24 березня 2026 року
м. Київ
справа №560/7590/22
адміністративне провадження № К/990/11503/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів: Ханової Р.Ф., Бившевої Л.І.,
первіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.10.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №560/7590/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Вітагро» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Вітагро» звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2022 №000/276/07-03.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.10.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024, адміністративний позов задоволено.
Постановою Верховного Суду від 21.09.2023 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задоволено. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.10.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2023 скасовано, а справу №560/7590/22 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За наслідками нового перегляду справи №560/7590/22, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.02.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 23.10.2024 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Вітагро» задоволено. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.02.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 у справі №560/7590/22 скасовано. Справу №560/7590/22 направлено на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.
Направляючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались обов'язку із безпосереднього, всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та надання правової оцінки усім доводам учасників справи, застосувавши формальний підхід до її вирішення та порушивши правила офіційного з'ясування обставин справи.
За наслідками нового перегляду справи №520/7590/22 рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.10.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Хмельницькій області 13.03.2026 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
У поданій касаційній скарзі Головне управління ДПС у Хмельницькій області посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права - п. 198.1, п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 11.02.2021 по справі № 820/10136/15, від 28.12.2022 у справі № 520/1284/19, від 05.05.2023 у справі N160/15514/20, від 21.01.2021 по справі № 813/2204/17, від 13.07.2022 по справі № 520/223/20, від 28.02.2023 по справі № 420/3226/19.
За приписами пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Предметом спору у цій справі є визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що вирішуючи даний спір суд апеляційної інстанції переглянув рішення суду першої інстанції з урахуванням правових позицій Верховного Суду.
Так, зокрема у постанові від 21.02.2020 у справі №815/253/16 Верховний Суд зазначив, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
У постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов'язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.
Таким чином, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення є правомірним.
Доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають висновкам Верховного Суду, постанови про відступлення від яких немає, і колегія суддів не вважає за необхідне відступити від таких у цій справі, у зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.10.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі №560/7590/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Вітагро» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
Р.Ф. Ханова
Л.І. Бившева
Судді Верховного Суду