Справа № 505/3978/24
Провадження № 2/505/1053/2026
25 березня 2026 року місто Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Дзюбинського А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Бондарчук А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі судових засідань в місті Подільськ Подільського міськрайонного суду Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позицій учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі за текстом ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 23 356,63 грн.
Позов мотивовано тим, що 21.01.2022 між АТ «Таскомбанк» та відповідачем укладено договір про комплексне банківське обслуговування № 002/9815944-SP, за яким у відповідача існує заборгованість в сумі 19 856,63 грн, яку позивач зважаючи відступлення права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «ЄАПБ» згідно з договором факторингу № НІ/11/16-Ф від 28.02.2024 просить стягнути з відповідача.
Також позивач зазначає, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 78417923 від 17.03.2023, за яким у відповідача існує заборгованість в сумі 3 500 грн, яку позивач зважаючи відступлення права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «ЄАПБ» згідно з договором факторингу № 14.06.2021 № 14/06/21 просить стягнути з відповідача.
Також, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 грн та витрати пов'язані з розглядом справи (витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів) в розмірі 1 514 грн, відповідно до попереднього розрахунку.
Відповідачем заяву по суті справи суду не надано.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.
Заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, інші процесуальні дії не вчинялись.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позові заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх. Проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечував.
У визначену дату та час судового засідання відповідач у справі не з'явився.
Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.
При цьому, суд бере до уваги позицію Верхового Суду, сформульовану у Постанові КЦС ВС від 24.10.2024 у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23) згідно якої, якщо сторони чи їх представники, інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
У ситуації, що розглядається, суд дійшов висновку, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого рішення у справі не відкладаючи її розгляду.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Ухвалою суду від 25.03.2026 постановлено провести заочний розгляд цивільної справи на підставі наявних у ній доказів.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Щодо договору № 002/9815944-SP від 21.01.2022
Судом встановлено 27.03.2021 між АТ «Таскомбанк» на підставі заяви-анкети № 252283 від 27.03.2021 про приєднання до публічної пропозиції на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної карти, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank.
Позивачем у справі складено розрахунок заборгованості за кредитним договором № 002/9815944-SP від 21.01.2022 за період з 28.02.2024 по 31.07.2024, відповідно до якого заборгованість відповідача складає 19 856,63 грн, в тому числі 8 996,50 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту), 10 860,13 грн - за процентами.
Відповідно до змісту договору факторингу № НІ/11/16-Ф від 28.02.2024 укладеного між клієнтом АТ «Таскомбанк» та фактором позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ», акту прийму передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу від 28.02.2024, витягу з реєстру прав вимоги, зазначено вимогу до відповідача ОСОБА_1 відповідно до кредитного договору № 002/9815944-SP від 21.01.2022 на загальну суму 19 856,63 грн, в тому числі 8 996,50 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту), 10 860,13 грн - за процентами.
Інші докази на підтвердження стверджуваний обставин щодо виконання умов кредитного договору № 002/9815944-SP від 21.01.2022 суду не надано.
Щодо договору № 78417923 від 17.03.2023
Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем в порядку ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» з використання електронного підпису відповідача за допомогою одноразового ідентифікатора «26rVAkOuLV», укладено договір № 78417923 від 17.03.2023 про надання кредитних коштів в сумі 1 000 грн на 10 днів, із фіксованою процентною ставкою 2,5 % в день, зниженою процентною ставкою 0,01 % в день, процентною ставкою за понадстрокове використання кредитних коштів 2,7 %, із застосуванням пені в розмірі 2,7 % в день, орієнтовною загальною вартістю кредиту 1001 грн, із визначенням дати останнього платежу за договором 27.03.2023.
Позивачем у справі складено розрахунок заборгованості за кредитним договором № 78417923 від 17.03.2023 за період з 23.08.2023 по 31.07.2024, відповідно до якого заборгованість відповідача складає суму 3 500 грн, в тому числі 1 000 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту), 2 500 грн - за процентами.
Відповідно до змісту договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 № НІ/11/16-Ф укладеного між клієнтом ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та фактором позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ», додаткових угод № 2 від 28.07.2021 та № 10 від 23.08.2023 до договору факторингу, акту прийму передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу від 23.08.2023, витягу з реєстру прав вимоги від 23.08.2023 зазначено вимогу до відповідача ОСОБА_1 відповідно до кредитного договору № 78417923 від 17.03.2023 на загальну суму 3 500 грн, в тому числі 1 000 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту), 2 500 грн - за процентами.
