остання погодилась та влаштувала ОСОБА_13 за спеціальністю «фінанси, банківська справа та страхування, код. 072», без фактичного відвідування вказаного закладу та здачі сесій та заліків за грошову винагороду з метою уникнення останнім призову на військову службу,
27.06.2024 року ОСОБА_13 зателефонував ОСОБА_9 на її мобільний номер НОМЕР_1 , та запита чи зможе вона допомогти щодо закриття боргів по здачі сесії, та отримання довідки ЄДЕБО форми №9. Так, ОСОБА_9 повторно погодилась на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме працівників ПрАТ ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій».
Після чого ОСОБА_9 за допомогою додатку «Telegram», повідомляє своєму знайомому ОСОБА_8 який будучи обізнаним у злочинному плані про необхідність зв'язатися з ОСОБА_7 співробітницею ПрАТ ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій», яка користується номером мобільного телефону НОМЕР_3 та повідомити останній про необхідність створення та видачу довідки ЄДЕБО форми №9 ОСОБА_13 .. В свою чергу ОСОБА_7 будучи обізнаною у злочинному плані щодо допомоги особам призивного віку ухилитися від призову та мобілізації, за вказівкою ОСОБА_9 підготувала довідку ЄДЕБО форми №9 ОСОБА_13 та за вказівкою ОСОБА_9 оригінал вказаної довідки передала ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який, в свою чергу отримавши за допомогою додатоку «Telegram» 15.10.2024 року та будучи обізнаним у злочинному плані виконав вказівку від ОСОБА_9 про відправку вказаної довідки компанією «Нова пошта» ОСОБА_13 .
29.01.2026 ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, які кваліфікуються як одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
04.02.2026 слідчим суддею Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя до кожного з підозрюваних застосовано запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків, строком до 29.03.2026.
При обранні зазначеного запобіжного заходу слідчим суддею визнано доведеним обґрунтованість підозри ОСОБА_7 та наявність існування ризиків передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого 2 статті 28 частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України, також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_7 є забезпечення виконання підозрюваною (обвинуваченою) покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового слідства та суду.
Під час проведення досудового розслідування залишається наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_7 може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду, з моменту уникнення відповідальності за вчинення нетяжкого злочину за яке законом передбачена відповідальність у вигляді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
- ОСОБА_7 не проживає за місцем реєстрації, та за останні пів року змінювала місце проживання декілька разів;
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме - злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_7 згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до категорії нетяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років. Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та покарання, яке у випадку доведення його вини у судовому порядку, передбачає реальну міру покарання, є всі підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового слідства, що являється ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обумовлена тим, що підозрювана ОСОБА_7 , з метою уникнення настання покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою схилення їх до зміни показів, або відмови їх надавати.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Так, маючи можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, у тому числі і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, підозрюваний знатиме зміст наданих ними свідчень на стадії досудового розслідування.
Вказане надає підстави обґрунтовано припускати можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваної на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
Таким чином, орган досудового розслідування, приходить до висновку про необхідність продовження щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з покладенням на неї таких обов'язків:
прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;
не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, пославшись на викладені у ньому факти і доводи.
Підозрювана ОСОБА_7 та її захисник, адвокат ОСОБА_5 , проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на те, що підозрювана жодних спроб щодо ухилення від досудового розслідування не вчиняла і не вчиняє, перешкод у здійсненні досудового розслідування не чинить і не має такого наміру, має міцні соціальні зв'язки, працевлаштована у ПрАТ ПВНЗ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій», де відповідає за профорієнтаційний напрямок. У зв'язку з цим застосування до неї домашнього арешту є неспівмірним запобіжним заходом, який створює невиправдані обмеження і незручності у повсякденному житті підозрюваної, а тому зі спливом часу може бути змінений на менш суворий.
Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків.
Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
29.01.2026 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, які кваліфікуються як одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинене за попередньою змовою групою осіб
04.02.2026 слідчим суддею Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя до підозрюваної застосовано запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків, строком до 29.03.2026.
Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 25.03.2026 строк досудового розслідування продовжений до п'яти місяців, тобто до 29.06.2026.
За змістом ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент вчинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Як випливає з доданих до клопотання матеріалів кримінального провадження, станом час вирішення питання про запобіжний захід обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами, і самим підозрюваним не оспорюється.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Відтак, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій підозрюваних осіб, виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, зазначених вище, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлена ним підозра не є явно необґрунтованою.
Щодо наявності ризиків.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що на теперішній час існують такі заявлені органом досудового розслідування судом ризики, що визначені у ст. 177 КПК України:
- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;
- ризик незаконного впливу на свідків
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створитимуть загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Зокрема, доказами на обґрунтування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується, - можуть бути документи, довідки про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя зауважує, що навіть початковому етапі досудового розслідування, при вирішенні питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя в ухвалі від 04.02.2026 визнав доведеним лише ризик можливого переховування від досудового розслідування та суду, а щодо ризику незаконного впливу на свідків зазначив, що сторона обвинувачення при доведенні його існування не надала відповідних підтверджень зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе вчинення підозрюваною зазначених дій, крім того, додані до клопотання матеріали кримінального провадження не містять взагалі відомостей про наявність свідків в даному провадженні, які були допитані у встановленому законом порядку.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту не містить посилань на факти і докази того, що ризик впливу підозрюваної особи на свідків протягом останніх двох місяців виник і є реальним.
Так само клопотання не містить посилань на виникнення інших ризиків, що впливають на вирішення питання щодо запобіжного заходу.
Відтак, при продовженні запобіжного заходу слідчий суддя виходить з того, що єдиною підставою для взяття підозрюваної особи під нічний домашній арешт було встановлення наявності ризику переховування від досудового розслідування та суду.
У зв'язку з цим слідчий суддя виходить з того, що зазвичай зі спливом часу ризик вчинення підозрюваним неналежної процесуальної поведінки зменшується і підлягає переоцінці.
В контексті розгляду даного клопотання прокурора слідчий суддя виходить з того, що нічний домашній арешт без застосування засобу електронного контролю де-факто не був істотною перешкодою для підозрюваної особи для вчинення у денний час спроби почати переховування, або вплинути на інших підозрюваних чи свідків, або в інший спосіб перешкодити здійсненню досудового розслідування.
Доказів неналежної процесуальної поведінки або посягань на її вчинення протягом перебування під нічним домашнім арештом з боку підозрюваної особи сторона обвинувачення не надала.
Крім того, як і раніше, підозрювана ОСОБА_7 є громадянкою України, офіційно працевлаштована, має постійне місце проживання та реєстрації, має міцні соціальні зв'язки, інкриміновані їй діяння були вчинені ще у 2024 році, і з того часу підозрювана мала реальну можливість покинути межі України або в інший спосіб ухилитись від досудового розслідування.
Саме перебування підозрюваної особи за місцем проживання у вечірній та нічний час доби, особливо після спливу майже двох місяців після повідомлення про підозру, не має превентивного характеру і не корелюється з характером інкримінованого діяння та відомостями про особу підозрюваної, а запобіжний вплив покликані нести саме покладені на неї обов'язки.
За таких обставин слідчий суддя вбачає підстави для зміни запобіжного заходу на менш суворий, а саме на особисте зобов'язання, з покладенням обов'язків, запропонованих прокурором у клопотанні, в межах строку досудового розслідування.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 176-179, 182, 194, 199, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Продовжити строк запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінивши його з домашнього арешту на особисте зобов'язання, строком на шістдесят днів.
Покласти на підозрювану ОСОБА_7 передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:
прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;
повідомляти слідчого, прокурора або суду про виїзд за межі міста Запоріжжя;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Строк дії цієї ухвали та строк запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати починаючи з 25.03.2026 і до 23.05.2026 включно.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_7 , що в разі невиконання покладених на неї цією ухвалою обов'язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.
Повний текст ухвали оголошений о 09 год. 20 хв. 26.03.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1