24 березня 2026 року
м. Київ
справа № 560/156/23
адміністративне провадження № К/990/31198/25 №К/990/33780/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Стеценко С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 (судді Біла Л.М., Моніч Б.С., Гонтарук В.М.) та ОСОБА_2 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.03.2024 (суддя Ковальчук О.К.), додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.03.2024 (суддя Ковальчук О.К.) та на постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 (судді Біла Л.М., Моніч Б.С., Гонтарук В.М.)
у справі № 560/156/23 за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Красилівської міської ради Хмельницької області, третя особа - ОСББ "Добробут" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Красилівської міської ради від 12.07.2022 № 739.
В обґрунтування позову ОСОБА_2 вказав, що рішення виконавчого комітету Красилівської міської ради Хмельницької області від 12.07.2022 №739, яким погоджено ОСББ "Добробуд-2010" встановлення шести обмежувачів руху на території, прилеглій до багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки внаслідок його прийняття відбулось порушення його прав як власника приміщення на першому поверсі будинку (магазин "Банк пива"). Вважає, що рішення відповідача від 12.07.2022 №739 не є здійсненням самоврядного контролю за станом благоустрою біля житлового будинку по АДРЕСА_1 з урахуванням оцінки та висновків, наданих судом у рішенні від 31.05.2022 у справі №560/4195/22.
Судами встановлено, що позивач згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно має у власності нежиле приміщення - офіс за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 01.02.2023, земельна ділянка з кадастровим номером 6822710100:01:002:0795, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у приватній власності Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут-2010" та має цільове призначення 02.03 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, площа 0,3449.
Рішенням від 20.05.2020 №227 виконавчий комітет Красилівської міської ради погодив ОСББ "Добробут-2010" проведення благоустрою шляхом укладення бруківки площею 75 кв.м. на території, прилеглій до багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1.
ОСББ "Добробуд-2010" звернулося до Красилівської міської ради з листом від 01.07.2022 про надання дозволу на встановлення шести обмежувачів руху на ділянці площею 75 кв.м., де співвласники будинку провели благоустрій, шляхом укладення бруківки на території прилеглої до будинку по АДРЕСА_1.
Рішенням Виконавчого комітету Красилівської міської ради №739 від 12.07.2022 "Про погодження ОСББ "Добробуд-2010" встановлення обмежувачів руху по АДРЕСА_1" погоджено ОСББ "Добробут - 2010" встановлення шести обмежувачів руху на території, прилеглій до багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1.
Вважаючи, що рішення Виконавчого комітету Красилівської міської ради №739 від 12.07.2022 є протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.
Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 19.01.2023 відкрив провадження, однак ухвалою від 04.04.2023 (зміненою в частині мотивів постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2023) закрив таке провадження.
Верховний Суд постановою від 27.09.2023 скасував вказані вище судові рішення, а справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Хмельницький окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 12.10.2023 замінив відповідача - Красилівську міську раду на належного відповідача - Виконавчий комітет Красилівської міської ради.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 07.03.2024 позов задовольнив, а додатковим рішенням від 25.03.2024 стягнув на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом апеляційної та касаційної скарги, в розмірі 5600,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Красилівської міської ради.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 апеляційні скарги ОСОБА_2 та Виконавчого комітету Красилівської міської ради задоволено частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.03.2024 скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 та скасовано додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.03.2024.
Постановою Верховного Суду від 22.01.2025 касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволено.
Постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі №560/156/23 скасовано та справу №560/156/23 направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 апеляційні скарги позивача та Виконавчого комітету Красилівської міської ради Хмельницької області задоволено частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.03.2024 скасовано.
Прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 .
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, колегія суддів вважала помилковими висновки суду першої інстанції щодо необхідності надання проекту благоустрою території, прилеглої до багатоквартирного будинку, оскільки жодним нормативним актом, в тому числі Правилами, не передбачено необхідності надання вказаного проекту при встановленні обмежувачів руху.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутні підстави вважати, що місця, де встановлюються обмежувачі руху чи здійснюють стоянку автомобілі, автоматично вважаються майданчиками для паркування.