Інші докази на підтвердження стверджуваних обставин щодо виконання умов кредитного договору № 78417923 від 17.03.2023суду не надано.
Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та відповідачем ОСОБА_1 є відносини, які пов'язані із укладанням кредитних договорів, отриманням на їх виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини), на підставі права вимоги, що виникає у позивача внаслідок уступки права вимоги (договорів факторингу).
Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1054 ЦК України також передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.
Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань (постанова Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 361/2105/16-ц).
Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 21.01.2022 між АТ «Таскомбанк» та відповідачем укладено договір про комплексне банківське обслуговування № 002/9815944-SP, за яким позивач обліковує заборгованість відповідача в сумі 19 856,63 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором з АТ «Таскомбанк», позивач у позовній заяві посилається на укладення між банком та відповідачем договору про комплексне банківське обслуговування № 002/9815944-SP від 21.01.2022.
Разом з тим, дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, наданими самим позивачем, встановлені інші обставини. Зокрема, згідно з наявною у матеріалах справи заявою-анкетою № 252283, відповідач приєднався до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» 27.03.2021, що стало підставою для відкриття поточного рахунку в межах проекту "sportbank".
Суд звертає увагу на суттєву суперечливість між підставою позову, заявленою ТОВ «ФК «ЄАПБ», та доданими до позову документами. Позивач не надав суду копії договору або іншого документа, який би підтверджував виникнення кредитних зобов'язань саме 21.01.2022, як це стверджується у позові.
У наданому позивачем розрахунку заборгованості та витягу з реєстру прав вимоги за договором факторингу вказується дата 21.01.2022, яка не відповідає даті фактичного підписання відповідачем заяви-анкети від 27.03.2021, копію якої долучено до позовної заяви.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт укладення саме того правочину, на якому ґрунтуються позовні вимоги, а також не підтверджено, що заборгованість, яка виникла в межах проекту "sportbank" на підставі заяви від 2021 року, є тотожною тій, яку позивач просить стягнути за договором від 2022 року.
Також між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 78417923 від 17.03.2023, за яким позивач обліковує заборгованість відповідача в сумі 3 500 грн.
Судом встановлено обставин укладення між двома первісними кредиторами (клієнтами) та позивачем (фактором) договорів факторингу із зазначенням відомостей щодо відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ», зокрема, за двома спірними кредитними договорами.
Надаючи оцінку доказам у справі, суд виходить із того, що відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які підтверджують факт здійснення такої операції. Для кредитних правовідносин належним доказом виникнення обов'язку у позичальника є документи, що підтверджують фактичне перерахування кредитних коштів на його рахунок (банківська виписка, платіжне доручення, підтвердження транзакції тощо).
Разом з тим, позивачем не надано належних і допустимих доказів виконання первісними кредиторами свого обов'язку за кредитними договорами - а саме доказів фактичного перерахування коштів на банківський рахунок відповідача. Відсутність таких доказів унеможливлює встановлення факту виникнення кредитних правовідносин між сторонами.
Отже, суд, з'ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» належними та допустимими доказами не доведено факт порушення його права у вказаних правовідносинах із ОСОБА_1 , а саме не доведено факт надання позичальнику кредитних коштів за вказаними кредитними договорами та утворення заборгованості у нього перед первісними кредиторами, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частини 1, 2 ст. 141 ЦПК України визначають, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судовий збір
Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог позивача, витрати понесені позивачем зі сплати судового збору слід покласти на позивача.
Витрати пов'язані з розглядом справи
Позивачем при зверненні до суду зазначено про витрати пов'язані з розглядом справи - витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів в розмірі 1 514 грн, відповідно до попереднього розрахунку.
Так, ст. 133, 140 ЦПК України передбачають, що до судових витрат належать, зокрема, витрати пов'язані з розглядом справи - витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду.
Позивачем не надано належного розрахунку таких витрат, у зазначеній справі судом забезпечення доказів не застосовано, докази за місцезнаходженням не досліджувались, на підтвердження обставин витребування доказів представником позивача та понесення витрат підтверджуючих документів суду не надано.
Відтак, за недоведеності обставини наявності витрат у позивача, пов'язаних з розглядом справ та, прийняте рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, відсутні підстави для прийняття рішення щодо їх стягнення з відповідача.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 79, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст. 207, 526, 546, 626, 628, 634, 638, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд
Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 23 356,63 грн за кредитними договорами № 002/9815944-SP від 21.01.2022, укладеним між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 , та № 78417923 від 17.03.2023, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .
Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 25.03.2026.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, тел. +380444998590
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 тел. НОМЕР_2
Суддя
Подільського міськрайонного суду
Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