01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.02.2008 № 42/403
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Мицько Р.М. (довіреність № 247/10 від 29.12.2007р.)
від відповідача - Тютюнник В.Я. (довіреність № 14-28 від 10.01.2008р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.11.2007
у справі № 42/403
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
про відшкодування збитків, ціна позову 82424,65 грн.
Дочірня компанія “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» (далі-позивач) звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» про стягнення 82424,65 грн. збитків.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.11.2007 р. у справі № 42/403 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 75001,00 грн. збитків, 750,01 грн. витрат по оплаті державного мита, 107,37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в частині стягнення витрат у розмірі 7423,65 грн. по оплаті за договором зберігання природного газу № 06/07-501 від 31.08.2007 р. в позові відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати, прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.
Відповідач обґрунтовує свою скаргу тим, що внаслідок зміни чинного законодавства та низки договорів він був позбавлений можливості придбати та передати позивачу газ на виконання умов укладеного між ними договору.
Крім того, відповідач стверджує, що з його боку були здійснені всі необхідні заходи для забезпечення газом позивача, однак з об'єктивних причин йому не вдалось виконати умови договору, а тому він вважає, що його вина у невиконанні умов договору відсутня і відповідно відсутні підстави для стягнення з нього збитків.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу повністю, просив її задовольнити.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні, заперечував проти апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 7423,65 грн. В цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В решті рішення залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив.
Задовольняючи позов, Господарський суд м. Києва виходив з того, що 31.01.2006 р. між сторонами по справі укладено договір на постачання природного газу № 06/06-146 (далі-Договір), згідно з яким відповідач зобов'язався протягом 2006 року передати позивачеві імпортований природний газ для власних потреб об'єктів, які знаходяться на балансі ВАТ з газопостачання і газифікації та для АГНКС в обсязі 38100000,00 м3, а той, у свою чергу прийняти та оплатити одержаний газ за цінами, встановленими відповідними наказами НАК “Нафтогаз України» або додатковими угодами до цього Договору.
Згідно з умовами п.п. 2.1., 2.2. Договору, передачу газу передбачено проводити протягом 2006 року рівномірно виходячи із середньодобового квартального обсягу.
Наказами відповідача № 322 від 31.05.2006р., № 394 від 10.07.2006р. ціна природного газу за спірним договором з 01.06.2006р. була встановлена у розмірі 642,36 грн. за 1000 м3 газу.
Відповідно до висновків суду першої інстанції відповідач не передав позивачу у червні та липні 2006 року відповідно 186006000 м3 та 188924000 м3 природного газу за встановленою ціною, внаслідок чого з метою покриття дефіциту газу позивач був змушений закупити відповідні обсяги газу в іншого продавця Закритого акціонерного товариства “Укргаз-Енерго» за ціною 842,40 грн. за 1000 м3 газу на підставі договору на постачання природного газу № 06/07-488 від 16.08.2007 р.
Тому, на думку суду першої інстанції, внаслідок неналежного виконання відповідачем обов'язку щодо передачі природного газу за спірним договором позивач поніс витрати на придбання газу за більшою ціною, що призвело до збитків у розмірі 75001,00 грн. (315841,03 - 240840,03 =75001,00 ), а тому на підставі вимог ст. 623 ЦК України, ст. 224 ГК України з відповідача підлягає стягненню 75001,00 грн. збитків.
Однак колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовує свої збитки тим, що відповідач в червні-липні 2006р. в порушення умов Договору не передав необхідний йому обсяг газу, внаслідок чого позивач спожив 186006000 м3 та 188924000 м3 природного газу іншого власника.
Крім того, позивач неодноразово протягом другої половини 2006 року звертався з листами до відповідача з вимогою виконати умови Договору та підписати акти приймання-передачі природного газу за червень-липень 2006р., які були залишені без будь-якого реагування з боку НАК “Нафтогаз України».
На доказ заподіяння та розміру збитків в червні-липні 2006р., позивач надав суду договір на постачання природного газу № 06/07-488 від 16.08.2007р. укладений із ЗАТ “Укргаз-Енерго», за яким позивач придбав газ за ціною 842,40 грн. за 1000 м3 .
Різницю у вартості газу по вказаному вище договору і Договору укладеному з відповідачем позивач визначає як свої збитки.
Однак на думку апеляційного суду, договір № 06/07-488 від 16.08.2007р., який був укладений більш ніж через рік після порушення відповідачем своїх зобов'язань по договору № 06/06-146 від 31.01.2006 р., не може бути розцінений як належний доказ збитків, оскільки укладений позивачем поза межами терміну дії договору № 06/06-146 від 31.01.2006 р. та із значним запізненням з моменту порушення відповідачем своїх зобов'язань. Крім того, обсяг газу, який ЗАТ “Укргаз - Енерго» повинен був передати позивачу за договором № 06/07-488 від 16.08.2007р. (831 700 755 м3) значно перевищує той обсяг, який повинен був передаватися відповідачем позивачу за договором № 06/06-146 від 31.01.2006 р. (38 100 000 м3). Також, доказів неможливості укладення в 2006 році договору на постачання природного газу для покриття дефіциту, який виник в червні-липні 2006р., як і наявності самого дефіциту газу в цей період у позивача, представниками останнього апеляційному суду не надано.
Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення збитків, пов'язаних з витратами на збереження природного газу.
Дана позовна вимога мотивована наступним.
У зв'язку з необхідністю зберігання об'ємів природного газу, придбаного у ЗАТ “Укргаз-Енерго» за договором № 06/07-488 ДК “Газ України» вимушена була укласти з ДК “Укртрансгаз» НАК “Нафтогаз України» договір на зберігання природного газу № 06/07-501 від 31.08.2007 р.
Тариф на зберігання 1000 м3 газу в підземних газових сховищах (далі - ПСГ) на один сезон зберігання газу установлено в розмірі 21,60 грн. в тому числі ПДВ - 3,60 грн.
Тариф на відбір 1000 м3 газу з ПСГ установлено в розмірі 9,00 грн. в тому числі ПДВ - 1,50 грн.
У відповідності до п.п. 4.1 договору № 06/07-501 вартість послуг по зберіганню та відбору газу з ПСГ розраховується за формулою та складає 19,80 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимоги позивача про стягнення збитків, пов'язаних з витратами на збереження природного газу, у зв'язку з відсутністю причинного зв'язку між невиконанням відповідачем зобов'язання з передачі природного газу за спірним договором за період червня-липня 2006 року та витрат у розмірі 7423,65 грн. по оплаті за договором зберігання природного газу № 06/07-501 від 31.08.2007 р.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Згідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Зважаючи на це, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2007р. у справі № 42/403 частково не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому повинно бути скасовано частково з ухваленням нового рішення про відмову в позові повністю.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. 49, ст.ст. 101-105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» на рішення Господарського суду м. Києва від 27.11.2007р. у справі № 42/403 задовольнити.
Рішення Господарського суду м. Києва від 27.11.2007р. у справі № 42/403 скасувати в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким в позові в цій частині відмовити. В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) на користь Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 375,00 грн. витрат по оплаті державного мита.
Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.
Матеріали справи повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
09.02.08 (відправлено)