Справа № 216/3410/25
провадження 1-кс/216/315/26
іменем України
24 березня 2026 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого, слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах приватного підприємства «Транс Логістик», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025041230001081 від 07.05.2025 року,
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді в інтересах приватного підприємства «Транс Логістик» із клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025041230001081 від 07.05.2025 року, накладеного на підставі ухвали суду від 13.05.2025 року, а саме: на автомобіль «MAN TGM 18.240» реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ПП «Транс Логістик».
Ухвалою слідчого судді Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.05.2025 року було накладено арешт на тимчасово вилучене майно - на автомобіль «MAN TGM 18.240» реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ПП «Транс Логістик», шляхом заборони власнику, уповноваженим ним особам, а також іншим особам, у користуванні яких знаходиться вказаний транспортний засіб, в тому числі за довіреністю, його відчуження, розпорядження та використання.
Крім того, ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.06.2025 року було частково скасовано арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.05.2025 р. за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041230001081 від 07.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на автомобіль марки «MAN TGM 18.240» реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ПП «Транс Логістик», змінено його місце зберігання та передавши його для подальшого користування приватному підприємству «Транс Логістик».
Оскільки всі слідчі дії щодо вказаного автомобілю проведені, провадження закрите, на теперішній час необхідність в арешті автомобіля відпала, просив повністю скасувати арешт вказаного автомобілю, дозволити ПП «Транс Логістік» користуватись транспортним засобом із збереженням заборони відчуження та розпорядження.
В судове засідання представник володільця майна ПП «Транс Логістик» та адвокат ОСОБА_4 не з'явилися, надали заяви про розгляд справи в їх відсутність, клопотання підтримали із зазначених підстав.
Прокурор в судове засідання не з'явився, від прокурора ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи в його відсутності, проти задоволення клопотання не заперечував.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Як встановлено слідчим суддею, в провадженні СВ Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області знаходилось кримінальне провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025041230001081 від 07.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Ухвалою слідчого судді Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.05.2025 року було накладено арешт на тимчасово вилучене майно - на автомобіль «MAN TGM 18.240» реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ПП «Транс Логістик», шляхом заборони власнику, уповноваженим ним особам, а також іншим особам, у користуванні яких знаходиться вказаний транспортний засіб, в тому числі за довіреністю, його відчуження, розпорядження та використання.
Крім того, ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.06.2025 року було частково скасовано арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.05.2025 р. за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041230001081 від 07.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на автомобіль марки «MAN TGM 18.240» реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ПП «Транс Логістик», змінено його місце зберігання та передавши його для подальшого користування приватному підприємству «Транс Логістик».
За постановою від 26.06.2025 р. слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 кримінальне провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041230001081 від 07.05.2025 року, закрито, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Частиною 1 ст. 1 КПК встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК. За змістом статей 173, 174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК).
Частини 3 та 4 ст. 174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Натомість у ст. 174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст. 132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
Кримінальний процесуальний кодекс України як кримінальне процесуальне законодавство є систематизованим зведенням кримінальних процесуальних норм, які регулюють порядок досудового розслідування та судового провадження.
У Рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп Конституційний Суд України виходив із того, що загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило «lex posterior derogat priori» - «наступний закон скасовує попередній». Таким чином, повноважний орган конституційної юрисдикції визначив порядок подолання правових колізій шляхом застосування принципу, відповідно до якого новий закон скасовує положення закону, прийнятого раніше, якщо обидва ці закони регулюють аналогічні види правовідносин та містять суперечливі між собою положення.
Принцип верховенства права вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori) - «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) - «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). В Рішенні від 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020 Конституційний Суд України зазначив, що якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права втрачає свою дієвість. Імператив надання дієвості принципові верховенства права вимагає одночасного застосування всіх трьох класичних формул.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.04.2024 р. у справі № 554/2506/22.
Враховуючи зазначене, оскільки відповідно до приписів ст. 174 КПК України, зважаючи на правову позицію, викладену вище, слідчий суддя не наділений повноваженнями вирішувати долю речових доказів після закриття кримінального провадження органом досудового розслідування, тому, подане клопотання слідчий суддя знаходить необґрунтованим, у задоволенні якого слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 169, 171, 173, 174, 303, 376 КПК України
У задоволенні клопотання про скасування арешту майна, відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. В разі наявності підстав, вказаний строк може бути поновлений за клопотанням особи, яка не отримала копію судового рішення в день її складання .
Слідчий суддя ОСОБА_7