Суд виходив з того, що обмежувачі руху не є обов'язковими елементами майданчиків для паркування, їх не заборонено встановлювати поза межами майданчиків для паркування. Територія не вважається майданчиком для паркування лише в силу розміщення на ній автомобілів для стоянки. Суд дійшов висновку, що міською радою правомірно не приймалося рішення про розміщення майданчика для паркування, оскільки необхідним було лише встановлення обмежувачів руху.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не надав ніяких доказів, які б підтверджували, що будинок руйнується та причиною його руйнування є транспортні засоби, не надав доказів звернення до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення охорони природних ресурсів, а також фіксації ним порушень про самовільне використання земельної ділянки.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення його прав рішенням виконавчого комітету Красилівської міської ради від 12.07.2022 № 739, а також не встановлено інших обставин, які б свідчили про протиправність вказаного рішення.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Обґрунтовуючи скаргу, покликається на те, що суд апеляційної інстанції під час ухвалення рішення у справі не звернув увагу на те, що обмежувачі руху були встановлені без будь-яких правових підстав і використовувались до подання ОСББ "Добробут-2010" звернення 01.07.2022 та прийняття рішення виконавчим комітетом Красилівської міської ради № 739 від 12.07.2022.
Покликається на те, що звернення ОСББ «Добробут-2010», на підставі якого було прийнято рішення відповідача від 12.07.2022 № 739, не є і не може бути підставою для прийняття органом місцевого самоврядування будь-якого рішення, тим більше, якщо таке рішення не ґрунтується на вимогах закону, а лише зобов'язує орган місцевого самоврядування розглянути таке звернення.
Також покликається на те, що влаштування незаконних майданчиків для паркування автотранспорту призвело та продовжує призводити до: руйнування конструкцій житлового будинку та постійного шуму від автотранспорту; загрози здоров'ю та життю мешканців житлового будинку, пішоходів, що рухаються тротуаром; регулярного шуму сигналізації автотранспорту, що незаконно знаходиться біля житлового будинку та його приміщення; викиди вихлопних газів автотранспорту забруднюють повітря на території, а також потраплють у його приміщення; правопорушники використовують хімічні засоби для миття свого автотранспорту, що забруднює територію біля житлового будинку та його приміщення, проникає у ґрунт та стікає на сходи, які ведуть до приміщення позивача та на територію перед його приміщенням, що також призводить до руйнування.
Також покликається на те, що рішення виконавчого комітету Красилівської міської ради Хмельницької області від 12.07.2022 № 739 не є доказом здійснення самоврядного контролю у розумінні частини третьої статті 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».
Як на підставу касаційного оскарження, особа, яка подала касаційну скаргу, покликається на застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в ухвалі Верховного Суду від 04.10.2022 у справі №200/3958/19 та у постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №480/1390/19, від 23.04.2020 у справі №560/523/19, від 17.09.2020 у справі №685/1307/16-а, 06.12.2019 у справі №361/1643/16-а, від 30.07.2020 у справі №521/11811/17, від 03.07.2019 у справі №750/1591/18-ц, від 10.08.2022 у справі №520/5993/21, від 12.08.2021 у справі №320/666/19, від 05.05.2022 у справі №520/9769/19, від 18.01.2023 у справі №500/26/22.
ОСОБА_1 як особа, яка не брала участі у справі, і суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та обов'язки, подав касаційну скаргу.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, покликається на те, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучені до участі у справі, що згідно п. 4 ч. 3 ст. 353 КАС України є обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.
Також, як на підставу касаційного оскарження, покликається на те що позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваним судовим рішенням у справі № 560/156/23, при розгляді інших справ №560/10805/21 та №560/4195/22.
