Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/3354/24
Номер рядка звіту 279
26.03.2026 м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та заявниці ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів Клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2023р. у справі №308/19633/23 провадження №12023070000000268 від 11.09.2023р.,
ОСОБА_4 звернулася в суд із клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2023 року у справі №308/19633/23 провадження №12023070000000268 від 11.09.2023 року.
В обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 листопада 2023 року, у справі № 308/19633/23 накладено арешт на транспортний засіб «BMW», моделі «320 XI», 2016 року випуску, VIN № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Наявний протокол обшуку від 27.11.2023р. не містить доказів на підтвердження того, що під час проведення обшуку транспортного засобу «BMW», моделі «320 XI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , були вилучені предмети, які мають значення доказів у даному кримінальному провадженні.
Також в матеріалах провадження не проведено будь-яких слідчих дій щодо вилученого вищезазначеного транспортного засобу та відсутні будь-які посилання на ч.1 ст.98 КПК України без обґрунтування, за яким із критеріїв зазначеної статті транспортний засіб має значення речового доказу. На даний час обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023070000000268 передано на розгляд Виноградівському районному суду Закарпатської області. Таким чином досудове розслідування завершено, завершено збір доказів по справі, проведено всі необхідні експертизи, допитано всіх свідків, відповідно прокурор долучив весь обсяг доказів у справі, які суд досліджує вже не перше судове засідання.
Заявниця вважає, що по спливу тривалого часу з початку кримінального провадження - з листопада 2023р.- завдання кримінального провадження виконано, а тому мета, з якою було застосовано арешт вже досягнута.
Крім того, арешт накладено з метою збереження речових доказів, проте, відсутні достатні підстави вважати, що вилучений автомобіль відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а відтак вказує про відсутність потреби у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту належного їй на праві власності автомобіля та просить скасувати арешт майна.
В судове засідання власник майна, про час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, з'явилася, вимоги своєї заяви підтримала та просила її задоволити; прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення даного клопотання, а відтак заслухавши заперечення прокурора та дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що на розгляді Виноградівського районного суду перебуває обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеного 11.09.2023р. до ЄРДР за №12023070000000268 по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 КК України, в рамках якого заявницею ОСОБА_6 подано клопотання про скасування арешту на майно.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2023р., у справі № 308/19633/23 накладено арешт на транспортний засіб «BMW», моделі «320 XI», 2016 року випуску, VIN № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Встановлено, що наявний протокол обшуку від 27.11.2023р. /а.п.110/ не містить доказів на підтвердження того, що під час проведення обшуку транспортного засобу «BMW», моделі «320 XI», 2016 року випуску, VIN № НОМЕР_1 , державний номерний знак « НОМЕР_2 », були вилучені предмети, які мають значення доказів у даному кримінальному провадженні.
Між тим, відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як передбачено ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно ч.1 ст.172 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Частиною 2 ст.174 КПК України встановлено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Суддя серед вищезазначеного враховує, що не проведено будь-яких слідчих дій щодо вилученого вищезазначеного транспортного засобу та відсутні будь-які посилання на ч. 1 ст. 98 КПК України без обґрунтування, за яким із критеріїв зазначеної статті транспортний засіб має значення речового доказу, оскільки такий не є об'єктом, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення чи зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Окрім того слід вказати, що відповідно до ухвали Виноградівського районного суду від 19.09.2024р. було частково задоволено клопотання сторони захисту та було передано автомобіль марки «BMW», моделі «320 ХІ», 2016 року випуску, VIN № НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_4 , на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , з покладенням на неї обов'язку забезпечити зберігання вказаного транспортного засобу до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні. Попереджено ОСОБА_4 , про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт та зобов'язано ОСОБА_4 , як відповідальну особу за збереження арештованого майна, зберігати транспортний засіб в тому виді, якому вона прийняла на зберігання на період судового розгляду справи і не перешкоджати слідчим органам у доступу до даного речового доказу.
Слід також зазначити і те, що за час судового розгляду справи не було встановлено фактів порушення заявницею вимог ухвали Виноградівського районного суду від 19.09.2024р., якою було передано автомобіль марки «BMW», моделі «320 ХІ», 2016 року випуску, VIN № НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 на відповідальне зберігання ОСОБА_4 .
Таким чином заявницею обґрунтовано доведено відсутність потреби у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту належного їй на праві власності автомобіля марки «BMW», моделі «320 XI».
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК).
Стороною обвинувачення жодним чином не спростовано обставини клопотання та необхідності у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , а відтак, в судовому засіданні стороною обвинувачення не спростовано обставини клопотання.
Враховуючи наявність підстав, які передбачені абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України для скасування арешту, заявлене клопотання підлягає задоволенню.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, у разі скасування арешту.
Керуючись ст.ст. 107, 132, 167, 168, 170, 172, 173, 174, 175 КПК України, суд,-
Клопотання ОСОБА_4 про скасування, арешту накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2023р. у справі №308/19633/23 провадження №12023070000000268 від 11.09.2023р.- задоволити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 листопада 2023 року у справі №308/19633/23 на автомобіль марки «BMW», моделі «320 XI», 2016 р.в., VIN № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала не підлягає оскарженню, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1