24 березня 2026 року
м. Київ
справа №520/33989/24
адміністративне провадження №К/990/9639/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 у справі № 520/33989/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
03.03.2026 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 у справі № 520/33989/24.
Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2026 касаційну скаргу скаржниці залишено без руху та надано їй строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліку шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави на касаційне оскарження судових рішень у справі незначної складності (з урахуванням вимог частини п'ятої статті 328 КАС України).
У строк встановлений ухвалою про залишення касаційної скарги без руху скаржниця усунула недолік, який був у ній зазначений: надіслала до суду касаційної інстанції заяву про усунення недоліків касаційної скарги із наведенням обґрунтування підстави на касаційне оскарження судових рішень у справі незначної складності (з урахуванням вимог частини п'ятої статті 328 КАС України).
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 КАС України, частиною першою якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Такі випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно із якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Положеннями статті 330 КАС України визначені вимоги до форми і змісту касаційної скарги, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
При цьому, у частині п'ятій статті 328 КАС України міститься перелік випадків, за яких судові рішення не підлягають касаційному оскарженню.
Так, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Спір, який виник у цій справі розглядався судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Аналіз доводів касаційної скарги з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність в цьому випадку обставин, визначених підпунктом "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Як було зазначено вище, відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. При цьому, виключно у випадках наведених у пунктах 1- 4 наведеної вище норми процесуального Закону.
Скаржниця, обґрунтовуючи право на подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень абзацу третього частини третьої статті 45 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон№1058-ІV) у подібних правовідносинах щодо наявності права в осіб, яким призначалась пенсія по інвалідності та які продовжували працювати і набули не менш як 24 місяці страхового стажу після її призначення, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність обставин, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що в свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи.
Оскільки недолік касаційної скарги усунуто, касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 331, 334, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 у справі № 520/33989/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Витребувати із Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/33989/24 за вищевказаним позовом.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали, в порядку встановленому статтею 251 КАС України.
Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
........................
........................
........................
А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
Н.В. Коваленко,
Судді Верховного Суду