Також покликається на те, що Красилівською міською радою Хмельницької області не виконано судове рішення від 31.05.2022 по справі №560/4195/22, оскільки не прийнято відповідного рішення, яке б забезпечувало поновлення його прав, що були порушені внаслідок незаконного облаштування майданчику для паркування біля житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Також покликається на помилковість висновку суду апеляційної інстанції про те, що судове рішення у справі №560/4195/22 виконане відповідачем, про що свідчить постанова про закриття виконавчого провадження ВП № 69546516 від 15.08.2022.
Також покликається на те, що внаслідок тривалого невиконання органом місцевого самоврядування ухвалених на його користь рішень судів, що набрали законної сили у справах №560/10805/21 та №560/4195/22, значно погіршився стан його здоров'я.
В обґрунтування того, що справа має виняткове значення для нього, покликається на те, що задоволення судом позову у цій справі надасть йому можливість довести, що судові рішення у справах №560/10805/21 та №560/4195/22 Красилівською міською радою Хмельницької області не виконано, виконавче провадження № 69546516 закрито безпідставно, а службові особи цього органу місцевого самоврядування мають бути притягнуті до відповідальності за його тривале невиконання.
Просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 та справу № 560/156/23 направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду на новий судовий розгляд.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просив у її задоволенні відмовити.
Копії ухвал про відкриття касаційного провадження разом з копіями касаційних скарг та доданих до них матеріалів доставлено до електронного кабінету третьої особи 07.08.2025 о 16:08 та 27.08.2025 об 11:43, однак остання не скористалась правом подати відзив на касаційні скарги.
Ключовим доводом касаційної скарги ОСОБА_1 є порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права у зв'язку з незалученням його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та прийняття судом рішення про його права.
Надаючи оцінку доводам касаційної скарги в цій частині, Верховний Суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Відповідно до частини п'ятої статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 306 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, зокрема, з'ясовує склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов'язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Предметом спору у цій справі є правомірність рішення виконавчого комітету Красилівської міської ради №739 від 12.07.2022, яким погоджено встановлення обмежувачів руху на прилеглій території багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідача щодо законності влаштування на прилеглій території багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 місць для паркування автомобілів, встановлення обмежувачів руху та оскаржував рішення і дії відповідачів до суду.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі №560/10805/21 Красилівську міську раду зобов'язано повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 17.06.2021 щодо відновлення обмежувального бордюру, який розділяє проїзну частину автомобільної дороги та тротуар для безпеки пішоходів біля зазначеного будинку, а також щодо ліквідації незаконно влаштованого місця для паркування.
Також рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.05.2022 у справі №560/4195/22 позов ОСОБА_1 задоволено частково, зобов'язано Красилівську міську раду здійснити контроль та вжити передбачених законодавством заходів щодо стану благоустрою, зокрема належним чином відреагувати на звернення ОСОБА_1 щодо незаконного влаштування місць для паркування біля будинку по АДРЕСА_1 .
Таким чином, ОСОБА_1 тривалий час оскаржує протиправні, на його думку, рішення та дії органів місцевого самоврядування у сфері благоустрою на прилеглій території багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 .
При цьому, судовими рішеннями у справах №560/10805/21 та №560/4195/22 визнано його учасником спірних правовідносин і встановлено порушення його прав та інтересів.
За таких обставин, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, судом апеляційної інстанції було вирішено питання в т.ч. і щодо прав та інтересів ОСОБА_1 , який до участі в справі залучений не був.
До того ж, питання про те, що рішення суду у цій справі стосується прав та інтересів ОСОБА_1 . Верховний Суд уже вирішував, визнав за ним право на касаційне оскарження і постановою від 22.01.2025 задовольнив його касаційну скаргу.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Враховуючи викладене, постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024 підлягають скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, в ході якого необхідно залучити до участі в справі ОСОБА_1 та постановити судове рішення з дотриманням вимог статті 242 КАС України.
Оскільки передбачені пунктом 4 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, то суд касаційної інстанції не надає оцінку іншим доводам касаційних скарг.
Керуючись статтями 340, 349, 353, 356, 359 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі №560/156/23 скасувати.
Справу №560/156/23 направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.
Судді:
О.П. Стародуб
С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій